Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 344/9604/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 344/9604/23 пров. № А/857/10667/23 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді: Улицького В.З. суддів: Гудима Л.Я., Пліша М.А. при секретарі судового засідання: Василюк В.Б. за участю представника відповідача: Думенко В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.06.2023 року (рішення ухвалене у м. Івано-Франківську судом у складі головуючого судді Татарінової О.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 03.05.2023 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни,- ВСТАНОВИЛА: У травні 2023 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 03.05.2023 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни. Позивач позовні вимоги мотивував тим, що громадянин Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 з 2014 року проживає у м.Івано-Франківську. Мав статус біженця з 2015 року по 2020 року. З 25.01.2020 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із громадянкою України. З цього ж часу він отримав право на отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні з метою возз`єднання сім`ї та отримав посвідку строком на 1 рік. 08.02.2022 року у зв`язку із закінченням строку дії попередньої посвідки йому було видано нову посвідку № НОМЕР_1 на тимчасове проживання строком на 1 рік із терміном дії по 07.02.2023 року. До кримінальної відповідальності не притягався, в розшуку не перебуває. Адміністративних, а також цивільних правопорушень не вчиняв. Отже, метою перебування позивача в Україні є влаштування особистого життя та здійснення комерційної діяльності. Просила позов задоволити. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.06.2023 року адміністративний позов задоволено. Рішення суду першої інстанції оскаржило Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційним судом встановлено, що 03.05.2023 до УДМС в Івано-Франківській області надійшло звернення Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - УСР в Івано-Франківській області) за вих. № 1667/55/108/01-2023 про ініціювання прийняття відповідачем рішення про примусове повернення/видворення з України громадянину Республіки Пакистан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з подальшою забороною йому в`їзду на територію України. Згідно пункту 1 статті 1 пунктів 1-3 статті 2, підпунктів 1, 2 пункту 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України та відповідно до Стратегії боротьби з організованою злочинністю, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 № 1126-р, в умовах складного безпекового середовища навколо України та криміногенної ситуації всередині держави, за результатами реалізації отриманої оперативної інформації, встановлено, що громадянин Республіки Пакистан ОСОБА_1 разом з іншими вказаними у зверненні особами організували та причетні до порушення громадського порядку, що мало місце в центрі м. Івано-Франківськ 30.12.2020 року. Вказані особи є учасниками масових порушень громадського порядку із спричиненням тілесних ушкоджень безпосередньо центрі м. Івано-Франківськ із спричиненням тілесних ушкоджень безпосередньо в центрі м. Івано-Франківськ 30.12.2020 неподалік новорічної ялинки. Слідство з даного приводу проводиться органами суду та прокуратури та поліції по даний час. Дані факти, окрім матеріалів кримінальних проваджень, висвітлено через мережу інтернет та перебувають у вільному доступі. 31.12.2020 Івано-Франківським ВП ГУНП внесені дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020090010002615 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України. Встановлено, що своїми діями громадянин Республіки Пакистан ОСОБА_1 негативно впливає на криміногенну обстановку в Івано-Франківській області та Україні. Позивач станом на 28.04.2023 не перебуває у статусі підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, УСР в Івано-Франківській області ініціює прийняття відповідачем рішення про примусове повернення або видворення позивача за межі України з подальшою забороною в`їзду в Україну. Таким чином, у отриманому відповідачем зверненні УСР в Івано-Франківській області вказано на вчинення позивачем дій, які відповідно до законодавства України є підставою для прийняття рішення про примусове повернення позивача до країни походження або третьої країни - дій, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку. 03.05.2023 правоохоронними органами було виявлено громадянина Республіки Пакистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою місця проживання та доставлено до УДМС в Івано-Франківській області. Перевіркою за обліковими даними встановлено, що зазначений іноземець був документований посвідкою на тимчасове проживання НОМЕР_1 (дата видачі 08.02.2022, орган видачі 2601, підстава видачі 04/14). 28.04.2022 року УДМС в Івано- Франківській області прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання на підставі підпункту 5 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322, скасовано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 . Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 зупинено дію рішення УДМС в Івано-Франківській області від 28.04.2022 про скасування посвідки на тимчасове проживання до набрання законної сили судовим рішенням у справі №300/1948/22. Згідно частини 1 статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорії мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України). У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати ЗО днів з дня прийняття рішення. Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (частина 5 статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»). Примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (частина 8 статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»). Відповідно до пункту 5 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України 23.04.2012 № 353/271/150 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України 22.01.2018 № 38/77), підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців до країни походження або третьої країни є: дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; дії, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України, затримання іноземців органами охорони державного кордону у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України. З огляду на надходження звернення в умовах воєнного часу та складного безпекового середовища в Україні та з врахуванням повідомленої про позивача оперативної інформації, УДМС в Івано-Франківській області невідкладно, 03.05.2023 прийнято рішення про примусове повернення громадянина Пакистану ОСОБА_1 до країни походження або третьої країни та зобов`язано його покинути територію України до 01.06.2023 року. Згідно пункту 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 360 (далі - Положення) , Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Підпунктом 9 пункту 4 Положення ДМС приймає рішення про продовження (скорочення) строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, про добровільне повернення або примусове повернення