Постанова 4821 № 709/175/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 вересня 2023 року м. Черкаси Справа № 709/175/23 Провадження № 22-ц/821/962/23 категорія: 304090000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Василенко Л. І., суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В., учасники справи: позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», відповідач ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» на заочне рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2023 року у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, у складі: головуючого судді Кваші І. М., в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог У лютому 2023 року ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами. Свої вимоги мотивувало тим, що 30 квітня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено кредитний договір № 433326092. 28 листопада 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 433326092. 20 жовтня 2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20102022, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 433326092. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 21 жовтня 2022 року до договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 43148,32 грн. Після відступлення ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги до ОСОБА_1 , останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Зазначає, що 14 травня 2021 року між ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 2619614191/682696. 24 грудня 2021 року між ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 24122021, у відповідності до умов якого ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до витягу Реєстру боржників від 24 грудня 2021 року до договору факторингу № 24122021 від 24 грудня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18000 грн. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 24 грудня 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Також, 31 травня 2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 19772-05/2021. 18 січня 2022 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 18012022, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 18012022 від 18 січня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9100,00 грн. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 18 січня 2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Враховуючи викладене та посилаючись на приписи діючого законодавства, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість всього у розмірі 70248,32 грн та судові витрати. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2023 року позовні вимоги позивача задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором № 2619614191/682696 від 14 травня 2021 року, укладеним між ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ОСОБА_1 у розмірі 18000 грн; заборгованість за кредитним договором № 19772-05/2021 від 31 травня 2021 року, укладеним між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 у розмірі 9100 грн, а також судові витрати у розмірі 1035,49 грн, а всього 28135,49 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що з наданих позивачем доказів неможливо встановити, чи переходило від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги за грошовою вимогою до ОСОБА_1 за договором № 433326092 від 30 квітня 2021 року. Щодо договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», то оскільки він є похідним від договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, суд його до уваги не приймав. Щодо стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 2619614191/682696, то суд дійшов висновку, що до позивача перейшли всі права ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» щодо права вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 2619614191/682696 від 14 травня 2021 року. Також суд дійшов висновку про доведеність факту переходу права вимоги від ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» за договором про надання фінансового кредиту № 19772-05/2021 від 31 травня 2021 року. Судом зазначено, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором щодо сплати кредиту та відсотків, тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитними договорами № 2619614191/682696 від 14 травня 2021 року та № 19772-05/2021 від 31 травня 2021 року у розмірі 27100 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Доводи особи, яка подала апеляційну скарги В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило суд скасувати заочне рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» задовольнити у повному обсязі. Вирішити питання про розподіл судових витрат за подання ТОВ «ФК «ЄАПБ» позовної заяви та за подання апеляційної скарги на заочне рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2023 року та стягнути всі судові витрати із ОСОБА_1 . Вважає, що суд першої інстанції не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи, а тому рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2023 року є незаконним та необґрунтованим, ухваленим без з`ясування всіх обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Зазначає, що висновок суду першої інстанції про недоведеність права вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 433326092 від 30 квітня 2021 року є необґрунтованим та суперечить доказам, які є в матеріалах справи. Вказує, що договір факторингу, укладений між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», договір факторингу укладений між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладені у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент укладення цього договору та ніяким чином не порушує права та законні інтереси відповідача. Крім того, кредитний договір № 433326092 від 30 квітня 2021 року, договір факторингу № 20102022 від 20.10.2022 у визначеному порядку недійсними не визнані, тобто, в силу ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину. Факт переходу від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за спірним договором підтверджується доданими до позову договором факторингу № 20102022 від 20.10.2022, витягом з Реєстру прав вимоги № 1 від 21.10.2022 до договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції 30 квітня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 433326092 (а.с. 9-12). 28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язується відступити ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за плату на умовах, визначених договором (а.с. 13). 20 жовтня 2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 20102022, згідно з яким ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги, зазначені в реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 14-15). Згідно з витягом Реєстру прав вимоги № 1 від 16.02.2023 до договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 43148,32 грн (а.с. 16). Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 433326092 від 30.04.2021 станом на 31 січня 2023 року, заборгованість ОСОБА_1 складає 43148,32 грн, з яких: 11399,3 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 31749,02 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 17). 14 травня 2021 року між ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 2619614191/682696 (а.с. 22-24). 24 грудня 2021 року між ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладено договір факторингу № 24122021, у відповідності до умов якого ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 24а-27). Пунктом 1.2 договору факторингу передбачено, що права вимоги вважаються прийнятими фактором для здійснення факторингу шляхом підписання ним Акту прийому-передачі Реєстру боржників (Додаток № 2) (а.с. 24а зворот). Вказаний Акт сторонами підписано 24 грудня 2021 року (а.с. 27). Згідно з витягом Реєстру боржників від 24 грудня 2021 року до договору факторингу № 24122021 від 24 грудня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 18000 грн (а.с. 28). Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 2619614191/682696 від 14 травня 2021 року за період з 24 грудня 2021 року по 31 січня 2023 року, заборгованість ОСОБА_1 складає 18000 грн, з яких: 4500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13500 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 29). 31 травня 2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 19772-05/2021 (а.с. 34-37). 18 січня 2022 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 18012022, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 38-40). Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 18012022 від 18 січня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 9100,00 грн (а.с. 41). Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №19772-05/2021 від 31 травня 2021 року за період з 18 січня 2022 року по 31 січня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 становить 9100 грн, з яких: 2500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6600 грн сума заборгованості за відсотками (а.с. 42).

Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Виходячи з положень ч. 13 ст. 7, ч. 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, враховуючи ціну позову, суд проводить розгляд справи без повідомлення учасників справи. Крім того, в апеляційній скарзі Товариство просило суд розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника ПАТ «ФК «ЄАПБ». Судом додатково здійснене повідомлення сторін шляхом розміщення оголошення на веб-порталі Судова влада в Україні. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно до 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Враховуючи, що доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди із заочним рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2023 року в частині відмовлених позовних вимог, предметом апеляційного перегляду є оскаржуване рішення в частині відмови в стягненні із ОСОБА_1 на користь ПАТ «ФК «ЄАПБ» 43148,32 грн. В іншій частині позовних вимог рішення не переглядається. Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять його умови. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Судом встановлено, що позивачем в підтвердження переходу права вимоги від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до позову додано частину договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (першу та останню його сторінки). Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що на час укладення договору факторингу № 28/1118-01 (28 листопада 2018 року) кредитного договору між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 (укладеного 30 квітня 2021 року) ще не існувало. Позивачем не надано суду також реєстру прав вимоги, невід`ємної частини договору факторингу від 28.11.2018. Доводи скаржника щодо презумпції правомірності правочину не заслуговують на увагу, адже позивачем взагалі не надано доказів того, що договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 було відступлено право вимоги за кредитним договором № 433326092 від 30.04.2021. На ряду з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що на підтвердження своїх позовних вимог щодо наявності у відповідача заборгованості у розмірі 43148,32 грн за кредитним договором № 433326092 від 30.04.2021, ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» мало можливість додати до позовної заяви документальне обґрунтування кредитної заборгованості, зокрема виписку по особовому рахунку позичальника та детальний розрахунок, на підставі яких як суд першої, так і суд апеляційної інстанції був би спроможний самостійно здійснити перерахунок кредитної заборгованості. Проте під час розгляду справи у суді першої інстанції, позивач не надав належних та допустимих доказів, що є його процесуальним обов`язком, на підтвердження визначеного ним у позовній заяві розміру заборгованості за договором № 433326092 від 30.04.2021. В оцінці поведінки та способу ведення справ банком чи фінансовою установою суд апеляційної інстанції враховує те, що вони є професійними учасниками ринку надання банківських послуг, у зв`язку з чим до них висуваються певні вимоги щодо дотримання правил та процедур, які є традиційними в цій сфері, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком чи фінансовою установою є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною в цивільних відносинах з такою установою. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах. Аналогічна позиція викладена і Верховим Судом у постанові від 01 лютого 2023 року у справі №199/7014/20. Колегія суддів зазначає, що обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Відповідно до вимог ч. 3 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). У відповідності до вимог ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Частинами 1-3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Доводи апеляційної скарги, що твердження суду першої інстанції про не доказаність переходу права вимоги від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» не є обґрунтованими, адже розгляд справи здійснений в порядку спрощеного позовного, не заслуговує на увагу, виходячи з наступного. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування. У своїй позовній заяві ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» просило розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності представника позивача, не заперечував проти заочного розгляду справи та клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв. Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій. Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа 755/18920/18, провадження 61-17205ск19. Крім того, до апеляційної скарги ТОВ «ФК «ЄАПБ» додано новий доказ, а саме реєстр прав вимоги № 1 від 21.10.2022 (до позову доданий був його витяг) та платіжне доручення № 18921 від 25.10.2022 про сплату ТОВ «ФК «ЄАПБ» 3011843,88 грн ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за відступлення права вимоги. Проте, враховуючи викладене апеляційний суд не може прийняти докази, які додані до апеляційної скарги, оскільки скаржником не надано доказів неможливості його подання до суду першої інстанції, у строки та спосіб визначені ст. 83 ЦПК України, з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 367 ЦПК України). Крім того, на момент подачі позовної заяви вказані докази були наявним у позивача, однак, він не подав їх до суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд враховує правові висновки Верховного Суду в постанові від 19 травня 2021 року в справі № 488/1449/16-ц (провадження № 61-9308св20), де зазначено, що в порушення вимог ст. 367 ЦПК України позивач не надав доказів неможливості подання зазначених довідок про умови кредитування до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, тому апеляційний суд не мав процесуальних повноважень приймати вказані докази та вирішувати справу з посиланням на ці довідки. З урахуванням наведеного, апеляційний суд відхиляє інші доводи апеляційної скарги, які фактично зводяться до посилань про доведеність пред`явлених позовних вимог у повному обсязі та незаконність відмови у стягненні заборгованості згідно наданого позивачем розрахунку. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, апеляційна скарга ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає залишенню без задоволення, а заочне рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2023 року залишенню без змін. При цьому, враховуючи той факт, що за наслідками апеляційного розгляду судом апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишено без змін, то колегія суддів не вбачає підстав для покладення на відповідача понесених позивачем судових витрат у вигляді сплаченого судового збору. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» залишити без задоволення. Заочне рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2023 року, в оскаржуваній частині, - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Текст постанови складено 06 вересня 2023 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: В. Г. Бородійчук О. В. Карпенко