Постанова 4813 № 496/3976/22

Номер провадження: 22-ц/813/6580/23 Справа № 496/3976/22 Головуючий у першій інстанції Буран В. М. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 31.07.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Карташова О.Ю., Кострицького В.В., за участю секретаря судового засідання Долгової В.І., учасники справи: позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 , відповідач за первісним позовом - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 16 травня 2023 року, за клопотанням ОСОБА_2 про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме та рухоме майно, стягнення грошової компенсації вартості майна, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в обґрунтування якого зазначила, що сторони з 19.06.1998 року по 28.08.2019 року перебували у шлюбі. За час перебування у шлюбі подружжям набуто майно, яке у позасудовому порядку між сторонами не розділено. Позивач за первісним позовом просила суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку за АДРЕСА_1 , загальною площе 246 кв.м; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 5121084200:02:004:0105, загальною площею 0,080 гектарів; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку за АДРЕСА_1 , загальною площею 246 кв.м; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 5121084200:02:004:0105, загальною площею 0,080 гектарів; визнати спільним майном подружжя автомобіль марки ЕАТ, модель LEON, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип - загальний легковий хетчбек - В; припинити право спільної сумісної власності на автомобіль марки SEAT, модель LEON, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип - загальний легковий хетчбек - В; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за її частку в спільному майні подружжя, а саме: 1/2 частку ринкової вартості автомобіля марки SEAT, модель LEON, 2011 року випуску, ресстраційний номер НОМЕР_1 , тип - загальний легковий хетчбек в сумі 157208 грн. У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме та рухоме майно, стягнення грошової компенсації вартості майна. В обґрунтування зустрічної позовної заяви зазначив, що не проживає та не користується вказаним будинком та земельною ділянкою, тому просив визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок за АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості частки житлового будинку за АДРЕСА_1 в розмірі 1393850 гривень; визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5121084200:02:004:0105, загальною площею 0,080 га; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості частки земельної ділянки кадастровий номер 5121084200:02:004:0105, загальною площею 0,080 га в розмірі 393020 грн; визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_5 право власності на автомобіль марки SEAT, модель LEON, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості частки автомобіля марки SEAT, модель LEON, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 в розмірі 137100 гривень. У травні 2023 року позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Клопотання обґрунтоване тим, що предметом як за первісним позовом так і за зустрічним є житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка кадастровий номер 5121084200:02:004:0105, загальною площею 0,080 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаним майном ОСОБА_2 не користується та у вказаному будинку не проживає, користуватись надалі майном не бажає, однак вважає, що технічної можливості поділити вказаний будинок на рівні частки в натурі неможливо, тому просив призначити судову будівельно-технічну експертизу у справі № 496/3976/22. Біляївський районний суд Одеської області ухвалою від 16.05.2023 року клопотання ОСОБА_2 про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме та рухоме майно, стягнення грошової компенсації вартості майна задовольнив. Призначив судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , просить скасувати ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 16.05.2023 року та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення судової будівельно-технічної експертизи відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено право на участь у судовому засіданні, оскільки розгляд справи, призначений на 16.05.2023 року, відбувся за відсутності представника скаржника. На думку скаржника суд першої інстанції мав керуватись положеннями п. 3 ч. 2 ст. 223 ЦПК України та відкласти розгляд справи, у зв`язку з виникненням технічних проблем, що унеможливлює участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Також скаржник вважає оскаржувану ухвалу невмотивованою, оскільки судом першої інстанції не обґрунтовано неможливості самостійно встановити обставини справи та розглянути справу на підставі наданих доказів. Крім того, зауважує, що поділ майна в натурі можливий лише щодо майна, яке перебуває у спільній частковій власності, тому питання, які відповідач за первісним позовом просить поставити експерту не входять до предмету доказування. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.06.2023 року роз`яснювалося ОСОБА_2 право подання до апеляційного суду відзиву у письмовій формі. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що ухвалою Біляївського районного суду Одеської області задоволено клопотання представника ОСОБА_2 ОСОБА_6 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, тому доводи про не надсилання судом першої інстанції запрошення до участі у судовому засіданні в режимі відеоконфенції представнику ОСОБА_2 ОСОБА_3 необґрунтовані. Також зазначив, що позицію щодо клопотання про призначення експертизи представником скаржника викладено у письмових запереченнях, тому право, передбачене ст. 43 ЦПК України. не порушено. Також ОСОБА_2 , посилаючи на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08.02.2022 року у справі № 209/3085/20 та від 09.06.2021 у справі № 760/789/19, вважає, що залишення неподільної речі у спільній власності не позбавить ОСОБА_1 можливості користуватись нею, однак ОСОБА_2 , формально залишаючись співвласником, всупереч ст. 41 Конституції України, позбавляється права користування та впливу на долю речі та отримання грошової компенсації. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку, у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України. У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник ОСОБА_2 ОСОБА_7 просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Постановляючи ухвалу про призначення будівельно-технічної експертизи, суд першої інстанції керуючись положеннями ст.