Постанова Львівський апеляційний суд № 464/2161/22

Справа № 464/2161/22 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю. Провадження № 33/811/1098/22 Доповідач: Головатий В. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2022 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., за участю захисника Репецького В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Репецького В. В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 07.09.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: постановою Сихівського районного суду м. Львова від 07.09.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 26 травня 2022 року об 11.02 год. на вул. Стрийській, 195, у м. Львові, керував автомобілем марки «Ford Mustang», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло; тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На зазначену постанову захисник Репецький В. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що працівниками поліції ОСОБА_1 не було роз`яснено прав у відповідності до ст. 268 КУпАП. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення містить суттєві недоліки, а відеозйомка велася не безперервно. Звертає увагу, що у працівників поліції не було підстав для зупинки ТЗ, підстав для перевірки на стан сп`яніння та проходження освідування. Крім того, працівники поліції та поняті зневажливо поводились відносно ОСОБА_1 . Заслухавши доводи захисника Репецького В. В., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити. Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Таке зокрема підтверджується сукупністю зібраних та перевірених суддею районного суду доказів, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №237171 від 26.05.2022 року, який складений особою, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, їх зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів у достовірності занесених у нього даних не викликає, на час розгляду справи ніким не спростований; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 26.05.2022 року, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло; тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які засвідчили, що в їхній присутності водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі відмовився; відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, згідно з якими ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі; рапортом інспектора УПП, в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення. Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Покликання апелянта на те, що працівниками поліції ОСОБА_1 не було роз`яснено прав у відповідності до ст. 268 КУпАП, не відповідають дійсності, оскільки з відеозапису вбачається, що останньому працівник поліції роз`яснив суть ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Доводи про те, що відеозапис з камер спостереження працівників поліції не є безперервним жодним чином не впливає на встановлення наявності чи відсутності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також на недопустимість вказаного доказу, оскільки такий підтверджує як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і його відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння з мотивів вживання сильнодіючих препаратів. Покликання про те, що у працівників поліції не було підстав для зупинки ТЗ, підстав для перевірки на стан сп`яніння та проходження освідування спростовуються матеріалами справи, зокрема, відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що транспортний засіб ОСОБА_1 було зупинено на блок-пості під час дії на території України воєнного стану, що не суперечить вимогам закону. В подальшому, оскільки працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло; тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці, останньому було запропоновано пройти огляд. Вказані дії працівників поліції не суперечать вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року № 1452/735. Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції та поняті зневажливо ставилися до ОСОБА_1 , оскільки це не впливає на правильність рішення суду першої інстанції, а в матеріалах справи відсутні докази, які би підтверджували даний факт. Доводи захисника про наявність інших суттєвих недоліків протоколу суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки такі не впливають на факт вчинення правопорушення і не є тим істотним порушенням законодавства, внаслідок якого судове рішення підлягає скасуванню. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік накладене відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя постановив: постанову Сихівського районного суду м. Львова від 07.09.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Головатий В.Я.