Постанова 4856 № 120/10371/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/10371/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Н.В. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 04 серпня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.03.2023 позов задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про відмову у призначенні компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі від 17.10.2022 №М/08/132419 ОСОБА_1 . Зобов`язано Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради призначити ОСОБА_1 з 07.10.2022 компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 . Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Департамент соціальної політики Вінницької міської ради діяв в межах повноважень та на підставі норм чинного законодавства та жодних протиправних дій ним вчинено не було. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.08.2022 №509-5002024307 зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , а фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є одинокою жінкою похилого віку, оскільки її чоловік ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 померли, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть. Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №027427 від 24.08.2022, ОСОБА_2 є інвалідом першої А групи за загальним захворюванням, інвалідність встановлена безтерміново. Також за висновком Вінницької міської МСЕК №1 Департаменту охорони здоров`я Вінницької ОДА потребує постійного стороннього догляду та допомоги. 07.10.2022 позивач подав заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, а ОСОБА_2 дала згоду отримувати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від ОСОБА_1 . До заяви долучено декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, довідку №3280 від 06.10.2022 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Відповідальною особою структурного підрозділу з питань соціального захисту населення було надано підтвердження, що позивачем 07.10.2022 подано повний пакет документів. Рішенням від 17.10.2022 №М/08/132419 Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради відмовило ОСОБА_1 у призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі з 01.10.2022 р. відповідно до п1. постанови КМУ «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» від 23 вересня 2020 р. № 859, у зв`язку з тим що компенсація за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Вважаючи відмову відповідача у призначенні та виплаті вищевказаної компенсації протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом. Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі. Колегія суддів, надаючи оцінку спірним правовідносинам, погоджується з позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктом 17 статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII (далі - Закон № 2671-VIII) передбачено, що соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 2671-VIII до надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім визначених частиною другою цієї статті, громадські об`єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності. Згідно із пунктами 1, 4 частини шостої статті 13 Закону № 2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: особами невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися. За приписами абзаців 1, 4, 5, 8 частини сьомої статті 13 Закону № 2671-VIII фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується фізичним особам - надавачам соціальних послуг, які не перебувають у трудових відносинах, не є фізичними особами - підприємцями, не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, у тому числі адвокатської, нотаріальної діяльності тощо), не перебувають на обліку як безробітні. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується відповідно до тристороннього договору про надання соціальних послуг з догляду, що укладається у письмовій формі між фізичною особою - надавачем соціальних послуг з догляду, отримувачем соціальних послуг з догляду або його законним представником та структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міської ради міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад. Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує КМУ. Пунктом 1 Порядку №859 передбачено, що цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є, зокрема, особами невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися. Відповідно до пункту 3 Порядку №859 компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Згідно із пунктом 6 Порядку №859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку. За приписами пункту 14 Порядку № 859 компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи. Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги. Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім`ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім`ї затверджується Мінсоцполітики. Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім`ї для встановлення факту догляду є обов`язковим. Пунктом 17 Порядку №859 визначено, що рішення уповноваженого органу про відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено у визначеному законодавством порядку. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , як особа з інвалідністю 1А групи, дійсно потребує соціальних послуг з догляду, про що, зокрема, свідчить висновок-рекомендація відповідальної особи структурного підрозділу відповідача, викладеному в акті проведення обстеження сім`ї від 10.10.2022, та вказану обставину відповідач не заперечує. Однак, підставою для відмови позивачу у призначенні компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі, відповідач зазначив те, що ОСОБА_2 не є членом сім`ї заявника ОСОБА_1 . Разом з тим, при вирішенні питання правомірності вказаного рішення Департаменту судом першої інстанції правильно враховано, що відповідно до пункту 1 Порядку № 859 компенсація за догляд призначається і виплачується фізичній особі, яка надає соціальні послуги особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 другу групу членів сім`ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони складають інші особи, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем, працівником міліції, особового складу державної пожежної охорони у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Тобто, законодавство не регламентує вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання (вказаний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 у справі № 205/4245/17 та підтримано у постанові від 23.04.2020 у справі № 686/8440/16-ц). Крім того, абзацом третім пункту 14 Порядку № 859 чітко визначено, що для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім`ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім`ї затверджується Мінсоцполітики. Наказом Міністерства соціальної політики України «Про затвердження форм документів, необхідних для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» від 29.01.2021 № 37 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2021 за № 221/35843) затверджено, зокрема, форму акту про проведення обстеження сім`ї. Суд наголошує на тому, що 10.10.2022 для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею, посадовою особою Управління було, відповідно до абзацу третього пункту 14 Порядку №859, складено за встановленою формою акт проведення обстеження сім`ї, яким встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Крім того, в акті у графі «висновок-рекомендація» зазначено «потребує надання компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги». Проте, незважаючи на складений акт встановленої форми, відповідачем прийнято рішення від 17.10.2022 про відмову у призначенні вказаної компенсації. Так як позивачем 07.10.2022 було подано повний пакет документів, що підтверджується повідомленням уповноваженої особи відповідача Хмельовською, посилання апелянта на те, що з поданих документів не було встановлено, що ОСОБА_1 є членом сім`ї ОСОБА_5 є безпідставним та необгрунтованим. Враховуючит викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі. Таким чином рішення Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради від 17.10.2022 №М/08/132419 про відмову ОСОБА_1 у призначенні компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі є протиправним та підлягає скасуванню. З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства України, що врегульовує спірні правовідносини, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що з метою повного та ефективного захисту порушених прав позовні вимоги зобов`язального характеру належить задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу з 07.10.2022 (з місяця звернення за компенсацією, відповідно до абзацу першого пункту 14 Порядку № 859) компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 . Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.