Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 638/2635/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 вересня 2023 р.Справа № 638/2635/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Бартош Н.С. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.05.2023, головуючий суддя І інстанції: Щепіхіна В.В., м. Харків, повний текст складено 02.06.23 року по справі № 638/2635/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області третя особа Акціонерне товариство "Харківобленерго" про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області, третя особа: Акціонерне товариство "Харківобленерго", в якій просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 07.02.2022 року №5 Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області; стягнути з управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області на користь ОСОБА_1 всі витрати по сплаті судового збору. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.05.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення №5 від 07.02.2022 року Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області. Стягнуто з Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.05.2023 року та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що за результатами перевірки, АТ «Харківобленерго» було надано припис від 29.11.2021 року №2529 про виконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів з вимогою усунути порушення, відображені в акті перевірки №2529 від 23.11.2021 року та забезпечити безоплатне відновлення електроживлення електроустановок споживача (електропостачання) за адресою: АДРЕСА_1 , електроживлення яких було припинено 12.04.2017 року, вище зазначені дії вчинити відповідно до діючого законодавства України до 13.12.2021 року. Припис було отримано представником АТ «Харківобленерго» 03.12.2021 року за допомогою поштового зв`язку. Вказано, що станом на 2017 рік відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками регулювались Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №591 від 23.08.2016 року), порушення яких відображено в акті перевірки №2529 від 23.11.2021 року. Стверджує, що дослідивши лист АТ «Харківобленерго» вх. №9494 від 13.12.2021 року щодо виконання припису з додатками та вх.№1582 від 21.01.2021 року щодо надання інформації з додатками, було встановлено, що Припис головних спеціалістів Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, АТ «Харківобленерго» виконано не було. Подовження строків приписів діючим законодавством України не передбачено. Зауважує, що саме по собі порушення процедури прийняття акту адміністративного органу може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення. Вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 07.02.2022 року №5 Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області є правомірною та не підлягає скасуванню. ОСОБА_1 подав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.05.2023 року без змін. Відповідно до ст.268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області отримало копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду, судову повістку, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів. Крім того, учасники по даній справі про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені за номерами телефонів, що підтверджується телефонограмами, та Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області і Акціонерне товариство "Харківобленерго" - на електронні адреси, яка містяться в матеріалах справи. Судом оприлюднено на веб-порталі судової влади України відповідну ухвалу про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до статуту Акціонерне товариство "Харківобленерго" є юридичною особою, основною діяльністю якого є розподіл електричної енергії та надання послуг комерційного обліку. Згідно з Положенням про Салтівське районне відділення АТ "Харківобленерго" районне відділення є виробничим структурним підрозділом АТ "Харківобленерго". Пунктом 7.1.2. Положення передбачено, що начальник РВ несе відповідальність, зокрема, за невиконання приписів Державної інспекції з енергонагляду, Державної служби з надзвичайних ситуацій України та інших органів Державного нагляду особисто та підлеглим персоналом. З Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області вбачається, що Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області є територіальним органом Держпродспоживслужби України та їй підпорядковане. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, зокрема, у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, перевіряє додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг (п.п.8) пункт 4 Положення). Згідно з п.6 Головне управління має право, зокрема, здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону; вживати у межах повноважень, передбачених законом, заходів щодо усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності згідно із законом; складати в установлених законом випадках протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення і приймати за результатами розгляду рішення про накладення штрафів та застосування інших санкцій, передбачених законом. У період часу з 11.11.2021 по 23.11.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Харківській області проводилася позапланова перевірка АТ "Харківобленерго" з питань, зазначених у зверненні громадянки ОСОБА_2 , відповідно до вимог ст.17, ст.19, ст.21 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-ХІІ. Під час перевірки АТ "Харківобленерго" надало пояснення (лист від 17.11.2021 вих.