Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 481/506/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 серпня 2023 р.м. ОдесаСправа № 481/506/23 Перша інстанція: суддя Васильченко-Дрига Н.О., повний текст судового рішення складено 10.05.2023, м. Новий Буг П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурія О.В., судді Вербицької Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 08 травня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження,- В С Т А Н О В И В: У березні 2023 року ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області (далі відповідач, ГУ НП), в якому просив скасувати постанову заступника начальника СРПП ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції Кубайчука В.Ю. серії БАБ №137383 від 24.02.2023 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.126 КУпАП та закрити провадження у справі. В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що постанова не є беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушень, оскільки вона не містить посилань на технічний засіб за допомогою якого здійснювалось фотографування або відеозапис та інші будь-які докази відсутні. Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 08.05.2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного. З матеріалів справи вбачається, що 24.02.2023 року заступником начальника СРПП ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області старшим лейтенантом поліції Кубайчуком В.Ю. було винесено оскаржувану постанову серії БАБ №137383 від 24.02.2023 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. З оскаржуваної постанови вбачається, що 24.02.2022 року о 11 год. 03 хв., за адресою: м. Новий Буг, вул. Миколаївська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ-21150, д/н НОМЕР_1 на якому був забруднений державний номерний знак, що не дозволяло чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 метрів, при цьому у водія був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п.2.1 «ґ» та 30.2 ПДР України. Оскаржуваною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 та ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1190,00 грн.. За даними єдиного об`єднання страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності Моторно (транспортного) страхового бюро України поліс на т/з НОМЕР_1 станом на 24.02.2023 року відсутній. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем надано всі необхідні докази, що позивач керував т/з ВАЗ-21150 з р/н НОМЕР_1 на якому був забруднений державний номерний знак та у позивача на той момент був відсутній договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Пунктом 2.9. «в» Правил дорожнього руху України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. У відповідності до п.30.2 ПДР України на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені. Відповідно ч.1 ст.121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також згідно з п.2.1 «ґ» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення) Відповідно ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема частини першої і другої статті 121-3 та частини перша, друга і четверта статті

126. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. За приписами ч.1 ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Згідно п.8 ч.1 ст.23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Відповідно до ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. В оскаржуваній постанові в п.7 «До постанови додається» зазначено, що до оскаржуваної постанови додається фото. Отже, у даному спірному випадку факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення підтверджується фотознімком, роздрукована копія якого була надана відповідачем суду першої інстанції разом з відзивом на позовну заяву. З наданого відповідачем фото вбачається, що на фото зафіксований транспортний засіб із написом Lada Samara, дата 24.02.2023 року, час 11:02, адреса: Миколаївська область, м. Новий Буг, вул. Миколаївська, температура 1 г.ц., та мапа з сервісу Google Maps з відміткою місця зробленого фото. Також з фото вбачається, що державний номерний знак вказаного транспортного засобу забруднений та символи на ньому не можливо розпізнати. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає факт забруднення державного номерного знаку транспортного засобу, яким керував позивач, доведеним. Щодо посилання в апеляційній скарзі позивача на те, що у відомості Моторного (транспортного) страхового бюро України про відсутність станом на 24.02.2023 року полісу на транспортний засіб з д.н.з. НОМЕР_1 , подані відповідачем до суду разом з відзивом на позовну заяву, взагалі не мають ніякого відношення до справи, оскільки на скріншоті з сайту МТСБУ вказано невірний д.н.з. транспортного засобу який перевірявся на наявність діючого полісу, колегія суддів зазначає наступне. Відповідачем до матеріалів справи було додано скріншот з сайту МТСБУ з якого вбачається, що станом на 24.02.2023 року поліс на транспортний засіб д.н.з. якого НОМЕР_2 не знайдено. Тобто, відповідачем дійсно було перевірено інший транспортний засіб на наявність діючого полісу станом на 24.02.2023 року, однак така помилка відповідача не як не спростовує відсутність вказаного полісу у позивача під час зупинки транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_1 , яким він керував, 24.02.2023 року о 11:02. Крім цього, колегією суддів було перевірено вказану інформацію на сайті МТСБУ та виявилось, що поліс на ТЗ № НОМЕР_1 на 24.02.2023 року дійсно не знайдено. Також в апеляційній скарзі позивач зазначає, що з фото доданого до матеріалів справи відповідачем слідує, що воно було виготовлено 24.02.2023 року, об 11 год. 02 хв., зображений на ньому автомобіль не перебуває в русі, а в постанові зазначено, що ОСОБА_1 цього дня, об 11 год. 03 хв. керував автомобілем, тобто фото не стосується автомобіля, яким керував ОСОБА_1 . Крім цього, з фото неможливо встановити місце знаходження зображеного на ньому автомобіля, а також неможливо встановити відстань до номерного знака, з якої здійснена фотозйомка (чи становить вона 20 м). Колегія суддів вважає такі доводи позивача безпідставними, які направлені виключно на уникнення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки інформації зазначеної на роздрукованому фото достатньо для встановлення місця положення зображеного на ньому транспортного засобу, та з фото вбачається, що воно зроблено менш ніж за 20 м. до д.н.з. транспортного засобу. Таким чином, оскільки встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач керував транспортним засобом з номерним знаком, який був забруднений, що не дозволяло чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 метрів, та при цьому у позивача був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то суд апеляційної інстанції вважає правомірним та обґрунтованим притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 та ч.1 ст.126 КУпАП. Під час розгляду апеляційної скарги позивачем не надано суду доказів, які б спростовували викладені у оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення обставини. Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №137383 від 24.02.2023 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, є правомірною та обґрунтованою, а позовні вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Враховуючи наведене, колегія суддів робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Статтею 286 КАС України встановленні особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст.272, ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 08 травня 2023 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя К.В. Кравченко Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька