Ухвала КЦС ВС № 639/3192/20

Ухвала Іменем України 07 серпня 2023 року м. Київ справа № 639/3192/20 провадження № 61-11084ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 21 жовтня 2021 року у складі судді: Труханович В. В., та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 червня 2023 року у складі колегії суддів: Триголова В. М., Дорош А. І., Лобова О. А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, Головного управління національної поліції в Харківській області, Державної казначейської служби України про компенсацію моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до прокуратури Харківської області, Головного управління національної поліції в Харківській області, Державної казначейської служби України про компенсацію моральної шкоди. Позовна заява мотивована тим, що 28 квітня 2009 року група осіб затримала, побила, пограбувала та зґвалтувала неповнолітнього сина позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За вказаним фактом позивач разом із сином 29 квітня 2009 року звернулась до лікарні. 30 квітня 2009 року ОСОБА_2 проведено судово-медичне обстеження за результатами якого було встановлено, що ОСОБА_2 нанесено близько 50 тілесних ушкоджень. Працівниками правоохоронних органів було проведено досудове розслідування. 08 травня 2009 року було винесено першу постанову про відмову у порушення кримінальної справи за відсутністю складу злочину. 11 червня 2009 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до прокуратури, в якій просила скасувати постанову від 08 травня 2009 року. Її заява була задоволена, а постанова скасована. 04 липня 2009 року оперуповноваженим ОСОБА_17. була винесена друга постанова про відмову в порушенні кримінальної справи. Постанову було скасовано прокуратурою. 17 вересня 2009 року оперуповноваженими ОСОБА_30. та ОСОБА_31. було винесено третю постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Постановами від 08 травня 2009 року, 04 липня 2009 року, 17 вересня 2009 року, встановлено, що діяння підлітків не підпадають під ознаки будь-якого діяння, передбаченого Кримінальним кодексом. 17 листопада 2009 року заступником прокурора Жовтневого району м. Харкова винесено постанову про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи № 25090112 за фактом хуліганських дій відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України. В ході проведення слідчих дій було встановлено багато неточностей та невідповідностей відносно номеру кримінальної справи, місця вчинення злочину, обставин події, тощо. Було сфальсифіковані підписи, вказані факти були встановлені результатами експертизи. Позивач вважав, що посадові особи органу державної влади, яким є прокуратура та міліція, недбало відносяться до виконання своїх службових обов`язків внаслідок несумлінного відношення до них, грубо порушують принципи законності і вимоги КПК. Протягом усього часу розслідування вказаної кримінальної справи ОСОБА_2 погрожували фізичною розправою. Його хотіли примусити відмовитися від розслідування та погодитись з тим, що встановили слідчі та оперуповноважені у своїх постановах. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, його вбили, перед вбивством катували, чим лишили можливості надати показання стосовно осіб, які вчинили злочинні дії щодо нього. 05 лютого 2019 року слідчий Новобаварського ВП ОСОБА_34. виніс постанову про закриття КП № 12012220500000466 від 13 грудня 2012 року, у зв`язку з відсутністю в діях осіб складів кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 153, частиною другою статті 296, частиною другою статті 384 КК України. Вказана постанова була скасована, а досудове розслідування у зазначеній кримінальній справі і досі триває. Позивач зазначав, що внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків відповідачами відбулося затягування розгляду справи, яка перебуває більше 11 років під слідством. Внаслідок протиправних дій посадових осіб прокуратури та слідства, позивач вимушена протягом тривалого часу вимагати незалежного, справедливого розслідування, ініціювати судові розгляди, звертатись до інших інстанцій, щоб захищати права та законні інтереси, протистояти незаконним діям відповідачів. Так, незаконними діями відповідачів позивачу було завдано майнової шкоди, яка була пов`язана з написанням заяв, пересилкою їх тощо, яка складає 23 100,00 грн. Внаслідок незаконних дій відповідачів позивачу також було завдано моральної шкоди, яка складає 3 434 139, 00 грн. Моральна шкода позивача полягає у тому, що внаслідок довготривалого розслідування вона не може домогтися справедливості та відновити свої порушенні права. ОСОБА_1 просила: захистити конституційне право позивача на компенсацію моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, протиправною довготривалою бездіяльністю, неефективним розслідуванням відповідачами КС № 25090112 перереєстрованої за № 12012220500000466 за фактом подій 28 квітня 2009 року; відшкодувати з державного бюджету України на користь позивача процесуальні витрати, які було зроблено при неодноразових зверненнях до правоохоронних органів, прокуратури та суду для захисту своїх прав і прав і законних інтересів її неповнолітнього сина в період часу з 28 квітня 2009 року по теперішній час, у зв`язку з незаконними рішеннями, протиправною тривалою бездіяльністю, неефективним розслідуванням, порушенням розумних строків досудового слідства вказаної кримінальної справи відповідачами у сумі 23 100, 00 грн; відшкодувати з державного бюджету України на користь позивача моральну шкоду, завдану незаконними рішеннями, протиправною довготривалою бездіяльністю, неефективним розслідуванням, порушенням розумних строків досудового слідства посадовими особами Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області, Новобаварського відділу ХМП № 2 при проведенні досудового слідства КС №25090112 від 17 листопада 2009 року, яку зареєстровано в ЄРДР 13 грудня 2012 року за № 12012220500000466 за частиною другою статті 153, частиною другою статті 296, частиною другою статті 384 КК України, у сумі 3 434 139, 00 грн. Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 21 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 як відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що: для наявності підстав зобов`язання відшкодувати шкоду відповідно до вимог статті 1174 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, наявність шкоди, протиправність дій її завдавача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, а тому позивач у цій справі повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди, і що дії або бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування шкоди у розумінні статей 1167, 1174 ЦК України. Положення статті 1174 ЦК України свідчить про те, що моральна шкода, завдана фізичній особі незаконною бездіяльністю посадової особи при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою і при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Такі правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 638/6363/19; надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом репутації тощо. судом встановлено, що протиправна бездіяльність уповноважених осіб прокуратури Харківської області щодо проведення необхідної перевірки заяви ОСОБА_1 про злочин, надмірна тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні за її заявою, неодноразове прийняття слідчими прокуратури передчасних рішень про закриття кримінального провадження у спосіб, який вочевидь для заявниці демонструє ігнорування її доводів, марнування часу, який вона змушена була витрачати на скасування протиправних постанов про закриття кримінального провадження, докладання додаткових зусиль для організації свого життя в сукупності призвели до заподіяння моральних страждань, яких вона зазнала під впливом цих скасованих рішень, а відтак і моральної шкоди. суд відхилив доводи відповідачів та посилання на відповідну практику Верховного Суду про те, що скасування судом процесуальних рішень слідчого (прокурора) про закриття кримінального провадження не є безумовною підставою для висновку про порушенням прав позивача, не свідчить про протиправність дій або бездіяльність органу досудового розслідування, оскільки у цій справі підставою відшкодування шкоди є не такий факт скасування, а саме систематичне прийняття відповідних рішень без проведення відповідно до вимог КПК України перевірки заяви особи про злочин, що свідчить про надмірну тривалість досудового розслідування; при визначені розміру відшкодування моральної шкоди суд виходив з того, що розмір моральної шкоди, заявлений позивачем, не відповідає вимогам розумності, та справедливості. Неправомірні рішення та бездіяльність слідчих прокуратури Харківської області завдали моральних страждань ОСОБА_1 , які виразилися в зміні її нормального життєвого ритму та вимагали від неї зусиль щодо відновлення своїх прав. Проте інших доказів на підтвердження немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, істотності змін в житті тощо) до суду не надано, а тому, враховуючи конкретні обставини справи, глибину заподіяної моральної шкоди, характер та обсяг душевних, психічних страждань, яких зазнала ОСОБА_1 внаслідок незаконних рішень та бездіяльності органів прокуратури, вимоги розумності, добросовісності, виваженості та справедливості, суд вважає, що сума 5 000,00 грн є достатнім розміром відшкодування спричиненої моральної шкоди; Державна казначейська служба України не порушувала прав та обов`язків позивача, не вступала із ним у будь-які правовідносини та не завдала йому жодної шкоди, тому не може нести відповідальність за шкоду, завдану позивачу іншими суб`єктами. Тому Державна казначейська служба України є неналежним відповідачем у даній справі; при відмові у задоволенні позовних вимог про стягнення майнової шкоди, суд першої інстанції зробив висновок, що позивачем не було доведено факту завдання їй відповідачами майнової шкоди у розмірі 23 100,00 грн, а саме не було доведено причинно-наслідкового зв`язку між витратами, які вона понесла та тим, що ці витрати були пов`язані саме з діями/бездіяльністю відповідачів у справі. Постановою Полтавського апеляційного суду від 14 червня 2023 року апеляційні скарги Харківської обласної прокуратури та Головного управління національної поліції в Харківській області залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 21 жовтня 2021 року залишено без змін. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що: висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог є законними і обґрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону; апеляційний суд відхилив аргумент апеляційних скарг про те, що реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого під час досудового розслідування в порядку вимог КПК України є механізмом реалізації її права на контроль за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій досудового розслідування в порядку кримінального судочинства і не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди. Оскільки у даному випадку неможливо застосовувати висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року справа № 686/27885/19 та від 03 березня 2021 по справі №638/17962/15 відповідно до яких, наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої й, відповідно, не може бути підставою для безумовного стягнення відшкодування моральної або матеріальної шкоди. Адже , в справі що переглядається судом, підставою для звернення до суду стало те , що досудове розслідування триває з 2009 року. Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що незаконність рішень посадових осіб підтверджується неодноразовими скасуваннями постанов про закриття кримінального провадження, а відтак, апеляційний суд вважав, що в цій справі наявні підстави для відшкодування моральної шкоди, адже присутні всі три критерії передбачені статтею 1174 ЦК України, що зумовлюють настання деліктної відповідальності; колегія суддів також відхилила посилання на те, що незгода позивача з прийнятими рішеннями посадових осіб, які були оскаржені не свідчить про появу правових підстав для відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 . Оскільки сам по собі факт реалізації свого права ОСОБА_1 передбаченого КПК України на оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого під час досудового розслідування, не позбавляє її права на відшкодування моральної шкоди передбаченого цивільним законодавством України; апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції було вірно встановлено, що протиправна бездіяльність уповноважених осіб прокуратури Харківської області щодо проведення необхідної перевірки заяви ОСОБА_1 про злочин, надмірна тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні за її заявою, неодноразове прийняття слідчими прокуратури передчасних рішень про закриття кримінального провадження, скасування протиправних постанов про закриття кримінального провадження, докладання додаткових зусиль для організації свого життя в сукупності призвели до заподіяння моральних страждань, яких ОСОБА_1 зазнала під впливом цих скасованих рішень, а відтак і моральної шкоди; суд першої інстанції здійснив вірне посилання на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до якої, позивач може претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження, якщо доведе факт надмірної тривалості досудового розслідування і те, що тим самим йому було завдано матеріальної чи моральної шкоди, та обґрунтує її розмір; апеляційний суд зробив висновок, що аргументи апеляційних скарг не спростовують