Постанова 4854 № 540/5103/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 серпня 2023 р.м. ОдесаСправа № 540/5103/21 Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В. Дата і місце ухвалення: 23.11.2021р., м. Херсон Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,- В С Т А Н О В И Л А : У вересні 2021 року Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 27 542,95 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на дату звернення з позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку на додану вартість з ввезених товарів у сумі 18935,79 грн. та зі сплати мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, у сумі 8607,16 грн., нарахованих відповідачу податковими повідомленнями-рішеннями від 12.04.2019р. №0018701305 та №0018691305, з урахуванням пені, визначеної за правилами ст.129 ПК України. Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі застосовувалися заходи стягнення, визначені ПК України, а саме: ОСОБА_1 вручено податкову вимогу від 15.05.2019р. та прийнято рішення про опис майна в податкову заставу. Однак, заборгованість відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, у зв`язку з чим у податкового органу виникли підстави для стягнення суми боргу в судовому порядку. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року позов задоволено. Стягнуто з платника податків ОСОБА_1 податковий борг: - по ПДВ з ввезених товарів у сумі 18935,79 грн. (отримувач: ГУК у Херсон обл/Херсон МТГ/14070100, код отримувача - 37959517, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UА828999980313070031005021451, код бюджету - 14070100, державний бюджет); - по миту на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності у сумі 8607,16 грн. (отримувач: ГУК у Херсон обл/Херсон МТГ/15010100, код отримувача - 37959517, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UА388999980313070060005021451, код бюджету - 15010100, державний бюджет). Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 23.11.2021р. з прийняттям по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. В своїй скарзі апелянт зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 12.04.2019р. №0018701305 та №0018691305 прийнято на підставі акту документальної невиїзної перевірки стану дотримання платником податків ОСОБА_1 законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні транспортного засобу за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 05.04.2018р. №UA205090/2018/025293, який є недопустимим доказом, що встановлено постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019р. по справі №857/5573/19. Оскільки податковий борг, яким спірним рішенням суду першої інстанції було стягнено з ОСОБА_1 , виник на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, тому відсутні підстави для задоволення вимог Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно п.57.3 ст.57 Кодексу у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Згідно п.п. «е» п.176.1 ст.176 ПКУ платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку. Таким чином, з вказаних норм слідує, що у платника податків наявний обов`язок щодо сплати лише узгодженої суми податкових зобов`язань. Отже, ПК України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо стягнення податкового боргу платника. Обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про її стягнення має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку. При зверненні з даним позовом до суду Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі посилалося на те, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку на додану вартість з ввезених товарів у сумі 18935,79 грн. та зі сплати мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, у сумі 8607,16 грн., нарахованих відповідачу податковими повідомленнями-рішеннями від 12.04.2019р. №0018701305 та №0018691305, з урахуванням пені, визначеної за правилами ст.129 ПК України. Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на підставі акту від 06.03.2019р. №159/21-22-13-05/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки стану дотримання платником податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні транспортного засобу за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 05.04.2018р. №UA205090/2018/025293», яким зафіксовано порушення відповідачем п.п.2 п.2 ст.52 Митного кодексу України, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України. Податкові повідомлення-рішення від 12.04.2019р. №0018701305 та №0018691305 отримано ОСОБА_1 18.04.2019р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У визначений п.57.3 ст.57 ПК України строк ОСОБА_1 не сплатив визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов`язання та не оскаржив такі рішення контролюючого органу в адміністративному та/або судовому порядку. Матеріалами справи, також, підтверджено, що 15.05.2019р. Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі винесено податкову вимогу №2444-17 на загальну суму податкового боргу 27 542,95 грн., копію якої ОСОБА_1 отримав 23.05.2019р. Відповідачем не вжито заходів з самостійного погашення податкового боргу. Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов`язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов`язань, не призвели до їх погашення. Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 обґрунтовує відсутністю у нього обов`язку зі сплати відповідних сум грошових зобов`язань у зв`язку з тим, що акт перевірки, на підставі якого контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.04.2019р. №0018701305 та №0018691305, є недопустимим доказом. Зокрема, апелянт зазначає, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019р. по справі №857/5573/19 встановлено, що при здійсненні митного оформлення транспортного засобу за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 05.04.2018р. №UA205090/2018/025293 Волинською митницею ДФС не перевірено обставин завершення експорту товару, не здійснено запитів відповідним компаніям, які фігурують відправниками товару по литовських документах та документах, поданих до митного оформлення, а тому отримані від митних органів Литовської Республіки документи самі по собі не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил та не доводять наявності в його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру шляхом надання неправдивих відомостей щодо відправника, отримувача та вартості товару. Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки предметом спору по справі №857/5573/19 було оскарження ОСОБА_1 постанови у справі про порушення митних правил №5491/20500/18 від 24.10.2018р. за ознаками ст.485 МК України, а тому в рамках вказаної справи суд не надавав правової оцінки допустимості в якості доказу акту перевірки від 06.03.2019р. №159/21-22-13-05/ НОМЕР_1 . Більше того, частиною 7 статті 78 КАС України передбачено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Оскільки в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 обмежується лише посиланням на висновки суду по справі №857/5573/19, наведені у постанові 19.06.2019р., предметом спору у якій було оскарження постанови митного органу у справі про порушення митних правил, та не надає обґрунтувань незаконності податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 12.04.2019р. №0018701305 і №0018691305 та їх документального підтвердження, тому колегія суддів не вбачає підстав для висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача узгоджених сум грошових зобов`язань, визначених зазначеними рішеннями контролюючого органу. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року колегія суддів не вбачає. Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 22 серпня 2023 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук