Постанова 4813 № 947/20841/22

Номер провадження: 22-ц/813/5805/23 Справа № 947/20841/22 Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О. Доповідач Дришлюк А. І. Категорія 48 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.08.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Сегеди С.М., Громіка Р.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на неповнолітню дитину, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10660 гривень щомісячно до досягнення ним повноліття, а також стягнення додаткових витрат на дитину у розмірі 19494,56 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що вона та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу між батьками проживає разом з позивачкою та знаходиться тільки на її утриманні, оскільки відповідач після розірвання шлюбу самоусунувся від виконання зобов`язань щодо утримання дитини. У зв`язку із введенням на території України воєнного стану вона з сином виїхала до іншої держави та наразі несе витрати за оренду житла. Також позивач зазначає, що у зв`язку зі станом здоров`я сина та його фізичним та моральним розвитком, позивачка несе додаткові витрати з утримання сина, які також просить стягнути з відповідача у розмірі 19494,56 гривень (а.с. 1-5). 16 лютого 2023 року рішенням Київського районного суду м. Одеси вирішено позов ОСОБА_1 задовольнити частково; стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, який на день винесення рішення складає 2833 гривні, щомісячно, починаючи з 13 вересня 2022 року (дня звернення до суду) і до досягнення дитиною повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а також 50% додаткових витрат, понесених на медичну допомогу неповнолітньому сину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 19494 гривні 56 копійок (а.с. 164-166 зворот). 19 квітня 2023 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2023 року. Представник апелянта не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 . Представник апелянта зазначає, що судом першої інстанції не надана оцінка щодо вартості повноцінного харчування дитини на місяць, яка складає близько 7000 гривень, одягу та додаткових витрат (канцтовари та повсякденні покупки для дитини) близько 5000 гривень, додатковим витратам на навчання - 9320 гривень. Також, представник апелянта вказує на те, що навчання ОСОБА_4 складається щомісячно з загальноосвітньої школи - 1500 гривень, школи «ШАГ» - 1320 гривень (15800 гривень за рік), курсів англійської мови -1500 гривень та плавання в Міжнародній школі спорту - 5000 гривень. Представник апелянта вважає, що судом першої інстанції не враховано, що дитина хворіє на бронхіальну астму, а тому позивач щорічно для постійного нагляду за здоров`ям дитини укладає договори про надання медичних послуг з ТОВ «Свята Катерина-Одеса». Крім того, представник апелянта повідомив, що копію оскаржуваного рішення до цього часу отримано не було, про його існування представникові апелянта стало відомо 04 квітня 2023 року, зазначене рішення було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20 березня 2023 року. З огляду на це, представник апелянта просить поновити строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу задовольнити, рішення Київського районного суду м. Одеси в частині стягнення аліментів на утримання дитини скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 10660 гривень щомісячно, починаючи з дати подання позову до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати (а.с. 170-174). Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційне провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на неповнолітню дитину було відкрито в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідачу ОСОБА_3 копія ухвали про відкриття апеляційного провадження разом із копією апеляційної скарги направлялися засобами поштового зв`язку за адресою: АДРЕСА_1 . Дана адреса зазначена як в апеляційній скарзі (а.с. 170), так і у відзиві на позовну заяву (а.с. 78). Разом з тим, рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення повернулося до Одеського апеляційного суду із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с. 196 зворот). З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 11, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, з урахуванням положень статтей 182, 183 СК України, та беручи до уваги, той факт, що позивачем не доведено наявності у відповідача джерел доходів та його фінансової можливості, враховуючи як матеріальне становище позивача, яка проживає з сином, так і матеріальне становище відповідача, з урахуванням того, що обов`язок по утриманню дітей у батьків є рівним, вважав, що розмір аліментів, який буде стягуватись на утримання малолітнього сина повинен бути встановлений у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, який на день постановлення рішення складає 2833 гривні, починаючи стягнення з 13 вересня 2022 року й до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, суд першої інстанції роз`яснив сторонам, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них. Щодо вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дитини суд першої інстанції зазначив, що позивачем надані належні та допустимі докази цим обставинам, отже додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які понесені позивачем у загальному розмірі 38989,12 гривень, підлягають стягненню з відповідача у розмірі 50% від понесених витрат, що становить 19494,56 гривень (а.