Постанова 4803 № 214/979/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5520/23 Справа № 214/979/21 Суддя у 1-й інстанції - Прасолов В. М. Суддя у 2-й інстанції - Кішкіна І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 серпня 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Кішкіної І.В., суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І., за участю секретаря судового засідання Гладиш К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №214/979/21 за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Кривбасводоканал» про зобов`язання укласти договір за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2023 року (суддя Прасолова В.М.), в с т а н о в и в: В лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до комунального підприємства «Кривбасводоканал» про зобов`язання укласти договір, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є власником нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Приміщення розташоване в споруді торгівельного центру з декількома співвласниками. З метою укладення договору на водопостачання та водовідведення позивач звернувся до КП «Кривбасводоканал», проте йому було відмовлено в укладанні договору у зв`язку з відсутністю належним чином оформленої технічної документації, що регламентована чинним законодавством, що позбавляє можливості підприємство укладати договори на водопостачання та водовідведення. Звертає увагу, що у попереднього власника ФОП ОСОБА_2 (в якого він купив приміщення) був договір на водопостачання та водовідведення з «Кривбасводоканал» №807 від 26 вересня 2008 року, також відповідачем було відкрито йому особовий рахунок на його ім`я № НОМЕР_1 , послуги він отримував в повному обсязі та сплачував за них. Проте, на даний час для нового власника підприємство відповідача почало створювати перешкоди у користуванні комунальними послугами шляхом змушення надати документи з посиланням на нормативно-правові акти, які не чинять юридичний вплив на нього, а отже не зобов`язують його до вчинення дій як власника, та надавати зазначені документи передбачені у пунктах 4.1, 5.7 тощо Правил №190, так як він не є юридичною особою, та фізичною особою-підприємцем, вказані норми регулюють порядок дій щодо нового приєднання, а в даному випадку в приміщенні стоїть лічильник, опломбований та взятий вже на облік відповідачем, тобто про приєднання мова йти не може. На даний час в його приміщенні встановлений, та опломбований прилад обліку водопостачання, який свого часу встановлював попередній власник, та брав на абонентський облік відповідач. Після зміни власника, 24 квітня 2020 року представниками відповідача було проведено в приміщенні огляд приєднання, та складено акт технічного обстеження систем водопостачання, а також складено акт контрольного зняття показників лічильника при зміні власника, чим підтверджено, що в приміщенні нічого з 2008 року не змінилося. Позивач стверджує, що не може на даний час отримувати належним чином комунальні послуги з водопостачання та водовідведення, тому просив суд зобов`язати КП «Кривбасводоканал» вчинити певні дії щодо укладання типового договору відповідно до Правил № 630 від 21 липня 2005 року. Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального підприємства «Кривбасводоканал» про покладення зобов`язання виконати певні дії відмовлено. З вказаним рішенням не погодилася позивач ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції в своєму рішенні керувався нормами матеріального законодавства України, які не мав застосовувати, оскільки ці норми є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, яким позивач не був. Отже, вважає, що суд прийшов до хибного висновку та застосував матеріальне право, яке не підлягало застосуванню до спірних правовідносин. Крім того, суд плутав поняття вузла комерційного обліку та вузла розподільного обліку. Судом не обґрунтовано жодним нормативно-правовим актом свої посилання на недоведеність позивачем отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення для власних потреб. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач КП «Кривбасводоканал» просив суд залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2023 року без змін. Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник відповідача КП «Кривбасводоканал» Побива І.О. у судовому засіданні апеляційного суду просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав. Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України та пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24 жовтня 2008 року суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, лише в оскаржуваній частині судового рішення і відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо неоскарженої частини. Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23 січня 2019 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нежиле приміщення загальною площею 19.4 кв.м згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Саяпіною І.Г. 22 січня 2019 року (а.с. 7 том 1). Між КП «Кривбасводоканал» та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №807 від 26 серпня 2008 року та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та взято на облік лічильник за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11-14 том 1). Згідно із актом від 16 квітня 2008 року представниками КП «Кривбасводоканал» було взято на облік прилад КВ-1,5 № 491252 в приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено, що відповідальність за збереження пломб несе ОСОБА_2 (а.с. 15 том 1). Листом №4838 від 13 травня 2019 року КП «Кривбасводоканал» надало позивачу відповідь щодо правил укладання договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення зі споживачем (а.с. 10 том 1). Відповідно до листа №9447 від 09 вересня 2019 року КП «Кривбасводоканал» позивачу було надано відповідь щодо правил включення об`єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до договору №545 від 26 жовтня 2015 року про надання послуг централізованого водопостачання (а.с.18 том 1). 24 квітня 2020 року представниками КП «Кривбасводоканал» здійснено технічне обстеження системи водопостачання та водовідведення споживача послуг об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , та складено акт контрольного зняття показів лічильника при зміні власника приміщення на ОСОБА_1 (а.с. 16а т. 1). 19 березня 2021 року представниками КП «Кривбасводоканал» здійснено технічне обстеження системи водопостачання та водовідведення споживача послуг об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , та складено акт № 81/21 ТІ (а.