ст. 103,104,108 ЦПК України та враховуючи обставини справи, вважав за необхідне задовольнити клопотання представника позивача та призначити по справі проведення судової будівельно-технічної експертизи житлового будинку, земельної ділянки та зупинити провадження у справі. Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 16 травня 2023 року клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Фірсова В.Д. про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено. Визначено судове засідання призначене на 16 травня 2023 року о 14 год. 00 хвилин та усі наступні судові засідання проводити в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів та програмного забезпечення за посиланням на веб-порталі судової влади України. Згідно протоколу судового засідання № 1532095 від 16 травня 2023 року технічна фіксація здійснювалася за допомогою підсистеми відеконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua. В протоколі зазначено, що інша сторона повинна приймати учать в режимі відеоконференції - з урахуванням 7 суддів з 11 працюють, на разі зали зайняті, суддя з 5 липня уходить у відпустку, тому суд ухвалив продовжити розгляд справи без проведення відеоконференції. Отже 16 травня 2023 року суд першої інстанції розглянув клопотання про призначення судової експертизи за відсутності позивача за первісним позовом та його представника. Неможливість суду забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції є підставою для відкладення розгляду справи. Колегія суддів вважає, що незабезпечення судом першої інстанції участі представника позивача за первісним позовом в судовому засіданні 16 травня 2023 року в режимі відеоконференції призвело до незабезпечення можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права, взяти участь у судовому засіданні. Згідно пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що ухвала Біляївського районного суду Одеської області від 16 травня 2023 року постановлена судом із порушенням норм процесуального права, зазначене порушення є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження (частина перша статті 260 ЦПК України). Проте, оскаржувана ухвала суду не містить мотивувальної частини, відсутні висновки суду за результатом вирішення клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, суд першої інстанції обмежився лише посиланням на положення ст.ст. 103,104,108 ЦПК України, не зазначивши для з`ясування яких обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо. Отже, оскаржувана ухвала суду не відповідає вимогам ст. 260 ЦПК України, оскільки в ній не викладені обставини та відсутня мотивувальна частина ухвали. Як вбачається із матеріалів справи, в серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, в якому просила визнати за нею право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1 ; частину земельної ділянки кадастровий номер 5121084200:02:004:0105, загальною площею0,080 га; визнати за ОСОБА_2 право власності на частину зазначеного житлового будинку та частину вказаної земельної ділянки; визнати спільним майном подружжя автомобіль марки SEAT, модель LEON, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 та припинити право спільної власності на вказаний автомобіль, стягнувши з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію за частку у спільному майні подружжя , а саме частку ринкової вартості автомобіля в сумі 157208 грн. У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічною позовною заявою в якій просив в порядку поділу майна визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , стягнувши з неї грошову компенсацію вартості частки вказаного житлового будинку у розмірі 1393850 грн; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5121084200:02:004:0105, загальною площею 0,080 га, стягнувши з неї на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості частки вказаної земельної ділянки; визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки SEAT, модель LEON, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , стягнувши на його користь грошову компенсацію вартості частки вказаного автомобіля. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 20 січня 2023 року зустрічний позов ОСОБА_2 за ОСОБА_1 про визнання права власності та стягнення грошової компенсації прийнято до сумісного розгляду з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя. В травні 2023 року представником ОСОБА_2 заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, в обґрунтування якого зазначено, що предметом справи є поділ майна, нажитого подружжям у шлюбі. Оскільки ОСОБА_2 заявлено вимоги про стягнення грошової компенсації за його частку у спільно майні, то для з`ясування питання чи є технічна можливість поділити в натурі будинок та земельну ділянку на дві рівних частки необхідно призначити експертизу. Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (частини перша, друга статті 103 ЦПК України). Отже судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Отже, судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмету доказування у справі. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при визначенні наявності або відсутності підстав для призначення судової експертизи суд не повинен ігнорувати позицію осіб, які беруть участь у справі. Для забезпечення реалізації вказаного положення суд повинен мотивовано відповідати на клопотання сторін як про призначення експертизи, так і про відмову в її призначенні. Крім того, вирішуючи питання про доцільність призначення експертизи в цивільній справі, необхідно враховувати чи має значення для справи факт, який експерт має встановити. Проте, призначаючи експертизу у справі, судом першої інстанції не дотримано вимоги закону, оскільки судом не зазначено для з`ясування яких обставин, що мають значення для справи необхідно призначити будівельно-технічну експертизу, чи стосується предмету доказування у цьому спорі, виходячи з підстав зустрічного позову, та чи потребує це спеціальних знань. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 16 травня 2023 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись, ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, 376, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , задовольнити частково. Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 16 травня 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 04 серпня 2023 року. Головуючий В.А. Коновалова Судді О.Ю. Карташов В.В. Кострицький