Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/1399/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2023 року справа №200/1399/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року (повне судове рішення складено 17 серпня 2022 року) у справі № 200/1399/22 (суддя в І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі ГУ ПФУ в Донецькій області), у якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22 квітня 2021 року про відмову в призначенні пенсії; - зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 25 березня 2021 року про призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) із зарахуванням до пільгового стажу спірних періодів роботи: з 6 квітня 1993 року по 23 листопада 1995 року, з 18 грудня 1995 року по 9 лютого 1998 року на ліквідованому підприємстві гідрошахта «Красноармійська», в якості машиніста електровозу підземного; з 23 березня 1998 року по 12 червня 1998 року на ліквідованому підприємстві гідрошахта «Красноармійська», в якості машиніста гірника підземного; з 13 червня 1998 року по 31 грудня 1998 року на ліквідованому підприємстві гідрошахта «Красноармійська», в якості учня гірника очисного забою підземного; з 1 січня 1999 року по 17 квітня 1999 року на ліквідованому підприємстві гідрошахта «Красноармійська», в якості гірника очисного забою підземного, у зв`язку з тим, що заявник не надав довідки, уточнюючи пільговий характер роботи; з 14 червня 2016 року по 31 березня 2017 року на ТОВ «Донбасвуглепроходка»; з 1 квітня 2020 року по 12 липня 2020 року на ВСП «ШУ «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля». Позовні вимоги вмотивовані тим, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка, при цьому трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про періоди роботи на посадах, що віднесені до пільгової стажу роботи, проте відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю пільгового стажу, пославшись на відсутність документів передбачених для підтвердження пільгового стажу роботу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Також позивач вказав, що несвоєчасна сплата роботодавцем загальнообов`язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційне, законне право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку, внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти права позивача на зарахування спірних періодів до страхового (загального та пільгового за Списком № 1) стажу, фактично позбавляючи права власності на пенсію в належному розмірі. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 25 березня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи 6 квітня 1993 року по 23 листопада 1995 року, з 18 грудня 1995 року по 9 лютого 1998 року на ліквідованому підприємстві гідрошахта «Красноармійська», в якості машиніста електровозу підземного; з 23 березня 1998 року по 12 червня 1998 року на ліквідованому підприємстві гідрошахта «Красноармійська», в якості машиніста гірника підземного; з 13 червня 1998 року по 31 грудня 1998 року на ліквідованому підприємстві гідрошахта «Красноармійська», в якості учня гірника очисного забою підземного; з 1 січня 1999 року по 17 квітня 1999 року на ліквідованому підприємстві гідрошахта «Красноармійська», в якості гірника очисного забою підземного; з 14 червня 2016 року по 31 березня 2017 року на ТОВ «Донбасвуглепроходка»; з 1 квітня 2020 року по 12 липня 2020 року на ВСП «ШУ «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля», до страхового стажу період роботи з 14 червня 2016 року по 31 березня 2017 року . Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач наголошує на відсутності підстав для зарахування пільгового стажу та на правомірності рішення про відмову в призначенні пенсії. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіює паспорта серії НОМЕР_1 , виданим 30 квітня 2002 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області. 23 березня 2021 року позивач звернувся через Веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV. Рішенням Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутність підземного стажу роботи 25 років. Так, згідно вказаного рішення, відповідно до наданих документів, страховий стаж заявника складає 25 років 03 місяця 14 днів, у тому числі стаж роботи в підземних умовах ст. 14-25 06 років 11 місяців 17днів, за ст. 14-20 05 років 11 місяців 28 днів, в тому числі навчання за фахом 03 роки 04 місяці 12 днів. В загальній кількості стаж роботи в підземних умовах складає 16 років 03 місяці 27 днів. При цьому, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи на ліквідованому підприємстві гідрошахта «Красноармійська» з 6 квітня 1993 року по 23 листопада 1995 року та з 18 грудня 1995 року по 09 лютого 1998 року машиністом електровозу підземного; з 23 березня 1998 року по 12 червня 1998 року гірником підземним, з 13 червня 1998 року по 31 грудня 1998 року учнем гірника очисного забою підземного, оскільки за рішенням арбітражного суду шахта «Красноармійська» ліквідована 10 серпня 2001 року, а заявник не надав документи для розгляду Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Також не зараховано до пільгового стажу період роботи з 1 квітня 2020 року по 12 липня 2020 року на ВСП «ШУ «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіддявугілля» оскільки заявником не надано необхідні документи, які засвідчують простій підприємства пов`язаний з виробничою необхідністю. До загального страхового стажу та до пільгового стажу роботи не зараховано період роботи з 14 червня 2016 року по 31 березня 2017 року на ТОВ «Донбасвуглепроходка» у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу. Згідно з супровідним листом від 22 квітня 2021 року позивачеві направлено копію рішення про відмову в призначенні пенсії № 1560 від 25 березня 2021 року, проте наявне в матеріалах адміністративної справи рішення не містить номеру та дати прийняття. Докази направлення та докази щодо дати отримання позивачем спірного рішення в матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимоги ухвали суду не надані. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд виходить з такого. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до частини 3 статті 114 розділу Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті. Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 1.8, 1.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Аналізуючи наведене, встановлено, що використання норм Порядку № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників. Слід зазначити, що вищевказаний Порядок, як убачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктами 1 і 6 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок № 18-1), передбачено, що цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи: для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника; до 1 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території). Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи. При цьому, суд звертає увагу на те, що вказаний порядок прийнято відповідно до п. 20 Порядку №

