Ухвала КГС ВС № 902/1076/21

УХВАЛА 23 серпня 2023 року м. Київ cправа № 902/1076/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Бакуліної С.В. та Студенця В.І. у справі №902/1076/21 за позовом ОСОБА_2 до

1. ОСОБА_1 ,

2. Акціонерного товариства "Райффайзен Банк",

3. Приватного акціонерного товариства "Вінницький універмаг",

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Торговець цінними паперами "Реєстр-Консалтинг", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про витребування із чужого незаконного володіння простих бездокументарних іменних акцій та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (далі - АТ "Райффайзен Банк"), Приватного акціонерного товариства "Вінницький універмаг" (далі - ПрАТ "Вінницький універмаг") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Торговець цінними паперами "Реєстр-Консалтинг" (далі - ТОВ "Фондова компанія "ТЦП "Реєстр-Консалтинг") (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про: - витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 9 792 474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента - ПрАТ "Вінницький універмаг", номінальна вартість цінного паперу: дві гривні шістдесят копійок, які знаходяться на рахунку в цінних паперах ОСОБА_1 , відкритому в АТ "Райффайзен Банк"; - зобов`язання АТ "Райффайзен Банк" провести безумовну облікову операцію списання 9 792 474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента - ПрАТ "Вінницький універмаг", номінальна вартість цінного паперу: дві гривні шістдесят копійок, які знаходяться на рахунку в цінних паперах ОСОБА_1 , відкритому в АТ "Райффайзен Банк"; - зобов`язання ТОВ "Фондова компанія "ТЦП "Реєстр-Консалтинг" провести безумовну облікову операцію зарахування 9 792 474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента - ПрАТ "Вінницький універмаг", номінальна вартість цінного паперу: дві гривні шістдесят копійок на рахунок в цінних паперах ОСОБА_2 у депозитарній установі - ТОВ "Фондова компанія "ТЦП "Реєстр-Консалтинг". 2.Господарський суд Вінницької області рішенням від 14.10.2022 у справі №902/1076/21 позов задовольнив повністю; витребував з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 9 792 474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента ПрАТ "Вінницький Універмаг", які знаходяться на рахунку в цінних паперах ОСОБА_1 № НОМЕР_1 - НОМЕР_2 , відкритому в АТ "Райффайзен Банк"; зобов`язав АТ "Райффайзен Банк" провести безумовну облікову операцію списання 9 792 474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента ПрАТ "Вінницький Універмаг", які знаходяться на рахунку в цінних паперах ОСОБА_1 № НОМЕР_1 - НОМЕР_2 , відкритому в АТ "Райффайзен Банк"; зобов`язав ТОВ "Фондова компанія "ТЦП "Реєстр-Консалтинг" провести безумовну облікову операцію зарахування 9 792 474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента ПрАТ "Вінницький Універмаг" на рахунок в цінних паперах ОСОБА_2 № НОМЕР_3 , відкритий на ім`я ОСОБА_2 у депозитарній установі ТОВ "Фондова компанія "ТЦП "Реєстр-Консалтинг"; стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 22 033,07 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору. 3.Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 17.03.2023 рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2022 у справі №902/1076/21 скасував, прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовив. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 33 049,59 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 26 439,70 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Вінницької області від 01.11.2021 у справі №902/1076/21. 4.ТОВ "Фондова компанія "ТЦП "Реєстр-Консалтинг" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2023 у цій справі та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

5. ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2023 у цій справі і залишити в силі рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2022. 6.Верховний Суд постановою від 12.07.2023 касаційну скаргу ТОВ "Фондова компанія "ТЦП "Реєстр-Консалтинг" задовольнив частково, касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2023 у справі №902/1076/21 скасував, рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2022 у справі №902/1076/21 залишив в силі, стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 44 066,14 грн судового збору за розгляд касаційної скарги. 7.08.08.2023 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із заявою про роз`яснення постанови Верховного Суду від 12.07.2023 у цій справі. 8.Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 08.08.2023 вказану заяву у справі №902/1076/21 передано колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І. 9.Верховний Суд ухвалою від 09.08.2023 заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 12.07.2023 у справі №902/1076/21 призначив до розгляду на 16.08.2023. 10.16.08.2023 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із клопотанням про відкладення судового засідання у справі №902/1076/21 у зв`язку з отриманням нею ухвали про призначення розгляду на 16.08.2023 лише 16.08.2023 та клопотанням про відкладення судового засідання у справі №902/1076/21 з метою заявлення відводу суддям Бакуліній С.В. та Студенцю В.І. 11.У судовому засіданні, що відбулося 16.08.2023, Верховний Суд вирішив відкласти розгляд заяви на 30.08.2023, про що повідомив учасників справи відповідною ухвалою від 16.08.2023, а також за допомогою телефонограм, оформлених секретарем судового засідання. 12.21.08.2023 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із заявою про відвід суддів Бакуліної С.В. та Студенця В.І. 13.Вказана заява мотивована тим, що позиція суддів Бакуліної С.В. та Студенця В.І., викладена в постанові Верховного Суду від 12.07.2023 у цій справі, яка, на думку заявниці, не відповідає вимогам до справедливого рішення, а також дії щодо неповідомлення про призначення розгляду заяви про роз`яснення змісту цієї постанови, в поєднанні з інформацію, зазначеною в мережі інтернет, свідчать про упередженість цих суддів та виключає можливість їх участі у розгляді заяви про роз`яснення судового рішення.

14. Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Бакуліної С.В. та Студенця В.І., Верховний Суд дійшов висновку, що вона є необґрунтованою з огляду на таке. 15.Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) 16.В силу положень частин 2 та 3 статті 38 ГПК з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим. 17.Відповідно до частини першої статті 35 ГПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. 18.Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів. 19.Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. 20.Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. 21.Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з: - "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; - "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого. 22.У Коментарі до Бангалорських принципів поведінки суддів, зокрема, зазначено: - справа може викликати суперечливі настрої в суспільстві та привернути надмірну увагу ЗМІ, і суддя може опинитися в ситуації, яку можна описати як "центр урагану". Іноді вага суспільної думки може схилятися в сторону конкретного бажаного результату. Однак, виконуючи суддівську функцію, суддя повинен бути стійким до впливу такого суспільного резонансу. Суддя не повинен брати до уваги те, наскільки застосовні закони чи сторони судового розгляду популярні чи непопулярні в суспільстві, серед ЗМІ, посадових осіб чи власної сім`ї або друзів судді. Суддя не може коливатися під впливом партійних інтересів, суспільного тиску чи страху критики. Незалежність суддів передбачає незалежність від усіх форм зовнішнього впливу (пункту 28); - будь-які спроби впливу на суд мають відбуватися привселюдно у залі судового засідання, виключно сторонами чи їхніми адвокатами. У певних випадках сторонні особи можуть спробувати вплинути на рішення судді в питаннях, які розглядає суд. Такі спроби слід однозначно відхиляти, від кого б вони не надходили - міністрів, політиків, державних службовців, журналістів, сім`ї чи з інших джерел. Загроза незалежності суддів може іноді набирати форму непомітної спроби впливу на ставлення судді до певної справи або ж спроб якимось чином отримати прихильність судді. Слід однозначно відхиляти будь-які спроби такого стороннього впливу на суддю, прямого чи непрямого. У деяких випадках, особливо якщо після відмови здійснено повторні спроби, судді слід повідомити про такі спроби відповідні органи. Суддя не може дозволити будь-яким родинним, суспільним чи політичним зв`язкам впливати на будь-яке судове рішення (пункт 29); - іноді може бути складно визначити, що саме становить неналежний вплив. Підтримуючи належну рівновагу між, наприклад, необхідністю захистити судовий процес від спотворення і тиску - політичного, медійного чи з інших джерел - та інтересами публічного обговорення питань, що становлять суспільний інтерес у публічному житті та у вільних ЗМІ, суддя повинен прийняти той факт, що він чи вона є публічною особою, і, відповідно, не може бути надто вразливим чи чутливим. Демократії притаманна критика осіб, які займають державні посади. Отож, у визначених законодавством межах, судді не можуть розраховувати на відсутність критики їхніх рішень, обґрунтування та мотивування та способу ведення справи (пункт 30); - якщо суддю сприймають як упередженого, громадську довіру до судової влади буде підірвано. Відтак, суддя повинен утримуватися від будь-яких дій, які дають підстави вважати, що на його рішення можуть впливати зовнішні чинники на кшталт особистих відносин з тією чи іншою стороною чи зацікавленості у результатах розгляду справи (пункт 55); - неупередженість пов`язана не лише з фактичною відсутністю ознак упередженості та наявності упереджених міркувань, але і з враженням відсутності таких ознак. Такий двоїстий аспект можна виразити за допомогою часто повторюваного вислову, що правосуддя має бути не лише здійсненим, але й однозначно сприйматися як здійснене. Критерій, який зазвичай застосовується, полягає в тому, чи виникли б у розумного спостерігача, який реалістично і практично дивиться на справу, побоювання щодо браку об`єктивності з боку судді. Питання в тому, чи існують побоювання щодо упередженості, має вирішуватися з точки зору розумного спостерігача (пункт 56); - суддя має вести справу впорядковано та ефективно, не зловживаючи процесуальними правилами. Для цього потрібна певна твердість. Суддя, що має ефективно вести процес і водночас запобігати створенню у розумної, справедливої та поінформованої особи будь-якого враження про брак неупередженості, має зберігати чітку рівновагу. Слід уникати будь-яких дій, які, на думку розумного спостерігача, викликали б (або могли викликати) обґрунтовану підозру про те, що під час виконання своїх суддівських обов`язків суддя не виявляє належної об`єктивності. Якщо виникають такі враження, вони відбиваються не лише на сторонах судового провадження, але й на довірі громадськості до судової системи в цілому (пункт 61); - суддя має бути готовим приймати рішення у справах, які