Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 638/15980/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2021 р.Справа № 638/15980/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. , за участю секретаря судового засідання - Ігнатьєвої К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова (головуючий суддя І інстанції Семіряд І.В., м. Харків) від 18.05.2021 (повний текст рішення складено 18.05.2021) по справі № 638/15980/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора батальйону патрульної поліції м.Краматорську та Слов`янську Управління патрульної поліції у Донецької області Мироненка А. В., Управління патрульної поліції в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування постанови, відшкодування судових витрат,- ВСТАНОВИВ: 19.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з зазначеним позовом та просив поновити строк на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, визнати дії інспектора батальйону патрульної поліції м.Краматорську та Слов`янську Управління патрульної поліції у Донецької області Мироненка А. В. з винесення постанови ДПО18 № 787168 від 04.1.2020 протиправними, постанову ДПО18 № 787168 від 04.1.2020 скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування якого вказує, що 11.10.2020 він рухався на транспортному засобу КІА автомобільним шляхом національного значення М-03 Київ- Харкв- Довжанський в бік міста Ізюм де був зупинений співробітниками батальйону патрульної поліції у м. Краматорську та м. Слов`янську управління патрульної поліції у Донецькій області. Під час зупинки співробітники поліції зазначили, що причиною зупинки було те, що він здійснив обгін поодинокого вантажного транспортного засобу, порушуючи правила обгону, а саме в зоні дорожнього знаку 3.25 ПДР України. ОСОБА_1 не згодився з інкримінованим правопорушенням та за його клопотанням розгляд справи було перенесено на 04.11.2020 за місцем розташування органу, що розглядає справу про адміністративне правопорушення АДРЕСА_1 . З урахуванням того, що 29.10.2020 він контактував з особою, що має підтверджений СОVID перебував на самоізоляції. У зв`язку з чим 28.10.2020 на адресу патрульної поліції направлено клопотання про відкладення розгляду справи. У подальшому ОСОБА_1 дізнався про розгляд справи за його відсутності та про притягнення його до адміністративної відповідальності. Оскаржувану постанову йому надіслано не було. Окрім процесуальних порушень відповідачем порушено норми матеріального права. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.05.2021 було відмовлено у задоволенні позову. Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.05.2021 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що 04.11.2020 інспектором батальйону патрульної поліції в м. Краматорську та м. Слов`янську Управління патрульної поліції у Донецькій області Мироненко А.В., було винесено постанову серії ДПО18№787168, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 14.6г) Правил дорожнього руху України. Не погодившись в вказаною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності позивач звернувся до суду із даним позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої виходив з того, що оскаржувана постанова ДПО18 № 787168 від 04.1.2020 винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстав для її скасування немає. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Згідно зі ст. 6 Закону України Про Національну поліцію поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про Національну поліцію під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом. Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245). Відповідно до ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2, 3 ст.122 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України Про дорожній рух учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України Про дорожній рух визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (із змінами та доповненнями). Згідно з п. 1.1. Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують зазначені Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п. 8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Як встановлено пунктом 14.6г Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості. Крім того, відповідно до п. 34.1.1 ПДР України горизонтальна розмітка (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 787168 від 04.1.2020 інспектором батальйону патрульної поліції м.Краматорську та Слов`янську Управління патрульної поліції у Донецької області Мироненком А. В. встановлено, що 11.10.2020 ОСОБА_1 , рухаючись на транспортному засобі КІА н.з. НОМЕР_1 по автошляху М-03 Харків- Довжанський 654 км, здійснив обгін на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю , чим порушив правила обгону, а саме п. 14.6г ПДР України, в наслідок чого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 425 грн. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення визначений ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Відповідно до ч. 1 ст. 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Відповідачем, на підтвердження своєї позиції по справі, надано відеозаписи з відеореєстратора та запис з нагрудної камери поліцейського. При цьому, в оскаржуваній постанові містяться посилання на зазначені відеозаписи та зазначено, що відеозапис правопорушення додається. Надані відповідачем відеозаписи містять інформацію про виявлення у русі транспортного засобу КІА реєстраційний номер НОМЕР_1 по автошляху М-03 Харків- Довжанський 654 км, який здійснив обгін на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю. Далі патрульний автомобіль відразу рухаючись за вказаним транспортним засобом та зупиняють відповідним сигналом. Таким чином, факт порушення позивачем ч.2 ст.122 КУпАП підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписами. Доводи апелянта про те, що він не порушував вимог ПДР України, колегія суддів відхиляє з огляду на наявні в матеріалах справи відеозаписи, зокрема, позивач не заперечував факт того, що він дійсно здійснив обгін, але здійснив обгін поодинокого важковагового транспортного засобу, що рухався із швидкістю менше 30км/год. Так, посилається на п. 33.3.25 ПДР України. Колегія зазначає, що п. 14.6 г ПДР України не містить виключень щодо можливості обгону поодиноких важковагових транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30км/год. Процедура розгляду справи після зупинки автомобіля фіксувалась на нагрудну камеру співробітника поліції. При цьому, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що поліцейським дотримана процедура розгляду справи, роз`яснені права та можливість надати пояснення та заявити клопотання, що підтверджується відеозаписом. Так, наявним відеозаписом підтверджується, що позивачу під час розгляду справи було роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 КУ, які йому були зрозумілі. Спілкування поліцейського із позивачем зафіксовано в хронологічному порядку як і відбувались усі події. Наданий суду відеозапис з нагрудної камери є належним та допустимим доказом, узгоджується із іншими дослідженими доказами. В оскаржуваній постанові міститься посилання на зазначений відеозапис. За таких обставин вказівка позивача на те, що він не порушував вимог ПДР України є безпідставною. Щодо заявленого позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, колегія судів зазначає, що як вбачається з наданого відеозапису, позивачем після ознайомлення з правами було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з необхідністю скористатися правовою допомогою. Вказане клопотання Інспектором батальйону патрульної поліції м.Краматорську та Слов`янську Управління патрульної поліції у Донецької області Мироненком А. В. було задоволено, розгляд справи перенесено на 04.11.2020 о 11-30 год. Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Так, 04.11.2020 відбувся розгляд справи, без участі позивача в зв`язку з його неявкою та було винесено оскаржувану постанову. Клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на іншу дату, на яке посилається апелянт, надійшло до відповідача лише 04.11.2020, що підтверджується підписом одержувача на поштовій накладній № 6105245567888, яка надана відповідачем на лазерному носії та було передано відповідачу лише після розгляду даної справи. Тобто відповідачем було дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме позивача було своєчасно сповіщено про місце і час розгляду справи та до розгляду справи від позивача не надходило клопотань про відкладення розгляду справи. З огляду на встановлені судом обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки повністю підтверджується наданими відповідачем до матеріалів справи доказами. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки. Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Колегія суддів зазначає, що позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Натомість, відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність оскаржуваної постанови, яка є предметом оскарження позивачем. Доводи апеляційної скарги про незаконність притягнення його до адміністративної відповідальності колегія суддів відхиляє, з огляду на те, що в оскаржуваній постанові зазначено про порушення позивачем правил дорожнього руху, описані порушення, наявне посилання на відеозапис, та зазначено статтю КУпАП, за порушення яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на зазначене, вимоги ч. 2 ст. 2 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що, у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Судові витрати не підлягають розподілу. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.05.2021 року по справі № 638/15980/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко