Постанова Київський апеляційний суд № 758/533/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №758/533/23 Провадження № 33/824/2897/2023 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий в суді першої інстанції: Павленко О.О. Головуючий в апеляційній інстанції: Матвієнко Ю.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 серпня 2023 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Матвієнко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника адвоката Неклеси Миколи Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 17 березня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 17 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп. Як встановлено судом, 16 грудня 2022 року о 14 год. 14 хв. ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, керував транспортним засобом «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 , на вул. Братська, 10 в м. Києві. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України. Не погоджуючись з постановою, захисник Неклеса М.М. в інтересах ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, у якій зазначив, що постанова підлягає скасуванню, оскільки зазначені у ній обставини не відповідають дійсності. Зокрема, в матеріалах справи немає детального опису обставин зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , який автомобілем не керував і не був водієм в розумінні п. 1.10 ПДР України, а справа була розглянута судом за відсутності ОСОБА_1 , який не отримав від суду жодного виклику чи повідомлення про дату, час та місце судового розгляду справи, що позбавило останнього можливості дати суду особисті пояснення з приводу обставин, викладених у протоколі. Захисник у скарзі також зазначив, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який викликає сумніви щодо вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, це, на думку апелянта, є підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Неклеса М.М. апеляційну скаргу підтримали та просили про її задоволення з викладених у ній підстав. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Неклеси М.М., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, показання свідка ОСОБА_2 , перевіривши доводи скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню із закриттям провадження у справі з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Дослідивши під час апеляційного розгляду докази у справі про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суддя місцевого суду у порушення положень ст.ст. 245, 280 КУпАП не з`ясував повно, всебічно і об`єктивно обставини справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обґрунтовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки останній керував транспортним засобом та від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України. Разом з тим, суддя у оскаржуваній постанові дав неправильну оцінку встановленим ним обставинам справи та наявним у справі доказам, що вбачається з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Зі змісту постанови суду першої інстанції та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. При цьому, судом надано неправильну оцінку наявним у справі доказам (відеозапису з нагрудної камери поліцейського та протоколу), які не підтверджують поза розумним сумнівом ту обставину, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 , 16.12.2022 року о 14 год. 14 хв. у м. Києві по вулиці Братська,

10. Зокрема, з дослідженого відеозапису, наявного у справі, який починається о 13 год. 57 хв. вбачається, що поліцейські у присутності ОСОБА_1 оглядають його автомобіль, який стоїть на тротуарі, і знаходять у автомобілі білий порошок, стосовно якого ОСОБА_1 пояснює, що це «амфетамін». Потім поліцейські запитують, коли останній раз ОСОБА_1 вживав наркотичні речовини та продовжують огляд автомобіля на предмет наявності заборонених речовин. О 14 год. 09 хв. на ОСОБА_1 надягають кайданки, а о 14 год. 33 хв. оголошують йому про наявні у нього ознаки наркотичного сп`яніння: неприродну блідість та звужені зіниці очей. Таким чином, даний відеозапис не містить даних про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 , 16.12.2022 року о 14 год. 14 хв. у м. Києві по вулиці Братська, 10, як про це зазначено у протоколі серії БД №161238. Даючи пояснення апеляційному суду, ОСОБА_1 зазначив, що 16.12.2022 року о 14 год. 14 хв. по вулиці Братська, 10 у м. Києві автомобілем не керував, натомість його автомобілем у цей день користувався його знайомий. В апеляційному суді був допитаний свідок ОСОБА_2 , який зазначив, що 16.12.2022 року саме він користувався автомобілем «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить його знайомому ОСОБА_1 . Близько 14 години він приїхав на автомобілі до будинку по АДРЕСА_2 , у якому мешкає ОСОБА_1 , залишив автомобіль під будинком та пішов. В апеляційному суді свідок підтвердив, що ОСОБА_1 автомобілем «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 , 16.12.2022 року о 14 год.14 хв. по вулиці Братська, 10 не керував. Згідно п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. У п. 2.5 ПДР України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази для висновку про те, що ОСОБА_1 16.12.2022 року о 14 год. 14 хв. керував транспортним засобом «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці Братська, 10 у м. Києві, оскільки цю обставину не підтверджує наявний у справі відеозапис, а протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний достатнім доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали у суду сумніви. Оскільки ОСОБА_1 не є водієм у розумінні п. 1.10 ПДР України, відповідно він не несе обов`язку проходити на вимогу поліцейського в установленому законом порядку медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння. Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, висновок суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), є необґрунтованим, оскільки наявними у справі доказами не підтверджується поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 є суб`єктом вчинення даного правопорушення і може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, якіб дали можливість констатувати, що його винуватість доведено поза розумним сумнівом. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні допустимі і достатні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, постанова судді суду першої інстанції про притягнення його до адміністративної відповідальності є помилковою та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника адвоката Неклеси Миколи Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 17 березня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - скасувати, провадження у справі закрити. Постановаапеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Ю.О.Матвієнко