Постанова 4803 № 202/3626/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/939/22 Справа № 202/3626/22 Суддя у 1-й інстанції - Волошин Є.В. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 серпня 2022 року м. Дніпро Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2022 року, якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2022 року ОСОБА_1 , визнано винним ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень. Згідно з оскаржуваною постановою, 29 червня 2022 року о 18 год. 10 хв. в м. Дніпрі, пр. П.Калнишевського, 33, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не врахував дорожньої обстановки, не впевнився в безпечності маневру та скоїв наїзд на транспортний засіб Volvo S60 д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який зупинився. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись з винесеною постановою, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі за ст. 124 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу цього правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на невідповідність висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права. Апелянт зазначає, що на схемі місця ДТП, яка долучена до протоколу та на яку посилався суд в обґрунтування його вини за ст. 124 КУпАП, транспортні засоби знаходяться на відстані між собою, не контактують, а пошкодження його автомобіля на цій схемі не зафіксовані, що не може підтверджувати наявність в його діях складу правопорушення, що йому закидається. Разом з цим, вказує на те, що наявні у справі фотознімки з місця ДТП, є неналежними доказами, на підтвердження його винуватості, оскільки з них неможливо достовірно встановити обставини події, а інші докази, які б підтверджували факт контактування автомобілів, за обставин викладених у протоколі, у справі відсутні. З огляду на викладене, на думку, апелянта, у справі відсутні вагомі, чіткі, узгоджені між собою докази на підтвердження його вини у вчиненому правопорушенні, що йому закидається, тому вважає, що постанова підлягає скасуванню, а справа - закриттю. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав вимоги скарги, представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Ільїна О.М., який просив залишити постанову без змін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови в межах апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку. Розглядаючи апеляційну скаргу по суті заявлених у ній вимог, суд виходить з такого, що відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Ці вимоги закону, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Вина ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення, підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 064693 від 29 червня 2022 року, в якому викладені фактичні обставини справи; схемою місця ДТП від 29.06.2022, в якій зафіксоване місце зіткнення транспортних засобів та їх механічні пошкодження; долученими на диску фотозображеннями з наявними на автомобілях механічними ушкодженнями, отриманими внаслідок ДТП; письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 .. Об`єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наведених доказів та викладених обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає та в апеляційній скарзі таких не наведено. Що стосується доводів апелянта про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, то вони повністю спростовуються вищенаведеними доказами, які досліджені судом. Так, адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Вказана стаття є бланкетною нормою та відсилає до Правил дорожнього руху України, тому суд першої інстанції під час розгляду матеріалів справи повинен встановити чи порушив положення ПДР України водій, який зазначений уповноваженою особою в протоколі про адміністративне правопорушення, що повинно бути підтверджено належними доказами. Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, інспектором патрульної поліції закидається у вину ОСОБА_1 , за обставин, відображених у протоколі, порушення пункту 10.1 Правил дорожнього руху України. Пунктом п. 10.1 ПДР України передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Так, з письмових пояснень потерпілого - водія ОСОБА_2 , видно, що він, заїжджаючи на дворову територію будинку на автомобілі "Вольво", зупинився, щоб пропустити автомобіль "Форд", який рухався з правої сторони дороги, та коли цей автомобіль об`їжджав автомобіль, що належить йому, то допустив зіткнення. Ці пояснення, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності спростовані не були. Разом з цим, апеляційний суд, враховуючи схему місця ДТП, на якій зафіксовано місце зіткнення транспортних засобів та яка підписана ОСОБА_1 у цій частині без будь-яких зауважень, а також й долучені на диску фотозображення, на яких зафіксовано механічні пошкодження автомобілів, які відповідають тим, що відображені на звороті вказаної схеми, вважає, що доводи скарги про відсутність контактів між транспортними засобами, є неспроможними. За таких обставин, посилання апелянта на відсутність події адміністративного правопорушення та недоведення його вини у вчиненні цього правопорушення, є необґрунтованим та таким, що повністю спростовуються вищенаведеними доказами. Окрім того, апеляційний суд враховує пояснення ОСОБА_1 , який після вчинення ДТП пропонував потерпілому ОСОБА_2 з"явитися до майстра з поліровки автомобіля, шоб усунути пошкодження після ДТП, тобто відшкодувати спричинену шкоду, що також підтверджує подію правопорушення та наявність в діях ОСОБА_1 ознак цього правопорушення. Разом з тим, апеляційній скарга не містить жодного обґрунтованого доводу, який би давав апеляційному суду об`єктивні підстави ставити під сумнів висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та наявність в його діях складу цього правопорушення. Отже, при розгляді справи судом першої інстанції порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене ОСОБА_1 правопорушення. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, суд першої інстанції, визначив його у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, в межах санкції ст. 124 КУпАП, врахувавши при цьому характер та наслідки вчиненого правопорушення, та особу правопорушника. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2022 року щодо ОСОБА_1 , залишити без змін Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Н.В. Коваленко