Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/4672/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 160/4672/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року (суддя 1-ї інстанції Боженко Н.В.) в адміністративній справі №160/4672/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 10 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, прийняте у формі висновку Управління Державної міграційної служби України у Черкаській області №96/22 від 16 червня 2022 року, затвердженого Державною міграційною службою України 01.08.2022 року; зобов`язання Державну міграційну службу України видалити (виключити) з інформаційної системи підсистеми ФМ "Недійсні документи" ЄІАС УМП ДМС України інформацію (відомості) про недійсність паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 20.10.2011 Маньківським РВ УМВС України в Черкаській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовна заява обґрунтована незгодою зі спірними рішеннями, оскільки у 2005 році позивачем отримано паспорт громадянина України, який в подальшому в 2011 році замінено новим паспортом громадянина України в зв`язку з обміном зіпсованого паспорта громадянина України 2005 року. В 2021-2022 році відповідачем-1 здійснено перевірку законності отримання позивачем паспорта громадянина України, в результаті якої висновком відповідача-1 від 16.06.2022 року №96/22, затвердженого 01.08.2022 року відповідачем-2, обидва паспорта позивача визнано такими, що оформлені з порушенням вимог законодавства та недійсними. Вважає цей висновок протиправним, оскільки при видачі паспорта в 2005 році, переоформленні паспорта в 2011 році жодних зауважень міграційних органів до позивача не було, також в період проживання на території України позивач як батько брав участь в оформленні паспорта громадянина України для свого сина. Тривалий час проживає на території України, одружений, має двох дітей, сплачує податки, що вказує на відсутність у втручанні в сферу прав позивача необхідності в демократичному суспільстві. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Позивачем на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій зазначає на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не надано належної оцінки доводам позивача, що викладені у позові. Так вважає, що суд переклав наслідки втрати документів державним органом. Не враховано того, що паспорт громадянина Туркменістану видано у 1999р., а отже за п`ять років до отримання паспорту громадянина України. Вважає неправомірним визнання недійсним паспорту, виданого 19.10.2005р., оскільки такий було погашено та знищено. Судом не враховано належним чином доводи позивача, що тривалий час проживає в Україні, має сім`ю. також не враховано правову позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах. Відповідачами подано відзиви на апеляційну скаргу в яких просять відмовити у її задоволенні. Позивачем подано письмові пояснення на відзив відповідачів. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України. Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що позивачу було видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , 20.11.2011 року Маньквіським РВ УМВС України в Черкаській області. Відповідно до вказаного паспорту позивач народжений ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Ашгабат, Туркменістан, 06.09.2019 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . 16 червня 2022 року управлінням Державної міграційної служби України в Черкаській області складено висновок №96/22 про результати службової перевірки за фактом оформлення Маньківським РВ УМВС України в Черкаській області 20.10.2011 року паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 19.10.2005 року паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 01.08.2022 року затверджено відповідачем-2 (далі - Висновок). Висновком вищевказані паспорти позивача визнано такими, що оформлені з порушенням вимог законодавства та відповідно до пп. 8 пункту 108 Порядку є недійсними. Паспорт серії НОМЕР_1 підлягає вилученню, анулюванню та знищенню. При цьому Висновком, серед іншого, встановлено, що позивач громадянства України не набував, паспорт громадянина СРСР зразка 1974 року не отримував, а державою Туркменістан підтверджено наявність у позивача громадянства Туркменістану та паспорту від 02.07.1999 року. Відповідно, останній паспорт позивача 2011 року оформлений з порушенням вимог законодавства, оскільки був оформлений на підставі паспорту позивача 2005 року, без перевірки підстав оформлення паспорта громадянина України, наданого для обміну, а також перевірки наявності документів, що підтверджували б громадянство України. Відповідно до листа посольства Туркменістану в Україні від 17.12.2021 року №31/3-1396 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є громадянином Туркменістану і документований паспортом НОМЕР_3 від 02.07.1999 року. Вважаючи протиправним визнання недійсним паспортів громадянина України 2005 року та 2011 року, що були видані позивачу, останні звернувся до суду з цим позовом. