Постанова 4813 № 947/39794/21

Номер провадження: 22-ц/813/6470/23 Справа № 947/39794/21 Головуючий у першій інстанції Васильків О. В. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 31.07.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Карташова О.Ю., Кострицького В.В. за участю секретаря судового засідання Долгової В.І., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Акціонерний Банк "Південний" розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2023 року, за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Банку "Південний" про захист прав споживачів, визнання неправомірної відмови про проведення реструктуризації кредитних зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання провести реструктуризацію, визнання заборгованості зі сплати кредитного договору відсутньою та визнання іпотеки за договором іпотеки припиненою, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Акціонерного Банку "Південний" про захист прав споживачів, визнання неправомірної відмови про проведення реструктуризації кредитних зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання провести реструктуризацію, визнання заборгованості зі сплати кредитного договору відсутньою та визнання іпотеки за договором іпотеки припиненою, в обґрунтування якої зазначила, що 19.01.2007 року між ОСОБА_1 та АБ "Південний" укладено кредитний договір № В19, за умовами якого позивачу відкрито кредитну лінію в сумі 130000 доларів США, позивач зобов`язалась сплатити за користування кредитом проценти за ставкою 14% річних і повернути заборгованість у строк до 18.01.2012 року. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між відповідачем та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира за адресою: АДРЕСА_1 . В зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" позивач 22.07.2021 року звернулась до банку з заявою про реструктуризацію зобов`язання за кредитним договором. Позивачем надані всі документи, дотримані усі вимоги, на підставі яких остання може реалізувати право на реструктуризацію кредитного зобов`язання, проте листом АБ "Південний" від 02.08.2021 року за вих. № 14-001-33063-2021 безпідставно відмовлено у проведенні реструктуризації на підставі наявної простроченої заборгованості станом на 01.01.2014 року. Позивач зазначає, що безпідставна відмова у проведенні реструктуризації кредитного зобов`язання порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є позивач у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки банк обмежив реалізацію прав споживача. Позивач просила суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, визнати відмову Акціонерного Банку "Південний" щодо проведення реструктуризації кредитних зобов`язань за Кредитним договором № В19 від 19.01.2007 року споживачу ОСОБА_1 неправомірною; провести реструктуризацію зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором № В19, укладеним 19.01.2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерним Банком "Південний" відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті"; визнати відсутність заборгованості ОСОБА_1 перед Акціонерним Банком "Південний" за кредитним договором № В19 від 19.01.2007 року, та визнати всі зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором № В19 від 19.01.2007 року припиненими; визнати кредитний договір № В19 від 19.01.2007 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним Банком "Південний" припиненим; визнати іпотеку за Іпотечним договором від 22.01.2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним Банком "Південний" припиненою. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Київський районний суд м. Одеси рішенням від 26 квітня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до Акціонерного Банку "Південний" про захист прав споживачів, визнання неправомірної відмови щодо проведення реструктуризації кредитних зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання провести реструктуризацію, визнання заборгованості зі сплати кредитного договору відсутньою та визнання іпотеки за договором іпотеки припиненою відмовив. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.п. 1 п. 7 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування» обов`язковою умовою для реструктуризації зазначено відсутність станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 1 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07.07.2010 року в справі № 2-1445/2010 з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 стягнуто на користь банку 140926,98 доларів США в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № В19. На підставі вказаного рішення видано виконавчі листи та відкрито виконавче провадження, яке тривало станом на 01.01.2014 року. За таких обставин суд першої інстанції вважав лист № 14-001-33063-2021 від 02.08.2021 року АБ «Південний» обґрунтованим. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Акціонерного Банку "Південний" про захист прав споживачів, визнання неправомірної відмови про проведення реструктуризації кредитних зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання провести реструктуризацію, визнання заборгованості зі сплати кредитного договору відсутньою та визнання іпотеки за договором іпотеки припиненою задовольнити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що предмет іпотечного договору єдине наявне нерухоме майно позичальника та ОСОБА_5 , в якому останні зареєстровані разом з сином ОСОБА_3 . Скаржник посилається на те, що положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» встановлено необхідність відсутності відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов`язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов`язання за яким подається заява та/або права та обов`язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов`язань, а не наявність між банком та позичальником судових процесів. Скаржник зазначає, що подання позову обґрунтовано забезпеченням ОСОБА_1 гарантії захисту конституційного права на житло, оскільки споживчий кредит надавався для цілей купівлі власного жита. (2) Позиція інших учасників справи Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.06.2023 року відповідачу, роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу. Відповідач копію ухвали про відкриття провадження та копіяю апеляційної скарги отримав 20.06.