Постанова Київський апеляційний суд № 757/4187/23-п

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 1[1] Номер справи: 757/4187/23-п Номер провадження: 33/824/1489/2023 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 09 червня 2023 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю захисника особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сіренка М.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Сіренка М.Ю. на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2023 року, в с т а н о в и в : Відповідно до постанови суддіПечерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2023 року, ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп. Як встановлено постановою судді, 01 січня 2023, а не 2022 року, як помилково зазначено в оскаржуваній постанові, о 17 год. 05 хв., по вул. Миколи Бойчука, 44, в м. Києві, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук; неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Сіренко М.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2023 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що оскаржувана постанова суду є незаконною, необґрунтованою, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилаючись на положення ст. 266 КУпАП та відповідної Інструкції, якими регулюється процедура огляду на стан сп`яніння, захисник звертає увагу на те, що в матеріалах справи не має доказів, які б підтверджували дотримання працівниками поліції цієї процедури, а тому складений ними протокол про адміністративне правопорушення, не може бути доказом у справі. Суд першої інстанції, як стверджує апелянт, не звернув уваги на ці порушення, а також на те, що ОСОБА_1 був згідний пройти огляд у медичному закладі, однак після того, як повідомив працівникам поліції, що поспішає до аеропорту, останні роз`яснили йому право на відмову від проходження огляду на місці, та в подальшому поїхати самостійно до медичного закладу та пройти огляд самостійно, що ОСОБА_1 і зробив. Вважаючи помилковими висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, захисник також звертає увагу на те, що суд не дослідив та не взяв до уваги фактичні обставини справи, які детально наведені у скарзі, в тому числі ряд грубих порушень чинного законодавства, допущених поліцейськими, як при проведенні огляду на стан сп`яніння, так і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а тому всі зазначені у ньому відомості є лише припущенням поліцейського та записані в незаконний спосіб. Крім того, захисник зауважує, що було порушено право на захист ОСОБА_1 , так як йому не роз`яснювались права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Такі дії поліцейських, як зазначає у скарзі захисник, дають підстави вважати, що правопорушення на місці не було і доказів цьому не має, у зв`язку з чим, при порушенні порядку притягнення до адміністративної відповідальності та порядку збирання доказів, у тому числі порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення, справа про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає закриттю. Про протиправність дій працівників поліції та відсутність ознак наркотичного чи іншого сп`яніння свідчить і той факт, що усупереч вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом. На думку апелянта, суд першої інстанції не звернув увагу на зазначені порушення з боку працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та безпідставно визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Сіренка М.Ю.,який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та доводи апеляційної скарги його захисника вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку судді щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме увідмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зокрема, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 376178 від 01 січня 2023 року, який було складено щодо ОСОБА_1 , вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як обґрунтовано зазначається в оскаржуваній постанові, підтверджується відеозаписом, з нагрудної камери працівника патрульної поліції № 470659, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. При цьому, погоджуючись із висновками судді, яка розглядала дану справу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на таке. Відповідно до вимог п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проходження такого огляду регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735). Як передбачено п. 12 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Згідно з вимогами, передбаченими п. 6 розділу Х. Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (надалі - Інструкція від 07.11.2015 року № 1395), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Водночас, згідно вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, яка має вищу юридичну силу в порівнянні з Інструкцією від 07.11.2015 року № 1395, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У зв`язку з цим, приймаючи до уваги встановлений та зафіксований за допомогою технічних засобів відеозапису факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я поліцейський, у відповідності до наведених вище вимог законодавства, обґрунтовано склав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , в якому зазначив ознаки наркотичного сп'яніння та дії водія щодо ухилення від проходження огляду. Виходячи з аналізу норм згаданих вище Інструкцій, а також положень ст. 266 КУпАП можна зробити висновок про безпідставність тверджень захисника в апеляційній скарзі про те, що працівники поліції не проводили огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів та не надавали останньому направлення на огляд у медичному закладі за формою, встановленою Інструкцією від 09.11.2015 року № 1452/735, оскільки поліцейський взагалі не уповноважений проводити огляд водія на стан наркотичного сп`яніння, в тому числі з використанням спеціальних технічних засобів, а направлення на огляд водія у закладі охорони здоров`я надається не водієві, а відповідному закладу охорони здоров'я, куди поліцейський забезпечує доставку водія не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. За таких обставин, суд апеляційної інстанції не може погодитися з доводами апеляційної скарги захисника про те, що працівниками поліції не було дотримано порядку виявлення у ОСОБА_1 стану наркотичного сп`яніння та складання відповідних документів, які є обов`язковими для направлення на огляд до закладу охорони здоров`я. Безпідставним слід також визнати посилання захисника на те, що працівники поліції схилили ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, а відтак до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки воно не відповідає дійсності та спростовується наявними у справі доказами, які були досліджені судом першої інстанції. Що ж стосується інших доводів, викладених в апеляційній скарзі адвоката Сіренка М.Ю., зокрема про те, що працівниками поліції ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, що йому взагалі не роз'яснювалися його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, чим було порушено його право на захист, а також щодо недотримання працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вимог КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію», то вони не можуть бути визнані обґрунтованими та служити підставами для скасування оскаржуваної постанови, оскільки вони не спростовують правильності та обґрунтованості висновків суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а судом апеляційної інстанції не встановлено даних, які б дозволили зробити висновок про неналежність та недопустимість доказів, на підставі яких ґрунтуються постанова судді Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2023 року. З огляду на вищенаведене, перевіривши наявні у справі докази, вважаю, що доводи, наведені в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_1 - адвоката Сіренка М.Ю. не спростовують правильності та законності оскаржуваної постанови, а тому вони не можуть служити законними підставами для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодоОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, за наслідками розгляду цієї скарги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення, яким залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2023 року щодо ОСОБА_1 - без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сіренка М.Ю. залишити без задоволення, а постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.О. Новов Головуючий у 1-й інстанції - суддя Гречана С.І.