висновків суду щодо розміру моральної шкоди, та не дають підстав для здійснення висновку, що розмір моральної шкоди який підлягає компенсації за завдану ОСОБА_1 моральну шкоду не відповідає вимогам розумності, виваженості і справедливості визначених статті 1174 ЦК України. Оскільки правильним є твердження суду першої інстанції, що факт тривалої протиправної бездіяльності посадових осіб відповідача щодо проведення необхідної перевірки заяви ОСОБА_1 про злочини, надмірну тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні за її заявою, неодноразове скасування слідчими суддями постанов про закриття кримінального провадження - є доведеним. Відтак, колегія суддів не вбачала підстав для скасування рішення, яке було прийняте з урахуванням конкретних обставин справи, глибини заподіяної моральної шкоди, характеру та обсягу душевних, психічних страждань, яких зазнала ОСОБА_1 внаслідок незаконних рішень та бездіяльності органів прокуратури. З огляду на що можна зробити висновок про відсутність підстав для відмови ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині компенсації моральної шкоди у сумі 5 000 грн. 19 липня 2023 року заступник керівника Харківської обласної прокуратури засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 21 жовтня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 червня 2023 року, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, заступник керівника Харківської обласної прокуратури просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що на електронну адресу обласної прокуратури та через підсистему Електронний суд в електронний кабінет Харківської обласної прокуратури постанова не надходила. Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року). Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. (частина перша та друга статті 390 ЦПК України) Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його. Підставою касаційного оскарження судових рішень заступник керівника Харківської обласної прокуратури зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17; від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц. Касаційна скарга мотивована тим, що: в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування реалізується така засада кримінального судочинства, як реалізація особою права на оскарження їх процесуальних рішень, дій чи бездіяльності до суду. Суд, здійснюючи нагляд за дотриманням верховенства права та законності у процесуальній діяльності слідчого та прокурора, забезпечує дотримання основних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль за їх діяльністю, що має на меті усунути недоліки у такій діяльності. Наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб сама по собі не можу свідчити про незаконність їх діяльності як такої й, відповідно, не може бути підставою для безумовного відшкодування моральної шкоди; таким чином, посилання позивача на задоволення судами її скарг та зобов`язання вчинити певні дії, не свідчить про протиправність дій працівників органів Харківської обласної прокуратури та завдання моральної шкоди позивачу, ураховуючи те, що її права та інтереси були поновлені; в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіюваною шкодою; у постанові Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 указано, що необхідною умовою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Наявність цих умов в межах розгляду цивільної справи має довести позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди; позивачем не надано доказів, які підтверджують причинно-наслідковий зв`язок між діями (бездіяльність) працівників органів Харківської обласної прокуратури та шкодою, яка за її твердженням, була заподіяна; при ухваленні рішення суди обмежились констатацією факту спричинення позивачу моральних страждань; У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. Суди встановили, що відомості про проведення дослідчої перевірки за фактом подій 28 квітня 2009 року та досудового слідства кримінальної справи № 25090112 внесено до ЄРДР за № 12012220500000466 за частиною другою статті 153, частиною другою статті 296, частиною другою статті 384 КК України. 28 квітня 2009 року відбулася подія, яка, зі слів позивача, полягала у тому, що група осіб затримала, побила, пограбувала та зґвалтувала неповнолітнього сина позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 29 квітня 2009 року до Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області надійшла заява ОСОБА_1 , в якій остання просила вжити заходів до невідомих осіб, які спричинили її сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тілесні ушкодження. 29 квітня 2009 року позивач разом із сином звернулась до лікарні. 30 квітня 2009 року ОСОБА_2 проведено судово-медичне обстеження за результатами якого встановлено, що ОСОБА_2 завдано легкі тілесні пошкодження. 08 травня 2009 року начальником Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС в Харківській області винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину. 11 червня 2009 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до прокуратури, в якій просила скасувати постанову від 08 травня 2009 року, її заява була задоволена, а постанова скасована. 04 липня 2009 року оперуповноваженим Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС в Харківській області ОСОБА_17 . винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи. Постанову було скасовано прокуратурою. 17 вересня 2009 року оперуповноваженими СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_30., який проводив за даним фактом перевірку, після неодноразових додаткових перевірок, винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених статтями 296, 125, 152, 153, 154 КК України. Постановою прокурора Жовтневого району м. Харкова від 17 листопада 2009 року вказана постанова скасована. 30 листопада 2009 року, постановою слідчого Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС в Харківській області, досудове провадження у кримінальній справі № 25090112 зупинено. 24 грудня 2009 року ОСОБА_2 отримав копію постанови про порушення кримінальної справи. 10 березня 2010 року, постановою заступника начальника СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС в Харківській області майором міліції ОСОБА_24 В. на підставі статті 206 пункт 3 КПК України досудове провадження у кримінальній справі № 25090112 зупинено, у зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила злочин. 21 липня 2010 року прокуратурою району за результатами вивчення матеріалів вказаної кримінальної справи постанова про зупинення досудового слідства заступника начальника СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС в Харківській області майора міліції ОСОБА_24. від 10 березня 2010 року скасована, а матеріали кримінальної справи разом із письмовими вказівками прокуратури району про необхідність виконання додаткових слідчих дій направлена до СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області. 