Постанова 4850 № 200/17731/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 серпня 2023 року справа №200/17731/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєв Е.Г., суддів Компанієць І.Д. , Сіваченка І.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 р. у справі № 200/17731/21 (головуючий І інстанції Дмитрієв В.С. ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач, ГУПФУ), в якому просив: визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №057350004442 від 26.07.2021 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язати відновити в особистому кабінеті на порталі ПФУ ОСОБА_1 раніше призначену пенсію згідно заяви від 22.06.2021 з урахуванням пільгового стажу за Списком №1 згідно записів трудової книжки та періоду навчання та простою 1 місяць не з вини працівника. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року задоволено позовні вимоги, а саме суд: Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 26.07.2021 №057350004442. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, б.3, код ЄДРПОУ: 13486010) призначити пенсію ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за його заявою від 22.06.2021, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 08.10.2007 по 23.11.2007, з 27.11.2007 по 26.05.2008, з 30.07.2013 по 31.07.2013, з 01.01.2014 по 13.01.2014, з 01.01.2015 по 05.01.2015, 01.01.2016 по 06.01.2016, з 01.01.2017 по 06.01.2017 та з 01.04.2020. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, б.3, код ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що трудова книжка підтверджує лише загальний трудовий стаж працівника, але підтвердити пільговий характер роботи може лише уточнююча довідка підприємства, на якому особа працювала і яка видана на підставі первинних документів за час виконання відповідної роботи, а в разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника - документи, видані архівними установами. Записи у трудовій книжці позивача про його роботу у спірний період не підтверджують стаж роботи зі шкідливими і важкими умовами праці і подання уточнюючої довідки в такому випадку є обов`язковим. Головне управління звертає увагу суду, що позивачем не було надано до заяви про призначення пенсії від 22.06.2021 довідки уточнюючі пільговий характер роботи та про підземні спуски в шахту за періоди роботи з 08.10.2007 по 23.11.2007 на ПП «Базальт-Плюс» та з 27.11.2007 по 26.05.2008 на ТОВ «Доншахтоспецбуд». Також апелянт зазначає, що позивач 22.06.2021 до заяви про призначення пенсії, надав зокрема довідку про підземні спуски в шахту № 233 від 08.06.2021, відповідно до якої в період з: 30.07.2013 по 31.07.2013, з 01.01.2014 по 13.01.2014, з 01.01.2015 по 05.01.2015, 01.01.2016 по 06.01.2016, з 01.01.2017 по 06.01.2017 на ДП «ВК «Краснолиманська», перебував у відпустці без збереження заробітної плати. У наведених довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, відсутні відомості про надання позивачу відпусток без збереження заробітної плати у зв`язку з виробничою необхідністю, як і решта матеріалів справи, не містять відомостей про виробничу необхідність, а тому, управління приходить до висновку, що позивач у спірні періоди перебував у відпустках без збереження заробітної плати за власним бажанням. Крім того, скаржник посилається на незрозумілість висновків суду щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу період роботи з 01.04.2020 без зазначення кінцевої дати, до якої можливо зарахувати пільговий стаж. При цьому, весь період простою з 01.04.2020 по 12.07.2020 не може бути зараховано до пільгового стажу, оскільки буде складати більше ніж 1 місяць в календарному році. Також скаржник посилається на дискреційні повноваження з питань призначення пенсії. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. 22.06.2021 позивач звернувся через Веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.07.2021 №057350004442 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування 25 років. Так, згідно вказаного рішення, відповідно до поданих документів, страховий стаж заявника складає 25 років 1 місяць 07 днів, у тому числі стаж роботи в підземних умовах ст. 14-20 12 років 01 місяць 01 день, ст. 14-25 - 08 років 11 місяців 15 днів. В загальній кількості (з урахуванням кратності) стаж на підземних роботах складає 24 роки 16 днів. При цьому, спірне рішення містить інформацію про те, що за доданими документами до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи: з 08.10.2007 по 23.11.2007 на ПП Базальт-Плюс в якості гірничого робітника підземного (без зазначення підстав); з 27.11.2007 по 26.05.2008 на ТОВ Доншахтоспецбуд в якості гірничого робітника підземного, учня прохідника та прохідника підземного, оскільки не надані довідки про пільговий стаж та про підземні спуски в шахту; з 30.07.2013 по 31.07.2013, з 01.01.2014 по 13.01.2014, з 01.01.2015 по 05.01.2015, 01.01.2016 по 06.01.2016, з 01.01.2017 по 06.01.2017 на ДП ВК Краснолиманська в якості гірничого робітника підземного, оскільки згідно довідки №233 арх. від 08.06.2021 про підземні спуски в шахту заявник перебував у відпустці без збереження заробітної плати; з 01.04.2020 по 12.07.2020, оскільки заявником не надано необхідні документи, які засвідчують простій підприємства пов`язаний з виробничою необхідністю. Тобто позивачеві відмовлено у призначенні пенсії саме рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. В електронній пенсійній справі позивача (станом на 29.11.2021) міститься інформація про призначення пенсії з 22.06.2021 (довічно) в розмірі 17857,70 грн. За звернення ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України зі скаргою від 29.10.2021, Пенсійний фонд України листом повідомив про те, що відповідно до заяви позивача від 22.06.2021 йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Проте, при перевірці матеріалів пенсійної справи було виявлено, що до підземного стажу роботи було безпідставно враховано окремі періоди роботи, тому тривалість пільгового стажу переглянуто та у призначенні пенсії відмовлено. Згідно з трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 : - з 01.0.1995 по 05.08.1997 навчався у Вищому професійному училищі №75 (запис №1); - з 01.0.1997 по 26.06.198 навчався у Вищому професійному училищі №75 (запис №2); - 23.10.1998 прийнятий учнем гірничого робітника поверхні тимчасово у Шахту Добропільська ДХК Добропіллявугілля (Наказ №203 від 23.10.1998, запис №3); - 16.11.1998 переведений учнем гірничого робітника підземного з повним робочим днем у шахті (Наказ №220 від 18.11.2008, запис №4); - 03.12.1998 звільнений у зв`язку з призивом на воєнну службу (Наказ №231 від 04.12.1998, запис №5); - 16.12.1998 прийнятий учнем гірничого робітника підземного з повним робочим днем у шахті у Шахту Добропільська ДХК Добропіллявугілля (Наказ №237 від 16.12.1998 запис №6); - з 19.11.1998 по 29.12.1998 навчався на курсах з відривом від роботи по професії гірничий робітник підземний (запис №7); - 30.12.1998 переведений гірничим робітником підземним другого розряду з повним робочим днем в шахті (Наказ №1к від 07.01.1999, запис №8); - з 15.03.2000 по 15.05.2000 навчався на курсах з відривом від виробництва про ПТУ №95 за спеціальністю машиніст електровозу підземний (запис №9); - 17.05.2000 переведений машиністом електровозу підземного з повним робочим днем у шахті (Наказ 88 від 17.05.2000, запис №10); - 30.09.2007 звільнений за власним бажанням (Наказ №171 від 02.10.2000, запис №11); - 08.10.2007 прийнятий гірничим робітником підземним з повним робочим днем в шахті у Приватне підприємство Базальт-Плюс (наказ №35-к від 01.10.2007, запис №12); - 23.11.2007 звільнений за власним бажанням (Наказ №50-к від 23.11.2007, запис №13); - 27.11.2007 прийнятий гірничим робітником підземним з повним робочим днем в шахті у ТОВ Донбасшахтоспецбуд (Наказ №111/к від 27.11.2007, запис №14); - 03.12.2007 переведений учнем прохідника з повним робочим днем в шахті на час виробничої практики (Наказ №114/к від 03.12.2007, запис №15); - 15.01.2008 переведений прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті (Наказ №5/к від 15.01.2008, запис №16); - 26.05.2008 звільнений за власним бажанням (Наказ №49-к від 26.05.2008, запис №17); - 03.06.2008 прийнятий прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті у ТОВ РЕМШАХТАСТРОЙ (Наказ №140-к від 03.06.2008, запис №18); - 08.12.2008 звільнений за згодою сторін (Наказ №2857-к від 09.12.2008, запис №21); - 22.12.2008 прийнятий прохідником 4 розряду з повним робочим днем у шахті у ДП Добропіллявугілля Шахта Новодонецька (Наказ №279-к від 24.12.2008, запис №22); - 02.09.2009 звільнений за власним бажанням (Наказ №157-к від 04.09.2009, запис №23); - 07.09.2009 прийнятий прохідником 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті у ВАТ Вугільна компанія Шахта Краснолиманська-Західна (Наказ №1123 від 07.09.2009, запис №24); - 22.05.2010 звільнений за власним бажанням (Наказ №494ку від 22.05.2010, запис №25); - 01.06.2010 прийнятий прохідником 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті у ТОВ Краснолиманське (Наказ №22707 від 01.06.2010, запис №26); - 02.08.2010 переведений прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті (Наказ №144к від 02.08.2010); - 28.07.2013 звільнений по переводу у ДП ВК Краснолиманська (Наказ 137к від 29.07.2013, запис №28); - 30.07.2013 прийнятий прохідником 5розряду підземним з повним робочим днем в шахті у ДП ВК Краснолиманська (Наказ №2494/к від 30.07.2013, запис №29); - 15.05.2017 звільнений за власним бажанням (Наказ №3300/к від 15.05.2017, запис №30); - 29.05.2017 прийнятий прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті у Шахтоуправління Добропільське ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля (Наказ №99 від 26.05.2017, запис №31); - 05.08.2018 переведений машиністом гірничих виїмкових машин підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті (Наказ №146 від 31.07.2018, запис №33); - 14.09.2020 звільнений за власним бажанням (Наказ №170 від 14.09.2020, запис №36); - 21.10.2020 прийнятий машиністом гірничих виїмкових машин підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті у ТОВ Шахтобудівельна компанія (Наказ №1835 від 20.10.2020, запис №37); - 07.07.2021 звільнений за власним бажанням (Наказ №862-к від 05.07.2021, запис №38); - 19.07.2021 прийнятий прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті у ВП Шахтоуправління Добропільське ДП Добропіллявугілля-видобуток (запис №39). Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне. Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті. За частиною 1 статті 14 Закону № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік. Постановою Кабінету міністрів України від 31 березня 1994 року №202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років. Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Список № 202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років. Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 (далі Порядок № 637). Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку). Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5) У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17. Отже, зазначеним Порядком передбачено підтвердження спеціального трудового стажу також уточнюючою довідкою сам у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Професії (посади) позивача, за якими він працював у спірні періоди, відносяться до відповідного Списку чинного на період його роботи, що не заперечувалось відповідачем. Також, робота позивача прохідник підземний передбачена Списком 1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 24 березня 1994 року (1010100а-17491), робота позивача гірник підземний також передбачена Списком 1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 24 березня 1994 року (Список№1 розділ 1 підрозділ 1а101010100а) та машиніст гірничих виїмкових машин також передбачена Списком №1. Матеріали справи свідчать, що відповідний стаж роботи позивача на посадах передбаченим Списком з повним робочим днем, підтверджується записами в трудовій книжці та уточнюючими довідками. Також, у матеріалах справи наявні накази по підприємству про атестацію робочих місць позивача за Списком №1. Досліджуючи матеріали справи суд встановив, що записи у трудовій книжці проведено у відповідності та з дотриманням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а також місять всю необхідну інформацію про характер виконуваною позивачем роботи. Отже, трудова книжка позивача містить відповідні записи про роботу позивача. Адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення. Аналогічна правова позиція міститься у п. 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18). Стосовно доводів відповідача з приводу не зарахування періодів роботи позивача у зв`язку із наданням відпустки без збереження заробітної плати та простою з 01.04.2020 по 12.07.2020 у ВСП Шахтоуправління Добропільське ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля, у зв`язку з ненаданням заявником необхідних документів, які засвідчують простій підприємства пов`язаний з виробничою необхідністю, суд зазначає наступне. Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця. Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони буди пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місця в календарному році. Відтак, час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році. Висновок відповідає правовій позиції, наведений у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі №423/2860/16-а. Матеріали справи свідчать, що позивач у період з 05.08.2018 по 14.09.2020 працював у ВСП Шахтоуправління Добропільське ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля машиністом гірничих виїмкових машин підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею. Відповідно до довідки ВП Шахтоуправління Добропільське ДП Добропіллявугілля-видобуток № 266 від 02.06.2021 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, з 01.04.2020 по 12.07.2020 «простой ББУ». Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846. Згідно п. 1.9 Порядку № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі. За п. 3.3 Порядку, орган, що призначає пенсію, надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення. Згідно до п. 4.3. Порядку, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. Тобто, відповідач мав можливість витребувати у позивача додаткові докази що підтверджують стаж та витребувати необхідні документи, в тому числі і стосовно простою від підприємств, організацій і окремих осіб для оформлення пенсії, однак суду не надано інформації щодо витребування таких доказів, чим, на думку суду, відповідач порушив права позивача на належне підтвердження стажу для отримання пенсії. Відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можливо було б підтвердити зв`язок простою ВСП Шахтоуправління Добропільське ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля у спірний період роботи позивача з виробничою необхідністю. Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що належними та допустимими доказами підтверджується право позивача зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 01.04.2020 р по 01.05.2020 , як один місяць простою в календарному році. Щодо посилання апелента на те, що весь період простою з 01.04.2020 по 12.07.2020 не може бути зараховано до пільгового стажу, оскільки буде складати більше ніж 1 місяць в календарному році, суд зазначає, що резолютивна частина судового рішення такого зобов`язання не містить, натомість у мотивувальній частині судового рішення зазначено, що період роботи позивача саме з 01.04.2020 р по 01.05.2020 - один місяць простою в календарному році, має бути зарахований до пільгового стажу позивача. Щодо посилання скаржника на незрозумілість висновків суду щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу період роботи з 01.04.2020 без зазначення кінцевої дати, до якої можливо зарахувати пільговий стаж, суд зазначає, що описка або незрозумілість рішення суду не є підставою для скасування судового рішення, у даному випадку скаржник має право звернутись з заявою до суду першої інстанції про виправлення описки або роз`яснення судового рішення. Стосовно посилання апелянта на те, що відповідно до довідки про підземні спуски в шахту № 233 від 08.06.2021, позивач в період з 30.07.2013 по 31.07.2013, з 01.01.2014 по 13.01.2014, з 01.01.2015 по 05.01.2015, 01.01.2016 по 06.01.2016, з 01.01.2017 по 06.01.2017 на ДП «ВК «Краснолиманська», перебував у відпустці без збереження заробітної плати, суд зазначає наступне. Відповідно довідки ДП ВК Краснолиманська №233 арх. від 08.06.2021 про підземні спуски в шахту, вони не містять інформацію про відпустки без збереження заробітної плати у періоди з 30.07.2013 по 31.07.2013, з 01.01.2014 по 13.01.2014, з 01.01.2015 по 05.01.2015, 01.01.2016 по 06.01.2016, з 01.01.2017 по 06.01.2017. Згідно вказаної довідки позивач перебував у відпусках без збереження заробітної плати у інші періоди: листопад 2013 року -2 дні, березень 2014 - 3 дні, квітень 2014 року 4 дні, липень 2014 року 3 дні, жовтень 204 року 1 день, листопад 2013 3 дні, березень 2016 року квітень 1 день, 2016 року 1 день, вересень 2016 року 1 день, січень 2017 2 дні, квітень 2017 року 1 день, травень 2017 року 2 дні, тобто менше місяця в календарному році. При цьому, скаржник в скарзі зазначає, що у наведених довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, відсутні відомості про надання позивачу відпусток без збереження заробітної плати у зв`язку з виробничою необхідністю, як і решта матеріалів справи, не містять відомостей про виробничу необхідність, а тому, управління приходить до висновку, що позивач у спірні періоди перебував у відпустках без збереження заробітної плати за власним бажанням. Отже, висновки відповідача про перебування позивача у вказані періоди у відпустці без збереження заробітної плати гуртуються виключно на припущеннях які не підтверджуються матеріалами справи. При цьому, наявні матеріали справи, а саме вищенаведена довідка містить запис про відпуски без збереження заробітної плати проте щодо інших періодів. Таки чином, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу, зокрема Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі Порядок № 22-1) та Порядком № 637, які підтверджують роботу позивача. Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей. Щодо посилання апелянта на дискреційні повноваження з питань призначення пенсії, суд зазначає наступне. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 13.02.2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 року у справа № 461/2579/17, від 20.03.2018 року у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 року справа № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria № 38780/02). Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, дискреційними повноваженнями є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". Однак, у цій справі відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд. Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до стажу роботи (пільгового) та призначення пенсії на підставі ч.3 ст.114 Закону № 1058, оскільки позивач має необхідний стаж роботи. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 р. у справі № 200/17731/21 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 р. у справі № 200/17731/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 16 серпня 2023 року. Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв Судді І.Д. Компанієць І.В. Сіваченко