Ухвала КАС ВС № 520/18244/2020

УХВАЛА 11 вересня 2023 року м. Київ справа №520/18244/2020 адміністративне провадження №К/990/29067/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі №520/18244/20 за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - УСТАНОВИВ: В грудні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд: - визнати неправомірною бездіяльність Харківської обласної прокуратури (до 11 вересня 2020 року - прокуратури Харківської області) в частині невиплати йому вихідної допомоги при звільненні 5 травня 2020 року в розмірі 30345,17 грн середнього місячного заробітку; - стягнути з Харківської обласної прокуратури на його користь вихідну допомогу в зв`язку із звільненням з органів прокуратури у розмірі 30345,17 грн середнього місячного заробітку, обчислення якої здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, з відрахуванням необхідних податків та зборів; - стягнути з Харківської обласної прокуратури на його користь середній заробіток за весь час затримки виплати належної йому вихідної допомоги при звільненні із розрахунку в сумі: 1445,008250 грн за кожен день затримки розрахунку починаючи з 5 травня 2020 року до дня постановлення судового рішення. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2021 року позов задоволено частково: - визнано неправомірною бездіяльність Харківської обласної прокуратури (до 11 вересня 2020 року - прокуратури Харківської області) в частині невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні 5 травня 2020 року в розмірі: 30345,17 грн середнього місячного заробітку; - стягнуто з Харківської обласної прокуратури (вул. Богдана Хмельницького, 4, м. Харків, 61001, ЄДРПУ 02910108) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) вихідну допомогу в зв`язку із звільненням з органів прокуратури у розмірі 30345,17 грн середнього місячного заробітку, обчислення якої здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, з відрахуванням необхідних податків та зборів; - зобов`язано Харківську обласну прокуратуру (вул. Богдана Хмельницького, 4, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02910108) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки виплати належної йому вихідної допомоги при звільненні із розрахунку в сумі: 1445.008250 грн за кожен день затримки розрахунку, починаючи з 5 травня 2020 року до дня фактичної виплати вихідної допомоги при звільненні; - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі: 908, 00 грн. (дев`ятсот вісім гривень). Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2021 року змінено, шляхом викладення абзацу 4 резолютивної частини наступним чином: - стягнути з Харківської обласної прокуратуру (вул. Богдана Хмельницького, 4, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02910108) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки виплати належної йому вихідної допомоги при звільненні 50494 (п`ятдесят тисяч чотириста дев`яносто чотири) гривні 36 копійок за період з 6 травня 2020 року до 9 вересня 2021 року з відрахуванням обов`язкових податків, зборів, платежів. Ухвалами Верховного Суду 08 червня 2023 року та від 13 липня 2023 року касаційні скарги скаржника на ці самі рішення повернуто особі, яка її подала. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, скаржник втретє звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою. Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України). Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 18 квітня 2023 року Другим апеляційним адміністративним судом розглянуто справу та ухвалено постанову. Повний текст судового рішення складено 27 квітня 2023 року, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 29 травня 2023 року, а скаргу подано втретє 20 серпня 2023 року. Частиною п`ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. У касаційній скарзі заявник посилається на те, що вже звертався з касаційними скаргами при цьому вказує, що з первісною касаційною скаргою звернувся у межах процесуальних строків. Проте, ухвалами Верховного Суду від 08 червня 2023 року та від 13 липня 2023 року касаційні скарги були повернуті скаржнику, що не перешкоджає повторному зверненню. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду на час подачі первісної касаційної скарги, а також з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків. Верховний Суд також зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередню касаційну скаргу, безпосередньо пов`язані саме з діями скаржника щодо неналежного оформлення касаційної скарги. Так, ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2023 року первісна касаційна скарга повернута скаржнику. Так, Суд прийшов до висновку, що у касаційній скарзі відповідач не обґрунтував належним чином наявність підстав касаційного оскарження. Копію ухвали Верховного Суду від 08 червня 2023 року було отримано скаржником 16 червня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 06 липня 2023 року скаржником було подано другу касаційну скаргу на оскаржувані судові рішення. При цьому, клопотання про поновлення строку не містить обґрунтувань щодо наявності об`єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротший термін. Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2023 року повторна касаційна скарга також повернута скаржнику. Суд повторно прийшов до висновку, що у касаційній скарзі відповідач не обґрунтував належним чином наявність підстав касаційного оскарження. Копію ухвали Верховного Суду від 13 липня 2023 року було отримано скаржником 27 липня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 20 серпня 2023 року скаржником було подано дану касаційну скаргу на оскаржувані судові рішення. Клопотання про поновлення строку, знову ж таки, не містить обґрунтувань щодо наявності об`єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротший термін. Суд звертає увагу скаржника, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Також Суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків. Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги. Так скаржником звертаючись з повторними касаційними скаргами неодноразово допускав значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та потворного звернення. При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження, є направлення повторної касаційної скарги скаржником у найкоротший строк. Разом з тим, значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та повторним поданням касаційної скарги, вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судових рішень у даній справі. Скаржником не наведено об`єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротші терміни. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не вказано поважних причин пропуску на касаційне оскарження, не надано доказів щодо вжиття заходів для вчасного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення, не обґрунтовано зволікання з поданням цієї касаційної скарги. Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Крім того, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тому, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання касаційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії. Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить також про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності сплату судового збору. З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що позивач звернувся до суду у 2020 році, судами було задоволено дві вимоги майнового характеру. Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (надалі - №3674-VI) у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року становив 2102 грн 00 коп. Отже, судовий збір, який підлягає сплаті 1681,60 грн. Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів та документу про сплату судового збору. Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними, зазначені Харківською обласною прокуратурою, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.

2. Касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі №520/18244/20 - залишити без руху.

3. Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними або відсутністю клопотання про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

5. У разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк в іншій частині касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк , Судді Верховного Суду