LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Перший апеляційний адміністративний суд360/8365/21

від 07.09.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Національної поліції України в особі комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших п…

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 вересня 2023 року справа №360/8365/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної поліції України в особі комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 360/8365/21 (головуючий суддя І інстанції Свергун І.О.), складеного в повному обсязі 15 березня 2023 року в м. Дніпро, за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України в особі комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Національної поліції України в особі комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, в якому позивачка просить: - визнати дії Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України щодо не надання позивачці статусу учасника бойових дій протиправними; - зобов`язати Комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України на підставі поданих документів надати позивачці статус учасника бойових дій; - зобов`язати Комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України видати позивачці посвідчення учасника бойових дій встановленого законодавством зразка. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України від 30.09.2020 № 5/V/І/1 про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій. Зобов`язано Комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України повторно розглянути матеріали про визначення учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України стосовно ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 360/8365/21 та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що відмова у наданні статусу УБД позивачуц обґрунтована виявленням недостовірних даних та інформації про участь в антитерористичній операції згідно з пунктом 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», абзацом 2 пункту 2 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, підпунктом 9 пункту 2 та абзацу 4, 5 пункту 4 розділу II Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України. Зазначає, що докази залучення позивача до виконання завдань антитерористичної операції, а службові (бойові) завдання в сфері забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях, відсутні. Крім того, відповідно до інформації, наданої Департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку НП України в листі від 20.08.2019 № 3281/29/5/02-2019, виплата винагороди ОСОБА_1 за безпосередню участь в антитерористичній операції не здійснювалася у зв`язку з відсутністю наказу НП України про її відрядження (залучення) до складу сил та засобів (у межах визначеної центральним органом управління граничної чисельності), що беруть безпосередню участь в антитерористичній операції. Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Суд вважає, що дана категорія справи підлягає розгляду саме в порядку письмового провадження, без виклику сторін в судове засідання. Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу № 360/8365/21, однак листом року суд першої інстанції повідомив про неможливість надати справу в паперовому вигляді. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп`ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду». Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд» Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне. Наказом Національної поліції України від 22.09.2016 № 712 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності. Наказом Національної поліції України від 13.06.2019 № 608 о/с доповнено пункт наказу Національної поліції від 22.09.2016 № 712 о/с у частині призначення ОСОБА_1 на посаду старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини, словами «з дислокацією в Луганській області». Згідно з копіями витягів із наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей) (по стройовій частині) від 13.05.2017 № 134дск та від 30.04.2018 № 120дск лейтенант поліції ОСОБА_1 у період з 24.04.2017 по 30.04.2018 перебувала у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань. Наказом Національної поліції України від 11.02.2020 № 171 о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п. 4 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) старшого лейтенанта ОСОБА_1 старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини. В 2017 році після включення ОСОБА_1 до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередньо участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечення її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань її безпосереднім керівником Управління забезпечення прав людини Національної поліції України було подано письмове звернення до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України щодо надання ОСОБА_1 статусу учасниці бойових дій як такій, що брала безпосередню участь в антитерористичні операції. В період проходження служби у Національній поліції України позивачці статусу учасника бойових дій надано не було. Після звернення позивачки до Уповноваженого Верховної ради з прав людини в 2020 році зі скаргою, Комісія розглянула документи та прийняла рішення. Рішенням комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України від 30.09.2020 № 5/V/І/1 відмовлено ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій. Підстави: пункт 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», абзац 2 пункту 2 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (зі змінами), підпункт 9 пункту 2 та абзацу 4, 5 пункту 4 розділу II Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 23.05.2016 № 405, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2016 за № 857/28987. Листом від 09.11.2020 № Л-1575/12/2/03-2020 Департамент кадрового забезпечення Національної поліції України повідомив ОСОБА_1 про те, що рішенням комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України від 30.09.2020 № 5/V/І/1 їй відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій та повідомлено, що для отримання вказаного рішення позивачці необхідно звернутися до Департаменту кадрового забезпечення. Позивач, вважаючи дії відповідача щодо ненадання їй статусу учасника бойових дій протиправними, звернулася до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення комісії є протиправним та підлягає скасуванню з зобов`язанням повторно розглянути матеріали про визначення учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України стосовно ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 4 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Згідно зі статтею 5 Закону №3551-ХІІ учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Механізм надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 19 частини 1 статті 6 Закону №3551-ХІІ, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення», якою затверджений Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення (далі - Порядок №413). За умовами пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів; особам, які у період до набрання чинності Законом України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами. Пунктом 4 Порядку № 413 визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення: для осіб, які брали участь в антитерористичній операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення; для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів; для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), - документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв; для осіб, зазначених в абзаці третьому пункту 2 цього Порядку, - документи про залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, передбачені абзацами другим - четвертим цього пункту, або нотаріально завірені свідчення не менше ніж двох свідків із числа осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які разом із такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, у разі підтвердження суб`єктами боротьби з тероризмом факту взаємодії зазначених осіб (особисто або під час перебування у складі добровольчих формувань) із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами; для осіб, які проходять службу у військових частинах (органах, підрозділах), установах та організаціях або на підприємствах, які постійно дислокуються чи розташовані безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення; для осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, - витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витяги з наказів Командувача об`єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів, документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів; для осіб, які залучалися до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на строк менше ніж 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці сьомому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів; для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), - документи, зазначені в абзаці сьомому цього пункту, матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв. Підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці четвертому пункту 2 цього Порядку, є (але не виключно) такі документи: довідка органів, які згідно із Законом України Про боротьбу з тероризмом визначені суб`єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, про період безпосереднього виконання особою бойових завдань антитерористичної операції в районах її проведення у взаємодії із суб`єктами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 2 цього Порядку, яка видається за клопотанням командира (керівника) добровольчого формування, що було утворене або самоорганізувалося для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у складі якого особа брала безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення; витяг з наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення особи до проведення антитерористичної операції. Пунктом 5 Порядку №413.встановлено, що рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін`юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДФС (далі - комісії), - стосовно осіб, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку; міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, яка утворюється Мінветеранів (далі - міжвідомча комісія), - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, та стосовно осіб, зазначених в абзаці четвертому пункту 2 цього Порядку. Рішення щодо утворення комісії та положення про неї затверджується відповідним міністерством, центральним органом виконавчої влади та іншим державним органом, зазначеним в абзаці другому цього пункту. У разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії (пункт 8 Порядку №413). Основні функції, завдання, повноваження та склад комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України (далі - Комісія), а також організацію її роботи визначено Положенням про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2016 № 405 (далі Положення № 405). Основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішення щодо надання та позбавлення статусу учасника бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, розгляд питань, пов`язаних з установленням статусу учасника війни відповідно до пунктів 2, 13 статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». За змістом пункту 2 розділу ІІ Положення № 405 з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія має право, зокрема, вивчати довідки, документи та інші докази, надіслані керівниками структурних підрозділів центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів поліції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - відповідні керівники); вивчати довідки, документи та інші докази, подані особисто; у разі потреби заслуховувати пояснення осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення, свідків, представників органів державної влади, громадських організацій, рад ветеранів; приймати рішення про надання статусу учасника бойових дій; повертати для подальшого доопрацювання відповідним керівникам документи; приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій (підпункти 1, 2, 3, 6, 8, 9). Пунктом 3 розділу ІІ Положення № 405 передбачено, що Комісія приймає рішення щодо надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, учасника війни в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації). Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Положення № 405 Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни у разі: відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення; виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у тому числі про участь особи у виконанні бойових завдань із захисту Батьківщини; наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях. Вказаним Положенням передбачено надання статусу учасника бойових дій, зокрема, державним службовцям та іншим працівникам Національної поліції України. Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 на момент виникнення спірних правовідносин була працівником Національній поліції України та перебувала на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини. Відповідно до копії витягу із наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей) (по стройовій частині) від 13.05.2017 № 134дск вважати такими, що прибули до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань працівників Національної поліції України, з 24 квітня 2017 року, зокрема, лейтенант поліції ОСОБА_1 , старший інспектор з особливих доручень відділу уповноваженого Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини. Підстава: лист тимчасово виконуючого обов`язки начальника Управління забезпечення прав людини Національної поліції України (вх. № 867 від 24.04.2017), рапорт тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області полковника поліції Федотова О.Л. від 05.05.2017 № 2674/111/19/05-2017. Відповідно до копії витягу із наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей) (по стройовій частині) від 30.04.2018 № 120дск вважати такими, що вибули зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення до пункту постійної дислокації працівників Національної поліції України, з 30 квітня 2018 року, зокрема, лейтенант поліції ОСОБА_1 , старший інспектор з особливих доручень відділу уповноваженого Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини. Підстава: рапорт полковника поліції ОСОБА_2 (вх. № 2121/сч від 26.04.2018). Таким чином, належними та законодавчо встановленими доказами, а саме, наказами Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей) підтверджено, що позивачка брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області. Зі змісту оскарженого рішення, а також витягу з протоколу № 5 від 30.09.2020 засідання комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України встановлено, що позивачці було відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у зв`язку з відсутністю правових підстав, з посиланням на п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; абзац 2 пункту 2 Порядку № 413; підпункт 9 пункту 2 та абзаців 4, 5 пункту 4 розділу II Положення №

405. Докази, які б підтверджували або спростовували безпосередню участь позивача в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей Комісією не досліджувались та висновки Комісії не містять відповідних зауважень з даного питання. Оскільки згідно з наданими витягами з наказів позивачка брала безпосередню участь в антитерористичній операції у складі Національної поліції України, забезпечувала її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області, тому посилання відповідача в оскарженому рішенні на пункт 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та на абзац 2 пункту 2 Порядку № 413, як на підставу для відмови у наданні позивачці статусу учасника бойових дій, є необґрунтованим. Також відповідач в оскарженому рішенні, як на одну із підстав для відмови у наданні статусу учасника бойових дій, посилається на абзац 4, 5 пункту 4 розділу II Положення №

405. Відповідно до абзацу четвертого, п`ятого пункту 4 розділу II Положення № 405 комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни у разі: надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення; виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у тому числі про участь особи у виконанні бойових завдань із захисту Батьківщини. При цьому, відповідачем в рішенні взагалі не зазначено, в чому саме полягає недостовірність даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення та/або інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у тому числі про участь особи у виконанні бойових завдань із захисту Батьківщини. Тобто, колегія суддів зазначає, що орган, всупереч вимогам ч.2 ст.2 КАС України, прийняв спірне рішення (індивідуальний акт), взагалі не обґрунтувавши та не зазначивши підстав відмови, крім норм законодавства. Вказані обставини позбавляють суд можливості оцінити обґрунтованість прийняття спірного рішення. Крім того, відповідно до підпункту 8 пункту 2 розділу II Положення № 405 Комісія з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань має право повернути документи для подальшого доопрацювання відповідним керівникам. З урахуванням викладеного, а також того, що відповідачем в спірному рішенні зазначені тільки норми Закону № 3551-ХІІ та Порядків № 413, № 405 без обґрунтувань підстав прийняття рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірне рішення відповідача прийнято всупереч вимог наведених актів законодавства, є необґрунтованим, безпідставним та, відповідно, таким, що належить до скасування з повторним розглядом матеріалів позивача про визнання її учасником бойових дій. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та ухвалу суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Національної поліції України в особі комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 360/8365/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 07 вересня 2023 року. Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв І.Д. Компанієць

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»