Постанова 4872 № 916/1990/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 серпня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/1990/22 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Таран С.В., Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В., при секретарі судового засідання Колцун В.В., за участю представників: від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради участі не брали, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" Білозор О.О., від Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Північний" участі не брали, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" б/н від 23.05.2023 (вх.№1424/23 від 23.05.2023) про розподіл судових витрат у справі №916/1990/22 за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Північний" про стягнення 2 401 119,80 грн ВСТАНОВИВ: У серпні 2022 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Суворовський", в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача борг у загальному розмірі 2401119,80 грн, з яких: 2312256,68 грн заборгованості з орендної плати та 88863,12 грн пені. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.11.2022 за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі №916/1990/22 та залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Північний". Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.12.2022 у справі №916/1990/22 (суддя Желєзна С.П.) у задоволенні позову відмовлено; стягнуто з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Суворовський" витрати на правову допомогу у розмірі 30000 грн. Не погодившись з прийнятим рішенням, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2022 у справі №916/1990/22 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. 05.05.2023 відповідач подав до суду апеляційної інстанції повідомлення про зміну найменування сторони б/н від 02.05.2023 (вх.№1186/23 від 05.05.2023), в якому зазначив про те, що новим найменуванням останнього є Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер", на підтвердження чого надав, зокрема, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №170946238428 від 25.04.2023. Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 здійснено заміну найменування вищенаведеного відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Суворовський" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер". Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 24.05.2023 апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задоволено частково; рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2022 у справі №916/1990/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 3928,60 грн пені скасовано, позов в цій частині задоволено, в частині розподілу судових витрат змінено, в решті рішення залишено без змін. 23.05.2023 до суду апеляційної інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" б/н від 23.05.2023 (вх.№1424/23 від 23.05.2023) про розподіл судових витрат, в якій відповідач просить стягнути на його користь з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн. Вказана заява мотивована доведеністю понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, у сумі 20000 грн. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2023 вирішено розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" б/н від 23.05.2023 (вх.№1424/23 від 23.05.2023) про розподіл судових витрат у справі №916/1990/22 поза межами строку, встановленого частиною третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану; призначено розгляд даної заяви на 28.06.2023 об 11:00, а також запропоновано Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та Комунальному підприємству "Житлово-комунальний сервіс "Північний" до дня судового засідання надати відзиви на вказану заяву. 30.05.2023 до суду апеляційної інстанції від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшли письмові заперечення на заяву про розподіл судових витрат №01-13/1142 від 30.05.2023 (вх.№92/23/Д11 від 30.05.2023), в яких останній просить відмовити у задоволенні вищенаведеної заяви відповідача. У даних запереченнях позивач посилається на те, що при визначенні суми заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не було дотримано вимог щодо співмірності витрат зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та часом, витраченим на надання цих послуг, оскільки відповідні послуги фактично представлені вже готовим напрацюванням по цій справі за час її розгляду місцевим господарським судом, у зв`язку з чим підготовка справи до розгляду в суді апеляційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінилося, при цьому адвокат відповідача був обізнаний з правовою позицією Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. З огляду на технічну неможливість проведення судового засідання, призначеного на 28.06.2023 об 11:00, внаслідок відсутності підключення до мережі "Інтернет", вказане судове засідання у справі №916/1990/22 не відбулося, про що складено відповідну довідку від 28.06.2023. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 призначено справу №916/1990/22 для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" б/н від 23.05.2023 (вх.№1424/23 від 23.05.2023) про розподіл судових витрат на 09.08.2023 об 11:00. У судовому засіданні 09.08.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" вищенаведену заяву підтримав; представники Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Північний" участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.ІІІ а.с.199, 202). Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Північний" своїм правом не скористалося, відзив на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" б/н від 23.05.2023 (вх.№1424/23 від 23.05.2023) про розподіл судових витрат у справі №916/1990/22 не подало, що в силу вимог процесуального закону не перешкоджає розгляду останньої. Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" б/н від 23.05.2023 (вх.№1424/23 від 23.05.2023) про розподіл судових витрат у справі №916/1990/22, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що 18.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" ("Клієнт") та Адвокатським об`єднанням "Правова корпорація" ("Адвокатське об`єднання") укладено договір про надання правової допомоги №18/08-22а (далі договір №18/08-22а від 18.08.2022), відповідно до пункту 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу Клієнту та здійснювати захист Клієнта в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а саме: здійснювати представництво інтересів Клієнта при підготовці до розгляду, розгляді судової справи за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Клієнта про стягнення заборгованості та інших платежів за договором оренди №0004/17 від 08.06.2017. При наданні вказаної у пункті 1.1 договору правової допомоги Адвокатське об`єднання керується Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", чинним законодавством та умовами цього договору (пункт 2.5 договору №18/08-22а від 18.08.2022). В силу підпункту 3.1.4 пункту 3.1 договору №18/08-22а від 18.08.2022 Клієнт приймає на себе зобов`язання оплачувати правову допомогу у відповідності до умов розділу 4 договору. За умовами пунктів 4.1, 4.3 договору №18/08-22а від 18.08.2022 за послуги, що надаються Адвокатським об`єднанням відповідно до пункту 1.1 цього договору, Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар у фіксованому розмірі, передбаченому цим договором, а також актом виконаних робіт, що є невід`ємним додатком до цього договору, у разі зміни гонорару. Вартість послуг Адвокатського об`єднання при підготовці до розгляду та розгляді судової справи, вказаної у пункті 1.1, судами апеляційної та касаційної інстанції, у разі необхідності, буде визначена сторонами шляхом підписання відповідної додаткової угоди. У пункті 4.5 договору №18/08-22а від 18.08.2022 узгоджено, що за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням правової допомоги і її вартість. Пунктом 8.1 договору №18/08-22а від 18.08.2022 передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У додатковій угоді №1 від 25.01.2023 до договору №18/08-22а від 18.08.2022 визначено, що вартість послуг Адвокатського об`єднання при підготовці до розгляду та розгляді судової справи №916/1990/22 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Клієнта про стягнення заборгованості та інших платежів за договором оренди №0004/17 від 08.06.2017 судом апеляційної інстанції є фіксованою та становить 20000 грн, які підлягають оплаті у безготівковій або готівковій формі протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами акту про надання правової допомоги або настання обставин, зазначених у пункті 4.6 договору. 23.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" та Адвокатським об`єднанням "Правова корпорація" було підписано без зауважень та скріплено печатками акт виконаних робіт №2 до договору №18/08-22а від 18.08.2022, згідно з яким Адвокатським об`єднанням було надано Клієнту наступні адвокатські послуги в рамках підготовки до розгляду та розгляду справи №916/1990/22 судом апеляційної інстанції, а саме: 1) адвокатські послуги (правнича допомога), пов`язані з підготовкою справи до розгляду: -аналіз апеляційної скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2022 (1 година); -аналіз заяви Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про зупинення провадження у справі (30 хвилин); -підготовка відзиву на заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про зупинення провадження у справі (1 година); -підготовка відзиву на апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (2 години); 2) адвокатські послуги (правнича допомога), пов`язані з розглядом справи: -представництво інтересів Клієнту у судовому засіданні, призначеному на 19.04.2023; -підготовка письмових пояснень щодо розрахунку пені (30 хвилин). Відповідно до вищенаведеного акту виконаних робіт №2 від 23.05.2023 гонорар за надану правничу допомогу при підготовці до розгляду та розгляді судової справи №916/1990/22 судом апеляційної інстанції є фіксованим та становить 20000 грн. На підставі зазначеного акту виконаних робіт №2 від 23.05.2023 Адвокатським об`єднанням "Правова корпорація" було виставлено відповідачу рахунок №23/05 від 23.05.2023 на суму 20000 грн. Відзив на заяву про зупинення провадження у справі б/н від 01.03.2023 (вх.№92/23/Д5 від 01.03.2023), відзив на апеляційну скаргу б/н від 06.03.2023 (вх.№92/23/Д6 від 06.03.2023) та письмові пояснення щодо розрахунку пені б/н від 19.04.2023 (вх.№92/23/Д9 від 20.04.2023) від імені відповідача підписані адвокатом Білозор Олесею Олександрівною, яка діяла на підставі ордеру серії ВН№1220373 від 25.01.2023, виданого Адвокатським об`єднанням "Правова корпорація" на представництво адвокатом Білозор Олесею Олександрівною інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" у Південно-західному апеляційному господарському суді. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" адвокат Білозор Олеся Олександрівна брала участь у судовому засіданні у даній справі в суді апеляційної інстанції, яке відбулося 19.04.2023, що підтверджується протоколом відповідного судового засідання. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19. Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України). У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова

позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19. Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20 та від 01.09.2021 у справі №910/13034/20. У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Як зазначалося вище, Департаментом комунальної власності Одеської міської ради до апеляційного господарського суду було подано письмові заперечення на заяву про розподіл судових витрат №01-13/1142 від 30.05.2023 (вх.№92/23/Д11 від 30.05.2023), в яких позивач наголосив на неспівмірності заявлених до стягнення витрат відповідача на правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, враховуючи частини п`яту-сьому, дев`яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18. Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах. Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії. Такий висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18. Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18. Крім того, чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.06.2021 у справі №906/698/20. Колегія суддів вбачає, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в суді апеляційної інстанції та розміру останніх Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" було надано низку документів, а саме: копії договору про надання правової допомоги №18/08-22а від 18.08.2022, укладеного між відповідачем і Адвокатським об`єднанням "Правова корпорація", та додаткової угоди №1 від 25.01.2023 до нього; складеного на виконання даного договору акту виконаних робіт №2 від 23.05.2023; рахунку №23/05 від 23.05.2023, а також ордер серії ВН№1220373 від 25.01.2023, виданий Адвокатським об`єднанням "Правова корпорація" на представництво адвокатом Білозор Олесею Олександрівною інтересів відповідача у Південно-західному апеляційному господарському суді, разом з копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД№002896 від 16.11.2016. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до додаткової угоди №1 від 25.01.2023 до договору №18/08-22а від 18.08.2022 та акту виконаних робіт №2 від 23.05.2023, складеного на виконання вказаного договору, гонорар адвоката за надання правової допомоги відповідачу у даній справі в суді апеляційної інстанції встановлюється у фіксованій сумі та складає 20000 грн, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". При цьому Південно-західний апеляційний господарський суд зауважує на тому, що дана справа об`єктивно не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики, адже сфера регулювання спірних правовідносин не є широкою та фактично обмежується двома кодифікованими нормативно-правовими актами, якими регламентовано норми договірного права Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України. Під час вирішення питання щодо можливості зменшення витрат на правову допомогу суд враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах кожної з окремих інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Подібний правовий висновок Верховного Суду викладено у низці додаткових постанов останнього, зокрема, від 11.07.2023 у справі №916/2664/21, від 16.03.2023 у справі №927/153/22 тощо. З матеріалів справи вбачається, що адвокат Білозор Олеся Олександрівна в якості представника відповідача брала участь у розгляді даної справи місцевим господарським судом, відтак обізнаність адвоката щодо предмета спору, специфіки спірних правовідносин, сталої правової позиції позивача та ходу розгляду справи презюмується. Зміст відзиву на апеляційну скаргу фактично зводиться до підтримки відповідачем висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні останнього, яке переглядалось в апеляційному порядку, натомість доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" не зумовили збільшення джерел правого регулювання спірних правовідносин, збільшення доказової бази та обставин, які входять до предмету доказування, при цьому правова позиція відповідача залишилась незмінною, у зв`язку з чим була відсутня потреба у докладанні значних зусиль з витратою великих обсягів часу на повторне відображення вказаної інформації у відзиві на апеляційну скаргу. Колегія суддів також зазначає, що питання про зупинення провадження у справі №916/1990/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/2580/22 порушувалось позивачем ще під час розгляду даної справи в Господарському суді Одеської області, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер", відповідно, подавало до суду першої інстанції письмові заперечення проти заяви про зупинення провадження б/н від 06.10.2022 (вх.№22086/22 від 11.10.2022), тому адвокат Білозор Олеся Олександрівна мала вже сформовану позицію щодо вказаного питання про зупинення провадження та готові напрацювання у вигляді своїх заперечень, які в подальшому повторно оформила у вигляді поданого до апеляційного господарського суду відзиву на заяву про зупинення провадження у справі б/н від 01.03.2023 (вх.№92/23/Д5 від 01.03.2023). Письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" щодо розрахунку пені б/н від 19.04.2023 (вх.№92/23/Д9 від 20.04.2023) фактично відтворюють доводи відповідача стосовно штрафних санкцій, які були викладені ним у відзиві на позов, у зв`язку з чим визначена останнім сума цих санкцій і у відзиві на позов, і у зазначених письмових поясненнях є ідентичною (3928,60 грн), відтак подання такого розрахунку до апеляційного господарського суду не потребувало значного обсягу роботи та викликає обґрунтовані сумніви щодо дійсної необхідності надання таких послуг (їх неминучості). Враховуючи вищевикладене, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" на правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на обсяг виконаних робіт, Південно-західний апеляційний господарський суд, беручи до уваги також і часткове задоволення поданої позивачем апеляційної скарги, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого відповідачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю, що, в свою чергу, зумовлює наявність правових підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" б/н від 23.05.2023 (вх.№1424/23 від 23.05.2023) та, відповідно, стягнення з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на користь відповідача вказаних витрат у розмірі 10000 грн, тим більше, що, виходячи з конкретних обставин справи, зазначена сума є справедливою, розумною та не має надмірний характер. Керуючись статтями 129, 221, 232, 233, 240, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" б/н від 23.05.2023 (вх.№1424/23 від 23.05.2023) задовольнити частково. Стягнути з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції. У задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Клевер" б/н від 23.05.2023 (вх.№1424/23 від 23.05.2023) відмовити. Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 10.08.2023. Головуючий суддя С.В. Таран Суддя К.В. Богатир Суддя Л.В. Поліщук