Постанова 4855 № 620/1575/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1575/23 Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 серпня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення форми ''Ф'' від 30.11.2022 №0398763-2410-2508. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 04 квітня 2023 року позов задовольнив. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення рішення форми ''Ф'' від 30.11.2022 №0398763-2410-2508, яким позивачу було визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік в сумі 4191,75 грн. Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, звернувся з даним позовом до суду. З приводу даних спірних правовідносин колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, (далі - Закон №71-VIII) запроваджено новий місцевий податок, зокрема податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Приписи пп. 266.2.1 п. 266.1 статті 266 ПК України визначають, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування у відповідності до пп. 266.3.1 п. 266.1 статті 266 Податкового кодексу є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Згідно пп. 266.3.2 п. 266.1 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (пп. 266.5.1 п. 266.5 статті 266 ПК України). Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України закріплено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Згідно пп. 266.7.2 п. 266.6 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Тобто, із набранням чинності вказаними положеннями ПК України 01 січня 2015 року, власники об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Разом з тим, відповідно до підпункту 69.22 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тимчасово положення статті 266 ПК України застосовуються з урахуванням таких особливостей, зокрема за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об`єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України. Вказана норма ПК України набрала чинності 05.04.2022. У свою чергу, Постановою № 1364 установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (в подальшому - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. На підставі вказаної Постанови № 1364 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією №

309. Відповідно до вказаного Переліку вся територія м.Києва (Код UA80000000000093317) віднесена до території, на якій ведуться (велися) бойові дії - територія активних бойових дій з 24.02.2022 по 30.04.2022. Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що відповідно до податкових пільг, введених законодавцем у зв`язку із воєнним станом задля зменшення податкового тягаря на платників, останні звільнені від сплати за 2021 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на території м.Києва. Судом встановлено, що нерухоме майно, яке в період з 01.01.2021 по 31.12.2021 належало на праві власності позивачу, знаходиться на території м.Києва, що віднесена до територій, на якій у період з 24.02.2022 по 30.04.2022 велися активні бойові дії. Таким чином позивач відповідає всім законодавчо визначеним критеріям для застосування означеної вище податкової пільги, а тому нарахування йому у спірному ППР відповідних податкових зобов`язань є протиправним. З огляду на викладене судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі. Доводи апелянта про те, що Перелік територій, розроблений на виконання вимог Постанови КМУ № 1364, який було прийнято до уваги судом першої інстанції при вирішенні цієї справи, не підлягає застосуванню для цілей оподаткування та його посилання на лист Міністерства фінансів України від 09.02.2023 № 11230-09-62/3885, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, оскільки лист Міністерства фінансів України має лише рекомендаційний характер. Відповідно до презумпція правомірності рішень платника податків, регламентованої пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, усі сумніви в разі неоднозначного формулювання норми законодавства трактуються на користь платника. Водночас колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні у мотивувальній частині, оскільки Чернігівський окружним адміністративним судом було помилково вказано інше місце розташування нерухомого майна, за яке визначено податкове зобов`язання, а саме судом вказано, що приватна власність ОСОБА_1 знаходиться у Чернігівській області, а не у м.Києві, як це встановлено судом апеляційної інстанції. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 311,317, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року змінити шляхом викладення його мотивувальної частини висновками наведеними у цій постанові. В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя: Є. В. Чаку Судді: Н.М. Єгорова Є.О. Сорочко