Ухвала КЦС ВС № 279/3951/18

Ухвала 08 серпня 2023 року м. Київ справа № 279/3951/18 провадження № 61-11029ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області, треті особи: Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Житомирській області, Товариство з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод», про скасування акта проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, ВСТАНОВИВ: Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у вересні 2018 року ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Управління Держпраці у Житомирській області, у якому просила скасувати Акт проведення повторного спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався, за формою Н-5, складений Управлінням Держпраці у Житомирській області від 22 червня 2018 року. Позовні вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у Товаристві з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод» (далі - ТДВ «Коростенський щебзавод»; Товариство) стався груповий нещасний випадок зі смертельними наслідками. Під час випадку загинули слюсарі з ремонту автомобілів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Комісія зі спеціального розслідування Випадку, що приступила до роботи 07 лютого 2018 року, не дослідила технічний стан коліс та причину їх падіння на потерпілих (загиблих), не провела огляд місця події, не зробила його ескіз. Із зазначеними недоліками 13 березня 2018 року було складено Акт проведення спеціального розслідування Випадку. З метою забезпечення об`єктивності проведення спеціального розслідування, на виконання доручення Держпраці України від 08 травня 2018 року № 2248/3/9-38-18, наказом Управління Держпраці у Житомирській області від 08 червня 2018 року № 925/1 призначене повторне спеціальне розслідування Випадку для усунення недоліків першого розслідування. Однак, акт повторного спеціального розслідування Випадку за формою Н-5 від 22 червня 2018 року (далі - Акт) є копією Акта за формою Н-5 від 13 березня 2018 року попереднього розслідування, за винятком: зміни членів комісії та дати розслідування. Комісія при повторному спеціальному розслідуванні випадку не усунула вказані Держпраці України недоліки попереднього розслідування та повторно не взяла їх до уваги і не відобразила в Акті. Крім того, Інструкції з охорони праці №№ 3.13, 3.26 розроблені з порушенням п. 2.8 НПАОП 0.00-6.03-

93. Не встановлена наявність на підприємстві дозволу на технічні обслуговування, ремонт технологічних транспортних засобів. Всупереч п. 50 Порядку до матеріалів розслідування не включені копії інструктажів, протоколи з перевірки знань з охорони праці, ескіз місця Випадку. Комісія на своєму засіданні 13 червня 2018 року вирішила долучити матеріали попереднього розслідування до матеріалів повторного розслідування (протокол від 13 червня 2018 року, додаток № 7). Але Комісія не включила до матеріалів повторного розслідування копії важливих документів, що пояснюють обставини і причини Випадку: протоколів перевірки знань з охорони праці, інструктажів з охорони праці, протоколів опитування, пояснень свідків та причетних осіб, витяги з нормативно-правових актів з охорони праці, вимоги яких порушені. При цьому до матеріалів розслідування включила пояснювальну записку свідка ОСОБА_6 , який їм не являється, а також акт приймання металів, копію договору купівлі-продажу брухту металів. Комісія на своєму засіданні 21 червня 2018 року не дала можливості ОСОБА_3 висловити свої пропозиції, що стосуються Випадку. Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 жовтня 2021 року у зв`язку із досягненням ОСОБА_1 повноліття, його визнано позивачем у зазначеній справі. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 20 червня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. ОСОБА_1 17 липня 2023 року засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником яка підписана представником ОСОБА_7., на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 червня 2023 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права та просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про скасування акта проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку. Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа № 279/3951/18 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року). Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження. З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області, треті особи: Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Житомирській області, Товариство з додатковою відповідальністю «Коростенський щебзавод», про скасування акта проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: І. О. Дундар Н. О. Антоненко М. М. Русинчук