Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/2754/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 вересня 2023 року м. Рівне Справа № 569/2754/23 Провадження № 22-ц/4815/708/23 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Боймиструка С.В., суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" про захист прав споживачів, В С Т А Н О В И В : В лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз", згідно якого просить суд: визнати право на компенсацію витрат зі встановлення індивідуального приладу обліку природного газу за рахунок коштів відповідача та зобов`язання відповідача провести компенсацію, шляхом стягнення на користь позивачки витрат зі встановлення лічильника в розмірі вартості лічильника - 1073, 22 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є власницею квартири у АДРЕСА_1 і вказана квартира забезпечена комунальною послугою газопостачання з режимом використання природного газу для приготування їжі. У грудні 2021 року вона звернулася до АТ «Оператор ГРС «Рівнегаз» про перенесення газової труби в газифікованому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 . На момент звернення у квартирі ОСОБА_1 був встановлений газовий лічильник, який був власністю АТ «Рівнегаз» та відповідав всім технічним вимогам. Проте при ознайомленні з кошторисом до ескізного проекту нею було встановлено, що АТ «Оператор ГРС «Рівнегаз» враховано вартість нового газового лічильника. На усні заперечення позивачки до кошторису про незаконне покладення на неї зайвих витрат, їй було відмовлено у виключенні з загальної суми вартості лічильника. Витрати складають саме з вартості газового лічильника 1073,22 грн., що підтверджується квитанцією. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 24 квітня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Місцевий суд виходив з того, що позивачка укладаючи з відповідачем договір підряду на виконання робіт з реконструкції внутрішніх мереж № 29А330-19825-21 та додаткові угоди до договору була належним чином ознайомлена зі змістом взятих на себе зобов`язань. АТ «Рівнегаз» було забезпечено оснащення лічильником газу за рахунок коштів суб`єкта господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території у строки та в порядку визначеному законодавством. Необхідність проведення реконструкції системи газопостачання саме з ініціативи позивачки та на цій підставі виникнення між сторонами договірних зобов`язань є підставою для покладення таких витрат на замовника. Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій доводить про його незаконність через порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що є побутовим споживачем природного газу у розумінні ЗУ "Про забезпечення комерційного обліку природного газу". Користується наданими послугами та сплачує їх вартість. Позовні вимоги стосувались не компенсації за виготовлення проектної документації, а лише вартості лічильника. Тому вважає, що пункт 5 глави 1 розділу V Кодексу газорозподільних систем до спірних відносин не застосовується. Посилаючись на висновки ВС викладені у справах №632/1228/20, №212/7490/17, №210/5132/19 та висновок ВП ВС у справі №214/2435/17 вказує, що витрати позивача, яких він зазнав у зв`язку з придбанням та встановленням газового лічильнику, мають бути компенсовані йому за рахунок коштів, які ним сплачуються за тарифом на розподіл природного газу. Стверджує, що не відмовлялась від лічильника який знаходився в її квартирі до проведення реконструкції. Проте Оператор ГРМ на власний розсуд розпорядився лічильником, який знаходився в її квартирі, демонтувавши його і після реконструкції не встановивши назад. Таким чином відповідач заперечив її право на компенсацію передбачену ст. 3 ЗУ "Про забезпечення комерційного обліку природного газу". Вважає, що посилання суду першої інстанції на норми ст.ст. 626-629 ЦК України є помилковим, оскільки постачальник послуг є монополістом, а договірні відносини щодо реконструкції системи газорозподілу не є предметом спору у цій справі. Представник АТ "Рівнегаз" у відзиві на апеляційну скаргу заперечує викладені апелянтом доводи. Вказує, що 25.03.2014 року виконали вимоги ЗУ "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" встановивши лічильник газу за адресою АДРЕСА_1 . Фінансування робіт було забезпечено за рахунок коштів суб`єкта господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території у строки та в порядку визначеному законодавством. Після набуття позивачем права власності у жовтні 2021 року позивачем було ініційовано реконструкцію системи газопостачання вищезгаданої квартири. Раніше встановлений лічильник не відповідав технічним вимогам пункту 4 глави 2 розділу Х Кодексу ГРС, який набув чинності у 2015 році. Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу V пункту 7 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС всі роботи по реконструкції системи газопостачання забезпечуються за рахунок сторони, яка ініціювала реконструкцію системи газопостачання. З позивачем був укладений договір підряду, додаткові угоди на поетапне виконання робіт та узгоджено їх вартість. При цьому пункт 7 глави 6 розділу X Кодексу ГРС закріплює, що перенесення в інше місце комерційного ВОГ або його складових за бажанням споживача здійснюється за його рахунок в установленому законодавством порядку з урахуванням вимог ПБСГ та після внесення змін до проектної документації, яка погоджується з оператором ГРМ. Пунктом 8 глави 6 розділу X Кодексу ГРС визначено, що якщо в разі зміни споживача, форми власності чи власника об`єкта споживача фактичний стан комерційного вузла обліку природного газу не відповідає вимогам нормативних документів, договір розподілу природного газу укладається з новим власником тільки після приведення комерційного вузла обліку природного газу у відповідність до вимог нормативних документів. За результатами належного виконання АТ "Рівнегаз" взятих на себе зобов`язань по договору підряду між сторонами було підписано акт здачі-приймання робіт, в якому зазначено, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має. Вважає, що укладаючи договір апелянт була належним чином ознайомлена зі змістом взятих на себе зобов`язань. АТ "Рівнегаз" було забезпечено оснащення лічильником газу за рахунок коштів суб`єкта господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території у строки та в порядку визначеному законодавством. Необхідність проведення реконструкції системи газопостачання саме з ініціативи позивачки та на цій підставі виникнення між сторонами договірних зобов`язань є підставою для покладення таких витрат на замовника. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду без змін. Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу, послуги з розподілу якого надаються АТ «Рівнегаз» за адресою: АДРЕСА_1 . АТ "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" є Оператором ГРМ, тобто виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням, а позивач - споживачем природного газу. 07 грудня 2021 року між АТ «Рівнегаз» (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник) було укладено договір підряду на виконання робіт з реконструкції внутрішніх мереж № 29А330-19825-21, відповідно до якого виконавець зобов`язується виконати роботи з реконструкції системи газопостачання об`єкта замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх, в порядку визначеному та на умовах передбачених цим договором. Відповідним договором визначено поетапне виконання переліку робіт. Додатковою угодою № ДУ-1/29А330-19825-21 від 17.12.2021 до Договору підряду на виконання робіт реконструкції системи газопостачання № 29А330-19825-21 від 07.12.2021, сторони визначили, що вартість робіт за цією додатковою угодою (будівництво та введення в експлуатацію системи газопостачання об`єкта замовника) становить 8 040, 00 грн. Відповідно до додаткової угоди № ДУ-2/29А330-19825-21 від 15.03.2022 до Договору підряду на виконання робіт реконструкції системи газопостачання № 29А330-19825-21 від 07.12.2021, обумовлена між АТ "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" та ОСОБА_1 вартість робіт з пуску газу в газове обладнання об`єкта газопостачання - 160, 00 грн. Згідно квитанцій № 0.0.2406640034.1 від 06.01.2022 та № 0.0.2488391471.1 від 16.03.2022 ОСОБА_1 сплатила на рахунок АТ "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" вартість робіт за вказаними додатковими угодами. За результатами виконання АТ «Рівнегаз» взятих на себе зобов`язань по договору № 29А330-19825-21, між сторонами 18.03.2022 було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 72002757, в якому зазначено, що замовник претензій по об`єму, якості та строках виконання робіт (надання послуг) не має. 17.01.2023 року, розглянувши звернення позивачки щодо компенсації витрат за встановлення лічильника природного газу, АТ "Рівнегаз" вказало, що квартира АДРЕСА_2 оснащена в 2014 році лічильником природного газу типорозміру G 2,5 відповідно до вимог нормативних документів діючих на той час. Після введення в дію Кодексу ГРС змінились технічні вимоги щодо оснащення комерційних вузлів обліку природного газу. Тому лічильник з типорозміром G 2,5 не відповідає вимогам пункту 4 глави 2 розділу Х Кодексу ГРС. Оскільки позивачкою у 2021 році ініційовано реконструкцію системи газопостачання, а відповідно до вимог Кодексу при будь-якій реконструкції системи газопостачання вузол обліку природного газу має приводитись у відповідність до вимог кодексу та всі роботи по реконструкції забезпечуватись ініціатором реконструкції, тому підстави для компенсації вартості лічильника відсутні. Сторони не заперечують, що на заміну раніше встановленому лічильнику змонтовано лічильник з типорозміром G 1,6 вартістю 1073,22 грн. Частиною 1 статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до частини 1 статті 839 ЦК України, підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. За частиною 3 статті 843 ЦК України, ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Отже за договором підряду сторони як замовник та підрядник домовились про реконструкцію системи газопостачання в квартирі позивачки. За умовами договору було виконано проектування, будівельно-монтажні роботи з введенням в експлуатацію, пуск газу. Разом з цим відбулась заміна лічильника на новий. Його вартість була сплачена ОСОБА_1 на виконання умов договору, що підтверджується квитанцією від 06.01.2022 року (а.с. 26). Як вказує відповідач раніше встановлений лічильник не відповідав технічним вимогам встановленим у пункті 4 глави 2 розділу Х Кодексу ГРС. Відповідно до пункту 8 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС, якщо в разі зміни споживача, форми власності чи власника об`єкта споживача фактичний стан комерційного вузла обліку природного газу не відповідає вимогам нормативних документів, договір розподілу природного газу укладається з новим власником тільки після приведення комерційного вузла обліку природного газу у відповідність до вимог нормативних документів. Таким чином заміна старого лічильника була зумовлена його невідповідністю технічним вимогам чинного Кодексу ГРС. Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані, зокрема, забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 1 січня 2023 року. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», побутові споживачі природного газу - фізичні особи (населення) можуть самостійно забезпечити встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу (індивідуальних лічильників) з подальшою компенсацією таких витрат за рахунок коштів, які ними сплачуються за тарифом на розподіл природного газу. Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету, крім коштів місцевих бюджетів; інших джерел, не заборонених законодавством. З аналізу положень статей 3, 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» вбачається обов`язок встановлення відповідними суб`єктами господарювання - газорозподільними організаціями лічильників для такої категорії споживачів природного газу як населення у вигляді приладів обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем. При цьому таких споживачів не зобов`язано відшукувати джерела фінансування вказаних приладів та робіт, оскільки відповідне фінансування уже закладено у тариф на оплату спожитого газу (Постанова ВС у справі № 632/1228/20). Згідно постанов НКРЕКП №2778 від 30.12.2020 року та №2765 від 22.12.2021 року Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ Рівнегаз до структури тарифу на послуги розподілу природного газу на 2021 та 2022 роки включено витрати на заміну лічильників та/або створення обмінного фонду лічильників та витрати на встановлення індивідуальних лічильників газу населенню. Відтак здійснюючи оплату послуг з розподілу природного газу та придбавши газовий лічильник за власні кошти споживач ОСОБА_1 отримала право на компенсацію здійснених витрат за рахунок коштів, які нею сплачуються за тарифом на розподіл природного газу. Колегія суддів зауважує, що за договором підряду сторони діяли як замовник та підрядник організація, яка має ліцензію на проведення проектних та будівельно-монтажних робіт щодо реконструкції систем газопостачання. Водночас, в силу закону АТ "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" є Оператором ГРМ, тобто суб`єктом господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території. Тому виконання зобов`язань за договором підряду не звільняє відповідача від обов`язків встановлених для Оператора ГРМ Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Щодо покладення нормами глави 1 розділу V та глави 6 розділу Х Кодексу ГРС обов`язку сплати за проведення реконструкції на позивачку, то з такими доводами суд погоджується, однак право на компенсацію вартості самостійно придбаного газового лічильника передбачено Законом України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу". Позивач сплатила за проведення робіт з реконструкції системи газопостачання, тобто дотрималась вимог Кодексу ГРС та на думку колегії суддів не зобов`язана нести витрати на придбання нового лічильника, оскільки його вартість фактично включена в тариф. Згідно вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК обов`язок доказування покладається на сторони. Відповідач, вказуючи на встановлення попереднього лічильника у порядку виконання вимог Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" не надало жодних доказів, що підтверджують фінансування робіт у 2014 році за рахунок своїх коштів та вжиття заходів для фінансування таких робіт за рахунок будь-якого бюджету. Позивач є новим власником та споживачем, сплачує послуги розподілу газу за тарифом, який включає встановлення індивідуальних лічильників, а отже, враховуючи вимоги Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» має право на компенсацію витрат понесених на встановлення газового лічильника. Також відповідачем не надано будь-яких обґрунтувань щодо необхідності зменшення типорозміру лічильника та відомостей про те, чи визначався його технічний стан з моменту встановлення у 2014 році. Та обставина, що Кабінетом Міністрів України не затверджено порядок і розміри компенсації витрат на придбання та встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу для споживачів природного газу - фізичних осіб (населення), не є підставою для відмови у позові. Отже доводи апеляційної скарги є обґрунтованими. Колегія суддів вважає, що місцевий суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції до скасування з ухваленням нового рішення відповідно до заявлених позовних вимог. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове. Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" про захист прав споживачів задовольнити. Визнати право на компенсацію витрат за самостійне забезпечення та встановлення побутовим споживачем індивідуального лічильника газу за ОСОБА_1 . Стягнути з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Рівнегаз на користь ОСОБА_1 вартість встановленого індивідуального приладу обліку природного газу у розмірі 1073 гривні 22 копійки у якості компенсації за самостійне забезпечення та встановлення побутовим споживачем індивідуального лічильника газу. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуючий Боймиструк С.В. Судді Гордійчук С.О. Ковальчук Н.М.