02 грудня 2010 року постановою слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУВС України в Харківській області лейтенанта міліції ОСОБА_18., досудове слідство у кримінальній справі № 25090112 - зупинено на підставі статей 130, 206, пункту 3 статті 209 КПК України, особи, які вчинили злочин не встановлені. 31 березня 2011 року старшим слідчим СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВД України в Харківській області капітаном поліції Конохіним А. В. винесено постанову про закриття кримінальної справи № 25090112 за відсутністю складу злочину. Прокуратурою Жовтневого району вказану постанову було скасовано 01 квітня 2011 року, а справу спрямовано для організації подальшого досудового розслідування до СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВД України в Харківській області. 12 грудня 2011 року постановою старшого слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВД України в Харківській області Жижиною А. Н. досудове розслідування у кримінальній справі № 25090112 - зупинено. 19 травня 2012 року постановою старшого слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВД України в Харківській області капітаном міліції Ковалевою В. А. досудове розслідування у кримінальній справі № 25090112 - зупинено. Постановою слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області лейтенантом міліції Рижовим А. В. від 16 серпня 2013 року відмовлено у залучені в якості законного представника потерпілого ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012220500000466 від 13 грудня 2012 року, так як ОСОБА_2 є повнолітнім та працездатним. 04 лютого 2014 року постановою старшого слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції Погорєлова Д.О. залучено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012220500000466 від 13 грудня 2012 року як законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Постановою старшого слідчого СВ Новобаварського відділу поліції ГУ НП в Харківській області майором поліції ОСОБА_34. від 05 лютого 2019 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012220500000466 від 13 грудня 2009 року закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 складів кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 153, частиною другою статті 296, частиною другою статті 384 КК України. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 червня 2019 року скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ Новобаварського відділу поліції ГУ НП в Харківській області майора поліції Погорєлова С. В. від 05 лютого 2019 року про закриття кримінального провадження № 12012220500000466 від 13 грудня 2012 року - задоволено. Постанову старшого слідчого СВ Новобаврського відділу поліції ГУ НП в Харківській області майора поліції Погорєлова С.В. від 05 лютого 2019 року про закриття кримінального провадження № 12012220500000466 від 13 грудня 2012 року - скасовано. Представником Головного управління національної поліції в Харківській області надано суду інформацію по кримінальному провадженні, щодо проведених у ньому дій. Згідно інформації по кримінальному провадженню № 1201222050000466, встановили, що у провадженні СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження №12012220500000466 від 13 грудня 2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 296, частиною другою статті 153, частиною першою статті 384 КК України за фактом того, що 28 квітня 2009 року приблизно о в 20 год. 00 хв. невідомі особи, перебуваючи на території ЗОШ № 59, розташованої за адресою: м. Харків, пров. Чаплигінський, 12, з хуліганських мотивів нанесли легкі тілесні ушкодження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 29 квітня 2009 року вказану інформацію зареєстровано до ЖРЗПЗ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області за № 3209. 17 листопада 2009 року за вказаним матеріалом порушено кримінальну справу № 25090112. 13 грудня 2012 року відомості внесено до ЄРДР за №12012220500000466. В ході досудового розслідування проведено судово-медичну експертизу, відповідно до висновку якої від 12 січня 2010 року №6566-ая/09 у неповнолітнього ОСОБА_2 мали місце садни на обличчі, кровопідтік в лівій скроневій області, садни на верхніх і нижніх кінцівках, в районі грудної клітки, кровопідтік на нижніх кінцівках, які утворились в результаті неодноразового травматичного впливу тупих твердих предметів і не виключено, що в строк 28 квітня 2009 року, та що відносяться до легких тілесних ушкоджень. Крім того, в ході розслідування неодноразово допитані потерпілий ОСОБА_2 , свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 . Під час досудового розслідування проведено судово-цитологічну експертизу з метою встановлення наявності на досліджуваних об`єктах (двох презервативах) вилучених на місці події слідів, які б могли вказати на осіб, що безпосередньо вчинювали хуліганські, насильницькі дії, однак відповідно до висновку експерта ХОБСМЕ №66-ц/2014 від 29 січня 2014 року таких слідів на вказаних об`єктах не знайдено. Факт спричинення 28 квітня 2009 року тілесних ушкоджень ОСОБА_2 у дворі школи № 59 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_20 та ОСОБА_4 , а також той факт, що останні насильно заставляли пити ОСОБА_2 самогон, у своїх показах підтверджують ОСОБА_10 , ОСОБА_8 . Також факт нанесення одного удару у грудну клітину ОСОБА_2 ОСОБА_9 у своїх показах підтверджують ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Крім того у своїх показах ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , підтверджують той факт, що ОСОБА_2 , знаходячись у стані сильного алкогольного сп`яніння, у дворі Музикальної школи, що розташована по вул. М. Конєва, 28 квітня 2009 року близько 21.30 добровільно орально мастурбував близько 30 сек статевий член ОСОБА_10 . На цей час проведено наступні заходи: 1.Оновлено план проведення слідчих розшукових дій за матеріалами кримінального провадження № 12012220500000466.

2. Створено слідчо-оперативну групу, до якої включено досвідчених працівників СКР Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області.

3. Додатково допитано у якості свідка ОСОБА_8 .

4. Проведено слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_8 що до протиправних дій у відношенні ОСОБА_2 , що мали місце 28.04.2009 у вечірній час.

5. До оперативного підрозділу у порядку ст. 40 КПК України направлено доручення щодо встановлення теперішнього місцезнаходження свідка ОСОБА_21 .

6. Зібрано матеріали, що характеризують особи ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_22 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 .

