Постанова Північний апеляційний господарський суд № 911/1415/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" червня 2026 р. Справа№ 911/1415/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Корсака В.А. суддів: Алданової С.О. Євсікова О.О. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Приватного акціонерного товариства «Факел» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Факел» на рішення Господарського суду Київської області від 12.02.2025, повний текст якого складено та підписано 18.04.2025 у справі №911/1415/24 (суддя Карпечкін Т.П.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Приватного акціонерного товариства «Факел» про стягнення 686 474,82 грн (зменшено до 62 238,19 грн пені) та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Факел» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення 228 824,94 грн, ВСТАНОВИВ: Рух справи У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Факел» про стягнення 686 474,82 грн штрафних санкцій за неналежне виконання умов Договору підряду №1812000363 від 14.12.2018. Заперечуючи проти позову, 26.06.2024 Приватне акціонерне товариство «Факел» звернулося до Господарського суду Київської області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи про стягнення 228 824,94 грн грошових коштів за банківською гарантією по вищевказаному Договору, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Приватним акціонерним товариством «Факел». 08.07.2024 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог за первісним позовом, у якій позивач з врахуванням заперечень відповідача, надав оновлений розрахунок штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт за Договором підряду від 14.12.20218 №1812000363 (із урахуванням Угоди від 17.12.2019 №1812000363-D) за період з 21.12.2022 по 06.01.2023 та просить стягнути з відповідача всього 62 238,19 грн. пені. Рішенням Господарського суду Київської області від 12.02.2025 у справі №911/1415/24 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Факел» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 62 238,19 грн. неустойки та 3 028,00 грн. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з цим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Факел» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічним позов задовольнити. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 ухвалено: «Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення Господарського суду Київської області від 12.02.2025 у справі №911/1415/24 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення зустрічного позову повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, п-т Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) на користь Приватного акціонерного товариства «Факел» (08500, Київська область, м. Фастів, Промвузол, код ЄДРПОУ 04601469) суму банківської гарантії в розмірі 228 824,94 грн та 2 745,90 грн судового збору. В іншій частині рішення залишити без змін. Провести зустрічне зарахування стягнутих сум в частині 62 238,19 грн ціни позову та 3028,00 грн судового збору. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Факел» (08500, Київська область, м. Фастів, Промвузол, код ЄДРПОУ 04601469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, п-т Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) 282,10 грн судового збору. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, п-т Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) на користь Приватного акціонерного товариства «Факел» (08500, Київська область, м. Фастів, Промвузол, код ЄДРПОУ 04601469) суму банківської гарантії в розмірі 166 586,75 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, п-т Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) на користь Приватного акціонерного товариства «Факел» (08500, Київська область, м. Фастів, Промвузол, код ЄДРПОУ 04601469) 4 118,84 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.». Зміст заяви апелянта про стягнення витрат на професійну правничу допомогу В апеляційній скарзі апелянт повідомив, що ним, у строк визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України, буде подано докази про судові витрати, які він сплатив або має сплатити. 20.03.2026, у строк, визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України, апелянт подав заяву про стягнення з позивача (за первісним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - Оператор) витрат на правову професійну допомогу у розмірі 200 000,00 грн. До заяви додано копії наступних документів: - договору про надання правової допомоги від 14.12.2023; - додатку №1 до Договору; - додаткової угоди №5 від 14.06.2024; - Акта наданих послуг №1 від 18.03.2026. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 повідомлено учасників справи про призначення до розгляду заяви Приватного акціонерного товариства «Факел» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/1415/24 без повідомлення учасників справи. