Постанова 4855 № 367/6347/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 367/6347/20 Суддя (судді) першої інстанції: Карабаза Н.Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 серпня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Грибан І.О., Сорочка Є.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Житомирській області на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №3 1-го батальйону управління патрульної поліції у Житомирській області Радушинського Євгена Ростиславовича, Управління патрульної поліції у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного штрафу, У С Т А Н О В И В: До Ірпінського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до інспектора роти №3 1-го батальйону управління патрульної поліції у Житомирській області Радушинського Євгена Ростиславовича (надалі - відповідач 1), Управління патрульної поліції у Житомирській області (надалі - відповідач 2), в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого сержанта поліції 3-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Радушинського Євгена Ростиславовича, серія ЕАМ № 3164455 від 20.09.2020, про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за порушення ч. 3 ст. 122 КУпАП та закрити відносно ОСОБА_1 , провадження по справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. Позивач в обґрунтування позову зазначив, що старший сержант поліції 3-ї роти 1-го батальйону управління патрульної поліції у Житомирській області Радушинський Євген Ростиславович положень закону не дотримався та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу. Фактично, розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливив виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування усіх обставин відповідної справи. Чим позбавив можливості скористатися у повному обсязі своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП. Крім того, оскаржувана постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема: показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, тощо, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. На його вимогу відповідач не надав для перегляду файл про фіксацію його порушення та інформації чи сертифікат про перевірку засобу вимірювальної техніки, яким було зафіксовано правопорушення. Таким чином, старшим сержантом поліції 3-ї роти 1-го батальйону управління патрульної поліції у Житомирській області Радушинським Євгеном Ростиславовичем грубо порушено вимоги ст. 268 КУпАП та необґрунтовано позбавлено його права на ознайомлення з матеріалами справи, подавати докази та висловлювати свої міркування. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2023 року адміністративний позов задоволено: - постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАМ № 3164455 від 20.09.2020 постановлену інспектором, старшим сержантом поліції 3-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Радушинським Євгеном Ростиславовичем - скасовано, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП - закрито на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП; - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач 2 звернувся до суду з апеляційною скаргою та просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач 2 зазначає, що доказами перевищення швидкості є відповідне фото та відеозапис з приладу TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС 000567). Відповідач 2 зазначає, що позивачем не надано жодного доказу в обґрунтування та підтвердження своєї позиції. Також зазначає, що можливість використання виробу «ТruСАМ LTI 20/20» виробництва Laser Technology Inc., також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 року № 04/02/03/-3008, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних. Як вбачається з Журналу обліку лазерного вимірювання швидкості TruCAM №000567, а саме за 20.09.2020 року інспектору ОСОБА_2 видано прилад TruCAM для фіксації порушень ПДР. Тобто факт правомірності використання TruCAM поліцейськими управління патрульної поліції в Житомирській області підтверджується журналом, а також розстановкою сил та засобів роти № 3 батальйону УПП Житомирської області. Також, апелянт зазначає, що саме на позивача покладено обов`язок доказування неправомірності дій відповідача, що залишилося поза увагою суду першої інстанції. Відзиву на апеляційну скаргу від позивача та відповідача 1 до суду апеляційної інстанції не надходило. Учасники судового процесу, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи явку уповноважених представників до суду не забезпечили та причини неявки суду не повідомили. За наведених обставин та керуючись положеннями ст. 313 КАС України колегія суддів дійшла висновку, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розгляду справи та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України вирішила розглянути дану справу у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що 20 вересня 2020 року інспектором, старшим сержантом поліції 3-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Радушинським Євгеном Ростиславовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАМ № 3164455 від 20.09.2020, відповідно до якої 20.09.2020 11:55, С. 158 км, водій ОСОБА_1 , рухався транспортним засобом Renault Dokker з номерним знаком НОМЕР_2 зі швидкістю 109 км/год при дозволеній 50км/год. в населеному пункті с. Березівка, чим порушив п.12.4 ПДР - перевищення водіями ТЗ встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 50км/год, тим самим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Згідно п. 7 постанови до постанови додаються: відео з приладу трукам

567. З постанови від 20.09.2020 року серія ЕАМ № 3164455 вбачається, що інспектором, старшим сержантом поліції 3-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Радушинським Є.Р. прийнято по справі рішення, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф у розмірі 510грн. Згідно розстановки сил та засобів роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції з 08:00год до 20:00год. 20.09.2020 року вбачається, що а/д М-06, пост «КОЧЕРІВ» здійснювали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вид патруля авто Drager, автомобіль Shoda Rapid 6770, квадрат патрулювання 144км -182км. Не погоджуючись з прийнятим суб`єктом владних повноважень рішенням про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано будь яких доказів про те, що інспектору роти № 3 роти 1-го батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Радушинському Є.Р., яким було винесено спірну постанову, чи його колезі по чергуванню, які здійснювали чергування на а/д М-6, пост «КОЧЕРІВ» 144км.-182км. було надано будь який пристрій для вимірювання швидкості. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію». Відповідно до пунктів 8, 11 частині 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (надалі - ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства. Згідно статті 1, 13 Закону України «Про Національну поліцію», поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом. Пунктом 1 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Частиною 3 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Згідно частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Частиною 3 статті 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Статтею 222 (надалі - КупАП) передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, передбачені статтями 121, 126 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає справу. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Згідно статей 249, 276 КупАП розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення. Відповідно до п. 4 Розділу І, п. 2 Розділу III Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу; постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема, приписами ст. 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Так, ч. ч. 9, 10 Розділ ІІІ Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно ч.ч. 1, 2 розділу ІV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП. Аналогічні приписи містяться в Наказі Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року, яким затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853. Відповідно до п. 4 Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Судом першої інстанції встановлено, а сторонами не заперечується, що перевищення ОСОБА_1 швидкості підтверджено відповідним фото та відеозаписом з приладу TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000567), однак до спірної постанови серія ЕАМ № 3164455(згідно п.7) додано відео з приладу трукам 567, а не TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000567). Правопорушення, що було зафіксовано 20.09.2020 11:53:47, за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000567), який був виданий інспектору Корчемному, особистий номер 0013118 на якому зафіксовано автомобіль Renault Dokker з номерним знаком НОМЕР_2 , що рухався зі швидкістю 109км/год, на АД М-06 Київ-Чоп 158км, при цьому встановлене обмеження швидкості руху 50км/год., відстань від приладу до автомобіля становить 234,5 м, про те, постанова винесена інспектором Радушинським Є.Р. тому не є належним та допустимим доказом по справі 367/6347/20 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАМ № 3164455 від 20.09.2020. Крім того, з поданого відповідачем журналу обліку видачі та повернення лазерних вимірювачів швидкості та записів з них інв. № 1296 (т.1) за 2019 рік до суду першої інстанції вбачається, що 20.09.2020 інспектору Корчемному Ю.М. видано прилад серійний номер обладнання ТС000567, а згідно розстановки сил та засобів роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції з 08:00год до 20:00год. 20.09.2020 ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , здійснювали вид патруля авто TruCam 00567, автомобіль Toyota Prius 3649, квадрат патрулювання 166км -214км., на А/д М-06, пост «ЗВ`ЯГЕЛЬ». Судом першої інстанції звернуто увагу, що відповідачем не надано будь яких доказів про те, що інспектору роти № 3 роти 1-го батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Радушинському Є.Р., яким було винесено спірну постанову, чи його колезі по чергуванню, які здійснювали чергування на а/д М-6, пост «КОЧЕРІВ» 144км.-182км. було надано пристрій (трукам 567) для вимірювання швидкості. Приписами КУпАП встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.04.2018 року по справі № 338/1/17, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Колегія суддів не приймає до уваги, посилання апелянта, що в оскарженій постанові допущено описку в приладі, який здійснював вимірування, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки доказів виправлення помилки в оскаржуваної постанови відповідачем не надано, а отже судом апеляційної інстанції, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України, прийшов до висновку про недоведеність наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню. Крім того, судом першої інстанції звернуто увагу, що відповідно до змісту оскаржуваної постанови дії позивача були кваліфіковані інспектором за складом адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, перевищення швидкості більше, як на 50 км/год. Проте, частиною 3 статті 122 КУпАП передбачено про ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху). Відповідно до частини 4 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Поряд з цим, в спірній постанові зазначено, що вимірювана приладом швидкість руху автомобіля, яким він керував 20.09.2020, складала 109 км/год., тобто зафіксовано перевищення швидкості на 59 км/год., що є складом адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП, а саме: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, а не ч. 3 ст. 122 КУпАП. Приписами КУпАП встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.04.2018 року по справі № 338/1/17, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Оскільки доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови відповідачем не надано, показання позивача з приводу конкретних обставин його дій на дорозі відповідачем не спростовані, суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України, прийшов до висновку про недоведеність наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню. Слід зазначити, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 161/5372/17). З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вина позивача у порушенні Правил дорожнього руху України та вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.122 КУпАП, не доведена у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами та відсутні докази проведення вимірювання швидкості саме, за допомогою приладу TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000567). Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, у зв`язку з чим прийняв законне та обґрунтоване рішення. Отже, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Щодо посилання апелянта на постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки судом враховуються висновки, які викладені виключно в рішеннях Верховного Суду, у відповідності до вимог частини 5 статті 242 КАС України. З огляду на зазначене, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про визнання протиправних дій інспектора патрульної поліції та скасування оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі відповідачем зазначено виключно норми права, при цьому не обґрунтовано, що порушено судом першої інстанції під час розгляду справи та прийняття рішення по суті. При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 271-272, 286, 308, 310, 315, 317, 321-322, 325 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Житомирській області - залишити без задоволення. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді: І.О. Грибан Є.О. Сорочко