Ухвала КЦС ВС № 703/2645/18

Ухвала 04 травня 2023 року м. Київ справа № 703/2645/18 провадження № 61-6380ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргуакціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на постанову Черкаського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року у цивільній справі за позовомакціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У липні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до ОСОБА_1 з позовом, у якому просило стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 117 018,42 грн. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06 листопада 2019 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 117 018,42 грн за кредитним договором № DN81AR03110020 від 04 вересня 2007 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Черкаського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06 листопада 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк». У касаційній скарзі, поданій 27 квітня 2023 року, АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року, направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 Цивільного процесуального кодексу України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - права на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється цим судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судами першої та апеляційної інстанцій. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти дотриманню розумного строку розгляду справи, а також визначеності й стабільності у цивільних правовідносинах. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується. Ціна позову у цій справі становить 117 018,42 грн, тобто суму, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 100 = 268 400 грн). Отже, справа, на судове рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних в силу вимог процесуального закону, які відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності. У касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для заявника. Посилається банк на неналежну оцінку доказів судом апеляційної інстанції. Звертає увагу на те, що невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором перешкоджає стабільній роботі банку та порушує його майнові інтереси. Верховний Суд, взявши до уваги ціну й предмет позову, складність справи, надану правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам і встановлені судом апеляційної інстанції обставини, а також оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником аргументи не свідчать про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку судового рішення у цій малозначній справі. Незгода заявника з встановленими судом обставинами та правовою оцінкою наданим позивачем доказам, не свідчить про фундаментальне значення вирішених у цій справі питань для формування єдиної правозастосовчої практики, а також про наявність значного суспільного інтересу у цій справі. Незгода АТ КБ «ПриватБанк»з оскаржуваним судовим рішенням апеляційного суду не свідчить про те, що справа має виняткове значення для банку. Отже, випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у цій справі Верховним Судом не встановлено. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки АТ КБ «ПриватБанк»подало касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на постанову Черкаського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року у цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович