Постанова 4817 № 607/16725/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/16725/22Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 22-ц/817/644/23 Доповідач - Костів О.З. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 серпня 2023 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Костів О.З. суддів - Хома М. В., Храпак Н. М., з участю секретаря - Панькевич Т.І. апелянта - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/16725/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 травня 2023 року (ухвалене суддею Братасюком В.М.) в справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління національної поліції Тернопільської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої неналежним розглядом звернення органом державної влади, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління національної поліції Тернопільської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої неналежним розглядом звернення органом державної влади. В обґрунтування заявлених вимог позивач покликався на те, що 12 квітня 2021 року він звернувся із заявою до Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області із проханням провести перевірку за фактом зникнення протоколу загальних зборів членів аграрно-промислового господарства (АПГ) «Маяк» про затвердження списків осіб, які мали право на майновий пай. Прокуратура переадресувала дане звернення до Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області, яке, на думку позивача, не провело належної перевірки його звернення. Згідно листа Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області та довідки про результати розгляду звернення ОСОБА_1 , які були надіслані позивачу, встановити місцезнаходження протоколу загальних зборів членів АПГ «Маяк» про затвердження списків осіб, які мали право на майновий пай, а також списків пайовиків майнового паю по селах Шманьківці та Швайківці Чортківського району, не представляється можливим. Крім того, поліція лише констатувала той факт, що аграрно-промислове господарство «Маяк» припинило своє існування. Проте, не проведено перевірку для встановлення куди саме передані документи по даному АПГ «Маяк», в тому числі протокол загальних зборів членів АПГ «Маяк» про затвердження списків осіб, які мали право на майновий пай. Таким чином, позивач вважає, що Чортківське РВП ГУНП в Тернопільській області ухилилось від належного розгляду його звернення та зневажило його як людину, найвищу соціальну цінність. Вказаними діями йому спричинено моральну шкоду, яку позивач оцінив у розмірі 700000.00 грн. У зв`язку з наведеним просив суд стягнути з держави України на його користь відшкодування моральної шкоди в розмірі 700000.00 грн. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Апеляційна скарга мотивована тим, що Чортківське РВП ГУНП в Тернопільській області ухилилось від належного розгляду звернення ОСОБА_1 та зневажило його як людину, найвищу соціальну цінність. У зв`язку з наведеним просить рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. 12 червня 2023 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від Головного управління національної поліції Тернопільської області надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відзив мотивований тим, що до позовної заяви не додано жодного документа, який засвідчує завдану моральну шкоду, вимушені зміни в житті позивача, приниження гідності, тощо. Позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами за європейським стандартом доказування «поза розумним сумнівом», яким саме чином було порушено його звичний режим життя і спричинено незручності, чим вчинено знущання над ним та зневажання. Також, звертає увагу суду, що у позивача присутній злочинний умисел, оскільки неодноразово виникає безпідставне та необґрунтоване бажання збагачення за державні кошти. У зв`язку з наведеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені у ній. Інші учасники в судове засідання не з`явилися, однак належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Заслухавши доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Судом встановлено наступні обставини. 12 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області про проведення перевірки за фактом зникнення протоколу загальних зборів членів АПГ «Маяк» про затвердження списків осіб, які мали право на майновий пай. В процесі перевірки просив провести опитування колишнього Швайківського сільського голови ОСОБА_3 , голови Заводської селищної ради, витребувати документи по розпаюванню та приватизації по АПГ «Маяк». Згідно супровідного листа № 4355ВИХ-21 від 30 квітня 2021 року Чортківською окружною прокуратурою Тернопільської області вищевказане звернення ОСОБА_1 , відповідно до вимог КПК України, для організації перевірки та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства, направлено до Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області. Встановлено, що звернення позивача з приводу встановлення місця знаходження протоколу загальних зборів членів АПГ «Маяк» про затвердження списків осіб, які мали право на майновий пай по селах Шманьківці та Швайківці Чортківського району, зареєстровано в ЄО Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області за № 2607 від 05 травня 2021 року. У процесі проведення перевірки працівниками Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області 31 травня 2021 року був допитаний ОСОБА_3 - колишній голова сільської ради с.Швайківці, про що у останнього відібрано письмові пояснення. Відповідно до рапорту ДОП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Гатала В. від 04 червня 2021 року, колишня голова с.