№06-56к/06-7624) з питань, зазначених в направленні на перевірку №2529 від 01.11.2021, та копії необхідних документів. Зокрема, у листі зазначено, що за адресою: АДРЕСА_2 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 на підставі договору про користування електричною енергією від 24.01.2009. З 12.04.2017 та по теперішній час звернень щодо відновлення електропостачання за вказаною адресою від споживачів не надходило. 23.11.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Харківській області за результатами проведених позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів складено акт №2529 від 23.11.2021 та встановлено, що припинення енергопостачання за адресою: АДРЕСА_3 , є неправомірним, без належного повідомлення споживача, і дії щодо припинення постачання електричної енергії обмежують права мешканців будинку. Акт підписаний начальником Салтівського РРЕ Логвіним Р.О. з зауваженнями та отримано позивачем 23.11.2021. Позивач надав відповідачу письмові пояснення до акту перевірки, де зазначив, що посадовими особами відповідача при перевірці не було з`ясовано, яке відношення має громадянка ОСОБА_4 до домоволодіння за вищевказаною адресою. Відповідачем не встановлено, що існують договірні відносини між громадянкою ОСОБА_5 та АТ "Харківобленерго" або будь-якою іншою особою (споживачем). З текстом Акту про недопуск споживач ОСОБА_3 (на якого відкритий рахунок) був ознайомлений та попереджений про наслідки ненадання доступу, тобто про відключення. 25.11.2021 було направлено запит до АТ "Укрпошта" для усунення сумніву щодо отримання ОСОБА_3 рекомендованого листа з Актом недопуску. Судом встановлено, що 29.11.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Харківській області на підставі Акту перевірки від 23.11.2021 №2529 було складено припис №2529 з вимогою усунути порушення, виявлені під час перевірки, а саме забезпечити безоплатне відновлення електроживлення електроустановок споживача (електропостачання) за адресою: АДРЕСА_3 , електроживлення яких було припинено 12.04.2017. Листом (вих. від 08.12.2021 №56рре-02/19-8100) за підписом заступника комерційного директора з експлуатації та обліку товариство повідомило, що на вимогу припису ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області від 29.11.2021 персоналом Салтівського району з розподілу електроенергії АТ "Харківобленерго" здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_3 . Під час технічної перевірки виявлено відсутність приладу обліку №308885 типу СО-ЄА05М1 та фасадної шафи обліку, які були встановлені на фасаді домоволодіння, викликано представників національної поліції для реєстрації правопорушення. Будь-яких дій для приєднання споживача до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії після відключення 12.04.2017 здійснено не було. Оскільки відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії споживання (використання) електричної енергії відбувається тільки на підставі укладеного договору, громадянці ОСОБА_6 було направлено рекомендованого листа з роз`ясненнями щодо необхідності укладення договору на розподіл електричної енергії з АТ "Харківобленерго" у порядку, визначеному Правилами. На момент виконання припису скаржницею ОСОБА_6 не надано документів, що підтверджують право власності чи користування ОСОБА_6 домоволодінням за адресою: АДРЕСА_3 . Товариство, у зв`язку з викладеними вище обставинами, просило продовжити строк виконання припису до моменту укладення договору із споживачем у відповідному порядку. 27.01.2022 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Харківській області на підставі направлення №44 від 06.01.2022 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо виконання припису на усунення порушень вимог законодавства було складено акт №44 від 27.01.2022. В Акті №44 від 27.01.2022 зазначено, що при проведенні перевірки стану виконання припису №2529 від 29.11.2021 щодо спрямування дій суб`єкта господарювання АТ "Харківобленерго" на усунення порушення законодавства, виданого за результатом проведеної перевірки (акт №2529 від 23.11.2021) встановлено, що припис не виконано. 27.01.2022 посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області складено протокол про адміністративне правопорушення №5 за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 07.02.2022 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Харківській області винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №5 від 07.02.2022, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 306,00 грн. Вказану постанову позивач отримав 07.02.2022 та у встановлений законодавством строк звернувся до суду з позовом про скасування даної постанови. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення, а тому оскаржувана постанова відповідача підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-XII (далі по тексту - Закон №1023-XII), держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди (ч.3 ст.5 Закону №1023-XII). Відповідно до вимог пп.13 ч.1 ст.26 Закону №1023-XII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема, накладати на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі по тексту - Закон №877-V). Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Згідно з ч.1 ст.4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Відповідно до ч.4 ст.4 Закону №877-V виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Згідно зі ст.6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом. Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Згідно з ч.7 ст.7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Відповідно до ч.8 ст.7 Закону №877-V припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Статтею 12 Закону №877-V встановлено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч.2 ст.188-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексу КупАП) ухилення посадових осіб і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від своєчасного виконання приписів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - тягне за собою накладення штрафу від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у такій формі: ухилення від своєчасного виконання приписів посадових осіб органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів. Даний склад правопорушення є формальним. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. З досліджених судом матеріалів та пояснень сторін і третьої особи судом встановлено, що перевірка АТ "Харківобленерго" на предмет дотримання вимог закону у сфері захисту прав споживачів здійснювалась у зв`язку зі зверненням до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, із скаргою громадянки ОСОБА_6 , розгляд якої в подальшому був скерований до відповідача та за погодженням Держпродспоживслужби України відповідачем був проведений відповідний позаплановий захід державного нагляду (контролю). Проте, як вбачається з копії скарги ОСОБА_6 дана особа не зазначила, чи є вона власницею домоволодіння АДРЕСА_3 , або підставу, на якій вона користується (володіє) вказаним нерухомим майном. В скарзі зазначається, що на початку лютого 2017 року представниками АТ"Харківобленерго" самовільно безпідставно відключено її домоволодіння від електричної енергії. Проте, документів (додатків) до скарги, які б підтверджували право власності або право користування домоволодінням ОСОБА_6 у 2017 році, остання не надала. Відповідач під час розгляду справи та разом з відзивом вказаних документів також не надав. У досліджуваних Актах перевірок відповідача №44 від 27.01.2022 та №2529 від 23.11.2021 не зазначено про ОСОБА_6 як про споживача, якого не було попереджено про відключення, а констатується про порушення вимог в частині повідомлення споживача ОСОБА_3 , з яким, як встановлено судом, укладалися договори про користування електричною енергією 17.09.2002 та 24.01.2009 (копії договорів містяться в матеріалах справи). Після проведення перевірки відповідачем видано припис на усунення порушень. Позивач повідомив, що зазначений припис неможливо виконати в повному обсязі і своєчасно без попереднього оформлення договірних відносин між АТ "Харківобленерго" та громадянкою ОСОБА_3 , оскільки інші фізичні особи, які б могли бути споживачами послуг, після припинення електропостачання за вказаною вище адресою не звертались до АТ "Харківобленерго". Відповідно до пункту 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі по тексту - Правила), на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. При переході права власності (користування) на об`єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов`язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил. Отже, ОСОБА_1 , як посадова особа Салтівського РРЕ АТ "Харківобленерго", виконуючи припис відповідача, діяв в межах вимог діючого законодавства, оскільки в іншому випадку відновлення електропостачання фізичній особі (споживачу) без договірних відносин з такою особою в розумінні Правил буде прямим порушенням вимог таких Правил. Таким чином, у суду відсутні підстави розцінювати дії позивача як ухилення від своєчасного виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів. Доказів або достовірних відомостей про те, що ОСОБА_6 є або була протягом 2017-2021 років побутовим споживачем електричної енергії в розумінні Правил користування електричною енергією, Правил роздрібного ринку електричної енергії та Закону України "Про захист прав споживачів" суду не надано. Також, не знайшли свого підтвердження обставини порушення позивачем вимог щодо виконання припису, оскільки позивач діяв в межах своїх повноважень та з дотриманням вимог законодавства, що регулює електропостачання. На адресу ОСОБА_6 за підписом позивача було направлено листа з роз`ясненнями щодо укладення договору на розподіл електричної енергії та документів, необхідних для укладання такого договору. З огляду на вищевикладене, дослідивши зібрані докази в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях позивача відсутні такі елементи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як об`єктивна сторона та суб`єктивна сторона, тобто умисел. За таких обставин відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що в листі АТ «Харківобленерго» посилається на норми Постанови національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження правил роздрібного ринку електричної енергії» №312 від 14.03.2018, проте станом на 2017 рік відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками регулювались Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357, порушення яких відображено в акті перевірки №2529 від 23.11.2021 року, не впливають на висновки суду апеляційної інстанції, оскільки на момент складання припису Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області з вимогою усунути порушення, виявлені під час перевірки, вказана АТ «Харківобленерго» Постанова №312 була чинною та підлягала до застосування. Отже, розглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.05.2023 по справі № 638/2635/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.В. Присяжнюк