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» у найкоротший строк подати до суду свої заперечення чи пояснення щодо поданої позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1415/24, але не пізніше 07.04.2026 (включно). Явку учасників справи визнано необов`язковою. Короткий зміст заперечень позивача (за первісним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» У запереченнях від 30.03.2026 Оператор просить відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій. Зокрема, заявник зазначив, що: - ПрАТ «Факел» порушено імперативну процедуру подання доказів понесення судових витрат визначену статтею 221 ГПК України та не надано доказів наявності поважних причин неможливості їх подання до закінчення судових дебатів; - поданий ПрАТ «Факел» Акт приймання-передачі від 18.03.2026 № 1 не містить детального опису наданих послуг та підтверджуючих документів понесення судових витрат Відповідачем; - в Акті від 18.03.2026 № 1 у пункті 1 вказано суму у розмірі 48 000,00 грн. за написання та подання відзиву на позов, проте, рішення суду першої інстанції, яке було прийнято на користь ТОВ «Оператор ГТС України» щодо первинного позову залишено без змін; - в Акті від 18.03.2026 № 1 у пункті 3 вказано суму у розмірі 52 000,00 грн за написання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 12.02.2025 у справі №911/1415/24, що оскаржувалось повністю, проте, вказане рішення скасовано лише в частині, що стосувалась зустрічного позову; - зауважуємо, що у Акті від 18.03.2026 № 1 не міститься інформації про те хто з адвокатів адвокатського об`єднання та в якому обсязі надавав правничу допомогу, що є підставою для відмови у розподілі витрат на правничу допомогу згідно із висновками Великої палати Верховного Суду викладеними у додаткові постанові від 04.03.2026 3 справі № 359/8573/20; - додатковим доказом недобросовісності Відповідача є те, що Позивач, на відміну від Відповідача, подаючи позовну заяву у даній справі не заявляв про відшкодування витрат на правничу допомогу, в той час як даний спір виник саме через порушення ПрАТ «Факел» умов Договору; - спір виник із неправильних дій сторони Договору від 14.12.2018 № 1812000363- саме ПрАТ «Факел», що підтверджується рішенням суду першої інстанції відносно первісного позову, яке залишено без змін. Відтак, заявник вважає, що на підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України не підлягають відшкодуванню судові витрати, на користь ПрАТ «Факел». Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №916/2167/18, від 06.07.2022 у справі №905/671/19 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21; - даний спір не є складним, є простим та шаблонним зі значною поширеною судовою практикою, а отже заявлені до відшкодування суми витрат є непропорційною до наданих послуг по суті спору. Джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті додаткової постанови Стаття 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 126 ГПК України). Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлює, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 закону). Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України). Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України). Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України). Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви"). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268). Тобто процесуальним законодавством передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19). У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України). Згідно з положеннями частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положення статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Фактичні обставини, що встановлені судом за результатами розгляду заяви В апеляційній скарзі апелянт повідомив, що він подасть докази про судові витрати, які сплатив або має сплатити, у строк визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України. 20.03.2026, у строк, визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України, апелянт подав заяву про стягнення з позивача (за первісним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - Оператор) витрат на правову професійну допомогу у розмірі 200 000,00 грн. До заяви додано копії наступних документів: - договору про надання правової допомоги від 14.12.2023; - додатку №1 до Договору; - додаткової угоди №5 від 14.06.2024; - Акта наданих послуг №1 від 18.03.2026; За результатами дослідження цих доказів колегією суддів встановлено наступне. За умовами договору про надання правничої допомоги від 14.12.2023, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Лекс Груп» (далі - Адвокатське об`єднання) та Приватним акціонерним товариством «Факел» (далі - Клієнт), Адвокатське об`єднання в особі його адвокатів та співробітників зобов`язується надати Клієнту визначену цим Договором правничу допомогу щодо захисту інтересів, прав та свобод останнього. Згідно п. 2.1. Договору, Послуги Клієнту надаються Адвокатським об`єднанням шляхом: - усного та письмового консультування; - розроблення правової позиції у справі та