Шманьківці Чортківського району ОСОБА_4 та голова Заводської ОТГ ОСОБА_5 від написання письмових пояснень по даному факту категорично відмовились, однак в усній формі пояснили, що списки осіб на одержання майнового паю затверджувались загальними зборами працівників АПГ «Маяк», однак ні протоколу зборів, ні списків по розпаюванню даного господарства в дані сільську та селищну раду не надходили. Відповідно до архівної довідки №124, яка видана Архівним відділом Чортківської районної державної адміністрації 04 лютого 2021 року, в справах фонду Аграрно-пайового господарства «Маяк» за 1996, 1997, 1999, 2000 роки, протокол загальних зборів членів АПГ «Маяк» про затвердження списків, які мають право на майновий пай - відсутні. Із листа Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області від 04 червня 2021 року вбачається, що звернення ОСОБА_1 розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Проведеною перевіркою на даний час встановити місце знаходження протоколу загальних зборів членів АПГ «Маяк» про затвердження списків осіб, які мали право на майновий пай по селах Шманьківці та Швайківці Чортківського району, не представляється можливим. Також, згідно довідки про результати розгляду звернення гр. ОСОБА_1 від 04 червня 2021 року, в ході проведеної перевірки було встановлено, що на території с.Шманьківці та с.Швайківці Чортківського району знаходилось аграрно-пайове господарство «Маяк», яке в 2000 році припинило своє існування. Як пояснили гр. ОСОБА_3 - колишній голова сільської ради с.Швайківці та гр. ОСОБА_4 - колишній голова сільської ради с.Шманьківці Чортківського району, списки осіб на одержання майнового паю затверджувалися загальними зборами працівників АПГ «Маяк», однак ні протоколу зборів, ні списків по розпаюванню даного господарства в дані сільські ради не надходили. На даний час встановити місце знаходження протоколу загальних зборів членів АПГ «Маяк» про затвердження списків осіб, які мали право на майновий пай, а також списків пайовиків майнового паю по селах Шманьківці та Швайківці Чортківського району, не представляється можливим. З рапорту ДОП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Гатала В. від 10 червня 2021 року вбачається, що 10 червня 2021 року ОСОБА_1 прибув до Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області, де надав письмові пояснення, в яких нових фактів, які б потребували додаткового розгляду даного звернення, не виявлено. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.1 Закону України «Про національну поліцію» національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Згідно із ч.3 ст.19 цього Закону держава, відповідно до закону, відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень. Статтею 56 Конституції України визначено право кожної особи на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати заподіяну шкоду в повному розмірі. Цивільно-правову відповідальність можна поділити на договірну та позадоговірну (деліктну). Позадоговірна відповідальність наступає за відсутності договірних відносин між учасниками. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтями 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу). Підставою даного позову є посилання на те, що Чортківське РВП ГУНП в Тернопільській області ухилилось від належного розгляду звернення ОСОБА_1 та зневажило його як людину, найвищу соціальну цінність, а тому спеціальні норми, передбачені ч.1 ст.1176 ЦК України, застосуванню не підлягають. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди за статтями 1173, 1174 ЦК України є неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, що є предметом доказування по справі. Відповідно до ст.1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Окрім того, порядок відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади врегульовано спеціальною нормою, що міститься у ст.1174 ЦК України. Згідно із ч.1 ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Необхідною умовою для притягнення держави до відповідальності за дії, бездіяльність органу державної влади у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Наявність цих умов в межах розгляду цивільної справи має довести позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17. Як роз`яснено у п.п.3, 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При вирішенні вимог про відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить. Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Судом першої інстанції правильно встановлено, що ДОП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області вчиняв дії для встановлення місця знаходження протоколу загальних зборів членів АПГ «Маяк» про затвердження списків осіб, які мали право на майновий пай, зокрема, відбирав пояснення у колишнього голови сільської ради с.Швайківці Чортківського району ОСОБА_3 , колишнього голови сільської ради с.Шманьківці Чортківського району ОСОБА_4 та голови Заводської ОТГ ОСОБА_5 Крім того, в матеріалах справи наявна архівна довідка №124, яка видана Архівним відділом Чортківської районної державної адміністрації 04 лютого 2021 року. В матеріалах справи відсутні достатні та допустимі докази на підтвердження доводів про заподіяння позивачу моральної шкоди. З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок суду, що відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди. Доводи апеляційної скарги є аналогічними викладеним у позовній заяві, які не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів. У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відмовляючи у задоволенні позову, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність. Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно. Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 травня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складення повного тексту постанови - 25 серпня 2023 року. Головуючий Судді