предстають перед судом. Однак бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження громадської упевненості в чесності судової влади виникає необхідність відсторонення судді від участі у розгляді певної справи та винесення рішення в ній. З іншого боку, часті відводи суддів можуть викликати осуд суду та особисто судді з боку громадськості та призвести до необґрунтованого завантаження колег таких суддів. У сторін судового провадження може виникнути враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їхньої справи, а це небажано. Відтак, суддя повинен так облаштувати свої особисті й ділові справи, щоб звести до мінімуму можливість їх несумісності з суддівськими обов`язками (пункт 66); - для судді не менш важливо забезпечити, щоб правосуддя сприймалося як здійснене, адже це є одним із головних принципів права й публічного порядку. Відтак, суддя повинен вести судовий розгляд таким чином, щоб відсутність упередженості, об`єктивність і справедливість були очевидними для всіх, кого цікавить процес і його результат, аж надто для особи, яка подала клопотання. Відповідно, суддя, щодо якого подали клопотання про відвід, має пам`ятати, що від нього вимагають очевидної об`єктивності, особливо під час розгляду клопотання про відвід (пункт 87). 23.У заяві про відвід суддів Бакуліної С.В. та Студенця В.І. заявниця (Продівус С.В.) не наводить конкретної підстави, з кола визначених статтею 35 ГПК, для відводу цих суддів, проте з контексту цієї заяви, зокрема, вбачається, що заявниця не згодна (1) з постановою Верховного Суду від 12.07.2023 у цій справі №902/1076/21, прийнятою за участі вказаних суддів (зазначає, що вона не відповідає вимогам щодо справедливого рішення, суд вийшов за межі наданих йому повноважень, проігнорував норми щодо позовної давності, здійснив переоцінку доказів, допустив порушення принципу рівності сторін), та (2) передачею заяви про роз`яснення цієї постанови тому самому складу суду. 24.Проте, Верховний Суд неодноразово зазначав, що судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 25.Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. 26.Визначення складу господарського суду унормовано статтею 32 ГПК, згідно з частиною першою якої визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. 27.Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно- телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (частини друга, третя вказаної статті). 28.Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина дев`ятнадцята статті 32 ГПК). 29.Пунктом 2.3.23 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (далі - Положення про АСДС) передбачено, що якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу. 30.Відповідно до пункту 57 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС), визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду судових справ (проваджень) здійснюється в суді у порядку, визначеному процесуальним законом, у день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. 31.Якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів у складі трьох суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою визначається суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їхньої спеціалізації (за наявності) (пункт 74 Положення про ЄСІТС). 32.Відповідно до пункту 67 Положення про ЄСІТС справа, розгляд якої здійснюється колегією суддів, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений автоматизованою системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду. 33.Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.10.2022 №12 (зі змінами та доповненням згідно з рішенням від 23.02.2023 №5) затверджено склад судових палат Касаційного господарського суду; персональний склад постійних колегій суддів у складі судових палат Касаційного господарського суду; спеціалізацію судових палат та суддів Касаційного господарського суду для розгляду конкретних категорій справ, а рішенням від 17.10.2022 №13 - затверджено резервних суддів у Касаційному господарському суді. 34.Відповідно до додатку до рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.10.2022 №12 (зі змінами та доповненнями згідно з рішенням від 23.02.2023 №6) до складу постійної судової колегії у палаті для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів включені судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р., Студенець В.І., резервні судді - Кролевець О.А., Кондратова І.Д. 35.Слад суду (колегії суддів) для розгляду справи №902/1076/21 за касаційними скаргами ТОВ "Фондова компанія "ТЦП "Реєстр-Консалтинг" та Продивуса В.С. було сформовано з постійної колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І., які за результатами розгляду прийняли постанову від 12.07.2023. 36.Відповідно пункту 2.3.44 Положення про АСДС раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються, зокрема судові справи, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз`яснення судового рішення, повернення судового збору. 37.