Постанова Одеський апеляційний суд № 522/16775/20

Номер провадження: 22-ц/813/418/22 Справа № 522/16775/20 Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П. Доповідач Дришлюк А. І. Категорія 57 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.12.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2021 року про призначення експертизи по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, - ВСТАНОВИВ: 25 вересня 2020 року ОСОБА_3 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання батьківства (а.с. 1-3). 18 травня 2021 року представником ОСОБА_3 - ОСОБА_5 було подано клопотання про проведення експертизи, на розгляд якої поставити питання «Чи може бути ОСОБА_3 біологічним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?» (а.с. 45-46). 18 травня 2021 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси клопотання представника ОСОБА_3 про призначення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задоволено. Призначено по справі судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити питання: Чи може бути ОСОБА_3 біологічним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? (а.с. 54-55). 02 червня 2021 року канцелярією Приморського районного суду м. Одеси зареєстровано апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2021 року про призначення експертизи. Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною. Стосовно цього зазначає, що має місце порушення норм процесуального права, адже суд передчасно розглянув клопотання про призначення експертизи, не вирішивши питання про залишення позову без руху за клопотанням сторони відповідача. Так, на думку апелянта, позивачем сплачено судовий збір за одну немайнову вимогу, в той час як у позові вказано три вимоги немайнового характеру. Апелянт вважає, що недоплата судового збору може поставити ОСОБА_1 у нерівне правове становище у разі оскарження нею рішення в суді апеляційної інстанції, адже необхідно буде сплатити 150% від суми, яку позивач мав сплатити, а не яку сплатив при подачі позовної заяви. Апелянт наголошує, що суд першої інстанції не звернув на вказане уваги, вирішуючи питання про відкриття провадження. Тому, апелянт просить суд скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 58). Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці та тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам. Сторони про час та порядок проведення судового засідання 01 грудня 2022 року повідомлені належним чином. Клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції сторони до суду не подавали. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції взяв до уваги предмет справи, зміст заявлених вимог та наявні у матеріалах справи докази, а тому, враховуючи, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, вважав, що клопотання про призначення експертизи підлягає задоволенню (а.с. 55). Апеляційний суд відхиляючи апеляційну скаргу, вважає за потрібне зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання батьківства, в якому просив визнати ОСОБА_3 , громадянина Марокко , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати Приморський районний у місті Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області виключити відомості з актового запису про народження дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька дитини; зобов`язати Приморський районний у місті Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області внести відомості про народження дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_3 , громадянина Марокко , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 1-3). В подальшому, представник позивача подав до суду клопотання про призначення експертизи, в якому просив призначити судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити запитання: «Чи може бути ОСОБА_3 біологічним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?» (а.с. 44-46). Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, у тому числі і на висновках судово-генетичної експертизи (п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»). Європейський суд з прав людини зазначив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року). Враховуючи обставини даної справи та характер спірних правовідносин, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі встановлення факту батьківства. При цьому, його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхиляння або врахування кожного доказу (групи доказів). Крім того, звернення до суду відповідачки із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини також підтверджує необхідність проведення експертизи для повного та всебічного розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення по суті заявлених позовних вимог як первісного, так і зустрічного позовів. Тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника позивача та призначення експертизи. Апелянт просила скасувати ухвалу про призначення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи на підставі ст. 379 ЦПК України, у зв`язку з тим, що оскаржувана ухвала була постановлена передчасно, оскільки, як вважає апелянт, суд першої інстанції спочатку повинен був розглянути її клопотання про залишення первісного позову без руху у зв`язку із неповною сплатою судового збору і лише після усунення недоліків позовної заяви, вирішувати питання щодо розгляду клопотання про призначення відповідної експертизи у даній справі. Інших доводів щодо наявності підстав для скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2021 року апеляційна скарга не містить. Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Апеляційний суд вважає вказані доводи неспроможними, оскільки у разі, якщо факт недоплати судового збору з`ясовано судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд залежно від конкретних обставин справи може: зобов`язати позивача (заявника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності оголосити перерву в її розгляді; залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду або ж у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору (п. 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»). З огляду на це, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правомірно постановлено ухвалу щодо призначення експертизи у даній справі, а тому відхиляє апеляційну скаргу. Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України, відхиляючи апеляційну скаргу, залишає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2021 року - залишити без змін. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає. Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк Р.Д. Громік М.М. Драгомерецький