стратегії захисту інтересів Клієнта; - представництво інтересів Клієнта у судах усіх юрисдикцій та інстанцій; - написання процесуальних документів у судовій справі; - представництва Клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; - забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; - представництва інтересів та захисту прав і свобод Клієнта у виконавчих провадженнях перед приватними та державними виконавцями, у відділах, управліннях та департаменті державної виконавчої служби, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) міськрайонних управлінь юстиції, Міністерстві юстиції України, Нотаріальній палаті України та органах нотаріату, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів; - представництва інтересів та захисту прав і свобод Клієнта в органах Пенсійного фонду України з правом ознайомлення з матеріалами пенсійної справи, робити з неї витяги та доступу, і ознайомлення з персональними даними Клієнта. В п. 2.2. Договору сторони визначили, що для виконання пункту 2.1. договору Клієнт уповноважує адвокатів Адвокатського об`єднання, а саме Базилевського Сергія Борисовича, Руденка Андрія Олександровича, Вєдєрнікову Олену Сергіївну здійснювати захист та представництво його інтересів для чого надає їм права та повноваження здійснювати від імені та в інтересах Клієнта всі та/або будь-які із перелічених нижче дій: - звертатись із адвокатськими запитами в інтересах Клієнта; - підписувати та подавати до суду (в необмеженій кількості): позовну заяву, зустрічний позов, відзив на позов, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, заперечення, письмові пояснення, заяву, клопотання, мирову угоду; - змінювати предмет позову, збільшувати або зменшувати позовні вимоги, залишати позовні вимоги без розгляду, відмовлятися від позовних вимог, подавати заяву про відкликання позову, апеляційної та касаційної скарги. - давати усні і письмові пояснення у судовому процесі, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань та вчиняти всі необхідні дії відповідно до вимог чинного в Україні законодавства; - підписувати та направляти вимогу, претензію, лист; - завіряти копії документів; - отримувати нарочно або поштою виконавчі документи видані в інтересах Клієнта; - отримувати та відправляти поштову кореспонденцію від імені Клієнта; - сплачувати судовий збір та мито від імені Клієнта; - знайомитись з матеріалами судової справи робити з неї витяги та фотокопії; - підписувати та подавати заяви про відкриття виконавчого провадження в інтересах Клієнта; - знайомитися з матеріалами виконавчого провадження робити з них копії, подавати та підписувати скарги на дії державного або приватного виконавця, подавати та підписувати клопотання, заяви в межах виконавчого провадження. В п. 5.1. Договору сторони домовились, що плата за надані Адвокатським об`єднанням послуги за цим Договором встановлюється відповідно до виставлених останнім актів про надання послуг. У Додатку № 1 до цього Договору, сторони, погодили, що згідно п. 5.1. Договору, вартість послуг становитиме: №Основні види юридичних послугВартість (грн.) 1.Надання усних чи письмових консультацій4000 грн./год 2.Документальне супроводження процедури досудового врегулювання спорів (підготовка та подача вимог/претензій)4000 грн./год 3.Підготовка та подача позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, заяв про перегляд рішень за нововиявленими або виключними обставинами, відзивів, відповідей на відзив, заперечень разом з додатками4000 грн./год 4.Підготовка та укладення мирової угоди4000 грн./год 5.Підготовка та подача будь-яких інших процесуальних документів (клопотань, заяв, пояснень, скарг тощо)4000 грн./год 6.Підготовка та подача заяви про вчинення кримінального правопорушення4000 грн./год 7.Підготовка та подача заяви про відкриття виконавчого провадження, скарги на постанову державного виконавця, інших заяв та клопотань у виконавчому провадженні4000 грн./год 8.Ознайомлення з матеріалами справи та їх аналіз, у тому числі з матеріалами наданими Клієнтом4000 грн./год 9.Розроблення та підготовка цивільно-правових, трудових та господарських договорів, тощо4000 грн./год 10.Збирання документів та інших доказів необхідних для ведення справи, у тому числі підготовка та подача адвокатських запитів4000 грн./год 11.Аналіз судової практики4000 грн./год 12.Представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні4000 грн. Даний перелік послуг не є вичерпним. 14.06.2024 сторони уклали Додаткову угоду №5 до договору про надання правничої допомоги від 14.12.2023 про наступне: Клієнт доручає Адвокатському об`єднанню представництво свої інтересів у судовій справі №911/1415/24 та щодо виконання рішення суду у судовій справі №911/1415/24. Згідно Акта наданих послуг №1 від 18.03.2026 Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт прийняв юридичні послуги, передбачені Договором, зокрема: №Найменування робіт, послугКіл-стьВартість (грн/год)Од.