Постанова 4803 № 202/13166/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1808/23 Справа № 202/13166/23 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 серпня 2023 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисника Іваненкової Н.М., потерпілого ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2023 року , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, В С Т А Н О В И Л А: При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, ОСОБА_3 24 червня 2023 року о 09 годині 10 хвилин, у місті Дніпрі на пр-ті П.Калнишевського, біля буд. 41, керуючи транспортним засобом RENAULT KANGOO д.н. НОМЕР_1 , у двері буд. 41 не надав переваги в русі автомобілю AUDI A3 д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який наближався з правого боку та скоїв з ним зіткнення, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки, чим порушено вимоги п. 10.11 Правил дорожнього руху України. Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік , та стягнуто судовий збір в дохід держави Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі , у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування посилається на такі обставини: - суд першої інстанції необґрунтовано не долучив фотокартки з місця події, відповідно до яких на зазначеній дорозі ( де сталося ДТП) лише одна смуга руху в обидві напрямки, а половину проїжджої частини займають припарковані автомобілі; - суд необґрунтовано наклав на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, так як він працює водієм, та позбавлення права керування позбавить єдиного джерела доходу; - інший водій порушив вимоги п. 16.15 ПДР України. В суді апеляційної інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисник підтримали доводи апеляційної скарги, потерпілий ОСОБА_2 не заперечував щодо застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого адміністративного стягнення, не пов`язаного з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності. Так, обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, схемі місця ДТП, письмових поясненнях потерпілого ОСОБА_2 від 24.06.2023 року, відповідно до яких він рухався до будинку П.Калнишевського, буд. 47А, під`їжджаючи до т-побідного перехрестя , ввімкнув лівий покажчик повороту, впевнившись у своїх діях, виконуючи маневр повороту, побачив як на великій швидкості рухається автомобіль RENAULT KANGOO, після чого відбулося зіткнення; поясненнями ОСОБА_1 від 24.06.2023 року, відповідно до яких він рухався по вулиці П.Калнишевського біля будинку 41 та побачив як автомобіль AUDI A3 виїхав із повороту, він відреагувати не встиг, в результаті чого відбулося зіткнення. Посилання а апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції необґрунтовано не долучив фотокартки з місця події, відповідно до яких на зазначеній дорозі ( де сталося ДТП) лише одна смуга руху в обидві напрямки, а половину проїжджої частини займають припарковані автомобілі , не спростовує того, що водій повинен був дати дорогу транспортному засобу, що рухався праворуч та виконати вимоги п. 10.11 ПДР України, а саме перед початком руху визначити порядок руху та пересвідчитись в тому , що подальший рух його транспортного засобу буде безпечний для інших учасників дорожнього руху. Отже, судом правильно встановлено порушення п.10.11 ПДР України водієм ОСОБА_1 , справу розглянуто в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення. Посилання апеляційної скарги на те, що ОСОБА_1 вину не визнавав, не впливає на висновки суду про недотримання водієм ОСОБА_1 п. 10.11 ПДР України. Оцінка дій водія ОСОБА_2 щодо порушення ПДР України судом не надається, так як протокол про адміністративне правопорушення складений щодо ОСОБА_1 , а тому з"ясування інших питань виходить за межі розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. ст. 7, 254, 280 КУпАП. Разом з тим, постанова , яка оскаржується , підлягає зміні в частині накладеного на ОСОБА_1 виду стягнення, оскільки суд першої інстанції, позбавляючи права керування транспортними засобами ОСОБА_1 , не дотримався принципу індивідуалізації та положень ст. 30 КУпАП, згідно із якою, позбавлення наданого громадянину права керування транспортними засобами застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом. Згідно із ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень. При накладенні на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, судом першої інстанції не були враховані положення ст. 33 КУпАП щодо з`ясування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, у зв`язку з чим суддя дійшов необґрунтованого висновку про неможливість накладення стягнення у вигляді штрафу. Такий висновок суду не відповідає положенням ст. 30 КУпАП, відповідно до якої позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом. Так, судом першої інстанції у постанові суду не обґрунтовано грубе порушення Правил дорожнього руху водієм та не встановлено систематичного порушення ним порядком користування правом керування транспортними засобами. Не встановлено таких обставин і в суді апеляційної інстанції, натомість знайшли підтвердження істотні обставини, на які є посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , а саме те, що він працює водієм у компанії "Аква Тала", та посвідчення водія є необхідним для виконання роботи, також під час апеляційного перегляду потерпілий ОСОБА_2 не заперечував щодо зміни накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, також порушення мало місце за обставин обмеженої оглядовості, тому не є грубим, у зв`язку з чим до нього можливо застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Враховуючи викладене, конкретні обставини справи, суд дійшов висновку про можливість пом`якшення накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення та накладення на нього стягнення у виді штрафу у відповідності до ст. 36 КУпАП, оскільки таке адміністративне стягнення буде достатнім і в повній мірі буде сприяти запобіганню вчинення ним нових правопорушень. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2023 року - задовольнити частково. Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2023 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП-змінити в частині накладення адміністративного стягнення, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень в дохід держави. В іншій частині постанову залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Є. Джерелейко