7. Додатково допитано за обставинами кримінального провадження ОСОБА_2 ОСОБА_1 посилалася на те, що в рамках досудового розслідування, окрім усього, було вчинено багато порушень. Так, докази базувалися на неправдивих показаннях свідків, було здійснено підробку висновків експертів, пояснень сторін. Усі ці дії були вчинені працівниками правоохоронних органів. Позивач неодноразово зверталась із заявами до слідчих, експертів та прокуратури з вимогами про належне проведення досудового розслідування. Однак, враховуючи те, що її заяви та заперечення не були враховані органами досудового розслідування ОСОБА_1 була вимушена звертатись із заявами про порушення кримінальних справ стосовно вказаних фактів. Так, 08 травня 2009 року до Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з заявою звернулась гр. ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якій просила вжити заходи виховного характеру до неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки останній ображає її малолітнього сина. Постановою від 10 травня 2009 року відмовлено в порушені кримінальної справи. 24 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до прокуратури з заявою про скасування зазначеної постанови. Листом Прокуратури Жовтневого району м. Харкова від 23 жовтня 2012 року ОСОБА_1 повідомлено, що підстав для скасування постанови не встановлено. Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 грудня 2012 року направлено скаргу ОСОБА_1 в частині вимог про порушення кримінальної справи відносно о/у ВКМСД Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_25. прокуратуру Жовтневого району м. Харкова, а в частині вимог про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_21 - до Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області. 30 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до прокурора Жовтневого району м. Харкова з заявою, в якій просила притягнути до кримінальної відповідальності старшого інспектора Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_32., який згідно твердження ОСОБА_1 здійснив службове підроблення під час дослідчої перевірки за матеріалами ЖРЗПЗ № 5325 від 27 червня 2010 року. Проте, відомості по зазначеній заяві не були внесені до ЄРДР. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2013 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокуратури Жовтневого району м. Харкова щодо невнесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задоволено частково. Зобов`язано прокуратуру Жовтневого району м. Харкова внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, відображені в заяві ОСОБА_1 від 30 вересня 2013 року. 02 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з заявою, в якій просила притягнути до кримінальної відповідальності за статтями 383, 384 КК України ОСОБА_21 , посилаючись на те, що останньою було здійснено завідомо неправдиве повідомлення органам внутрішніх справ про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого статтею 125 КК України та надано завідомо неправдиві показання в рамках проведення перевірки її заяви за матеріалами ЖРЗПЗ-5325/1 від 14 червня 2012 року. Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 листопада 2014 року було зобов`язано СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про злочини, відображені в заяві ОСОБА_1 від 02.10.2013 Б-1071. 14 листопада 2013 року відповідні відомості по заяві ОСОБА_1 від 02 жовтня 2013 року було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013220500002740. Постановою слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Рижова А. В. від 14 січня 2014 року ОСОБА_1 відмовлено у визнанні потерпілою по вказаному кримінальному провадженню. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 лютого 2014 року скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про відмову у визнанні потерпілою - задоволено частково. Скасовано постанову слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області лейтенанта міліції Рижова А. В. від 14 січня 2014 року про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному 14 листопада 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013220500002740 (кримінальне провадження №12013220500002740). 02 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до прокуратури Жовтневого району м. Харкова з заявою, в якій просила внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень відносно оперуповноваженого СКР Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_17 за частинами першою та третьою статті 364, частиною першою статті 366, частиною першою статті 367 КК України. Листом № 04-57-1792-12 від 03 грудня 2013 року за підписом прокурора Жовтневого району м. Харкова заявницю повідомлено про відсутність підстав для внесення до ЄРДР відомостей за її заявою від 02 грудня 2013 року. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 грудня 2013 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано прокуратуру Жовтневого району м. Харкова внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_1 від 02 грудня 2013 року, про що повідомити заявницю. (кримінальне провадження № 42013220100000166). 27 січня 2014 року старшим слідчим СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області було винесено постанову про відмову в задоволенні заяви від 24 січня 2014 року щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 384 КК України і наданні скаржнику документа, що підтверджує прийняття заяви та її реєстрацію. У постанові слідчого про відмову в задоволенні заяви від 27 січня 2014 року старшого слідчого вказується, що 28 квітня 2009 року близько 20.00 години, невідомі особи, перебуваючи на території ЗОШ №59 в м. Харкові, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 здійснили хуліганські дії по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_2 . Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 лютого 2014 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення задоволено. Зобов`язано СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківської області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про злочини, відображені в заяві ОСОБА_1 від 24 січня 2014 року (кримінальне провадження № 12014220500000334). 25 квітня 2014 року старшим слідчим СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майором міліції ОСОБА_34. було винесено рішення про відмову у реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань від 22 квітня 2014 року № Б-325 про кримінальне правопорушення. У відповіді слідчого С. В. Погорєлова від 25 квітня 2014 року № 65/СВ-1131 повідомляється ОСОБА_1 про проведення перевірки за її заявою на підставі ЗУ «Про звернення громадян», у разі встановлення під час перевірки наявність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 153 КК України вказана інформація буде внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 травня 2014 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення задоволено. Зобов`язано СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про злочини, відображені в заяві ОСОБА_1 від 22 квітня 2014 року № Б-325 відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 153 КК України (кримінальне провадження № 12014220500001701). 