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що спірне рішення прийнято правомірно, в межах компетенції та з визначених законодавством підстав, оскільки паспорт громадянина України, є документом, який підтверджує громадянство України, набуття якого не підтверджено, отже, паспорти є такими, що отримані з порушенням закону. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Спірним у справі є правомірність висновку міграційного органу щодо визнання паспортів недійсними, вилучення , анулювання та знищення таких. Пунктом 13 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII (далі - Положення №2503-XII, застосовується в редакції, чинній станом на 19.10.2005 року - дату видачі позивачу паспорта громадянина України) визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року ( 2503-12) "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народженнта постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р.N 1086 ( 1086-93-п) "Про першочергові заходи щодо забезпечення видачі паспортів громадянина України", наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.08.1994 року №316 була затверджена Інструкцію щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України,. Згідно п. 6 розділу ІІ Інструкції №316 видача громадянам паспортів проводиться на підставі свідоцтва про народження. При відсутності в органах реєстрації актів громадського стану актових записів про реєстрацію народження паспорти громадянам віком понад 16 років можуть бути видані на підставі одного з таких документів, що підтверджують час і місце народження: - засвідченої в установленому порядку і скріпленої гербовою печаткою виписки з погосподарської книги сільської, селищної Ради народних депутатів про те, що дана особа народилася і постійно проживає в указаному адміністративному районі; - військового квитка - для військовослужбовців, звільнених з лав Збройних Сил України; - документа, виданого громадянину України у зв`язку з прибуттям в України в порядку угоди з іншими державами чи в порядку репатріації (рееміграції) і переселення; - довідки про прийняття до громадянства України; - довідки, виданої працівниками ВІР, про здачу загальногромадянського закордонного паспорта, паспорта громадянина України для виїзду за кордон - для громадян України, які постійно проживають за кордоном, при поверненні їх в Україну на постійне проживання; - довідки про звільнення - для осіб, звільнених з місць позбавлення волі, якщо вони до засудження не мали паспортів чи останні в них не вилучалися і до особових справ приєднані не були. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом України від 18.01.2001 № 2235-ІІІ "Про громадянство України" (далі Закон № 2235-III) і Указом Президента України від 27.03.2001 № 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянстві України", яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питані громадянства та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок). Відповідно до ст. 3 Закону № 2235-ІІІ, станом на 19.10.2005р. - отримання паспорту позивачем, громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України. Відповідно до ст. 6 Закону № 2235-ІІІ, громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України. На час обміну позивачем паспорту, діяв Наказ МВС України від 15.06.2006 за № 600, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за № 804/12678, яким затверджено Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (надалі - Наказ № 600). Відповідно до п.16, п. 17 розділу 4 вказаного Порядку, обмін паспорта здійснюється у разі: зміни прізвища, імені та по батькові особи тощо; установлення розбіжностей у записах (невідповідності внесених до паспорта записів записам в інших документах ); непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, загублення фотографічної картки тощо). Для обміну паспорта особа подає: заяву; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанцію про сплату державного мита або оригінал і копію документа про звільнення від сплати державного мита; документи, що підтверджують обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну. Якщо обмін паспорта здійснюється у зв`язку з його непридатністю для користування, то в разі необхідності (відсутність або пошкодження фотокартки, псування записів про прізвище, ім`я та по батькові, дати або місця народження тощо) працівником територіального підрозділу перевіряється належність зіпсованого паспорта особі, яка подала його для обміну, відповідно до розділу 6 Порядку. Для здійснення перевірки в разі необхідності додатково подається ще одна фотокартка. Отже, згідно норм законодавства, при оформленні паспорта громадянина України, особа, додатково подає документ, що підтверджує громадянство. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302 було затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, (далі - Порядок №302). Згідно з пп. 8 п. 108 Порядку №302 паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі: оформлення паспорта/паспорта зразка 1994 року з порушенням вимог законодавства. Пунктом 109 Порядку №302 передбачено, що у разі коли рішення про оформлення паспорта/паспорта зразка 1994 року прийнято працівником з порушенням вимог законодавства, керівник структурного підрозділу відповідного територіального органу/ територіального підрозділу ДМС або його заступник проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок про визнання паспорта недійсним та таким, що підлягає вилученню, анулюванню та знищенню, у двох примірниках, який підписується працівником, що провів перевірку, погоджується його безпосереднім керівником та керівником територіального органу ДМС або його заступником. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та в разі наявності підстав для визнання паспорта таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, а другий - надсилається до територіального органу ДМС. Висновки та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років. У разі визнання паспорта/паспорта зразка 1994 року недійсним відповідно до підпункту 8 пункту 108 цього Порядку висновок про визнання паспорта недійсним та таким, що підлягає вилученню, анулюванню та знищенню, повинен містити посилання на конкретні норми законодавства, що були порушені. Як свідчать встановлені обставини справи, з наданих відповідачем матеріалів перевірки законності оформлення позивачу паспортів 2005 та 2011 років, в т.ч. лист посольства Туркменістану в Україні, згідно якого в позивача наявне громадянство Туркменістану, паспорт Туркменістану 1999 року. Окрім цього, згідно Висновку в міграційних органів відсутня заява про видачу позивачу паспорту 2005 року, заява про видачу паспорту 1974 року, відсутня інформація про звернення позивача із клопотанням щодо оформлення документів про набуття громадянства України чи встановлення належності до громадянства України, надання дозволу на імміграцію в Україну, документування посвідкою на постійне/тимчасове проживання в Україні, продовження строку перебування на території України, виїзду на постійне місце проживання за кордон, що підтверджується листами міграційних органів, наявних в матеріалах перевірки. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем на підтвердження законності Висновку надано належні докази, які в своїй сукупності підтверджують правомірність оскарженого рішення, виходячи по суті з відсутністю доказів набуття позивачем громадянства України. Набуття документа на підтвердження громадянства України, в т.ч. паспорта громадянина України, без підтвердження набуття громадянства України як такого, свідчить про набуття такого документа з порушенням законодавства, що є достатньою підставою для прийняття органом Державної міграційної служби України рішення про визнання такого документа оформленим з порушенням вимог законодавства України та, відповідно, недійсним. Таким чином, в межах встановлених судом обставин, факт набуття позивачем громадянства України не знайшов свого підтвердження наявними у матеріалах справи доказами, а отже відповідач вірно дійшов висновку про оформлення та видачу паспортів позивачу в порушення норм законодавства України. Колегія суддів суду апеляційної інстанції відхиляє доводи позивача, що суд, наслідки втрати документів державним органом, переклав на позивача, враховуючи наявні у матеріалах справи докази відсутності факту набуття позивачем громадянства України. А ні відповідач, а ні суд не ставить у провину позивача щодо недоведеності правомірності отримання паспорту, а лише вказує, що позивач у разі наявності певних доказів, міг би надати їх зокрема і суду, для надання їм оцінки. Також колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо автоматичного анулювання громадянства іншої країни, оскільки норми законодавства України, зокрема і Закон №2235-III таких норм не містить. Колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що наявність паспорту підтверджує набуття громадянства України, а також неврахування судом того, що паспорт громадянина Туркменістану видано у 1999р., а отже за п`ять років до отримання паспорту громадянина України, оскільки вказані доводи не спростовують відсутність факту набуття позивачем громадянства України, з урахуванням інформації посольства Туркменістану, що позивач є громадянином Туркменістану і документований паспортом від 02.07.1999р. (а.с. 232 на звороті) Також є безпідставними доводи позивача про необґрунтованість спірного рішення про анулювання паспорту 2005р., з підстав його знищення, оскільки висновки відповідача не суперечать положенням п. 108 Порядку №302. З огляду на вказане апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про правомірність висновку Управління Державної міграційної служби України у Черкаській області №96/22 від 16 червня 2022 року, затвердженого Державною міграційною службою України 01.08.2022 року. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову. З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Розподіл судового збору не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України. Керуючись ст. ст. 139, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року в адміністративній справі №160/4672/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник