Постанова Черкаський апеляційний суд № 700/149/22
від 08.08.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/940/23Головуючий по 1 інстанції Справа № 700/149/22 Категорія: на ухвалу Бесараб Н. В. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 серпня 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач ) Суддів Бородійчука В.Г., Карпенко О.В. За участю секретаря Мунтян К.С. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ; відповідач - ОСОБА_2 ; особа, яка подає апеляційну скаргу - відповідач ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Євича Сергія Петровича на ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 04 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна подружжя та стягнення компенсації, - в с т а н о в и в : 15.03.2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна подружжя та стягнення компенсації. 04.05.2023 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Бабенком Р.В. заявлено клопотання про призначення у справі судової товарознавчої експертизи. Клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи мотивоване тим, що призначення та проведення експертизи щодо визначення дійсної вартості компенсації є необхідним для вирішення спору, адже вартість компенсації - це предмет позову. У 2022 році було проведено, як позивачем, так і відповідачем, товарознавчі дослідження щодо встановлення вартості спірного майна, але станом на сьогодні ці дослідження не актуальні, так як відповідно до закону потрібно встановлювати вартість і розмір компенсації на момент розгляду справи у суді і таке дослідження має бути проведене відповідним судовим експертом. З огляду на викладене, представник позивача - адвокат Бабенко Р.В., просив призначити у даній справі судову товарознавчу експертизу, поставивши питання про ринкову вартість переліченого у клопотанні майна. Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 04 травня 2023 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бабенка Р.В. про призначення у цивільній справі № 700/149/22 судової товарознавчої експертизи - задоволено. Призначено у цивільній справі № 700/149/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна подружжя та стягнення компенсації судову товарознавчу експертизу. Проведення експертизи доручено судовим експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (18015, м. Черкаси, вул. Свято-Макаріївська, 135А, cherkasy@kndise.gov.ua, (0472) 54-41-99, (0472) 54-41-55). На вирішення експерта поставлені такі питання: Яка ринкова вартість на момент проведення експертизи майна, що перебуває у власності ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 : плуга ПЛН-3-35; причіпа 2ПТС-4 (дерев`яні борти); причіпа 2ПТС-4 (металеві борти); культиватора КПС-4 - причіпний; культиватора навісного; цистерни на колесах; сівалки С3-3,6; котків ГВ комплект 3 шт.; навантажувача Dellif Strong 1800; косарки КС-2,1; гребки навісної; дискової борони БД-2,1; розкидача мінеральних добрив (лійка); зчіпки для борін; борони БЗ-1 6 шт.; бульдозерного відвалу; навантажувача на задню навіску; оприскувача 800 л; автопричіпа ПГА-1 № 032663; трактора Беларус
892. Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 . Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. Для проведення експертизи надано експерту матеріали цивільної справи №700/149/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна подружжя та стягнення компенсації, а також зобов`язано відповідача надати експерту на його вимогу для огляду майно, що зазначене в даній ухвалі суду. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 - адвокат Євич С.П. оскаржив ухвалу в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказується, що сторонами у справі на момент подання до суду позовної заяви було подано висновки товарознавчих досліджень із визначенням вартості майна, яке є предметом спору. Позивач та її представник визнали у судовому засідання висновок товарознавчого дослідження, наданого відповідачем та погодились із висновком щодо вартості майна. Тому звернення до суду із клопотанням про призначення товарознавчої експертизи, є не що іншим, як затягуванням процесу. В апеляційній скарзі звертається увага на те, що у клопотанні представника позивача не було конкретизовано те, яке саме майно підлягає експертному дослідженню, не було вказано назви речей та техніки. Відтак, суд першої інстанції порушив принципи рівності учасників перед судом та принцип змагальності, оскільки, фактично, діяв в інтересах представника позивача, вийшовши поза межі заявленого клопотання, та самостійно ідентифікував майно, яке підлягає експертному дослідженню. Скаржник вважає, що поставлене на вирішення експерта питання щодо ринкової вартості майна на момент проведення експертизи є невірними, оскільки необхідно оцінювати саме фактичну вартість майна, враховуючи фактори, які впливають на його вартість, а саме: знос, експлуатацію, тощо. Враховуючи наведене в апеляційній скарзі, представник ОСОБА_2 - адвокат Євич С.П. просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції. 19 червня 2023 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Бабенка Руслана Володимировича надійшов відзив на апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів відзиву вказується, що отримати достовірні дані про вартість спірного майна можливо тільки за наслідками проведення відповідної експертизи - висновку експерта. У відзиві звертається увага на те, що скаржник сам погоджується з тим, що майно, відносно якого призначена експертиза, було ним та позивачем вже оцінене відповідно до висновків спеціалістів. Разом з цим, у дослідженнях спеціалістів майно вказано аналогічно тому, як воно зазначене в ухвалі суду про призначення експертизи. Крім того, сам же скаржник не оспорює перелік майна, яке підлягає експертному дослідженню. Адвокат Бабенко Р.В. зазначає, що твердження скаржника відносно того, що суд першої інстанції сам конкретизував об`єкти експертного дослідження є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Вважає, що клопотання про призначення експертизи належним чином мотивувалось, крім того, мотиви, вказані позивачем, суд першої інстанції виклав в ухвалі про призначення судової товарознавчої експертизи. У відзиві вказується, що заперечення скаржника щодо зазначення судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі запитання вартості майна з конкретизацією у часі є необґрунтованими, оскільки у відповідності до п. п. 22, 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вартість майна, що підлягає поділу, визначається, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Враховуючи наведене у відзиві, представник ОСОБА_1 - адвокат Бабенко Р.В. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Сторони повідомлені належним чином про дату, час, місце розгляду справи, що підтверджується судовими повістками про вручення. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи наполягання сторін на участі у розгляді справи в суді апеляційної інстанції на адресу суду не надходило. В судове засідання з`явився представник позивача - адвокат Бабенко Р.В. Інші учасники розгляду справи не з?явились. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, який з?явився в суд апеляційної інстанції, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до положень частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам. Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання та призначення у справі судової товарознавчої експертизи, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості доводів клопотання, вказавши, що надані у 2022 році позивачем та відповідачем товарознавчі дослідження щодо вартості спірного майна різняться між собою, а тому з метою отримання актуальної інформації на час розгляду справи, для повного та всебічного її розгляду, необхідно призначити судову товарознавчу експертизу для визначення вартості майна на час прийняття рішення судом. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його таким, що відповідає обставинам справи та вимогам закону, оскільки судом першої інстанції встановлено дійсні обставини справи, дано належну оцінку доказам, які знаходяться в матеріалах справи, не допущено порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення питання про призначення судової товарознавчої експертизи, та постановлено у справі законну ухвалу, підстав для скасування якої, апеляційний суд не вбачає, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів апеляційного суду, 15.03.2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна подружжя та стягнення компенсації. Разом з позовною заявою ОСОБА_1 надано суду для підтвердження вимог звіт про оцінку с/г машин та обладнання від 23.02.2022 року, складеного СОД ФОП ОСОБА_3 . Відповідно до вказаного вище звіту, досліджувалась ринкова вартість майна, а саме: плуга ПЛН-3-35; причіпа 2ПТС-4 (дерев`яні борти); причіпа 2ПТС-4 (металеві борти); культиватора КПС-4 - причіпний; культиватора навісного; цистерни на колесах; сівалки С3-3,6; котків ГВ комплект 3 шт.; навантажувача Dellif Strong 1800; косарки КС-2,1; гребки навісної; дискової борони БД-2,1; розкидача мінеральних добрив (лійка); зчіпки для борін; борони БЗ-1 6 шт.; бульдозерного відвалу; навантажувача на задню навіску. Вартість зазначено майна згідно висновку звіту склала 246560,00 грн. До позовної заяви ОСОБА_1 додано накладну № 53 від 23.03.2020 року про придбавання оприскувача 800 л, вартістю 19350,00 грн., накладну № 45 від 23.03.2006 року та акт приймання-передачі автопричіпа ПГА-1 № 032663, вартістю 2030,00 грн., та договір купівлі-продажу від 22.04.2019 року, разом з додатками до нього, трактора Беларус 892, вартістю 512000,00 грн., які надано суду. Відповідач ОСОБА_2 , у свою чергу, разом з відзивом на позовну заяву, надав суду висновок № 2/03/22 від 28 березня 2022 року товарознавчої експертизи колісних транспортних засобів, машин та обладнання, що знаходяться в домоволодінні, за адресою АДРЕСА_1 , складеного ФОП ОСОБА_4 . Згідно зведеної таблиці вартостей зазначеного висновку загальна ринкова вартість: легкового причепа ПР ПГА 1, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; трактора