LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857260/4317/22

від 31.08.2023 ·

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/4317/22 пров. № А/857/7056/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу 27 прикордонного загону імені героїв Карпатської Січі (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року (головуючий суддя: Іванчулинець Д.В., місце ухвалення - м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії, - встановив: ОСОБА_1 , 25.10.2022 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону імені героїв Карпатської Січі Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у застосуванні з листопада 2021 року та з січня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій; - зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін імені героїв Карпатської Січі Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з листопада 2021 року та з січня 2022 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року та 1 січня 2022 року відповідно. Обґрунтовує позов тим, що наказом начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 04.07.2022 № 245-ос його звільнено з військової служби в запас та наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону імені героїв Карпатської Січі Державної прикордонної служби України від 07.07.2022 № 467-ос - виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Позивач вважає, що під час проходження та звільнення з військової служби у НОМЕР_2 прикордонному загоні імені героїв Карпатської Січі Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) відповідачем з порушенням норм законодавства здійснювалось нарахування та виплату йому грошового забезпечення, у зв`язку з чим і звернувся з цим позовом до суду. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року позов задоволено. Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, позивач покликається на те, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунку розмірів цих окладів у спірний період не застосовується. Посилання позивача на те, що відповідач начебто мав застосувати зміст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 є безпідставним, оскільки примітка застосовується безпосередньо для супроводу та зв`язку з нормою. При цьому, пунктом 4 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин пункт 4 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 визначав, що при обчисленні розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року». Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні імені героїв Карпатської Січі (військова частина НОМЕР_1 ). Наказом начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 04.07.2022 № 245-ос підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас та наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону імені героїв Карпатської Січі Державної прикордонної служби України від 07.07.2022 № 467-ос - виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Позивач вважає, що під час проходження та звільнення з військової служби у НОМЕР_2 прикордонному загоні імені героїв Карпатської Січі Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) відповідачем з порушенням норм законодавства здійснювалось нарахування та виплату йому грошового забезпечення, у зв`язку з чим і звернувся з цим позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 позивачу виплачено у меншому, ніж належало розмірі допомогу на оздоровлення, компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, оскільки відповідачем неправильно обраховано розмір місячного грошового забезпечення, який є розрахунковою величиною для вказаних виплат, так як грошове забезпечення нараховувалося із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018, а не на 01.01.2021 та 01.01.2022 відповідно. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 (далі Постанова № 704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Відповідно до пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 4 Постанови № 704 в первинній редакції встановлювалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містили примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Тобто вказані додатки до пункту 4 Постанови № 704 дублювали положення пункту 4 Постанови № 704 в частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року). Постанова № 704 набирала чинності з 01.03.2018. Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у Постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: «

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Вказана постанова набрала чинності 24 лютого 2018 року. Отже, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року . Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Відповідно, відновлено редакцію пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та якою визначалось граничну нижню величину, яка береться для розрахунку посадового окладу, що складає розмір прожиткового мінімуму, встановлений на 1 січня відповідного року, але не менше 50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року. Водночас, Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти, віднесено до базового державного соціального стандарту. Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Суд апеляційної інстанції зауважує, що зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ. При цьому, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. Відповідно до частини 3 статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII) зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з Законами України «Про Державний бюджет на 2021 рік», «Про державний бюджет на 2022 рік» змінено прожитковий мінімум з 01 січня відповідних років. Отже, оскільки прожитковий мінімум як базовий державний стандарт змінений законодавцем на відповідні роки, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в редакції чинній до внесення змін Постановою № 103 із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідні роки). Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21, від 11 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21. Судом апеляційної інстанції встановлено, та не заперечується відповідачем, що за даними архівних відомостей особистої картки грошового забезпечення за 2021 рік та 2022 рік, позивачу за спірний період визначався посадовий оклад та оклад за військовим званням виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2018 року. З урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, упродовж служби, позивачу здійснювалося нарахування та виплата грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій. Отже, за встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що застосування відповідачем з листопада 2021 року та з січня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій є протиправним. Враховуючи вищенаведене, оскільки відповідачем неправильно обраховано розмір місячного грошового забезпечення, який є розрахунковою величиною для обрахунку спірних виплат, так як грошове забезпечення нараховувалося із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2018 року, а не на 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року відповідно, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що необхідно зобов`язати 27 прикордонний загін імені героїв Карпатської Січі Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з листопада 2021 року та з січня 2022 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року та 1 січня 2022 року відповідно. Таким чином, апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 260/4317/22 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»