Постанова Київський апеляційний суд № 357/4171/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №357/4171/21 Головуючий в 1 інстанції Дубановська І.Д. Провадження №33/824/4477/2021 Суддя-доповідач у 2 інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2021 року Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Голуб С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 10 квітня 2021 року о 00 год. 35 хв. в м. Біла церква по вул. Першотравнева 6, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «OPEL VECTRA» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» та у медичному закладі водій відмовився у присутності двох свідків, порушивши вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2021 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосовано до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що розгляд справи відбувся незаконно, матеріали справи та протокол про вчинення адміністративного правопорушення містять у собі значні порушення чинного законодавства, при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції невірно засновані норми процесуального та матеріального права, що призвело до необ`єктивного та упередженого розгляду справи. Так, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що в діях ОСОБА_1 відсутня основна диспозитивна ознака вчинення правопорушення, передбачено ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом. Окрім того, наданий суду відеозапис з нагрудної камери не є безперервним, з якого неможливо однозначно дійти висновку про дотримання працівниками поліції вимог чинного законодавства щодо освідування на стан алкогольного сп`яніння. Також суд першої інстанції не звернув уваги, що скаржнику не було запропоновано пройти огляд на місці з використанням спеціального технічного засобу. Покази свідків не підтверджують ту обставину, що вони були очевидцями огляду на стан сп`яніння на місці або виявлення ознак такого сп`яніння. Поліцейським також не було проінформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки не надавався. Таким чином, оскаржувана постанова суду є незаконною, необґрунтованою та прийнятою за неповного з`ясування всіх обставин, що мають значення. На підставі викладеного в апеляційній скарзі, скаржник просить скасувати оскаржувану постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2021 року та прийняти нову постанову, якою закрити адміністративне провадження у справі про адміністративне правопорушення. Одночасно зі зверненням до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначає, що про наявність оскаржуваного рішення суду дізнався лише 06 липня 2021 року, під час ознайомлення з матеріалами справи, судом першої інстанції виклик в судове засідання не здійснювався, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення поліцейськими було невірно вказано контактний номер телефону, судові повістки за адресою місця проживання не надсилались, копію оскаржуваної постанови суду станом на день звернення до суду з апеляційною скаргою не отримував. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Враховуючи доводи скаржника щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції визнає їх поважними, а тому клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2021 року підлягає задоволенню. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне. Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовуючи до правопорушника адміністративне стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, враховуючи таке. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП). Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно п. 7 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до положень ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою складено протокол відносно ОСОБА_1 , адміністративній відповідальності підлягає особа, яка керує транспортним засобом та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння в порядку встановленому законом відмовився і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що під час фіксації відмови від проходження огляду не були залучені свідки, то нормами чинного законодавства, що було процитовано вище, не передбачено вимоги щодо залучення свідків під час фіксації відмови від проходження огляду, якщо така відмова зафіксована відповідними технічними засобами, якими в даному випадку є нагрудна відеокамера поліцейського. Окрім того, з відеозапису вбачається, що під час відмови від проходження огляду були залучені свідки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , інформація про яких міститься в протоколі, та які були присутніми під час відмови водія від проходження огляду. Нормами чинного законодавства не передбачено отримання від свідків будь-яких пояснень, оскільки вимогами КУпАП на свідків покладено обов`язок лише щодо засвідчення факту відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також в доводах апеляційної скарги зазначено про неправомірність дії поліцейських під час зупинки транспортного засобу, разом з тим, скаржник стверджуючи про незаконність дій поліцейського щодо складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення не оскаржив їх в порядку передбаченому нормами чинного законодавства, тоді як в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення судом не перевіряється законність дій поліцейського, а встановлюється наявність ознак адміністративного правопорушення в діях особи відносно якої було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, і є правильним. Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, якими підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є правильними і таким, що відповідає матеріалам справи, ґрунтується на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. Будь-яких порушень норм КУпАП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги вважаю, що при розгляді даної справи, судом було повно, всебічно і об`єктивно досліджено дані, що містяться в матеріалах справи, належним чином перевірено обставини викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, надано цим обставинам належну правову оцінку та, приймаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП суд дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 251, 252, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.А. Голуб