колісного Беларус-892, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; причепа тракторного 2ПТС-4 (дерев`яні борти); причепа тракторного 2ПТС-4 (металеві борти); культиватора КПС-4; культиватора пружинного навісного; автопоїлки ВУК-3 (конструктивного, який являє собою металеву ємкість, встановлену на одновісну раму з колесами); сівалки С3-3,6; котків водоналивних гладких 3КВГ-1,4; навантажувача Dellif Strong 1800; косарки Z034; сіногребки навісної «Сонечко» 4 колеса; дискової борони БД-2,4; розкидача мінеральних добрив STRUMYK S500; зчіпки для борін; борони БЗ-1 6 шт.; лопати тракторної; навантажувача на задню навіску трактора; оприскувача ОП-800 - складає 710429,00 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Призначення експертизи є одним із способів доказування у справі. Згідно з положеннями ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування, та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом, експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Частиною 1 статті 104 ЦПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Так, з матеріалів справи вбачається, що предметом позову є поділ спільно нажитого майна подружжя та стягнення компенсації. Заявляючи клопотання про призначення у даній справі судової товарознавчої експертизи, сторона позивача виходила з того, що призначення та проведення експертизи щодо визначення дійсної вартості компенсації є необхідним, адже вартість компенсації це предмет позову. Клопотання обґрунтовується тим, що у 2022 році було проведено, як позивачем, так і відповідачем, лише товарознавчі дослідження щодо встановлення вартості спірного майна, але станом на сьогодні ці дослідження не актуальні, так як відповідно до вимог закону потрібно встановлювати вартість і розмір компенсації на момент розгляду справи у суді і таке дослідження має бути проведене відповідним судовим експертом. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц, постанові Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі №136/1867/15-ц зроблено висновок, що вартість майна, яке підлягає поділу, визначається, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Як було вказано вище, матеріали справи містять звіт про оцінку с/г машин та обладнання від 23.02.2022 року, складеного СОД ФОП ОСОБА_3 , а також висновок №2/03/22 від 28.03.2022 року товарознавчої експертизи, складеного ФОП ОСОБА_4 . Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що стороною позивача належним чином обґрунтовано необхідність встановлення дійсної вартості майна, яке підлягає поділу, саме на час розгляду справи, оскільки з моменту складення вказаних вище звіту та висновку минуло майже півтора роки. Суд першої інстанції звернув увагу, що визначені суми вартості майна у звіті від 23.02.2022 року та висновку № 2/03/22 від 28.03.2022 року, є різними. Сутність принципу змагальності полягає у тому, що кожна зі сторін пред`являє свої докази - позивач в обґрунтування своїх вимог, відповідач - в обґрунтування заперечень щодо них чи визнання вимог, а суд аналізує їх та робить свої висновки. Приймаючи до уваги зазначене вище, з врахуванням принципу змагальності сторін, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального законодавства, які регулюють питання призначення експертизи, не допустивши порушення вимог процесуального закону. Отже, доводи апеляційної скарги не містять посилань на те, що призначена судом експертиза не стосується встановлення обставин, що матимуть значення для вирішення заявлених позивачем вимог. Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції порушив принципи рівності учасників перед судом та принцип змагальності, оскільки фактично діяв в інтересах сторони позивача, вийшовши за межі заявленого клопотання та самостійно ідентифікував майно, яке підлягає експертному дослідженню, оцінюються колегією суддів апеляційного суду критично та відхиляються, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги, колегією суддів апеляційного суду оцінюються критично, оскільки є безпідставними та необґрунтованими, і не містять жодних доказів та посилань щодо порушення норм процесуального права судом першої інстанції під час призначення судової товарознавчої експертизи, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування законної ухвали суду першої інстанції, якою призначено відповідну експертизу. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Колегія суддів апеляційного суду враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»). Виходячи з вище викладеного, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та не підлягає скасуванню, оскільки постановлена з дотриманням норм процесуального законодавства, а тому ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи у справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Євича Сергія Петровича - залишити без задоволення. Ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 04 травня 2023 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складений 09.08.2023 року. Головуючий Л.В. Нерушак Судді В.Г. Бородійчук О.В. Карпенко