Постанова 4824 № 752/11041/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 1[1] Номер справи: 752/11041/20 Номер провадження: 33/824/269/2021 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 08 лютого 2021 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Гуріча О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Гуріча О.В. на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 серпня 2020 року, в с т а н о в и в : Відповідно до постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 серпня 2020 року, ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Цією ж постановою, стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Як встановлено постановою судді, 03.06.2020 року о 18 год. 54 хв. водій ОСОБА_1 в м. Києві по пр-ту Голосіївському, 132 керував автомобілем «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, тобто вчинив дії, якими порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Гуріч О.В. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 18 серпня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та закрити провадження. В обґрунтування поданої апеляційної скарги, захисник посилається на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм КУпАП, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, а доказам не надана належна оцінка. Зокрема, як зазначає апелянт, в судовому засіданні 18.08.2020 року ОСОБА_1 пояснив суду, що під час зупинки 03.06.2020 працівниками поліції транспортного засобу, він не перебував у стані наркотичного сп`яніння, так як взагалі не вживає наркотиків, а зазначене в протоколі не відповідає дійсності, у зв`язку з чим, після оформлення протоколу він поїхав до медичного закладу ТОВ «Медаком» та здав аналізи, і за результатами проведеного лабораторного дослідження був складений звіт, відповідно до якого слідів алкоголю та психотропних речовин у нього в організмі не виявлено, який він надав в судовому засіданні, однак суд взагалі його не дослідив, та не взяв до уваги, не надавши йому жодної оцінки при винесенні оскаржуваної постанови. Щодо пояснень свідків, на які посилається суд, то як вказує апелянт, ОСОБА_1 категорично заперечує, що особи, які зазначені в поясненнях як свідки були присутні під час складання протоколу 03.06.2020, так як до протоколу додані пояснення громадян ОСОБА_2 , 1999 року народження та ОСОБА_3 , 1992 року народження, тобто вік цих осіб 21 та 28 років, проте, під час складання протоколу таких осіб не було, так як біля працівників поліції перебували якісь невідомі особи, але набагато старшого віку, і ОСОБА_1 не бачив, щоб ті особи, які були біля працівників поліції, щось підписували та засвідчували якісь факти. Крім того, як звертає увагу апелянт, з пояснень вищезазначених свідків, вбачається, що водій транспортного засобу Тойота ОСОБА_1 відмовився від проходження тесту на алкогольне (наркотичне) сп`яніння та від підпису матеріалів, проте, зазначене в цих поясненнях, на думку апелянта, не відповідає дійсності, так як ОСОБА_1 не відмовся від підписання матеріалів, оскільки всі документи, які надавали йому поліцейські, він підписував, також останній не відмовлявся від проходження тесту на стан алкогольного (наркотичного) сп`яніння. Зазначає апелянт і про те, що працівники поліції не надали суду доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відмовився саме від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичній установі, проте, суд, не зважаючи на відсутність доказів про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду в медичній установі, незаконно виніс оскаржувану постанову. Про відсутність ознак сп`яніння у ОСОБА_1 , які поліцейські вказали у протоколі, як вважає апелянт, може свідчити і відеозапис з нагрудних камер поліцейських. Також, апелянт, просить звернути увагу на те, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , під час його розгляду Голосіївським районним судом м. Києва, підлягало закриттю на підставі пункту шостого статті 247 КУпАП у зв`язку із скасуванням 01 липня 2020 року акта, який встановлював адміністративну відповідальність, однак суд, в порушення ст. 247 КУпАП, провадження не закрив та незаконно притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Гуріча О.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи поданої апеляційної скарги вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги захисника, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зокрема, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР № 425495 від 03 червня 2020 року, який було складено щодо ОСОБА_1 , вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як обґрунтовано зазначається в оскаржуваній постанові, підтверджується: письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , у присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння; а також відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовані дії ОСОБА_1 , пов`язані з відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. При цьому, погоджуючись із висновками судді, який розглядав дану справу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на таке. Відповідно до вимог п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проходження такого огляду регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735). Як передбачено п. 12 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Згідно з вимогами, передбаченими п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (надалі - Інструкція від 07.11.2015 року № 1395), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. У зв`язку з цим, приймаючи до уваги встановлений та зафіксований у присутності двох свідків факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я поліцейський, у відповідності до вимог п. 6 Розділу Х Інструкції від 07.11.2015 року № 1395, обґрунтовано склав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 , в якому зазначив ознаки наркотичного сп'яніння та дії водія щодо ухилення від проходження огляду. За таких обставин, суд апеляційної інстанції не може погодитися з доводами апеляційної скарги захисника щодо порушення встановленого законом порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння та складання відповідного протоколу. Що ж стосується доводів, наведених в апеляційній скарзі захисника -адвоката Гуріча О.В про те, що ОСОБА_1 фактично не відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим, не може вважатися таким, що порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, а також про те, що останній самостійно пройшов огляд у медичному закладі ТОВ «Медаком», де за результатами лабораторних досліджень у нього не було виявлено слідів алкоголю та психотропних речовин, то вони також не можуть служити підставами для висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, з огляду на таке. По-перше, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому відсутність у нього слідів алкоголю та психотропних речовин, що підтверджено звітом лікаря нарколога ТОВ «Медаком», не може служити підтвердженням відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. По-друге, як прямо передбачено ст. 266 КУпАП, в редакції яка діяла на час вчинення адміністративного правопорушення, перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Враховуючи вищенаведене, результати огляду ОСОБА_1 в ТОВ «Медаком» взагалі вважаються недійсними, оскільки вказаний заклад не віднесений до переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, відповідно до вимог КУпАП. Безпідставними слід визнати також доводи апеляційної скарги захисника про те, що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягала закриттю на підставі п. 6 ст. 247 КУпАП у зв`язку із скасуванням 01 липня 2020 року акта, який встановлював адміністративну відповідальність, оскільки вказані доводи не ґрунтуються на вимогах закону, зокрема КУпАП, яким регламентується адміністративна відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень, у тому числі передбачених ч. 1 ст. 130 цього Кодексу. З огляду на вищенаведене, перевіривши наявні у справі докази, в тому числі відеозапис, вважаю, що доводи, наведені в апеляційній скарзі захисника не спростовують правильності та законності постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 серпня 2020 року, а тому не можуть служити законними підставами для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .. За таких обставин, за наслідками розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Гуріча О.В., суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення, яким залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 серпня 2020 року щодо ОСОБА_1 - без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Гуріча О.В. залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 серпня 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.О. Новов Головуючий у 1-й інстанції - суддя Дідик М.В.