20 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Прокурора Жовтневого району з заявою про об`єднання декількох кримінальних проваджень в одне. Відповідно до листа Прокуратури Жовтневого району м. Харкова від 12 грудня 2012 року - за результатами проведеної перевірки встановлено, що кримінальну справу № 25090112 зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 13 грудня 2012 року за № 12012220500000466 з кваліфікацією за частиною другою статті 296 296 КК України. Листом Прокуратури Жовтневого району м. Харкова від 04 листопада 2014 року ОСОБА_1 було повідомлено, що прокуратурою Жовтневого району м. Харкова розглянуто звернення від 20 жовтня 2014 року щодо необхідності об`єднання матеріалів кримінальних проваджень № 12012220500000466, № 12014220500001701, № 12014220500000334 та з інших питань. У провадженні слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області знаходиться кримінальне провадження №12012220500000466 зі встановленням правової кваліфікації за частиною другою статті 296 КК України, за фактом вчинення неправомірних дій відносно ОСОБА_2 . У провадженні слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області знаходиться кримінальне провадження №12014220500001701 зі встановленням правової кваліфікації за частиною третьою статті 153 КК України за фактом вчинення неправомірних дій відносно ОСОБА_2 . У провадженні слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області знаходиться кримінальне провадження №12014220500000334 зі встановленням правової кваліфікації за частиною другою статті 384 КК України за фактом надання завідомо неправдивих показань у кримінальному провадженні №12012220500000466. 18 березня 2015 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до першого заступника начальника Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Попельнюка Ю. П., в якій просила внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР відносно судового експерта-почеркознавця Харківського науково-дослідного інституту ім. М. С. Бокаріуса ОСОБА_23 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частинами першою та другою статті 384 КК України. Однак вказані відомості внесені не були. ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова зі скаргою на бездіяльність слідчого, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 березня 2015 року зобов`язано слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого першою та другою статті 384 КК України за заявою ОСОБА_1 від 18 березня 2015 року. Постановою від 29 січня 2019 року кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120152205000000748 від 18 квітня 2015 року закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_23 ознак складу кримінальних правопорушень передбачених частинами першою та другою статті 384 КК України. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 червня 2019 року скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови старшого слідчого СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області майора поліції Погорєлова С. В. від 29 січня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12015220500000748 від 18 квітня 2015 року - задоволено. Постанову старшого слідчого СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області майора поліції Погорєлова С. В. від 29 січня 2019 року про закриття кримінального провадження №12015220500000748 від 18 квітня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 384 КК України - скасовано. Матеріали кримінального провадження № 12015220500000748 від 18 квітня 2015 року разом із ухвалою направлено до слідчого відділу Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області - для проведення досудового розслідування. 11 квітня 2016 року на особистому прийомі в Жовтневому відділі Харківської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_1 була подана заява про внесення до ЄРДР відомостей, які свідчать про скоєння службовою особою - заступником начальника СВ Жовтневого відділення поліції Київського ВП ГУ НП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_24 злочину, передбаченого частиною другою статті 382 КК України. Проте відомості, відображені в її заяві до прокуратури впродовж 24 годин до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були. Зазначила, що 31 березня 2016 року вона звернулася із заявою до начальника СВ Жовтневого відділення поліції Київського ВП ГУНП в Харківській області, у якій просила виконати судове рішення від 08 листопада 2013 року, у якому слідчий суддя Жовтневого райсуду м. Харкова зобов`язав СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області внести до ЄРДР відомості про злочини, відображені у заяві ОСОБА_1 від 02 жовтня 2013 року - за статтями 383, 384 КК України. Проте вказана ухвала суду дотепер не виконана у повному обсязі 08 квітня 2016 року заявниця отримала письмову відповідь за підписом заступника начальника СВ Жовтневого відділення поліції Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_24., в якій повідомлено, що підстав для внесення в ЄРДР відомостей про злочин за статтею 383 КК України у слідства відсутні, що свідчить про умисне невиконання службовою особою судового рішення, що набрало законної сили. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 квітня 2016 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Жовтневого відділу Харківської місцевої прокуратури № 2 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задоволено частково. Зобов`язано прокурора Жовтневого відділу Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області впродовж 24-х годин з моменту отримання копії даної ухвали внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за ознаками частини другої статті 382 КК України, відображені в заяві ОСОБА_1 від 11 квітня 2016 року (кримінальне провадження № 42016221080000131). 11 травня 2016 року на особистому прийомі в Жовтневому відділі Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_1 була подана заява про внесення до ЄРДР відомостей, які свідчать про скоєння співробітником Жовтневого відділення Київського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_25 злочину, передбаченого частиною другою статі 384 КК України. Зазначила, що під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42013220100000019 від 11 лютого 2013 року за ознаками складу злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України о/у ВКМСД ГУ МВСУ в Харківській області ОСОБА_25., під час її допиту в якості свідка у 2013 року, давала завідомо неправдиві покази, штучно створювала докази обвинувачення відносно її сина ОСОБА_2 , а також сприяла захисту підозрюваних у кримінальному провадженні № 12012220500000466 від 13 грудня 2013 року з правовою кваліфікацією за частиною другою статті 153 КК України, яке було порушено за фактом подій 28 квітня 2009 року, досудове слідство по якому триває дотепер. Проте відомості, відображені в її заяві до прокуратури впродовж 24 годин до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були. 18 травня 2016 року ОСОБА_1 оскаржила зазначені дії до суду. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 травня 2016 року зобов`язано прокурора Жовтневого відділу Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області впродовж 24-х годин з моменту отримання копії даної ухвали внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за ознаками частино другої статті 384 КК України відображені в заяві ОСОБА_1 від 11 травня 2016. 23 вересня 2016 року ОСОБА_1 подано заяву до Новобаварсього відділу Харківської місцевої прокуратури № 2, в якій зазначено відомості щодо вчинення заступником начальника СВ Новобаварського ВП Київського ВП ГУНП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_24 дій, які містять ознаки складу злочинів, передбачених частинами другою, третьою статті 365 КК України. Відповідно до листа в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Фільчакова О. від 26 вересня 2016 року, відомості, викладені у зверненні ОСОБА_1 , не підлягають внесенню до ЄРДР, у зв`язку з відсутністю у викладених обставинах ознак кримінального правопорушення, що охоплюються поняттям, визначеним у статті 11 КК України та пунктом 4 частини п`ятої статті 214 КПК України. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2016 року скаргу ОСОБА_1 вх. № 29072 від 29 вересня 2016 року - задоволено. Зобов`язано заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 Грюка В. В. протягом 24 годин з моменту отримання зазначеної ухвали в порядку статті 214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_1 від 23 вересня 2016 року за ознаками складу злочинів, передбачених частинами другою та третьою статті 365 КК України, вирішити питання про початок досудового розслідування, видати ОСОБА_1 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження № 42016221080000270). 