Ухвала КАС ВС № 160/18893/22

УХВАЛА про повернення касаційної скарги 18 серпня 2023 року м. Київ справа № 160/18893/22 адміністративне провадження № К/990/23104/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Шарапи В.М., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року (колегія у складі суддів Баранник Н.П., Малиш Н.І., Щербака А.А.) у справі № 160/18893/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії. УСТАНОВИВ: У листопаді 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивачка) звернулася до суду із позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФ України в Дніпропетровській області), у якому просила: - визнати протиправними дії відповідача щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі 160/3105/20 та повернення невірно розрахованої пенсії за віком, призначеної з 18.07.2007 ГУ ПФ України в Дніпропетровській області, за період з квітня 2007 року до листопада 2022 року і виплати надалі розрахованої пенсії; - зобов`язати ГУ ПФ України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити їй згідно із законодавства України пенсію, невірно розраховану за весь період перебування на пенсії, за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду та виплатити матеріальні збитки у сумі - 787 534,10 грн; - зобов`язати ГУ ПФ України в Дніпропетровській області відшкодувати моральну шкоду в розмірі 35 000 грн. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 06.02.2023 відмовив у задоволенні позову. Позивачка оскаржила таке рішення в апеляційному порядку. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 07.06.2023 змінив мотивувальну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2023. 28.06.2023 ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, що надійшла 29.06.2023 до Верховного Суду, у якій, із посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023, передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Верховний Суд ухвалою від 14.07.2023 залишив касаційну скаргу без руху відповідно до ч. 2 ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); надав строк для уточнення підстав касаційного оскарження та сплати судового збору за подання касаційної скарги. 01.08.2023 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло платіжне доручення про сплату судового збору та інша редакція касаційної скарги. Як на підставу касаційного оскарження покликається на помилковість висновків судів попередніх інстанцій, що вона відповідно до протоколу від 26.04.2007 № 18704 отримувала відповідну пенсію до травня 2017 року та правильність обрахунку Пенсійним фондом у протоколі від 26.04.2007 № 18704 її страхового стажу, коефіцієнтів стажу, не врахування цифр наднормативного стажу та інфляції. Також покликається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.03.2018 у справі № 459/2058/17. Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі, Суд виходить з такого. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги передбачені ст. 330 КАС України. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Предметом спору у цій справі є правильність обрахунку пенсії позивачки з квітня 2007 року до листопада 2022 року. ОСОБА_1 в уточненій касаційній скарзі покликається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.03.2018 у справі № 459/2058/17, висновки у якій стосуються питання поновлення виплати пенсії у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 07.10.2009 № 25-рп/2009, проте не вказує, які саме висновки судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають зазначеній правовій позиції Верховного Суду, які норми права (пункт, частина, стаття) неправильно застосовані цими судами. Тобто, скаржниця не наводить відповідне правове обґрунтування, як того вимагає абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України, чи інших підстав касаційного оскарження, передбачених п. 2, 3, 4 ч. 4 ст. 328 КАС України. Крім того, касаційний суд переглядає судові рішення «на підставі встановлених фактичних обставин справи», не має права приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти наявні у справі докази (ч. 1 ст. 341 КАС України). Верховний Суд як «суд права» здійснює лише перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права без переоцінки доказів. Тому Суд не наділений повноваженнями перевіряти встановлені судами попередніх інстанцій обставини обрахунку стажу позивачки. З урахуванням викладеного, Суд не приймає касаційну скаргу до розгляду та повертає її ОСОБА_1 відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України. Зазначене не позбавляє позивачку права на повторне звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою в межах розумних строків та при дотриманні вимог КАС України. Також Суд роз`ясняє ОСОБА_1 право скористатися безоплатною правовою допомогою. Статтями 1, 3 Закону України від 02.06.2011 № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу» (далі - Закон № 3460-VI) визначено, що безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця, чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом. З огляду на п. 3 ч. 2 ст. 13 Закону № 3460-VI безоплатна вторинна правова допомога включає правові послуги щодо складення документів процесуального характеру. Отже, для реалізації своїх прав ОСОБА_1 може звернутися до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за правовою допомогою, зокрема, щодо складання касаційної скарги. Керуючись ст. 328, 330, 332 КАС України, Суд,- УХВАЛИВ:

1. Повернути ОСОБА_1 касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі № 160/18893/22.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб Суддя В.М. Шарапа