Постанова Миколаївський апеляційний суд № 487/1069/22

31.08.23 33/812/409/23 Провадження №33/812/409/23 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у першій інстанції Афоніна С. М. Доповідач апеляційного суду Ямкова О. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2023 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд в складі: головуючого- судді Ямкової О. О. за участю: секретаря Стрілець К. О. особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду міста Миколаєва від 30 вересня 2022 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , - якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, - В С Т А Н О В И В : Згідно постанови суду, 3 лютого 2022 року о 16 год. 03 хв. у місті Миколаєві по провулку Судобудівників біля будинку №1 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ЗАЗ Lanos», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: мляве реагування зіниці ока на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Водію запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі у встановленому законом порядку, на що ОСОБА_1 відмовився, чим порушив пункту 2.5 ПДР України, та цей факт зафіксовано за допомогою відеозапису. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 130 КУпАП. Не погодившись із постановою суду від 30 вересня 2022 року, особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просить постанову скасувати через невідповідність обставин, які встановлені судом за матеріалам справи, та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Апелянт вважає, що постанова є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. На його думку суддею не враховано відсутність у нього ознак наркотичного сп`яніння, незважаючи на що він від проходження огляду на стан сп`яніння не відмовлявся, лише пояснював, що дуже поспішає. Наголошував та тому, що матеріали справи не містять розумних та допустимих доказів, які б доводили вчинення ним правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Крім того у постанові суду вказано, що він відмовився від проходження огляду на предмет виявлення як наркотичного, так і алкогольного сп`яніння. Зазначене призвело до помилкового притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки він не перебував в стані наркотичного чи алкогольного сп`яніння та не вчиняв адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково виходячи з наступного. Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Доведення тих чи інших обставин здійснюється на підставі статті 251 КУпАП за допомогою усіх наявних доказів, що містяться у справі та є будь-якими фактичними даними, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється відповідним органом, зокрема судом, виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, наслідком чого є ухвалення постанови у відповідності до положень статті 283 КУпАП, у якій повинен міститися опис обставин, установлених під час розгляду справи та зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення. Відповідно до вимог статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений поліцейськими за вчинення адміністративних правопорушень, стосовно яких складається постанова про притягнення водія до адміністративної відповідальності без складення протоколу. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 нервував, грубив поліцейським, влаштовував гучні суперечки, та навіть залишив місце зупинки, після чого був повторно зупинений представниками поліції шляхом блокування його автомобіля. Внаслідок такої поведінки водія, яка не відповідала обстановці, та зовнішніх ознак, як тремтіння пальців рук та не реагування зіниць ока на світло, у поліцейських виникли підозри щодо перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, після чого йому запропонували пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку. Водій ОСОБА_1 погодився проїхати до медичного закладу, але на вислів поліцейського про складення направлення перед проходження огляду, став неадекватно поводитися, що проявилося у біганні по проїзної частини від свого автомобіля до автомобіля поліцейських, намагання піти від місця події з висловами, що він тепер пішохід і поліцейські не мають право його затримувати та від нього щось вимагати. На останню вимогу поліцейських залишитися, зачекати складення направлення та пройти огляд у лікарні, водій пішов у невідомому напрямку та на зауваження поліцейського, що такі дії будуть розцінюватися як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння зі складенням протоколу, ОСОБА_1 не відреагував та пішов з місця зупинки свого автомобіля. Такі дії водія зафіксовано за допомогою спеціальних технічних засобів відеозапису. За наведених обставин, обґрунтовуючи свої висновки при вирішенні справи, суд правильно послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапис з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, які згідно до вимог статті 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. За положеннями пунктів 1.4, 2.12, 3.17 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Проведення лабораторних досліджень в медичному закладі є обов`язковим для визначення факту перебування особи в стані наркотичного сп`яніння. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у згаданому вище висновку. Отже, проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі на підставі направлення та в присутності представника поліції з відібрання у особи, що оглядається, зразків біологічного середовища відповідає вимогам п. 2.12 вищезазначеної Інструкції. Необхідність складення поліцейськими та заповнення бланка направлення для проведення медичного огляду водія у відповідності до процедури, визначеної у статті 266 КУпАП, не лише не спростовує наведені судом у постанові висновки, а навпаки, підтверджує відмову водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, який мотивував відсутністю у нього часу на очікування складання направлення і бажання це пройти негайно. При цьому мотиви відмови водія від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку правового значення не мають. Навпаки, спростовування водієм зовнішніх ознак свого перебування в стані наркотичного сп`яніння повинно здійснюватися в установленому порядку, тобто шляхом проведення огляду у відповідному медичному закладі за направлення поліцейського та виключно у його присутності. Відповідно до п. 9 зазначеної Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Доводи апелянта щодо відсутності у нього ознак сп`яніння повинні бути спростовані лише в один спосіб - проходженням водієм на вимогу поліцейських відповідного огляду у встановленому законом порядку. При цьому висловлення підозри щодо знаходження водія у стані сп`яніння з перерахуванням таких ознак положення відповідної Інструкції № 1452/735 відносить виключно до компетенції працівника поліції. Наявність чи відсутність обґрунтованості висловленої поліцейськими підозри спростовуються водієм виключно у встановлений законом спосіб. За такого підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення складено необґрунтовано, як вважає апелянт, - відсутні. З огляду на наведене, встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, а висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які знаходяться в матеріалах справи, та спростовують доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі. Тому прийняте судом рішення є законним та не підлягає скасуванню, про що просить апелянт. Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено ОСОБА_1 з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, а вид стягнення та розмір штрафу визначений відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. В той же час при викладенні обставин справи в мотивувальній частині постанови суд допустив описку при викладені своїх висновків, де вказав про відмову від проходження огляду на стан «алкогольного сп`яніння» замість «наркотичного сп`яніння». Вказане є опискою та не впливає на правильно встановлені обставини справи та кваліфікацію дій ОСОБА_1 .. Тому в цій частині постанову суду слід змінити, усунувши таким чином описку при викладені висновків у мотивувальній частині. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Заводського районного суду міста Миколаєва від 30 вересня 2022 року змінити шляхом усунення описки в мотивувальній частині при викладені висновків, де замість посилання суду «відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння» вважати правильним «відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння». В іншій частині постанову Заводського районного суду міста Миколаєва від 30 вересня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуюча О. О. Ямкова