Постанова 4855 № 320/1055/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1055/22 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 жовтня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 березня 2021 року №0501720-2405-1002. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року позов задоволено. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 березня 2021 року №0501720-2405-1002, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання 251480,03 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нерухомого майна за період 2018-2020 роки. Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, звернувся з даним позовом до суду. З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Статтею 266 ПК України регламентовано елементи податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Згідно з підпунктами 266.1.1, 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. У пп. 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (в редакції, яка діяла до 1 січня 2019 року) не є об`єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII, який набрав чинності 1 січня 2019 року, внесено зміни до ПК України й підпункт «ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 викладено в такій редакції: не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Тобто, умовою звільнення подібних об`єктів від оподаткування законодавець визначив цільове призначення їх фактичного використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме: у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку. Встановлена підпункту «ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України пільга стосується діяльності сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для її ведення, зокрема стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження. Аналіз приписів підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України дає підстави для висновку, що застосування такої норми передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (що, власне, випливає із обраного законодавцем класу будівель). Залежно від періоду (до і після 01 січня 2019 року) застосовувалася додаткова умова - безпосереднє використання власником (без здачі в оренду лізинг, позичку). Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України №507 від 17 серпня 2000 року, клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (1271) включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та ін. Цей клас не включає: споруди зоологічних та ботанічних садів. Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 18 лютого 2010 року, ОСОБА_2 придбано у Михайлівського виробничого кооперативу «Дружба» нежитлові будівлі та споруди, розташовані на неприватизованій земельній ділянці площею 4,7708 га, кадастровий номер якої 3220483700:04:017:0007 в АДРЕСА_1 , а саме: нежитлова будівля, цегляна - ветаптека, загальною площею 49,5 кв.м., зазначена на плані літерою «А»; нежитлова будівля, цегляна - свиноферма, загальною площею 836,2 кв.м., зазначена на плані літерою «В»; нежитлова будівля, цегляна - свиноферма, загальною площею 878,8 кв.м., зазначена на плані літерою «Г»; нежитлова будівля, цегляна - ферма-телятник, загальною площею 1658,2 кв.м., зазначена на плані літерою «Д»; нежитлова будівля, цегляна - свиноферма, загальною площею 961,5 кв.м., зазначена на плані літерою «И»; вбиральня, цегляна, зазначена на плані літерою «Р». Позивач є засновником та власником Фермерського господарства «РосичПрост», яке зареєстровано 22 березня 2011 року. Видом діяльності Фермерського господарства «РосичПрост» є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11) як основний вид діяльності; вирощування овочів і баштанних культур, корнеплодів - бульбоплодів (КВЕД 01.13); розведення свиней (КВЕД 01.46); розведення свійської птиці (КВЕД 01.47); виробництво олії та тваринних жирів (КВЕД 10.41); оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (КВЕД 46.21). Згідно Акту прийому передачі майна ФГ «Росич Прост» від 02 квітня 2012 року громадянин ОСОБА_1 передав, а ФГ «Росич Прост» прийняло майно, належне ОСОБА_1 на праві приватної власності, придбане згідно договору купівлі-продажу від 18 лютого 2010 року за реєстром №425 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в статутний фонд ФГ «Росич Прост», а саме: нежитлову будівлю загальною площею 49,5 кв.м. вартістю 2000 грн, нежитлову будівлю загальною площею 836,2 кв.м. загальною вартістю35000 грн, нежитлову будівлю загальною площею878,2 кв.м. загальною вартістю36000 грн, нежитлову будівлю загальною площею 1658,2 кв.м. загальною вартістю 68000 грн, всього на суму 141000 грн. Відповідно до змін до статуту ФГ «Росич Прост», зареєстрованих 22 січня 2015 року, зокрема засновник створює Статутний фонд (капітал) в розмірі 141000 грн і передає належне йому на праві приватної власності майно, придбане згідно договору купівлі-продажу від 18 лютого 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за №425 в статутний фонд ФГ «Росич Прост», а саме: нежитлову будівлю загальною площею 49,5 кв.м. вартістю 2000 грн, нежитлову будівлю загальною площею 836,2 кв.м. загальною вартістю35000 грн, нежитлову будівлю загальною площею878,2 кв.м. загальною вартістю36000 грн, нежитлову будівлю загальною площею 1658,2 кв.м. загальною вартістю 68000 грн, всього на суму 141000 грн. Колегія суддів зазначає, що поняття «сільськогосподарський товаровиробник» міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» №2238-III від 18 січня 2001 року, під яким законодавець визначає фізичну або юридичну особу, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією. З метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, законодавцем вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції». Так, відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин. В даному випадку у матеріалах справи наявні докази, які підтверджували факт безпосереднього використання позивачем вищезазначених об`єктів нерухомості у власній сільськогосподарській діяльності, а саме: фінансові звіти за 2018-2020; посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2018 року, звіти про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року та 2020 року, довідка про наявність основних засобів у ФГ «Росич Прост» станом на 31 грудня 2021 року. На переконання колегії суддів вказані докази є достатніми та свідчать про те, що позивач безпосередньо займається сільськогосподарською діяльністю та є сільськогосподарським товаровиробником. Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що за наявного обсягу доказової бази наявні підстави стверджувати про те, що позивач підпадає під статус сільськогосподарського товаровиробника, а належні йому на праві власності нежитлові приміщення не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апелянта про наявність підстав для закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення внаслідок здійснення перерахунку сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки скасоване (відкликане) Білоцерківським відділом ГУ ДПС у Київській області згідно пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, з огляду на наступне. Пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. Згідно частини першої, сьомої пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що необхідною умовою для скасування (відкликання) податкового повідомлення-рішення є виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю за наслідками розгляду письмової заяви платника податку до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, яка проводиться протягом десяти робочих днів та здійснюється перерахунок суми податку і надсилається (вручається) нове податкове повідомлення-рішення. У такому випадку попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Суд першої інстанції правильно зазначив, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до контролюючого органу для проведення звірки даних та виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю за наслідками розгляду такої заяви як і відсутні докази здійснення контролюючим органом протягом десяти робочих днів нарахування суми податку і надіслання (вручення) нового податкового повідомлення-рішення, з урахуванням чого у суду відсутні підстави вважати, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02 березня 2021 року №0501720-2405-1002 скасовано (відкликано). Інші доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя: Є. В. Чаку Судді: Є.О.Сорочко А. Ю. Коротких