637. Так, згідно трудової книжки серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 зокрема: - 6 квітня 1993 року прийнятий по переводу на гідрошахту «Красноармійська» машиністом електровозу підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті (Наказ 48 к від 9 квітня 1993 року, запис №5); - 15 травня 1993 року присвоєна кваліфікація машиністу електровозу підземного 4 розряду з повним робочим днем під землею (наказ 343 від 27 травня 1993 року, запис №7); - 23 листопада 1995 року звільнений за власним бажанням (Наказ 153/к від 28 листопада 1995 року, запис №8); - 18 грудня 1995 року прийнятий на гідрошахту «Красноармійська» машиністом електровозу підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті (Наказ 515к від 15 грудня 1995 року, запис №9); - 9 лютого 1998 року звільнений за власним бажанням (Наказ №59к від 9 лютого 1998 року, запис №12); - 23 березня 1998 року прийнятий учнем гірничим робочим підземним з повним робочим днем в шахті (Наказ №117к від 25 березня 1998 року, запис №13); - 8 травня 1998 року переведений гірником підземним з повним робочим днем під землею (наказ №147 від 19 травня 1998 року, запис №14); - 13 червня 1998 року переведений учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею (наказ №236к від 12 червня 1998 року, запис №15); - 1 вересня 1998 року переведений гірником очисного забою з повним робочим днем в шахті (Наказ 441 від 30 грудня 1998 року, запис №16); - 17 квітня 1999 року звільнений за власним бажанням (Наказ 131-к від 19 квітня 1999 року). Судами встановлено, що записи у трудовій книжці позивача за вказані періоди містять інформацію про роботу позивача повний робочий день під землею, завірені печатками та підписом відповідальних осіб. При цьому, Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. Так, професія «гірничий робочий підземний», «гірник очисного забою» та «машиніст електровозу підземний» віднесені до Списку №1, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року, Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36. Ураховуючи, що позивач працював за вказаними професіями повний робочий день під землею, які входять до переліку професій, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, трудова книжка позивача містить усі необхідні записи, місцевий суд дійшов правильного висновку, що відповідачем протиправно не зараховано вказані періоди до пільгового стажу із зазначених у рішенні підстав. Стосовно не зарахування до страхового та пільгового стажу періоду роботи з 14 червня 2016 року по 31 березня 2017 року у зв`язку з несплатою страхових внесків. Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Згідно частини 1 статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Відповідно до статті 11 цього Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Положеннями статті 20 Закону № 1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні. Слід вказати, що робота позивача у ТОВ «Донбасвуглепроходка» з 14 червня 2016 року по 31 березня 2017 року гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею підтверджується записом у трудовій книжці серія НОМЕР_3 , що видана на ім`я ОСОБА_1 (запис №34-35) та не є спірним між сторонами. При цьому, згідно з Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) страхувальником (код 32749260) ТОВ «Донбасвуглепроходка» з червня 2016 року по березень 2017 року заробітна плата нараховувалася, проте страхові внески не сплачено. З цього приводу слід зауважити, що працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску). Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - позивача (форма Ок-5)) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року в справі № 208/6680/16-а, від 24 травня2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 4 вересня 2018 року в справі № 482/434/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Таким чином, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував вказаний період до страхового стажу, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив пенсійні права позивача. На підставі викладеного вище, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про протиправність дій відповідача в частині не зарахування до страхового та пільгового стажу позивача період роботи з 14 червня 2016 року по 31 березня 2017 року. Стосовно не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 1 квітня 2020 року по 12 липня 2020 року в зв`язку з не наданням необхідних документів, які засвідчують простій підприємства пов`язаний з виробничою необхідністю. Відповідно до записів у трудовій книжці позивача встановлено, що позивач у вказаний період працював на ВСП «Шахтоуправління Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» машиністом електровозу підземним з повним робочим днем в шахті (запис № 42). Згідно довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів № 125 від 25 березня 2021 року, виданої ВП «Шахтоуправління «Добропільське» Державного підприємства «Добропіллявугілля-Видобуток» встановлено, що ОСОБА_1 у період з 2 січня 2020 року по 25 січня 2021 року виконував гірничі роботи за професією машиніст електровозу підземний дільниці Ш-2, Наказ від 31 січня 2020 року. Крім того з вказаної довідки вбачається, що позивач з 1 квітня 2020 року по 12 липня 2020 року був у простої ББУ. Так, відповідно статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України. При цьому, Міністерство соціальної політики України в листі від 8 лютого 2016 року № 713/039/161-16 роз`яснило, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році. Разом з тим, в матеріалах справи наявна довідка форми ОК-5, яка підтверджує відрахування страхових внесків у спірний період. Пенсійних орган, за наявності належним чином оформленої трудової книжки позивача та відомостей з системи Персоніфікований облік, не мав правових підстав для не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 1 квітня 2020 року по 12 липня 2020 року та відмовляти позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, як наслідок, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Обираючи спосіб захисту, суд першої інстанції, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, також дійшов обґрунтованого висновку, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача у даній справі є прийняття рішення про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з урахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи з 6 квітня 1993 року по 23 листопада 1995 року, з 18 грудня 1995 року по 9 лютого 1998 року, з 23 березня 1998 року по 12 червня 1998 року, з 13 червня 1998 року по 31 грудня 1998 року, з 1 січня 1999 року по 17 квітня 1999 року, з 14 червня 2016 року по 31 березня 2017 року, з 1 квітня 2020 року по 12 липня 2020 року. При цьому, оскільки судами встановлено, що позивачеві протиправно не зараховано до страхового стажу період роботи з 14 червня 2016 року по 31 березня 2017 року, з урахуванням положень статті 9 КАС України, слід вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 14 червня 2016 року по 31 березня 2017 року. Відтак, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд прийняв рішення з дотриманням як матеріального так і процесуального права, а позовні вимоги підлягають задоволенню з обранням відповідного способу захисту порушеного права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року в справі № 200/1399/22 залишити без змін. Повне судове рішення 17 січня 2023 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук