LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС420/16548/22

від 02.08.2023 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі №420/16548/22 за позовом О…

УХВАЛА 02 серпня 2023 року м. Київ справа № 420/16548/22 адміністративне провадження № К/990/24809/23 Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі №420/16548/22 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправним та скасування рішення комісії,- УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Одеської обласної прокуратури, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора, в якому просила: - визнати протиправними та скасувати рішення чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, вiйськових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №3 від 30.09.2022 про неуспішне проходження атестації прокурором Суворовської місцевої прокуратури №4 Одеської області ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ керівника Одеської обласної прокуратури №1614к вiд 13.10.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Суворовської місцевої прокуратури №4 Одеської області та органів прокуратури з 31.10.2022; - поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси або рівнозначній посаді прокурора окружної прокуратури Одеської області та вжити негайне виконання рішення суду в цій частині; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.10.2022 до дня поновлення на роботі; - стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 50 000 тис. гривень. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику. 14 липня 2023 року касаційна скарга ОСОБА_1 повторно надійшла до Верховного Суду. За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження. Посилаючись на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що є необхідність відступлення від висновку щодо застосування положень пункту 19 розділу ІІ Закону №113-ІХ, який викладено у постановах Верховного Суду від 27 травня 2022 року у справі №520/6591/20, від 27 червня 2022 року у справі №420/2859/21, від 21 липня 2022 року у справі №420/4754/20, від 28 вересня 2022 року у справі №580/251/21. Сліз зазначити, що відступ - це інший підхід до застосування тієї ж норми права у подібних правовідносинах, щодо якої такий висновок сформовано. Крім того, необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду має виникати з певних визначених об`єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані скаржником при посиланні на пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо. Також причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, помилковість тощо). Враховуючи, що скаржником не обґрунтовано необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України. Інші аргументи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій. Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а позивач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі. З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Враховуючи, що касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд не вирішує. Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі №420/16548/22 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправним та скасування рішення комісії - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя В. Е. Мацедонська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»