Постанова Львівський апеляційний суд № 466/2848/23

Справа № 466/2848/23 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б. Провадження № 33/811/1015/23 Доповідач: Головатий В. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 серпня 2023 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., за участю захисника Шень К. Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Шень К. Ф. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 03.05.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 03.05.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Відповідно до постанови суду, як встановлено у судовому засіданні та як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №156394 від 16.03.2023 року, 16.03.2023 о 01:45 год. ОСОБА_1 у м. Львові на пр. Чорновола, 101, керував транспортним засобом марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Drager Alcotest» 6820, № ARJL 0257, № тесту 1737, результат 0.82 % проміле, чим порушив п. 2.9а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На зазначену постанову захисник Шень К. Ф. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які би підтвердили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Зазначає, що автомобіль, на якому ОСОБА_1 з товаришем приїхали до Львова, вийшов з ладу. Оскільки їм не вдалось самостійно відремонтувати автомобіль, вони вирішили переночувати у транспортному засобі. Звертає увагу, що працівники поліції не озвучили ознак алкогольного сп`яніння, які нібито виявили у ОСОБА_1 , а також не запропонували останньому пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі після того, як ОСОБА_1 виразив свою незгоду з результатами огляду, зазначивши, що випив лише енергетичний напій. Зазначає, що температура на роздруківці з приладу драгер не співпадає з температурою повітря в цей день, а наявний в матеріалах справи відеозапис не є безперервним. Крім того, вказує, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом та не було надано можливості йому скористатися правовою допомогою адвоката. Заслухавши доводи захисника Шень К. Ф., яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити. Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №156394 від 16.03.2023 року, який складений особою, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, їх зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів у достовірності занесених у нього даних не викликає, на час розгляду справи ніким не спростований; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено 0,82% проміле алкоголю; протоколом тесту №1737 від 16.03.2023 року за результатом огляду ОСОБА_1 із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820», з якого вбачається, що ОСОБА_1 на момент огляду перебував в стані алкогольного сп`яніння (0,82%); відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції, відповідно до яких ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестера «Drager Alcotest 6820»; рапортом працівника поліції, в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатами огляду, вважаю необґрунтованими з наступних підстав. Так, відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції підтверджується, що ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки відповідно до ст. 268 КУпАП, запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також роз`яснено, що у разі незгоди з результатами огляду він буде мати можливість пройти огляд в медичному закладі. В подальшому, останній погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, після проходження якого не заперечував проти результату огляду та не просив доставити його до медичного закладу для проходження такого, а лише зазначив, що пив енергетичний напій. Крім того, ОСОБА_1 підписав протокол тесту №1737 від 16.03.2023 року за результатом огляду ОСОБА_1 із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820», чим засвідчив свою згоду із внесеними до нього даними, а у своїх поясненнях у протоколі про адміністративне правопорушення зазначив, що пив енергетик. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а лише хотів переночувати з товаришем в автомобілі у зв`язку з тим, що такий вийшов з залу, є голослівними, оскільки ОСОБА_1 впродовж всього спілкування з працівниками поліції на місці події жодного разу не повідомляв їм про те, що він не керував транспортним засобом, який, до того ж, перебував на проїзній частині біля пішохідного переходу у заведеному стані, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту несправності транспортного засобу та подальшого його ремонту. Отже, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння є правильними. Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апелянта про те, що йому не було роз`яснено прав та не надано можливості скористатися послугами захисника, є необгрунтованими, оскільки ОСОБА_1 розписався в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №156394 від 16.03.2023 року за те, що йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а матеріали справи не містять відомостей, які б свідчили про те, що працівники поліції перешкоджали ОСОБА_1 скористатися правовою допомогою захисника. Різниця у температурних показниках, вказаних при здійсненні огляду у роздруківці газоаналізатору «Drager Alcotest 6820» та фактичною температурою повітря 16 березня 2023 року, на переконання суду апеляційної інстанції, не свідчить про несправність газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», оскільки вказаний прилад до проведення огляду перебував в транспортному засобі працівників поліції, температура повітря всередині якого могла відрізнятися від температури повітря ззовні. Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №156394 від 16.03.2023 року, в останнього було вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом DT № 302849 від 16.03.2023, про що він розписався у протоколі, що підтверджується відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції. На відеозаписі з камер спостереження працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення, а тому доводи апелянта про те, що відеозапис є небезперервним, як на підставу скасування постанови суду першої інстанції, вважаю необґрунтованими. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік накладене відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя постановив: постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 03.05.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Шень К. Ф. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Головатий В.Я.