с. 165 зворот - 166). Апеляційний суд, погоджуючись із висновками суду першої інстанції та відхиляючи апеляційну скаргу, вважає за потрібне зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Обставини справи та оцінка апеляційного суду. ОСОБА_1 і ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 30 червня 2010 року та є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 липня 2016 року шлюб між сторонами був розірваний (а.с. 66). Позивач зазначає, що відповідач із моменту розірвання шлюбу не бере участі у вихованні та утриманні дитини, у зв`язку з чим вона звернулася до суду із даним позовом (а.с. 2), в якому просила стягнути з відповідача на її користь на утримання дитини аліменти у розмірі 10660 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також додаткові витрати у розмірі 19494 гривень 56 копійок (а.с. 4 зворот). В апеляційній скарзі представник позивача зазначив, що позивач не погоджується із розміром стягуваних аліментів, оскільки судом першої інстанції не була надана оцінка щодо вартості повноцінного харчування дитини на місяць, яка складає близько 7000 гривень, одягу та додаткових витрат (канцтовари, повсякденні покупки для дитини) - близько 5000 гривень та додаткових витрат на навчання у розмірі 9320 гривень. Тобто, як вказує представник апелянта (позивача) загальна сума складає 21320 грн, а 50% від загальної суми є 10660 гривень (розмір аліментів, що просить стягнути позивач) (а.с. 171). Крім того, як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі сторона позивача до розрахунку витрат на щомісячне утримання дитини відносить навчання Ноццоліні Рафаїла у загальноосвітній школі №62 (1500 гривень), школі «ШАГ» (1320 гривень за місяць - 15800 гривень за рік), курси англійської мови (1500 гривень) та плавання у Міжнародній школі спорту (5000 гривень) (а.с. 2, 171). Разом з тим, і в позові, і в апеляційній скарзі сторона позивача повідомила, що у зв`язку введенням на території України воєнного стану позивачка виїхала з дитиною за кордон (а.с. 2, 171). Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Частиною другою статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Тобто, саме на позивача покладається тягар доказування обставин, які б свідчили про наявність у платника аліментів достатнього заробітку для сплати аліментів у тому розмірі, що просить стягнути позивач на утримання дитини. Разом з тим, не погоджуючись із позовними вимогами, представник відповідача до відзиву на позовну заяву долучив копії виписок із медичної карти стаціонарного хворого №19-2/582, №22/1-54, №18-2/718, довідки серії 12ААБ №527546 до акта огляду МСЕК, з яких вбачається, що ОСОБА_3 є особою з інвалідністю другої загальної групи (а.с. 84-88). Крім того, за заявою сторони позивача в Обласної МСЕК №2 м. Одеси було витребувано інформацію чи дійсно ОСОБА_3 має інвалідність та документи, що стали підставою для видачі довідки до акта огляду МСЕК (а.с. 114-115). Запитувані копії документів були долучені до матеріалів справи під час розгляду судом першої інстанції та, у свою чергу, також підтверджують наявність у відповідача інвалідності (а.с. 133-154). Згідно з копіями довідки ОК-5 від 21 жовтня 2022 року та довідки ОК-7 від 21 жовтня 2022 року у період з 2018 року по 2020 рік страхові внески до Пенсійного фонду України за ОСОБА_3 не сплачувалися (а.с. 89-91). Тобто, за вказаний період відповідач офіційно працевлаштований не був. Жодних доказів на підтвердження наявності у відповідача постійного доходу, рухомого чи нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, які б свідчили про можливість відповідача сплачувати аліменти у розмірі 10660 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, позивач ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду не надала, своїм процесуальним правом щодо витребування додаткових доказів (наприклад, щодо витребування інформації про наявність у відповідача відкритих банківських рахунків, відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо) не скористалася. Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що дитина хворіє на бронхіальну астму, яка є хронічним захворюванням, що потребує лікування на постійній основі, апеляційний суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України додаткові витрати на дитину - це витрати, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) та до розміру аліментів, які підлягають стягненню щомісячно, включені бути не можуть. Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 185 СК України додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Однак, звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 вимоги щодо стягнення додаткових витрат періодично чи щомісячно не заявляла. А вимоги щодо стягнення з відповідача додаткових витрат у розмірі 19494 гривень 56 копійок (тобто разово) судом першої інстанції були задоволені (а.с. 166 зворот). Інших доводів апеляційна скарга не містить, з огляду на це апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. При цьому, апеляційний суд зауважує, що Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав про те, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. Більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»). Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних висновків суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України, відхиляючи апеляційну скаргу, залишає оскаржуване рішення без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2023 року - залишити без змін. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає. Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк Р.Д. Громік С.М. Сегеда