Як зазначалось, відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 08.08.2023, заяву Продівус С.В. про роз`яснення постанови від 12.07.2023 у справі №902/1076/21 передано колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І., тобто раніше визначеному складу суду, який розглядав цю справу, що у повній мірі відповідає вищенаведеним нормам та положенням, та свідчить про дотримання порядку визначення складу суду для розгляду заяви ОСОБА_1 про роз`яснення згаданої постанови. 38.У контексті поданої ОСОБА_1 заяви, Верховний Суд також звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. 39.Отже, процесуальні рішення судді, рішення в іншій справі, висловлена публічно думка щодо юридичного питання (правова оцінка), висловлена зокрема і у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому. 40.Відтак, сама по собі незгода ОСОБА_1 (заявниці) із постановою Верховного Суду від 12.07.2023 у цій справі №902/1076/21, заяву про роз`яснення якої відповідно до пункту 2.3.44 Положення про АСДС передано колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І., не свідчить про упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість суддів Бакуліної С.В. та Студенця В.І. та не є підставою для відводу останніх відповідно до наведених норм ГПК від розгляду заяви про роз`яснення цієї постанови. 41.Посилання ОСОБА_1 (заявниці) на її незгоду з позицією суддів Бакуліної С.В. та Студенця В.І., викладеною в постанові Верховного Суду від 12.07.2023 у цій справі, як на підставу їх відводу від розгляду заяви про роз`яснення цієї постанови прямо порушує один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує. 42.Долучена заявницею до заяви про відвід інформація з мережі інтернет (статті та публікації), в яких автори висловлюють свою позицію стосовно результату розгляду цієї справи №902/1076/21, змісту прийнятої Верховним Судом постанови від 12.07.2023, а також порядку визначення складу суду (колегії судді) в іншій справі тощо також не може свідчити про упередженість таких суддів та не виключає можливість їх участі у розгляді заяви про роз`яснення згаданої постанови. 43.Посилання ( ОСОБА_1 ) заявниці, як на підставу відводу суддів Бакуліної С.В. та Студенця В.І., на неповідомлення її про призначення до розгляду заяви про роз`яснення Верховний Суд вважає безпідставними з огляду на таке. 44.Як зазначалось, заява про роз`яснення постанови від 12.07.2023 надійшла до Верховного Суду 08.08.2023, цього ж дня (08.08.2023) для її розгляду було визначено склад суду (колегії суддів): Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І. 45.Ухвалою від 09.08.2023 Верховний Суд, у межах визначеного частиною третьою статті 245 ГПК 10-денного строку, призначив розгляд цієї заяви на 16.08.2023. Вказана ухвала 09.08.2023 (в день її винесення) була направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень та оприлюднена 11.08.2023. 46.10.08.2023 о 14:49:32 секретар оформив відправку вказаної ухвали на адресу ОСОБА_1 , що відображено в реєстрі на передачу рекомендованої та простої кореспонденції, який скеровано до відділу опрацювання документів (канцелярії). 47.Наведене свідчить про вчинення Судом всіх дій щодо належного повідомлення учасників справи, зокрема заявниці, про призначення до розгляду заяви про роз`яснення постанови Верховного Суду від 12.07.2023 у цій справі. 48.Частиною 1 статті 43 ГПК визначено, що учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. 49.Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (заява №3236/03) вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. 50.Така позиція кореспондує висновку у рішенні від 16.02.2017 у справі "Каракуця проти України" (заява №18986/06), де, серед іншого, зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. 51.Таким чином, заявниця, подавши заяву про роз`яснення постанови Верховного Суду від 12.02.2023 на підставі статті 245 ГПК, яка передбачає її розгляд протягом десяти днів, повинна була виявляти інтерес до відомого їй провадження, зокрема щодо руху поданої нею заяви, а саме щодо призначення її до розгляду, зокрема за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, в якому, як зазначалось, ухвала про призначення заяви про роз`яснення до розгляду була оприлюднена 11.08.2023. 52.З огляду на вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід суддів Бакуліної С.В. та Студенця В.І. від розгляду заяви про роз`яснення постанови Верховного Суду від 12.07.2023 у справі №902/1076/21 є необґрунтованою. 53.Згідно з частиною третьою статті 39 ГПК якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В: 1.Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Бакуліної С.В. та Студенця В.І. від розгляду заяви про роз`яснення постанови Верховного Суду від 12.07.2023 у справі №902/1076/21 визнати необґрунтованою. 2.Передати справу №902/1076/21 на авторозподіл з метою визначення судді для розгляду заяви про відвід суддів Бакуліної С.В. та Студенця В.І. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий С.В. Бакуліна Судді О.Р. Кібенко В.І. Студенець