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, посилаючись на те, що позивач має прострочену заборгованість, яка стягнута на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 07.07.2010 року в справі № 2-1445/2010, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25.02.2011 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 05.07.2011 року та цю заборгованість необхідно було сплатити до 01.01.2014 року. Скаржник копію ухвали про відкриття провадження у справі отримала 19.06.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити. Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні апеляційну скаргу просила залишити без змін, а скаргу без задоволення. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що порядок реструктуризації заборгованості визначений Розділом IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування», в п.п. 1 п. 7 якого обов`язковою умовою для реструктуризації зазначено відсутність станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 1 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації. Суд вважав, що з наданих стороною позивача матеріалів не вбачається обов`язку банку провести реструктуризацію заборгованості відповідно до порядку, визначеного Розділом IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування», тому дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до статті 2 Закону України «Про споживче кредитування» метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами. Стаття 3 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про споживче кредитування» реструктуризація зобов`язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту. 13 квітня 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-IX, який набрав законної сили 23 квітня 2021 року. Цим законом внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», а саме Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 7 згідно із Законом від 13 квітня 2021 року № 1381-IX. Відповідно до підпунктів 1-2 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі: - наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника; - відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 01 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 01 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; - виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом «г» частини першої статті 121 Земельного кодексу України. Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов: - предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); - у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об`єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); - предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); - предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); - предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі). Відповідно до підпункту 3 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків: у разі смерті позичальника (або особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) протягом строку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, спадкоємець, до якого перейшли права та обов`язки позичальника, може подати заяву про проведення реструктуризації протягом двох місяців з дня одержання відповідного свідоцтва про право на спадщину; у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов`язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов`язань за яким подається заява, та/або права та обов`язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов`язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі; у разі залучення позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) у встановленому законодавством порядку до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у період, що припадає на тримісячний строк з дня набрання чинності цим пунктом, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня завершення такого залучення. Судом встановлено, що 19.01.2007 року між Акціонерним банком "Південний" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № В 19, за умовами якого банк зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит, відкривши кредитну лінію, максимальний розмір якої не може перевищувати 130000,00 доларів США під 14% річних на строк до 18.01.2012 року. 30 вересня 2008 року між Акціонерним банком "Південний" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору № В 19 від 19 січня 2007 року, в якій сторони виклали кредитний договір в новій редакції, при цьому максимальний розмір суми (ліміту), розмір процентів за користування кредитом, та строк повернення кредиту не змінено. З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_5 та Акціонерний банк "Південний" уклали договір поруки від 19 січня 2007 року, відповідно до пункту 1.1 якого поручитель зобов`язується перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов`язань в повному обсязі перед кредитором, які виникнуть із кредитного договору № В 19 від 19.01.2007 року в сумі 130000 доларів США з нарахуванням 14% процентів річних, строком погашення 18 січня 2012 року, наданого ОСОБА_1 . В забезпечення виконання кредитних зобов`язань між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та Акціонерним банком "Південний" укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В. 22.01.2007 року та зареєстрований за №194, згідно з умовами якого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 передали в іпотеку квартиру у АДРЕСА_1 . Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07.07.2010 року, яке залишено без змін Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25.02.2011 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 05.07.2011 року, в справі № 2-1445/2010 з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 стягнуто на користь банку 140926,98 доларів США в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №В19, та судові витрати. 