іноземців та осіб без громадянства до країн їх громадянської належності або країн походження, звертається до судів з позовами про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, здійснює заходи, пов`язані з примусовим видворенням іноземців та осіб без громадянства з України. Пунктом 8 Положення встановлено, що ДМС під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами. допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями. Згідно з пунктом 7 цього Положення Державна міграційна служба України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи. Положенням УДМС в Івано-Франківській області, затвердженого наказом ДМС від 18.07.2011 № 28 (зі змінами), УДМС в Івано-Франківській області є територіальним органом ДМС та їй підпорядковується. При отриманні обґрунтованого звернення правоохоронного органу УДМС в Івано- Франківській області не наділений повноваженнями проведення перевірок зазначеної у повідомленні оперативної інформації, оскільки не має доступу до матеріалів кримінальних справ і не є учасником кримінального процесу. Виходячи з презумпції правомірності дій і рішень державного органу (в даному випадку - звернення УСР в Івано-Франківській області), у Відповідача відсутні об`єктивні підстави сумніватися у наданій правоохоронним органом інформації і вимагати додаткові докази на її підтвердження, оскільки матеріали слідства складають закриту інформацію і не можуть бути витребувані нашим органом. Факт надходження до Відповідача звернення правоохоронного органу із повідомленням у ньому про факт вчинення іноземцем дій, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, для територіального органу ДМС є достатньою і беззаперечною підставою для вжиття заходів, визначених законодавством щодо порушника, а саме, прийняття рішення про примусове повернення особи за межі України. Ігнорування надходження інформації від правоохоронного органу, який ініціює проведення відповідних заходів, становитиме бездіяльність міграційного органу щодо виконання свої основних обов`язків та в свою чергу порушенням ним законодавства, що регулює діяльність органів та підрозділів ДМС, а тим більше в умовах воєнного часу державні органи функціонують як єдина скоординована система, покликана захищати інтереси держави і її безпеку. Звернення УСР в Івано-Франківській області на час його надходження до УДМС в Івано-Франківській області не було скасоване, відкликане чи визнане неправомірним (і залишається таким станом на сьогодні), тому за наявних обставин УДМС не мав підстав діяти у інший спосіб, як визначено законодавством. Відтак, рішення відповідача про примусове повернення Позивача з України за своєю природою є похідним від рішення начальника УСР в Івано-Франківській області звернутися до територіального органу ДМС із ініціюванням вжиття щодо позивача заходів примусового повернення або видворення, оскільки прийняте на його підставі. Апеляційний суд вважає, що підстави і обґрунтованість даного звернення судом першої інстанції не була достатньо досліджена, оскільки УСР в Івано-Франківській області, у розпорядженні якого перебуває вся інформація щодо підстав і причин направлення звернення, взагалі не було залучено до участі у даному розгляді. Всі зауваження і висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованості прийнятого відповідачем рішення базуються на визнанні необґрунтованим звернення УСР в Івано-Франківській області, хоча цей орган участі у розгляді справи не брав і не міг захистити свою позицію, а відповідач не володів інформацією з цього приводу. Апеляційний суд звертає увагу, що суд першої інстанції описав у рішенні зауваження до обґрунтованого звернення, зокрема, що у ньому не зазначено фактичних даних щодо вчинення позивачем конкретних протиправних дій на шкоду громадському порядку в Україні. Оскільки справа № 344/9196/23 станом на сьогоднішній день є нерозглянутою, то неправдивість вказаних у зверненні УСР фактів залишається недоведеною. Відтак, вирішення справи № 344/9196/23 має вирішальне значення для встановлення обґрунтованості підстави для прийняття відповідачем рішення про примусове повернення позивача, при цьому клопотання про застосування забезпечувального заходу - зупинення дії рішення про примусове повернення за межі України до постановлення відповідного судового рішення у справі № 344/9196/23 позивачем не подавалось (інформація щодо його подання та розгляд судом у ЄДРСР відсутня). Таким чином, володіючи інформацією про наявність справи, що має значення для вирішення даної справи, суд першої інстанції всупереч вимогам статі 236 КАС України, не зупинив провадження у справі. Натомість, рішення суду обґрунтоване листом заступника начальника управління МВС України Василенко І., що станом на 24.04.2023 позивач на території України до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, а також відповіддю заступника СУ ГУНП в Івано- Франківській області, що станом на 10.05.2023 слідчими підрозділів ГУНП в Івано- Франківській області не повідомлялось про підозру у вчиненні злочину позивачу. В той же час, інформація про те, що Позивач станом на 28.04.2028 не є ані підозрюваним, ані обвинуваченим у кримінальному провадженні була надана окремим абзацом у обґрунтованому зверненні УСР в Івано-Франківській області, тому встановлене судом першої інстанції лише підтверджує цю інформацію. Вказана у обґрунтованому зверненні УСР в Івано-Франківській області інформація про негативний вплив Позивача на криміногенну обстановку в області та в Україні може бути пов`язана з іншими відомостями, які відомі лише ініціатору звернення, якого до розгляду даної справи в якості учасника провадження залучено не було. В той же час у зверненні містилась інформація, що слідство у справі щодо порушення громадського порядку в центрі м. Івано-Франківськ ще триває. Тому, суд першої інстанції прийняв рішення без врахування всіх необхідних доказів у справі, надав оцінку документу - зверненню УСР в Івано-Франківській області без залучення його автора в якості учасника справи і без отримання відповідних пояснень щодо фактів, які слугували підставою направлення ініціативного звернення до ДМС України, а також не зупинив провадження за наявності обов`язкової підстави для зупинення, встановленої пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України. Разом з тим, процесуальним порушенням суду першої інстанції є призначення справи до розгляду без врахування строку, необхідного відповідачу для підготовки правової позиції та написання відзиву у справі. Суд першої інстанції за результатами розгляду справи ухвалив рішення, врахувавши лише доводи позивача, без проведення належного глибинного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування обставин справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи. Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області задоволити. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.06.2023 року у справі № 344/9604/23 скасувати та прийняти нову постанову якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. З. Улицький судді Л. Я. Гудим М. А. Пліш Повне судове рішення складено 02.08.2023