08 грудня 2016 року ОСОБА_1 подано до Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури № 2 заяву з повідомленням про вчинення дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою та третьою статті 365 КК України. Станом на 16 грудня 2016 року, а саме на момент подання скарги, в порушення вимог статті 214 КПК України відомості про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування не внесені. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року каргу ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано прокурора Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури № 2 внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинені кримінальні правопорушення за заявою ОСОБА_1 від 08 грудня 2016 року (кримінальне провадження № 4201622108000305). 05 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Харківської місцевої прокуратури № 2 із заявою про вчинення кримінального правопорушення, здійсненого, на її думку, службовими особами Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною другою статті 365, частиною третьою статті 365, частиною першою статті 366, частиною другою статті 366, частиною другою статті 367, частиною першою статті 367 КК України. Дану заяву було направлено до прокуратури Харківської області. 23 лютого 2017 року з прокуратури Харківської області заявнику було направлено відповідь про відсутність підстав для внесення до ЄРДР відомостей за поданою нею заявою, оскільки заява не містить об`єктивних підстав для внесення відомостей до ЄРДР. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 травня 2017 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Харківської області та зобов`язання внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань задоволено. Зобов`язано уповноважену особу прокуратури Харківської області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою про вчинення кримінального правопорушення, поданою ОСОБА_1 15 лютого 2017 року щодо службових осіб Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_26 ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною другою статті 365, частиною третьою статті 365, частиною першою статті 366, частиною другою статті 366, частиною другою статті 367, частиною першою статті 367 КК України 07 квітня 2017 року ОСОБА_1 було подано до Новобаварського відділення Харківської місцевої прокуратури № 2 Новобаварського ВП Київського ВП ГУНП у Харківській області заяву з повідомленням про вчинення, на її думку, заступником начальника СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_24 В. дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366, 367 КК України. Станом на момент подання скарги, в порушення вимог статті 214 КПК України відомості про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування не внесені. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 квітня 2017 року скаргу на бездіяльність заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Грюка В. В., що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 07 квітня 2017 року ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Грюка В. В., внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_1 від 07 квітня 2017 року та повідомити заявника про вказані процесуальні дії в порядку, передбаченому КПК України (кримінальне провадження № 42017221080000139, № 42017221080000138). 19 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Грюка В. В. із заявою про вчинення колишніми працівниками міліції Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_30 та ОСОБА_31 кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою та третьою статті 365 КК України. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 січня 2018 року скаргу ОСОБА_1 вх. №34123 від 22 грудня 2017 року задоволено. Зобов`язано прокурорів Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури № 2 протягом 24 годин з моменту отримання зазначеної ухвали в порядку ст. 214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_1 від 19 грудня 2017 року за ознаками складу злочинів, передбачених другою та третьою статті 365 КК України, та вирішити питання про початок досудового розслідування (кримінальне провадження № 42018221080000027). 08 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 Грюка В. В. із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України (службове підроблення). Фабула кримінального правопорушення: заступник начальник СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_24. під час проведення дослідчої перевірки за матеріалами ЖРЗПЗ № 5325 від 27 червня 2010 року зробив службове підроблення документів, а саме: протоколу - заяви від 27 червня 2010 року ОСОБА_1 , пояснення від 27 червня 2010 року ОСОБА_1 , які підписані ОСОБА_32 , почерк у документах належить ОСОБА_24 . Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 лютого 2019 року скаргу ОСОБА_1 (вх. №3216 від 05 лютого 2019 року) про оскарження бездіяльності прокурорів Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури №2 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 28 січня 2019 року задоволено. Зобов`язано прокурорів Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури №2 протягом 24 годин з моменту отримання зазначеної ухвали в порядку статті 214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_1 від 28 січня 2019 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною статті 366 КК України, та з моменту внесення відомостей до ЄРДР вручити ОСОБА_1 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження № 42019221080000052). 01 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури № 2 із заявою, в якій повідомила про вчинення старшим слідчим Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_34., прокурором Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_33 кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 365 КК України. У заяві ОСОБА_1 були викладені обставини вчинення кримінального правопорушення, в зв`язку з чим вона просила внести відповідні відомості до ЄРДР. 02 липня 2019 року ОСОБА_1 отримано відповідь за підписом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Грюка В. В. про відсутність підстав для внесення відомостей за заявою ОСОБА_1 до ЄРДР. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 липня 2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано посадових осіб Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури № 2 внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення за заявою ОСОБА_1 від 01 липня 2019 року (кримінальне провадження №4219221080000203). Як вбачається з листа прокуратури Харківської області від 14 квітня 2020 року, на час надання цього листа, в провадженні територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, перебувають матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні №42013220100000019 від 11 лютого 2013 року за заявою ОСОБА_1 про неправомірні дії співробітників ВКМСД Жовтневого РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366, частиною першою статті 384 КК України. Крім цього, в провадженні ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, перебувають матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42016221080000147 від 30 травня 2016 року за заявою ОСОБА_1 , щодо неправомірних дій оперуповноважених ВКМСД ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_25., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 384 КК України. Разом з тим у провадженні ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, перебувають матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42016221080000270 від 24 жовтня 2016 року щодо заступника начальника СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_24. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою та третьою 365 КК України. Крім того, в провадженні ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, перебувають матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42017221080000138 від 04 травня 2017 року щодо вчинення кримінальних правопорушень заступником начальника СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_24 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366, частиною першою статті 367 КК України. У провадженні ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, перебувають матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні №42016221080000305 від 23 грудня 2016 року щодо непроведення досудового розслідування в кримінальних провадженнях, зареєстрованих за фактами вчинення неправомірних дій стосовно ОСОБА_2 слідчим СВ Новобаварського ВП Г`УНП в Харківській області Кононіхіним О. В. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою та третьою 365 КК України. Окрім цього, в провадженні ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, перебувають матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні № 62019170000000391 від 22 травня 2019 року щодо неправомірних дій працівників прокуратури Харківської області під час здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42016221080000305, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною статті 396 КК України. Також ТУ ДБР, розташованим у м. Полтаві, проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42017221040000019 від 21 квітня 2017 року за частиною першою статті 367, частиною першою статті 376, частиною першою статті 396 КК України, розпочатому на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2017 року, про вчинення кримінальних правопорушень працівниками Московського ВП ГУНП в Харківській області та Харківської місцевої прокуратури №

4. Крім цього, ТУ ДБР, розташованим у м. Полтаві, проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42017220000000807 від 25 липня 2017 року, розпочатому на підставі ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 липня 2017 року, за заявою ОСОБА_1 щодо вчинення кримінальних правопорушень працівниками Новобоварського ВП ГУНП в Харківській області та Харківської місцевої прокуратури № 2, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою статті 256, частиною першою статті 366, частиною першою статті 367, частиною першою статті 396 КК України. Разом з цим ТУ ДБР, розташованим у м. Полтаві, проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42018221080000168 від 08 червня 2018 року щодо неправомірних дій працівників УПП в Харківській області, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 256, частиною першою статті 396 КК України. Слідчим відділом Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування в кримінальних провадженнях № 12012220500000466 від 13 грудня 2012 року за частиною другою статті 153, частиною другою статті 296, часиною другою статті 384 КК України та № 12016220470006248 від 13 серпня 2016 року за частиною першою статті 115, частиною другою статті 127 КК України. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 56 Конституція України). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України). Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України). Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22). Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, що вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21). По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (61-18013сво18). За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу). Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України. Відповідно до цієї норми обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу (див. постанову Верховного Суду України від 22 червня 2017 року у справі № 6-501цс17). Відповідно до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суд від 18 грудня 2019 року в справі № 688/2479/16-ц (провадження № 14-447цс19) вказано, що «34. Велика Палата Верховного Суду вже доходила висновку, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду, можуть бути предметом розгляду у випадках, передбачених статтею 1176 ЦК України (див. пункт 68 постанови від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).

35. Вказана стаття регламентує відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

36. Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом (частини перша та друга статті 1176 ЦК України).

37. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудового розслідування, прокуратури і суду слід застосовувати частину шосту статті 1176 ЦК України, згідно з якою така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто, виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України) (див. висновки Верховного Суду України, викладений у постановах від 22 червня 2017 року в справі № 6-501цс17, від 25 травня 2016 року у справі № 6-440цс16; пункт 5.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17)». Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин, необхідністю відвідування органів досудового розслідування, неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність, підривом репутації тощо. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції позивач може претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження, якщо доведе факт надмірної тривалості досудового розслідування і те, що тим самим йому було завдано майнової чи моральної шкоди, та обґрунтує її розмір (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). Суди встановили, що: протиправна бездіяльність уповноважених осіб прокуратури Харківської області щодо проведення необхідної перевірки заяви ОСОБА_1 про злочин, надмірна тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні за її заявою, неодноразове прийняття слідчими прокуратури передчасних рішень про закриття кримінального провадження у спосіб, який вочевидь для заявниці демонструє ігнорування її доводів, марнування часу, який вона змушена була витрачати на скасування протиправних постанов про закриття кримінального провадження, докладання додаткових зусиль для організації свого життя в сукупності призвели до заподіяння моральних страждань, яких вона зазнала під впливом цих скасованих рішень, а відтак і моральної шкоди. Суди при визначенні розміру грошової компенсації моральної шкоди, з урахуванням конкретних обставин справи, характер та обсяг душевних, психічних страждань, яких зазнала ОСОБА_1 внаслідок незаконних рішень та бездіяльності органів прокуратури, вимоги розумності та справедливості, обґрунтовано визначили розмірі грошової компенсації моральної шкоди в сумі 5 000 грн. За таких обставин, суди зробили обґрунтований висновок про часткове задоволення позовних вимог про компенсацію моральної шкоди. Посилання у касаційній скарзі на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17; від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц необґрунтовані, оскільки вони зроблені за інших фактичних обставин. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої постанови апеляційного суду свідчить, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах). Керуючись статтями 260, 390, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Поновити заступнику керівнику Харківської обласної прокуратури строк на касаційне оскарження рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 21 жовтня 2021 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 14 червня 2023 року. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 21 жовтня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, Головного управління національної поліції в Харківській області, Державної казначейської служби України про компенсацію моральної шкоди. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. І. Крат І. О. Дундар Є. В. Краснощоков