LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Рівненський апеляційний суд569/22079/19

від 09.09.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 вересня 2021 року м. Рівне Справа № 569/22079/19 Провадження № 22-ц/4815/597/21 Рівненський апеляційний суд: в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий : Боймиструк С.В., судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 05 лютого 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" "Рівнегаз" до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків,- В С Т А Н О В И В : 02 грудня 2019 року представник позивача АТ «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз» звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 була споживачем природного газу, послуги якій надавалися ПАТ «Рівнегаз». ДП «Рівнестандартметрологія» за результатами проведеної повірки встановлено, що лічильник газу відповідача ОСОБА_1 типу Premagas BKG4Т, зав. №242418, 2006 року випуску не відповідає вимогам ДСТУ 3336-96 та ДСТУ EN 1359-2013. Підставою для визнання ЗВТ непридатним слугувало пошкодження заводських пломб. Жодних повідомлень про порушення в роботі приладу обліку природного газу або пошкодження пломб, як це вимагає п. 7.4 Розділу VI Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2498 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.11.2015 за №1384/27829, п. 6 Глави 6 Розділу Х Кодексу газорозподільних систем, від споживача до товариства не надходило. В подальшому, комісією ПАТ «Рівнегаз» з розгляду актів про порушення 13.12.2016 р. прийнято рішення про задоволення вимог акта про порушення №20 від 17.11.2016 р. з визначенням збитків, що підлягають відшкодуванню позивачем згідно акту-розрахунку вартості не облікованого об`єму природного газу від 07.12.2016 року №005, яка становить 51442,97 грн. Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 05 лютого 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Рівнегаз" вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в сумі 51 442 гривні 97 копійок та понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1921 гривня. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивач довідався про порушення його прав 17.11.2016 р., відповідно строк позовної давності сплив 17.11.2019 р. Отже, позивач звернувся до суду з позовом після спливу строку позовної давності. Крім того, вказує, що у позовній заяві позивачем вказано, що в останнє до моменту демонтажу показники лічильника знімалися 16.06.2016 р., тому розрахунок за 6 місяців має бути з моменту останнього зняття показників. В той же час, в акті-розрахунку вартості не облікованого об`єму природного газу №005 від 07.12.2016 р. позивач зазначає показники споживання газу за вересень 2016 р., що підтверджує зняття ним показників після 16.06.2016 р., тож відповідно, позивач не мав права здійснювати розрахунок вартості не облікованого об`єму за період до дати зняття показників лічильника за вересень 2016 р. Щодо акту експертизи лічильника позивач вказує, у позові позивач посилається на складений за участі представника ДП «Рівнестандартметрологія» акт експертизи лічильника №8867е від 24.11.2016 р. Проте, будучи допитаним в якості свідка у справі №569/2662/17, інженер-метролог ДП «Рівнестандартметрологія» ОСОБА_2 підтвердив, що безпосередньої участі в експертизі лічильника та встановленні факту пошкодження пломби не брав, а лише підписав складений представниками позивача акт, повіривши їх висновкам, тобто даний доказ є неналежним. Просить рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 05 лютого 2021 року скасувати та відмовити в задоволенні позову. У відзиві на апеляційну скаргу, представник АТ "Рівнегаз" зазначив, що комісією з розгляду актів про порушення 13.12.2016 року прийнято рішення про задоволення акту про порушення №20 від 17.11.2016 року і саме з цього часу було встановлено та доведено неправомірні дії споживача, відповідно позов поданий з дотриманням трирічного строку. Просить рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 05 лютого 2021 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 274, ч.1 ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду у порядку письмового та спрощеного позовного провадження, як малозначна справа. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, ОСОБА_1 була споживачем природного газу, послуги з розподілу якого надавалися ПАТ «Рівнегаз» до газовикористовуючих приладів, встановлених у будинку за адресою АДРЕСА_1 . Для здійснення вимірювання, запам`ятовування та відображення об`єму природного газу, який споживався відповідачкою у будинку за адресою АДРЕСА_1 було встановлено лічильник газу типу Premagas BK G4T G4, заводський номер 2424187, 2006 року випуску. 17.11.2016 р. представниками ПАТ «Рівнегаз» в будинку за адресою: АДРЕСА_1 проведено роботи по демонтажу лічильника газу з метою його планової перевірки та при зовнішньому огляді виявлено порушення пломб заводу-виробника, у зв`язку з чим складені акт про порушення № 20 та протокол направлення лічильнику газу для проведення експертизи. Відповідно до висновку (акта) експертної комісії № 8867е від 24.11.2016 р. лічильник газу, демонтований у будинку відповідача, визнано непридатним до застосування через пошкодження пломби коробки лічильного механізму, лічильник підлягає заміні. Після демонтажу пломб лічильника механізм виводився з зачеплення, облік газу припинявся, покази лічильного механізму спотворювалися. Виявлене порушення свідчить про несанкціоноване втручання в роботу лічильника з метою споживання газу без його обліку. Згідно довідки Державного підприємства «Рівнестандартметрологія» (далі ДП «Рівнестандартметрологія») про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки від 24 листопада 2016 року № 28591/5п/2010, складеної за результатами проведеної перевірки, лічильник газу типу Premagas BK G4T, заводський номер 2424187, 2006 року випуску не відповідає вимогам ДСТУ 3336-96 та ДСТУ EN1359-2013 і підставою цього слугувало пошкодження заводських пломб. 13.12.2016 р. комісією ПАТ «Рівнегаз» з розгляду актів про порушення прийнято рішення про задоволення акта про порушення № 20 від 17.11.2016 р. з визначенням суми збитків, що підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 згідно акта-розрахунку вартості не облікованого об`єму природного газу від 07.12.2016 р. № 005 в розмірі 51 442,97 грн. Вказані обставини встановлені рішеннями судів у справах № 569/2662/17, № 569/16782/17 у спорі між тими ж сторонами, й в силу вимог частини четвертої статті 82 ЦПК України не доказуються при розгляді даної справи. Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу», визначені права та обов`язки споживача, зокрема встановлено, що споживач газу зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу, у разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом. Відповідно до глави 1 розділу 1, глави 7 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, несанкціонованим втручанням в роботу газорозподільної системи є втручання в роботу газорозподільної системи шляхом несанкціонованого газоспоживання, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або під`єднання несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого порушується нормальний режим роботи ГРМ та/або здійснюється не обліковане використання природного газу. Згідно з пунктом 3 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ, у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого підключення газових приладів на об`єкті споживача (за наявності лічильника), внаслідок якого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильника газу), розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника газу (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку для його усунення. В пункті 9 зазначено, що якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-7 цієї глави, неможливо класифікувати граничні об`єми споживання природного газу населенням, визначення об`єму спожитого природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об`єм не облікованого природного газу, помноженого на коефіцієнт сезонності та на величину об`ємної максимальної секундної витрати газу, що визначається за спеціальною формулою. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників»встановлено нормативи використання природного газу. Для застосування вищевказаної санкції, як визначення фактичного об`єму спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу населенням має бути встановлений факт правопорушення. Так у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 р. у справі №569/16782/17 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Рівнегаз» про визнання права на здійснення розрахунків за фактичним показником лічильника на момент його демонтажу зроблено висновок, що суд апеляційної інстанції, встановивши, що механізм встановленого у будинку позивача лічильнику газу виводився з зачеплення, облік газу припинявся, його покази спотворювалися і вказаний лічильник є непридатним для використання та не відповідає вимогам ДСТУ, його показники встановлені на час виявлення порушення не є достовірними, що підтверджується висновком експертної комісії ПАТ «Рівнегаз» від 24.11.2016 р. № 8867е та довідкою ДП «Рівнестандартметрологія» про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки від 24.11. 2016 р. № 28591/5п/2010, дійшов правильного висновку про те, що показники такого газового лічильника не можуть братися для розрахунку вартості спожитого ОСОБА_1 природного газу та обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог про визнання права на здійснення розрахунків за фактичним показником лічильника на момент його демонтажу. Розрахунок об`єму не облікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням, визначеним у додатку 10 до Кодексу газорозподільних систем, з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців). Оскільки представником оператора ГРМ 16.06.2016 р. проводилося контрольне зняття показань лічильника газу, розрахунок об`єму не облікованого газу здійснено з 17.06.2016 р. по 16.11.2016 р. При проведенні розрахунку не облікованого об`єму природного газу віднятий обсяг газу 51,96 м. куб., фактично оплачений споживачем ОСОБА_1 постачальнику ТОВ «Рівнегаз збут» на суму 357,44 грн. протягом періоду порушення. Як визначено п. 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, вартість не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу в повному обсязі має бути компенсована споживачем оператору ГРМ. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, якими у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими фактичними обставинами справи. Крім того, доводи апеляційної скарги вже були предметом дослідження в суді першої інстанції, яким також дана належна правова оцінка. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати покладаються на апелянта. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 05 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий: С.В. Боймиструк Судді: С.О. Гордійчук С.С. Шимків

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»