Ціна з ПДВ, гривня 1Аналіз документів у справі, аналіз судової практики Верховного Суду в аналогічних справах, написання та подання відзиву на позов у справі №911/1415/24124000година48000 2Написання та подання зустрічного позову у справі №911/1415/24144000година56000 3Написання та подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 12.02.2025 у справі №911/1415/24.134000година52000 4Написання та подання письмових пояснень від 09.02.2026 у справі №911/1415/24.44000година16000 5Участь у судових засідання, які відбулись в Північному апеляційному господарському суду 08.09.2025. 29.09.2025. 27.10.2025, 24.11.2025, 12.01.2026, 09.02.2026, 16.03.202674000штук28000 Сторони погодили, що загальна вартість наданих Адвокатським об`єднанням юридичних послуг за Договором про надання правничої допомоги від 14.12.2023 складає 200 000,00 гри. без ПДВ. (п. 2 Акта). Акт підписано сторонами без претензій і зауважень. Розглянувши надані апелянтом докази та подані позивачем (за первісним позовом) заперечення колегія зазначає наступне. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заяви Як вбачається з вищевикладеного, Апелянт (відповідач (за первісним позовом)) просить стягнути з позивача (за первісним позовом) витрати на правову професійну допомогу у розмірі 200 000,00 грн, з яких:

1. За перегляд справи в судах першої та апеляційної інстанції: - 48 000,00 грн - за подання відзиву на позов; - 56 000,00 грн - за подання зустрічного позову;

2. За перегляд справи в суді апеляційної інстанції: - 52 000,00 грн - за подання апеляційної скарги; - 16 000,00 грн - за написання та подання письмових пояснень від 09.02.2026; - 28 000,00 грн - за участь у судових засідання, які відбулись в Північному апеляційному господарському суду 08.09.2025. 29.09.2025. 27.10.2025, 24.11.2025, 12.01.2026, 09.02.2026, 16.03.2026. Щодо витрат понесених в суді першої інстанції За перегляд справи в суді першої інстанції відповідач за первісним позовом заявив: - 48 000,00 грн - за подання відзиву на позов; - 56 000,00 грн - за подання зустрічного позову. Щодо витрат за подання відзиву на позов В Акті наданих послуг №1 від 18.03.2026 апелянт заявив 48 000,00 грн, понесених за подання відзиву на позов. У запереченнях від 30.03.2026 позивач за первісним позовом зазначив, що в Акті №1 від 18.03.2026 вказано суму у розмірі 48 000,00 грн за написання та подання відзиву на позов, проте, рішення суду першої інстанції, яке було прийнято на користь ТОВ «Оператор ГТС України» щодо первинного позову залишено без змін. Колегія суддів дослідивши витрати апелянта в цій частині, а також з огляду на заперечення позивача за первісним позовом дійшла наступних висновків. Згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: - у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; - у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи. (п. 1 ч. 5 ст. 129 ГПК України). Суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу. Згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Як вже було зазначено, за результатами розгляду справи, рішенням Господарського суду Київської області від 12.02.2025 у справі №911/1415/24 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Факел» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 62 238,19 грн. неустойки та 3 028,00 грн. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Відповідач за первісним позовом, не погодившись із цим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, яку постановою від 16.03.2026 суд апеляційної інстанції суд задовольнив в частині, що стосується зустрічного позову, а саме скасував рішення в цій частині та прийняв нове рішення, яким зустрічний позов задовольнив повністю. Після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції відповідач за первісним позовом подав заяву про стягнення з позивача за первісним позовом судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 48 000,00 грн за подання відзиву на позов. Оскільки відповідачу за первісним позовом повністю відмовлено у задоволенні його апеляційної скарги в частині скасування рішення суду першої інстанції щодо задоволення первісного позову, судове рішення в цій частині ухвалено не на його користь, а тому витрати на правничу професійну допомогу в суді апеляційної інстанції покладаються на відповідача за первісним позовом та не підлягають відшкодуванню на підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України. Отже, колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача за первісним позовом в частині стягнення 48 000,00 грн за подання відзиву на позов. Щодо витрат за подання зустрічного позову Також, в Акті наданих послуг №1 від 18.03.2026 апелянт заявив 56 000,00 грн за подання зустрічного позову. У запереченнях від 30.03.2026 позивач за первісним позовом зазначив, що апелянтом порушено імперативну процедуру подання доказів понесення судових витрат визначену статтею 221 ГПК України та не надано доказів наявності поважних причин неможливості їх подання до закінчення судових дебатів. З цього приводу колегія суддів зазначає таке. Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України). Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Колегія звертає увагу на те, що застосування відповідних положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Зі змісту частини другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. З огляду на викладене, відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат. Такі висновки щодо застосування частини другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №922/1897/18, від 24.12.2019 у справі №909/359/19, від 13.02.2020 у справі №911/2686/18, від 19.02.2020 у справі №910/16223/18, від 21.05.2020 у справі №922/2167/19, від 10.12.2020 у справі №922/3812/19, від 31.03.2021 №916/2087/18, від 22.06.2023 у справі №912/164/20, від 29.08.2023 у справі №911/174/22, від 13.06.2023 у справі №923/515/21, від 28.11.2023 у справі №947/21726/20, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №295/3068/20. Судова практика є сталою та послідовною. Застосування відповідних положень статті 124 ГПК України вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин кожної справи. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу. 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України). Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Як вбачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції відповідач за первісним позовом не заявляв орієнтовного розрахунку судових витрат, які він очікує понести, а також не зробив відповідну заяву до закінчення судових дебатів у справі. Разом з тим, після ухвалення рішення суду першої інстанції, тобто через п`ять днів після його проголошення 12.02.2025, відповідач за первісним позовом не подав докази понесених судових витрат. У заяві про відшкодування витрат на правничу допомогу міститься вказівка лише на те, що відповідну заяву скаржник (ПрАТ «Факел») зробив на сторінці 7 своєї апеляційної скарги. Водночас у відзиві на позов та у зустрічній позовній заяві, а також у тексті рішення суду першої інстанції не містяться підтвердження того, що орієнтовний розрахунок судових витрат було подано безпосередньо з першою заявою або що такі витрати заявлялися до закінчення судових дебатів. Отже, з наведеного вбачається, що заявник не подав такі докази з дотримання вимог ст. 124, ч. 8 ст. 129 ГПК України, а тому заявлені ним витрати за подання зустрічного позову у розмірі 56 000,00 грн колегія залишає без розгляду. Щодо витрат понесених в суді апеляційної інстанції За перегляд справи в суді апеляційної інстанції відповідач за первісним позовом заявив: - 52 000,00 грн - за подання апеляційної скарги; - 16 000,00 грн - за написання та подання письмових пояснень від 09.02.2026; - 28 000,00 грн - за участь у судових засідання, які відбулись в Північному апеляційному господарському суду 08.09.2025, 29.09.2025, 27.10.2025, 24.11.2025, 12.01.2026, 09.02.2026, 16.03.2026. Щодо витрат за подання апеляційної скарги Апелянт в Акті наданих послуг №1 від 18.03.2026 заявив 52 000,00 грн за подання апеляційної скарги. В цій частині колегія враховує, що відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: - складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); - часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; - обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; - ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Оцінюючи заявлену суму у розмірі 52 000,00 грн виключно за підготовку та подання апеляційної скарги, суд виходить із критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру. Колегія суддів бере до уваги, що підготовка апеляційної скарги Відповідача у даній справі не вимагала від представника (адвоката) значного часу для додаткового вивчення матеріалів справи, пошуку нових доказів чи формування принципово нової правової позиції. Правова позиція сторони вже була сформована та викладена під час розгляду справи в суді першої інстанції. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично є похідними від пояснень та заяв по суті справи, які подавалися раніше. Отже, апеляційний суд вважає, що співмірним, обґрунтованим та достатнім розміром компенсації витрат за складення та подання до Північного апеляційного господарського суду апеляційної скарги у справі №911/1415/24 є сума у розмірі 10 000,00 грн. Саме такий розмір відповідає складності виконаної роботи та часу, об`єктивно необхідному кваліфікованому фахівцю для підготовки такого документа. У задоволенні решти вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу за складання та подання апеляційної скарги у розмірі 42 000,00 грн слід відмовити. Щодо витрат за подання додаткових пояснень Також, апелянт в Акті наданих послуг №1 від 18.03.2026 заявив 16 000,00 грн за написання та подання письмових пояснень від 09.02.2026; Щодо цієї послуги колегія зазначає, що складання додаткових пояснень не є дією, яка потребує значних витрат часу, підготовки складної доказової бази, глибокого юридичного аналізу чи вивчення додаткової судової практики. Оцінюючи заявлену вартість у розмірі 16 000,00 грн, апеляційний суд вважає її вочевидь завищеною та неспівмірною зі складністю фактично виконаної адвокатом роботи. Колегія суддів враховує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із часом, витраченим ним на виконання відповідних робіт, та обсягом наданих послуг. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що такий розмір є завищеним. Покладення на позивача за первісним позовом обов`язку відшкодувати 16 000,00 грн за складання одного документу становитиме для нього надмірний тягар та суперечитиме принципу розподілу судових витрат. Враховуючи викладене, а також виходячи з критеріїв розумності, пропорційності та реальності адвокатських витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення розміру витрат у цій частині. Суд вважає, що обґрунтованим, справедливим та співмірним розміром компенсації за вказану послугу (написання та подання письмових пояснень від 09.02.2026) є сума у розмірі 2 000,00 грн. У стягненні решти суми у розмірі 14 000,00 грн за цю послугу необхідно відмовити. Щодо витрат за участь у судових засіданнях Крім того, апелянт в Акті наданих послуг №1 від 18.03.2026 заявив 28 000,00 грн за участь у всіх судових засіданнях, які відбулись в Північному апеляційному господарському суду 08.09.2025. 29.09.2025, 27.10.2025, 24.11.2025, 12.01.2026, 09.02.2026, 16.03.2026. Щодо заявлених адвокатом апелянта витрат у розмірі 28 000,00 грн за підготовку та участь у судових засіданнях, колегія суддів бере до уваги, що його правова позиція у цій справі була незмінною та вже була детально викладена у заявах по суті справи (зокрема, у зустрічному позові та апеляційній скарзі). Відтак, підготовка до кожного наступного судового засідання в межах апеляційного перегляду справи не вимагала від адвоката принципово нового вивчення матеріалів справи, аналізу додаткової судової практики чи формування нових правових аргументів, оскільки такі дії вже були вчинені ним на попередніх етапах. Крім того, апеляційний суд враховує характер та тривалість вказаних судових засідань. Як вбачається з матеріалів справи, у судових засіданнях, призначених на 08.09.2025 та 29.09.2025, вирішувалось питання щодо врегулювання спору мирним шляхом. Відповідно, такі судові засідання носили переважно організаційно-процесуальний характер, не стосувалися розгляду спору по суті та не тривали значного проміжку часу. Судове засідання 12.01.2026, через перебування адвоката позивача в режимі «офлайн», було одразу відкладено, тобто не тривало довго. Заявлена вартість у розмірі 28 000,00 грн за підготовку та участь у кожному без винятку судовому засіданні (у тому числі тих, що були відкладені або мали нетривалий характер) не відображає реальних витрат часу кваліфікованого фахівця та є завищеною. З огляду на викладене, оцінивши обсяг фактично наданих послуг з підготовки та участі представників апелянта у зазначених вище судових засіданнях, враховуючи їхню тривалість та процесуальний результат, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат підлягає зменшенню. Справедливим, співмірним та обґрунтованим розміром компенсації витрат позивача на професійну правничу допомогу в цій частині є сума 18 000,00 грн. Саме такий розмір відповідає складності справи, фактично витраченому адвокатам часу на явку до суду та підготовку до засідань з урахуванням того, що позиція сторони вже була сформована раніше. У задоволенні вимог про стягнення решти суми у розмірі 10 000,00 грн за вказані послуги суд відмовляє. Отже, дослідивши заяву апелянта, а також надані ним документи в їх сукупності, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи розумності судових витрат, керуючись зокрема такими критеріями, як складність, обґрунтованість, та співмірність їхнього розміру, колегія суддів вважає, що стягнення витрат за розгляд справи в апеляційній інстанції у загальному у розмірі 96 000,00 грн суперечить принципам співмірності та пропорційності до предмета позову, адже у даному випадку рішення ухвалено на його користь лише в частині задоволення зустрічного позову про стягнення 228 824,94 грн. Отже, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими понесені апелянтом витрати на правничу професійну допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - за складання та подання апеляційної скарги, 2 000,00 грн - за написання та подання письмових пояснень від 09.02.2026 та 10 000,00 грн - за участь у всіх судових засіданнях. Щодо заперечень позивача (за первісним позовом) Позивач за первісним позовом просив відмовити у стягненні з нього витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 200 000,00 грн, оскільки даний спір не є складним, є простим та шаблонним зі значною поширеною судовою практикою, а отже заявлені до відшкодування суми витрат є непропорційною до наданих послуг по суті спору. Колегія суддів приймає до уваги зазначені заперечення та вважає їх достатньо обґрунтованими, в частині наявності підстав для зменшення заявлених апелянтом витрат, у зв`язку з чим дійшла висновку про часткове їх задоволення з підстав, викладених вище у цій постанові. Щодо