Постанова Львівський апеляційний суд № 464/167/26

Справа № 464/167/26 Головуючий у 1 інстанції: Жила В.С. Провадження № 33/811/771/26 Доповідач: Головатий В. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2026 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., за участю захисника Булат Н. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за апеляційною скаргою захисника Булат Н. О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 20.04.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: постановою Сихівського районного суду м. Львова від 20.04.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 02.01.2026 о 19:35 год. на вул. Стрийській, 121А, у м. Львові, керував автомобілем марки «Audi RS Q8», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. На зазначену постанову захисник Булат Н. О. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що працівники поліції дійшли до помилкового висновку про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, оскільки він хворіє на хронічний вірусний гепатит С та є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства. Крім того, на його фізичний стан повпливав фактор ДТП та тривале очікування. На думку апелянта, відсутність ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 свідчить про безпідставність направлення його до медичного закладу для проходження огляду. Крім того, зазначає, що наявне в матеріалах справи направлення на огляд водія є неналежним доказом, оскільки не відповідає чинній формі, затвердженій Інструкцією №1452/735, а також датоване 02.01.2025 року, хоча всі фактичні події відбувались у 2026 році. Заслухавши доводи захисника Булат Н. О., яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити. Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №557628 від 02.01.2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення; даними направлення на огляд водія транспортного засобу, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 в медичному закладі не проводився, та згідно з яким, у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, зокрема, звужені зіниці, які не реагують на світло,неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; наявними в матеріалах справи відеозаписами, якими підтверджується факт відмови останнього від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі. Доводи апелянта про безпідставність направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду, вважаю необґрунтованими з наступних підстав. Так, відеозаписом з камер спостереження працівників поліції підтверджується, що працівники поліції приїхали на місце ДТП, встановили обставини ДТП та особу водія. В подальшому, працівники поліції проводили огляд та виявили у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, а саме:звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, про що було повідомлено останнього в передбаченому законом порядку. Разом з тим, ОСОБА_1 пояснив, що є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства та хворієна хронічний вірусний гепатит С, а в даний час їде на медичні процедури в приватну клініку «Детокс медікал», яка спеціалізується на лікуванні від алкогольної та наркотичної залежності. У зв`язку звстановленням у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, останньому були роз`яснені його права та обов`язки відповідно до ст. 268 КУпАП, та неодноразово запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. ОСОБА_1 чітко неодноразово відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі в передбаченому законом порядку, пояснивши це тим, що він їдена медичні процедури в приватну клініку «Детокс медікал», що є важливішим для нього в даний момент. Отже, висновки місцевого суду про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі є правильними. Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наявність у ОСОБА_1 хронічного вірусного гепатиту С лише підтверджує законність дій працівників поліції, оскільки останні при виявленні у водія ОСОБА_1 звужених зіниць та неприродної блідості обличчя зобов`язані були запропонувати йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, оскільки вони не володіють спеціальними знаннями у сфері медицини. Доводи апелянта про те, що наявне в матеріалах справи направлення на огляд водія є неналежним доказом є необґрунтованими, оскільки в наявному в матеріалах справи направленні на медичний огляд містяться всі необхідні відомості для проходження такого огляду. Враховуючи наведене, а також неодноразову відмову від проходження огляду, що підтверджується відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, використання попередньої форми направлення та описка в даті такого направлення не впливають на висновок суду та не свідчать про відсутність складу правопорушення, оскільки не звільняють водія від обов`язку, встановленого п. 2.5 ПДР України, та від відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік накладене відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, відсутністю обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя постановив: постанову Сихівського районного суду м. Львова від 20.04.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Булат Н. О. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Головатий В.Я.