Постанова 4873 № 927/142/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "02" серпня 2023 р. Справа№ 927/142/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Євсікова О.О. суддів: Алданової С.О. Корсака В.А. за участю: секретаря судового засідання Звершховської І.А., від позивача: не з`явились; від відповідача-1: не з`явились; від відповідача-2: не з`явились; розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства «Бахмацьке» на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2023 (повний текст складено 24.04.2023) у справі № 927/142/23 (суддя Ноувен М.П.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» до Фермерського господарства «Бахмацьке», ОСОБА_1 про стягнення 990 323,17 грн,- в с т а н о в и в : Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються. 10.04.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» (далі - Товариство, ТОВ «Спектр-Агро») сформувало в системі «Електронний суд» та направило до Господарського суду Чернігівської області заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просило стягнути з Фермерського господарства «Бахмацьке» (далі - Господарство, ФГ «Бахмацьке») та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) солідарно 55 797,08 грн витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування заявлених вимог та на підтвердження факту надання правничої допомоги в заявленому розмірі Товариство надало акт №95 здачі-приймання від 10.04.2023, згідно з яким загальний розмір гонорару адвоката склав 55 797,08 грн. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Додатковим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2023 стягнуто солідарно з ФГ «Бахмацьке» та ОСОБА_1 на користь Товариства 40 429,08 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Враховуючи принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства про ухвалення додаткового рішення у справі №927/142/23 у сумі 40 429,08 грн, покладаючи ці витрати солідарно на відповідачів. В іншій частині суд відмовив у задоволенні вимог заяви у зв`язку з їх необґрунтованістю. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погодившись з додатковим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2023, ФГ «Бахмацьке» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване додаткове рішення скасувати повністю та ухвалити нове, яким у задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю. Скаржник вважає оскаржуване додаткове рішення таким, що прийняте з порушенням норм законодавства, та зауважує, що при постановленні додаткового рішення суд не взяв до уваги відсутність доказів фактичного понесення таких витрат. Акти про виконані роботи, погодження вартості робіт (детальний розрахунок) та договір не можуть слугувати достатнім доказом понесення позивачем таких витрат. На думку скаржника, присуджена господарським судом першої інстанції до стягнення сума не має розумного розміру і дані витрати не були неминучими. Крім того, даний спір для кваліфікованого адвоката є спором незначної складності та відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку зі стягненням заборгованості, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час для підготовки позову та інших процесуальних документів. Позиції учасників справи. Товариство надало відзив на апеляційну скаргу, у якому викладені у апеляційній скарзі ФГ «Бахмацьке» доводи вважає необґрунтованими та безпідставними, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню. Щодо доказів фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу Товариство зазначає, що за умовами договору оплата послуг адвоката з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку: 100% вартості послуги сплачується замовником адвокату протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції (п. 4.1 Додатку), тобто строк оплати професійної правничої допомоги в повному обсязі на момент подачі заяви про ухвалення додаткового рішення ще не сплив. Щодо співмірності витрат Товариства на професійну правничу допомогу позивач зазначає, що надання послуг та виконання робіт у справі №927/142/23 деталізовані в акті здачі-приймання виконаних правових послуг та в детальному описі робіт (наданих послуг), доданих до заяви про ухвалення додаткового рішення. Задоволений судом першої інстанції розмір судових витрат не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає як принципам матеріального (договірного), так і процесуального права, а також не порушує правові позиції із даного питання, викладені Верховним Судом у таких постановах як, зокрема, від 25.04.2018 у справі №922/3142/17, від 02.05.2018 у справі №910/22350/16 та від 11.06.2018 у справі №923/567/17. У відзиві на апеляційну скаргу Товариство просить апеляційну скаргу ФГ «Бахмацьке» на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2023 у справі №927/142/23 розглянути без участі його представника; залишити її без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2023 у цій справі залишити без змін; стягнути з ФГ «Бахмацьке» на користь Товариства судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи судом апеляційної інстанції (за апеляційною скаргою Господарства на додаткове рішення від 19.04.2023) в розмірі 8 000,00 грн. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 16.05.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2023 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/142/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ФГ «Бахмацьке» на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2023 до надходження матеріалів справи №927/142/23. 23.05.2023 матеріали справи №927/142/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ «Бахмацьке» на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2023 у справі №927/142/23. Розгляд справи призначено на 10.07.2023. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 на задоволення відповідного клопотання представника відповідача-1 ОСОБА_1 відкладено судове засідання на 02.08.2023. 31.07.2023 від ФГ «Бахмацьке» надійшла заява, у якій заявник просить розглянути справу без участі його представника за наявними у справі документами, задовольнити апеляційну скаргу повністю, а викладені у відзиві прохання - відхилити повністю. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом. Товариство звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою, у якій просило стягнути з ФГ «Бахмацьке» та ОСОБА_1 солідарно 990 323,17 грн заборгованості, з яких 686 337,66 грн - основна заборгованість, 85 668,32 грн - пеня, 61 681,19 грн - 36% річних, 156 636,00 грн - штраф. До позовної заяви Товариство долучило попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та за текстом заяви повідомило, що протягом 5 днів після ухвалення рішення надасть суду всі докази, що підтверджують розмір судових витрат. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.04.2023 позовні вимоги Товариства задоволено у повному обсязі, присуджено до стягнення на його користь з ФГ «Бахмацьке» солідарно з ОСОБА_1 686 337,66 грн боргу, 85 668,32 грн пені, 61 681,19 грн 36% річних, 156 636,00 грн штрафу, 14 854,84 грн судового збору. 10.04.2023 Товариство сформувало в системі «Електронний суд» та направило до Господарського суду Чернігівської області заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просило стягнути з відповідачів солідарно 55 797,08 грн витрат на професійну правничу допомогу. З наданих Товариством до матеріалів справи документів встановлено таке. 02.01.2023 Товариство (замовник) уклало з Боханом С.О. (адвокат) договір про надання правової (правничої) допомоги (далі - договір), за умовами п. 1.2 якого адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень: - надає замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, органах Прокуратури України, Національної поліції України та СБУ, в органах Державної виконавчої служби України, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб; - представляє замовника з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, підозрюваному, обвинуваченому (підсудному), потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, стягувачу та боржнику, у тому числі з правом пред`явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред`явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені замовника державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах замовника не передбачених даним договором; - представляє інтереси замовника в судах, в органах прокуратури, в Національній поліції України та СБУ під час досудового та судового слідства, кримінального провадження, у справах про адміністративні правопорушення, подавати заяви, клопотання, пояснення, докази та вчиняти інші дії щодо захисту прав та інтересів замовника; - представляє інтереси замовника в органах Державної виконавчої служби України з усіма правами стягувача або боржника в виконавчому провадженні, в тому числі знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, подавати заяви, клопотання, пояснення, отримувати довідки, робити копії з матеріалів виконавчого провадження тощо. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 2.1 договору). За правову допомогу, передбачену в п. 1.2 договору, замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатками до цього договору (п. 3.1 договору). Згідно з п. 3.2 в ціну договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов`язань за договором. Умови та порядок розрахунків з адвокатом за надання правової допомоги визначаються сторонами в додатках до цього договору (п. 3.3). У додатку №6 до договору сторони узгодили перелік та вартість послуг адвоката. Згідно з п. 2 додатку №6 вартість послуг адвоката така: - зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, в якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах, - 1 342,00 грн / год; - підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту позовної заяви та розрахунків позовних вимог) - 15 000,00 грн / документ; - збір та підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви) - 1342,00 грн / год; - підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу - 1342,00 грн / год; - подання позову (завантаження тексту позовної заяви та доданих до неї документів до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», підписання КЕП та відправка до суду) - 1 342,00 грн / год; - складання заяв, клопотань і заперечень з процесуальних питань - 3000 грн / документ; - оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта - 5% від стягненої суми; - складання заяви про ухвалення додаткового рішення - 7 000,00 грн / документ. Розмір оплати професійної правничої допомоги за годину роботи адвоката становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день укладення даного додатку (2684 : 2 = 1 342,00 грн) (п. 3 додатку №6). Правова допомога вважається наданою після підписання акта приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами (п. 8.1 додатку №6). 10.04.2023 адвокат та замовник підписали Акт №95 здачі-приймання виконаних правових послуг за договором (далі - акт) до договору, за яким адвокат надав, а замовник прийняв правові послуги, надані у період з 16.01.2023 по 10.04.2023, а саме: 1) зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, в якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах, 30 хв, сума - 671,00 грн; 2) підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту позовної заяви та розрахунків позовних вимог), 1 документ, сума - 15000,00 грн; 3) збір та підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви), 1 година, вартість 1300,00 грн / год, сума - 1342,00 грн; 4) підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, 1 година, сума - 1342,00 грн; 5) подання позову (завантаження тексту позовної заяви та доданих до неї документів до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», підписання КЕП та відправка до суду), 2 год, сума - 2684,00 грн; 6) складання заяв, клопотань і заперечень з процесуальних питань, 1 документ, сума - 3000 грн; 7) оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта 2,5% від стягненої суми, стягнуто 990323,17 грн, 2,5% - 24758,08 грн; 8) складання заяви про ухвалення додаткового рішення, 1 документ, сума 7 000,00 грн. Відповідно до п. 2 акта здачі-приймання загальна вартість вказаних послуг склала 55797,08 грн без ПДВ. Пунктом 3 акта здачі-приймання визначено, що сторони фінансових та інших претензій одна до одної не мають. Роботи виконані у повному обсязі. Підписанням даного акта замовник стверджує про повне виконання адвокатом наданих правових послуг на загальну суму 55797,08 грн. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у цій справі рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.04.2023 в частині задоволення вимог Товариства до Господарства про стягнення 686337,66 грн боргу скасовано та закрито провадження у справі в цій частині. В решті рішення змінено, викладено п. п. 1, 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції: «

1. Позовні вимоги Товариства до Господарства, ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з Господарства солідарно з ОСОБА_1 на користь Товариства 42 834,16 грн пені, 61 681,19 грн 36% річних, 78 318,00 грн штрафу. У задоволенні решти вимог відмовити.». Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір. Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону №5076-VI). Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19). Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України. Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Таким чином, згідно із зазначеною нормою гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру, - погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але у розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18. За положенням ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Пункт 1 ч. 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства. Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема, в абз. 2 пп. 4.1 п. 4 Рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Окрім цього при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20). Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Відповідно до положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України). Товариство заявило до стягнення з відповідачів 55 797,08 грн витрат на правничу допомогу, яка була надана йому адвокатом на підставі відповідного договору та прийнята Товариством за актом №95. Зокрема, такою допомогою місцевий господарський суд визнав зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, в якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах на суму 671,00 грн та підготовку позовної заяви, на суму 15000,00 грн. Інші роботи, виконані адвокатом, зокрема, збір та підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви), підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, подання позову (завантаження тексту позовної заяви та доданих до неї документів до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», підписання КЕП та відправка до суду, фактично є технічними роботами, які не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені ст. ст. 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та складають невід`ємну частину підготовки позовної заяви. Крім того, підготовка та подання позову здійснювалась виключно на основі наявних у клієнта та одразу наданих ним адвокату документів, про що вказано у п. 2 акта та доцільно відзначено місцевим господарським судом. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача за підготовку та подання позову, з урахуванням наведених вище висновків, підлягають 15 000,00 грн, як це узгоджено сторонами у додатку №6 до договору. Щодо «оплати професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта» (гонорар успіху) в сумі 24 758,08 грн (п. 7 акта) місцевий господарський суд встановив, що у акті №95 сторони погодили ставку 2,50% від стягнутої суми. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)). У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55). З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат заявлена до стягнення сума гонорару в розмірі 2,5% від стягненої суми не може оцінюватись судом виходячи суто з такої домовленості сторін у акті №95, а повинна оцінюватись на предмет її пропорційності, необхідності, неминучості порівняно з фактично понесеними витратами на правничу допомогу. Колегія суддів при цьому бере до уваги, що адвокат склав акт про надання замовнику юридичних послуг на суму 55 797,08 грн (з «гонораром успіху» включно), з яких за висновком місцевого господарського суду 15 671,00 грн є вартістю саме правничої допомоги, яка може бути покладена на відповідачів. Колегія суддів вважає, що розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу є явно завищеним, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних і неспівмірні з виконаною роботою у суді першої інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеному вище розмірі. Стягнення цих витрат у сумі 5 671,00 грн є співмірним з наданими адвокатом послугами і розумним. Решта вимог Товариства в частині відшкодування витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції задоволенню не підлягає. Щодо «гонорару успіху» колегія суддів зазначає таке. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат (відшкодування їх за рахунок іншої сторони) у формі «гонорару успіху», суд повинен виходити не з договору між адвокатом та клієнтом, який створює саме для них права та обов`язки, та погодженого ними розміру гонорару (в даному випадку вирахуваного ними у відсотковому співвідношенні від суми задоволених позовних вимог), а й з пропорційності цих витрат фактично понесеним судовим витратам, безпосередньо пов`язаним з розглядом справи, які визначені адвокатом та оцінені судом, зокрема з точки зору складності цієї справи та розумної необхідності цих судових витрат для даної справи. Адже саме розмір витрат, понесених позивачем на фактично надані реальні та неминучі послуги на правничу допомогу, і саме з метою досягнення певного правового результату вирішення спору між сторонами - задоволення позовних вимог, кореспондується з витратами, які має право відшкодувати на свою користь позивач як судові витрати, понесені ним на сплату гонорару успіху, за рахунок відповідачів. Враховуючи наведене та визначені зокрема ч. 5 ст. 129 ГПК України критерії для здійснення розподілу судових витрат, безпосередньо та причинно пов`язаних з розглядом справи, колегія суддів вважає, що розумним та справедливим у даному випадку буде віднесення на відповідачів витрат у формі «гонорару успіху» в розмірі 4 570,83 грн. Колегія суддів при визначенні розміру «гонорару успіху» враховує розмір таких витрат, його обґрунтованість та його пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову та присуджених до стягнення сум; поведінку позивача (в т.ч. його представника) під час розгляду справи, в т.ч. щодо неповідомлення суду про сплату Господарством боргу. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на правничу допомогу в загальній сумі 10 241,83 грн, з яких 5 671,00 грн витрати на професійну правничу допомогу, безпосередньо пов`язані з розглядом справи, та 4 570,83 грн витрати у формі «гонорару успіху», опосередковано пов`язані з розглядом справи, втім у такій сумі знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку (у пов`язаності) з розглядом справи. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивач не надав доказів фактичного понесення таких витрат, колегія суддів зазначає таке. За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу). Наведеним спростовуються відповідні доводи апеляційної скарги. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Як зазначено у п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010). Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. За ч. ч. 1, 2, 4 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково; рішення місцевого господарського суду у цій справі має бути змінено з присудженням до стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача 10 241,83 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Судові витрати. Щодо заявлених Товариством у відзиві на апеляційну скаргу до стягнення зі скаржника 8 000,00 грн витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції (пов`язаних з поданням Господарством апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2023 у цій справі), колегія суддів зазначає таке. З відзивом на апеляційну скаргу Товариство надало: - копію додатка №13 від 03.07.2023; - копії акта здачі-приймання виконаних правових послуг за договором надання правової (правничої) допомоги №97 від 07.07.2023 на підтвердження факту надання Товариству адвокатом Боханом С.О. професійної правничої допомоги на загальну суму 8 000,00 грн, який містить детальний опис робіт, виконаних адвокатом при розгляді апеляційної скарги відповідача-1 на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2023 у справі №927/142/23. З наявних у справі документів суд встановив таке. 03.07.2023 Товариство та адвокат узгодили додаток №13 до договору, яким визначили порядок оплати юридичних послуг адвокату за надання професійної правничої допомоги у спорі про стягнення з ФГ «Бахмацьке» та ОСОБА_1 на користь замовника заборгованості за поставлений товар у суді апеляційної інстанції. Згідно з п. 2 додатку №13 вартість послуг адвоката, зокрема, участь у судовому розгляді справи (складання тексту відзиву на апеляційну скаргу) - 12 000,00 грн; складання заяв, клопотань та iнших процесуальних документів - 3 000,00 грн. Відповідно до п. 7 додатка №13 правова допомога вважається наданою після підписання акта приймання-передачi наданої правової допомоги, який пiдписується сторонами. Адвокат надає замовнику акт приймання-передачi наданої правової допомоги, в якому зазначається змiст наданої правової допомоги, розмiр вартості послуг, якi пiдлягають оплатi вiдповiдно до умов договору, додатковi витрати, якi були понесенi адвокатом понад узгоджену суму вартості послуг (якщо такі мали мiсце). 07.07.2023 сторони підписали акт №97 здачі-приймання виконаних правових послуг за договором, згідно з яким адвокат виконав, а замовник прийняв послуги - участь у судовому розглядi справи (складання тексту вiдзиву на апеляцiйну скаргу вiдповiдача-1 на додаткове рiшення Господарського суду Чернiгiвської областi від 19.04.2023) вартістю 8 000,00 грн на суму 8 000,00 грн. Колегія суддів, з урахуванням встановленого, результатів апеляційного перегляду судових рішень у цій справі та норм чинного законодавства, які наведені вище та підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн в суді апеляційної інстанції (фактично, лише написання відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення) мають бути покладені на позивача. Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Бахмацьке» на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2023 у справі №927/142/23 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2023 у справі №927/142/23 змінити.

3. Викласти додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2023 у справі №927/142/23 в наступній редакції: «Стягнути з Фермерського господарства «Бахмацьке» (вул. Кошового, 10, м. Бахмач, Чернігівська обл., 16500, код 21404374) та ОСОБА_1 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» (вул. Промислова, 20, м. Обухів, Київська обл., 08702, код 36348550) 10 241,83 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката».

4. Доручити Господарському суду Чернігівської області видати відповідний наказ. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Повний текст постанови складено 10.08.2023. Головуючий суддя О.О. Євсіков Судді С.О. Алданова В.А. Корсак