детального опису наданих послуг Позивач за первісним позовом посилається на те, що поданий апелянтом Акт від 18.03.2026 №1 не містить детального опису наданих послуг та підтверджуючих документів понесення судових витрат Відповідачем. В контексті цього, колегія суддів враховує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є лише процесуальним засобом для визначення й перевірки реальності та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу судом. Сама по собі відсутність надмірної деталізації чи похвилинного фіксування кожної окремої технічної дії в акті приймання-передачі послуг не може слугувати самостійною підставою для відмови у відшкодуванні витрат, якщо з наявних у матеріалах справи документів чітко вбачається фактичний обсяг, сутність та спрямованість наданої правової допомоги. Оскільки підготовлені представниками процесуальні документи та вчинені ними процесуальні дії (зокрема, сформована апеляційна скарга, заяви з процесуальних питань, а також безпосередня участь представників Руденка А.О. та Міщенка О.В. у судових засіданнях) наявні у матеріалах справи № 911/1415/24 і безпосередньо досліджувалися судом, факт надання правничої допомоги ПрАТ «Факел» є очевидним та об`єктивно підтвердженим. За таких обставин, формальні посилання на недостатню деталізацію тексту Акта від 18.03.2026 № 1 не спростовують реальності виконаних робіт та понесених витрат, у зв`язку з чим вказаний довід відхиляється судом як необґрунтований. Щодо надання інформації про адвокатів, які надавали правничу допомогу В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що у Акті від 18.03.2026 № 1 не міститься інформації про те хто з адвокатів адвокатського об`єднання та в якому обсязі надавав правничу допомогу, що є підставою для відмови у розподілі витрат на правничу допомогу згідно із висновками Великої палати Верховного Суду викладеними у додаткові постанові від 04.03.2026 3 справі №359/8573/20. Оцінюючи вказаний довід щодо відсутності в Акті від 18.03.2026 №1 інформації про конкретних адвокатів та обсяг наданої ними допомоги, суд апеляційної інстанції відхиляє його з огляду на таке. У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2026 у справі №359/8573/20 дійсно сформульовано висновок, що відсутність у документах інформації про те, хто саме з адвокатів від імені адвокатського об`єднання та в якому обсязі надав правничу допомогу, є підставою для відмови у стягненні витрат, оскільки суд позбавлений можливості достовірно визначити та перевірити розмір цих витрат. Однак цей висновок підлягає застосуванню з урахуванням фактичних обставин кожної конкретної справи, і в даному випадку не може бути підставою для відмови у розподілі витрат на правничу допомогу. Відповідно до матеріалів справи №911/1415/24, представництво інтересів Приватного акціонерного товариства «Факел» здійснювалося на підставі Договору про надання правничої допомоги від 14.12.2023, укладеного з Адвокатським об`єднанням «Лекс груп». Незважаючи на те, що Акт приймання-передачі наданих послуг фіксує лише загальну вартість юридичних послуг, які прийняв клієнт, обсяг наданої правничої допомоги та суб`єктний склад адвокатів, які її надавали від імені адвокатського об`єднання, беззаперечно підтверджуються іншими наявними в матеріалах справи доводами у їх сукупності: - апеляційну скаргу та заяву про відшкодування витрат за надану професійну правничу допомогу від імені ПрАТ «Факел» сформував, підписав та подав представник заявника - Руденко Андрій Олександрович; - у відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції під час розгляду скарги інтереси відповідача безпосередньо представляли адвокати Руденко А.О. та Міщенко О.В. Повноваження адвоката Міщенка О.В. на ведення справи від імені ПрАТ «Факел» та надання йому професійної правничої допомоги є документально доведеними, а факт залучення цього адвоката - нормативно обґрунтованим, що є належною підставою для розгляду питання про розподіл понесених витрат. Отже, факт надання послуг конкретними адвокатами та обсяг фактично виконаної ними роботи (підготовка заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань, представництво в судових засіданнях) є очевидним, об`єктивно підтверджується процесуальними документами та протоколами судових засідань. Оскільки матеріали справи дають змогу суду достовірно встановити, хто саме з адвокатів адвокатського об`єднання надавав правничу допомогу та який обсяг роботи вони виконали, формальна відсутність дублювання їхніх прізвищ та детального розрахунку годин безпосередньо у тексті Акта від 18.03.2026 №1 не спростовує факту понесення витрат і не є самостійною та достатньою підставою для відмови у їх розподілі. За таких умов посилання на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №359/8573/20 є необґрунтованим, оскільки фактичні обставини щодо доведеності обсягу послуг у цих справах є відмінними. Щодо твердження про «недобросовісність» відповідача Позивач за первісним позовом вважає, що додатковим доказом недобросовісності відповідача є те, що позивач, на відміну від відповідача, подаючи позовну заяву у даній справі не заявляв про відшкодування витрат на правничу допомогу, в той час як даний спір виник саме через порушення апелянтом умов Договору. Спір виник із неправильних дій сторони Договору від 14.12.2018 №1812000363, а саме апелянта, що підтверджується рішенням суду першої інстанції відносно первісного позову, яке залишено без змін. Відтак, Позивач за первісним позовом вважає, що на підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України не підлягають відшкодуванню судові витрати, на користь ПрАТ «Факел». Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.11.20219 у справі №916/2167/18, від 06.07.2022 у справі № 905/671/19 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21. Оцінюючи доводи позивача - ТОВ «Оператор ГТС України» про те, що пред`явлення відповідачем вимоги про відшкодування правничих витрат є доказом його недобросовісності, а також посилання на необхідність застосування частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відхиляє їх з огляду на таке. Заявлення вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є законним способом реалізації процесуальних прав учасника справи, прямо передбачених статтями 16, 123, 126 ГПК України. Відповідно до принципу диспозитивності господарського судочинства, встановленого в ст. 14 ГПК України, кожна сторона самостійно розпоряджається своїми правами щодо предмета спору та процесуальними правами. Те, що позивач за первісним позовом прийняв рішення не заявляти вимогу про відшкодування власних витрат на правничу допомогу, є його суб`єктивним процесуальним вибором. Цей вибір жодним чином не встановлює стандарту поведінки для інших учасників процесу і не може розцінюватися як ознака добросовісності однієї сторони чи, навпаки, недобросовісності ПрАТ «Факел», яке правомірно вирішило скористатися своїм конституційним правом на компенсацію понесених витрат. Щодо застосування ч. 9 ст. 129 ГПК України та причин виникнення спору Відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на неї судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Довід позивача про те, що спір виник виключно через неправильні дії ПрАТ «Факел» за Договором від 14.12.2018 № 1812000363, спростовується матеріалами справи та результатами апеляційного перегляду. Дана справа містить не лише первісні, а й зустрічні позовні вимоги. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу, визнав обґрунтованими зустрічні вимоги ПрАТ «Факел» та стягнув з ТОВ «Оператор ГТС України» суму банківської гарантії у розмірі 166 586,75 грн, провівши зустрічне зарахування. Наявність задоволених судом зустрічних вимог беззаперечно свідчить про те, що неправомірні дії (зокрема, щодо утримання суми банківської гарантії) мали місце і з боку позивача за первісним позовом. Оскільки порушення умов договору та відповідних зобов`язань були допущені обома сторонами, що призвело до обопільних обґрунтованих судових вимог, покладати всі судові витрати виключно на ПрАТ «Факел» як на єдиного винуватця виникнення спору є безпідставним. Посилання на правові позиції Верховного Суду у справах № 916/2167/18, №905/671/19 та №922/1964/21 є необґрунтованим. У зазначених постановах суди застосовували ч. 9 ст. 129 ГПК України до правовідносин, де поведінка однієї зі сторін (наприклад, повне ігнорування досудових звернень, безпідставне ухилення від виконання очевидного обов`язку) мала характер зловживання і штучно, без наявності реального спору про право, змушувала іншу сторону звертатися до суду. У справі №911/1415/24 між сторонами існував реальний та складний правовий спір щодо нарахування штрафних санкцій та долі банківської гарантії. Захист ПрАТ «Факел» своїх інтересів шляхом подання зустрічного позову та апеляційної скарги виявився частково ефективним. Відтак, висновки Верховного Суду у наведених справах не є релевантними, оскільки фактичні обставини та процесуальна поведінка сторін суттєво відрізняються. Розподіл витрат має здійснюватися за загальним правилом - пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ: У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Факел» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 48 000,00 грн, понесених за подання відзиву на позов, - відмовити. Заяву Приватного акціонерного товариства «Факел» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 56 000,00 грн за подання зустрічного позову залишити без розгляду. Заяву Приватного акціонерного товариства «Факел» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №911/1415/24 задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, п-т Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) на користь Приватного акціонерного товариства «Факел» (08500, Київська область, м. Фастів, Промвузол, код ЄДРПОУ 04601469) 20 000,00 грн (двадцять тисяч) витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції у справі №911/1415/24. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя В.А. Корсак Судді С.О. Алданова О.О. Євсіков