с. 52 том 1). Відмовляючи і задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факт розташування приладу комерційного обліку, встановленого у нежитловому приміщені № 19 будинку АДРЕСА_2 відповідно вимог чинного законодавства, тобто на межі майнової належності в кожній точці приєднання до зовнішніх інженерних мереж. Також позивачем не доведено факт прийняття на себе зобов`язань щодо отримання послуг з централізованого водопостачання та /або централізованого водовідведення та переукладання акта розмежування майнової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. Позивачем не доведено намір отримання послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для власних потреб, а не для ведення господарської діяльності, враховуючи, що нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 знаходиться у складі торговельного центру, який являється нерухомим об`єктом, що впливає на визначення об`ємів водопостачання та водовідведення за відповідними тарифами. Таким чином, відсутність належним чином оформленої технічної документації відповідно вимог чинного законодавства України, позбавляє КП «Кривбасводоканал» укласти договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення щодо об`єкту, розташованого у нежитловому приміщені за адресою: АДРЕСА_1 . Таке рішення суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам та вимогам закону. Згідно із статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Правовідносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавцем) та фізичною особою (споживачем), яка отримує послуги з централізованого постачання гарячої води, урегульовано +5 посилань та Правилами. Згідно із статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» №690 від 05 липня 2019 року ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги), а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг. Відповідно до пункту 6 вищезазначених Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення надання послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання комунальних послуг з урахуванням вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до положень ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Основні положення» нежитлове приміщення - приміщення в структурі житлового будинку, що не відноситься до житлового фонду. Як вбачається з матеріалів справи, що приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить позивачу відноситься до нежитлових приміщень, відповідно послуги з централізованого водопостачання та водовідведення позивачу необхідні не для власних потреб, а для здійснення певної господарської діяльності, при цьому позивач не вказує, яке саме функціональне призначення має належне йому нежитлове приміщення. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23 січня 2019 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 19,4 кв.м згідно договору купівлі-продажу. Попереднім власником вказаного нежитлового приміщення був ФОП ОСОБА_2 , який укладав як фізично особа-підприємець договір на водопостачання та водовідведення з «Кривбасводоканал» №807 від 26 вересня 2008 року та надавав відповідачу відповідну технічну документацію у 2008 році, відповідачем було відкрито ФОП ОСОБА_2 особовий рахунок на його ім`я № 8264к, послуги він отримував в повному обсязі та сплачував за них. Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги. Згідно із пунктом 4.1. Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 27 червня 2008 року №190, для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови. Форма технічних умов наведена в додатку 1 до цих Правил. Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення подає до виробника таких послуг: заяву; опитувальний лист за формою згідно з додатком 2; ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22 червня 2017 року №2119-VIII забороняється приєднання житлових і нежитлових будівель до зовнішніх інженерних мереж без оснащення таких будівель вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг відповідно до вимог цього Закону. Для споживача комунальних послуг, якому комунальна послуга постачається для групи нежитлових будівель та/або споруд, що є єдиним майновим комплексом, зовнішніми інженерними мережами, що належать споживачу, вузол комерційного обліку встановлюється на межі майнової належності в кожній точці приєднання до зовнішніх інженерних мереж. Пунктом 2 вищезазначених правил визначено, що термін «межа майнової належності» означає точки розмежування зовнішніх теплових мереж (крім мереж систем автономного теплопостачання), зовнішніх мереж гарячого водопостачання (крім мереж систем автономного гарячого водопостачання), зовнішніх водопровідних мереж (крім мереж систем автономного водопостачання) від приєднаних до них відповідних мереж будівлі за ознаками права власності або іншого речового права. Відповідно до абз. 6 розділу VІ Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 01 грудня 2017 року №316 Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, споживачі зобов`язані мати та своєчасно оновлювати технічну документацію, яка характеризує стан систем водопостачання та водовідведення споживача, а саме відомості про системи водопостачання та водовідведення споживача, характеристику їх технічних параметрів і фактичного стану, графічний матеріал (генеральний план (топографічний план)) з нанесеними мережами водопостачання і водовідведення та місцем розташування контрольного колодязя, нормативний розрахунок водоспоживання та водовідведення споживача, технологічні креслення насосних станцій, план та схему локальних очисних споруд і наявність приладів обліку, відомості про категорії стічних вод споживача (промислові, господарсько-побутові, поверхневі тощо), характеристику якості стічних вод, що скидаються до системи централізованого водовідведення, інші документи, визначені місцевими правилами приймання, крім тих, що мають дозвільний характер. Згідно із статтею 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов`язані забезпечувати безперешкодний доступ відповідальних представників підприємств питного водопостачання до власних водопровідних мереж та обладнання для контролю за рівнем споживання питної води, а також для виконання відключення і обмеження споживання відповідно до встановленого порядку. В разі перешкоди у доступі зазначених представників до водопровідних мереж та обладнання споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону. Висновок суду першої інстанції про те, що відсутність належним чином оформленої технічної документації відповідно до вимог чинного законодавства України позбавляє відповідача КП «Кривбасводоканал» укласти договір з позивачем щодо централізованого постачання холодної води і водовідведення у нежитловому приміщені за адресою: АДРЕСА_1 , колегія суддів вважає правильним і повністю з ним погоджується. При цьому, позивачу не було відмовлено в укладенні договору, а було роз`яснено, які дії має вжити позивач для оформлення з відповідачем договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води, а саме зазначити функціональне призначення, яке має нежитлове приміщення та оформити технічну документацію, яка характеризує стан систем водопостачання та водовідведення споживача. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду, суду апеляційної інстанції не надано. Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, є доведеними. Висновки суду щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позову відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно. Всі висновки суду першої інстанції, мотиви, з яких суд відхилив доводи позивача та вважав встановленою наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову, нормативно-правові акти, якими керувався суд при ухваленні рішення, повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга не містить. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції. Фактично доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновком суду по їх оцінці. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає. Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 23 серпня 2023 року. Судді І.В. Кішкіна О.В. Агєєв О.І. Корчиста