30.05.2011 року Київським районним судом м. Одеси видано виконавчі листи, за одним з яких, зокрема Другим ВДВС Приморського району м. Одеси відкрито виконавче провадження №В-11/82 щодо боржника ОСОБА_5 . Судом встановлено, що в ході проведення виконавчих дій у вказаному провадженні 27.03.2016 року сформовано протокол торгів №151230, за яким реалізовано нерухоме майно, що належало ОСОБА_5 офіс-магазин по АДРЕСА_2 за 946925,44 грн, за рахунок чого було здійснено часткове погашення заборгованості ОСОБА_1 . Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/10191/16-ц від 14.08.2017 року залишено без розгляду позов ОСОБА_5 до Приморського ВДВС Одеського управління юстиції, ДП «СЕТАМ» про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання акту недійсним. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30.01.2019 року по справі № 522/5069/14-ц позов АБ «Південний» до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 задоволено частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АБ «Південний» за кредитним договором №В19 від 19.01.2007 року у розмірі 71655,79 доларів США шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку». На теперішній час вказане рішення суду оскаржується в апеляційному порядку, апеляційна скарга не розглянута. 22.07.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Акціонерного банку «Південний» із заявою щодо проведення реструктуризації за кредитом, виданим відповідно до кредитного договору № В 19 від 19.01.2007 року, укладеного між Акціонерним банком «Південний» та ОСОБА_4 , пославшись на вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», від 13.04.2021 року. В заяві зазначивши, що відповідно до відомостей №Л1-155532-ф/л про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 та її син, який є майновим поручителем ОСОБА_3 . Дане нерухоме майно є предметом іпотеки та є єдиним наявним житловим нерухомим майном у позичальника та майнового поручителя. За вказаною адресою фактично проживають ОСОБА_1 , її чоловік ОСОБА_5 та їх син ОСОБА_3 . До заяви про реструктуризацію від 09.06.2021 року ОСОБА_1 додала: відомості № Л1-155532-ф/л про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку; довідку Л1-174394-ф/л від 16.07.2021 року; відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків, яка видана органом ДПС ОСОБА_1 ; копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ; довідку про доходи фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ; відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків, яка видана органом ДПС ОСОБА_5 ; Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Акціонерний банк «Південний» листом від 02.08.2021 року відмовив ОСОБА_1 у проведенні реструктуризації, пославшись на положення п. 7 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування», які передбачають, що обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі, зокрема відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідного з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 01 січня 2014 року, при цьому зазначив, що враховуючи строк кредитування (до 18.01.2012 року), а також наявність судових рішень, якими стягнуто борг за кредитним договором № В19 від 19.01.2007 року (до 01.01.2014 року) будь-які підстави для задоволення заяви щодо проведення реструктуризації відсутні. Зазначені обставини свідчать про те, що Акціонерний банк «Південний» листом від 02.08.2021 року відмовив ОСОБА_1 у проведенні реструктуризації, у зв`язку з наявністю станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідного з умовами кредитного договором №В19 від 19.01.2007 року ОСОБА_1 зобов`язана була сплатити до 18 січня 2012 року. Згідно із положеннями частини першої, п`ятої, шостої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що відмова відповідача ОСОБА_1 у проведенні реструктуризації у зв`язку з наявністю станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідного з умовами кредитного договором №В19 від 19.01.2007 року ОСОБА_1 зобов`язана була сплатити до 18 січня 2012 року, тобто строк сплати якої відповідно до умов договору сплив до 01 січня 2014 року, є правомірною, оскільки підпунктом 1 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі, зокрема відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 01 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 01 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації. Визначена підпунктом 1 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» умова для проведення реструктуризації зобов`язання, передбаченого договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті є обов`язковою. Суд першої інстанції встановивши, що станом на 01 січня 2014 року у позивача наявна прострочена заборгованість за кредитним договором № В 19 від 19.01.2007 року, яка не була погашена до дня проведення реструктуризації, дійшов обґрунтованого висновку, що з наданих стороною позивача матеріалів не вбачається обов`язку банку провести реструктуризацію заборгованості відповідно до порядку, визначеного Розділом IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування». Доводи апеляційної скарги про те, що у позивача ОСОБА_1 були усі підстави для реструктуризації кредитної заборгованості за кредитним зобов`язанням, проте відповідач безпідставно відмовив у реалізації законного права позивача на реструктуризацію її кредитного зобов`язання не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються викладеними вище обставинами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі не наведено ніяких нових обставин та не надано нових доказів, що давали б апеляційному суду підстави для проведення переоцінки обставин та доказів, зроблених судом першої інстанції у своєму рішенні. Щодо суті апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, ст. 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 04 серпня 2023 року. Головуючий В.А. Коновалова Судді О.Ю. Карташов В.В. Кострицький