Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/1430/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "31" липня 2023 р. Справа№ 910/1430/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Коротун О.М. суддів: Майданевича А.Г. Суліма В.В. за апеляційною скаргою Проектного інституту Служби безпеки України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/1430/23 (суддя - Васильченко Т.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМКД» до Проектного інституту Служби безпеки України про стягнення 135 625,30 грн. Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ст.269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - УСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «СМКД» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Проектного інституту Служби безпеки України (надалі - відповідач) про стягнення 135625,30 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором на виконання проектних робіт №1-18 від 21.02.2018, у встановлений строк не здійснив повну оплату фактично виконаних робіт, у зв`язку з чим позивач просить стягнути основний борг в розмірі 89964,13 грн, інфляційні втрати у розмірі 39392,72 грн та 3% річних у розмірі 6268,45 грн.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СМКД» до Проектного інституту Служби безпеки України про стягнення 135 625,30 грн. задоволено частково. Стягнуто з Проектного інституту Служби безпеки України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМКД» основний борг у розмірі 89 964 грн. 13 коп., інфляційні втрати у розмірі 39 220 грн. 01 коп., 3 % річних у розмірі 6 268 грн. 45 коп., судовий збір у розмірі 2 680 грн. 58 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн. 00 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду Не погодившись з ухваленим рішенням, Проектний інститут Служби безпеки України 19.05.2023 (засобами поштового зв`язку) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Також скаржник 19.05.2023 (засобами поштового зв`язку) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з доповненням до апеляційної скарги, які було прийнято ухвалою суду від 29.05.2023. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Проектного інституту Служби безпеки України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/1430/23 та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів У поданій апеляційній скарзі (з урахуванням доповнень до апеляційної скарги) відповідач зазначив, що суд першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ухвалив рішення із невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Так, фактично доводи скаржника зводяться до заперечень проти позовних вимог з підстав того, що роботи за договором №1-18 від 21.02.2018 були виконані позивачем після закінчення строку дії даного договору та зауважує на тому, що позивач виконував роботи в якості субпідрядника, а згідно умов пункту 2.2.2 договору остаточний розрахунок за виконані роботи настає лише після перерахування коштів від замовника (по основному договору) ОК «Житлово-будівельний кооператив «Трипільська Брама». Втім, станом на момент розгляду даної справи між відповідачем та замовником (по основному договору) триває судовий спір у Господарському суді Київської області щодо стягнення заборгованості, а відтак кошти можуть бути стягнуті за підсумками розгляду вказаного спору і будуть використані для здійснення повного розрахунку з позивачем, про що позивача було повідомлено листом №1711/1 від 17.11.2020. Окрім цього, апелянт зазначив про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині відмови в задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду іншої, пов`язаної з нею справою. Таким чином, скаржник просив задовольнити апеляційну скаргу у даній справі та скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове - про задоволення позову в повному обсязі.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу Позивач правом на подання відзиву не скористався. Разом з цим, позивач обізнаний про перебування у суді апеляційної інстанції даної справи, що підтверджується повідомлення про вручення 05.06.2023 ухвали суду про відкриття провадження у даній справі від 29.05.2023.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції Як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, 21.02.2018 року між Проектним інститутом Служби безпеки України (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СМКД» (далі - виконавець) було укладено договір на виконання проектних робіт №1-18 (далі - договір), умовами пункту 1.1 якого передбачено, що виконавець зобов`язується розробити за завданням замовника та передати останньому документацію, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити розроблену виконавцем наступну документацію: «Будівництво житлового комплексу «Трипільська брама» з прибудованою школою мистецтв по вул. Лермонтова в м. Обухів Київської області» розділ КЗ (секції Б та В І черги) (надалі - проектні роботи). Виконавець приступає до виконання робіт за договором не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту отримання завдання на проектування та всіх вихідних даних (пункт 1.2 договору). Пунктом 2.1 договору встановлено, що вартість робіт, погоджена сторонами у відповідності до протоколу договірної ціни (додаток №1), складає: без ПДВ 155598,94 (сто п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім грн. 94 коп.), ПДВ: 31119,79 грн. (тридцять одна тисяча сто дев`ятнадцять грн. 79 коп.), всього з ПДВ: 186718,73 грн. (сто вісімдесят шість тисяч сімсот вісімнадцять грн. 73 коп.) Відповідно до умов пункту 2.2.1 договору замовник згідно з договором перераховує на рахунок виконавця аванс з розрахунку 30% від вартості проектних робіт стадії «Проект» договірної ціни, а саме 56015,62 грн. (п`ятдесят шість тисяч п`ятнадцять гривень 62 коп.), ПДВ у тому числі: 9335,94 грн. (дев`ять тисяч триста тридцять п`ять гривень 94 коп.) Остаточний розрахунок замовник перераховує не пізніше 10-денного терміну після підписання акту здачі-приймання робіт у сумі з ПДВ: 130703,11 грн. (сто тридцять тисяч сімсот три гривні 11 коп.), але не раніше, чим ці кошти надійдуть від ОК «Житлово-будівельний кооператив «Трипільська Брама» на вищезазначені цілі (пункт 2.2.2 договору). Вартість проектних робіт, що передбачена в п. 2.1 договору може змінюватись за погодженням сторін, про що сторони укладають додаткову угоду до договору (пункт 2.3 договору). Пунктом 4.1 договору сторони встановили, що передача замовнику оформленої в установленому порядку документації здійснюється згідно акту приймання-передачі робіт із зазначенням переліку документів, що передаються. 05.09.2018 року між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору на виконання проектних робіт №1-18 від 21.02.2018 (далі - додаткова угода №1), за умовами пункту 1 якої сторони, у зв`язку з виконанням додаткових робіт, а саме: проектні рішення розділу КР секція «А» стадії «П» та «Р» та кошторисна документація на розділ КР секції А, Б, В, на підставі п. 8.7, дійшли згоди про зміну п. 2.1 розділу 2, виклавши його в наступній редакції: « 2.1 Загальна погоджена сторонами вартість робіт, що підлягають виконанню за договором, складає: проектні 314051 (триста чотирнадцять тисяч п`ятдесят одна) гривня 05 коп.; крім того ПДВ (20%) 62810 (шістдесят дві тисячі вісімсот десять) гривень 21 коп.; всього разом з ПДВ 376861 (триста сімдесят шість тисяч вісімсот шістдесят одна) гривня 26 коп.» Додатком №3 до додаткової угоди №1 від 05.09.2018 сторони погодили кошторис №3 на проектні роботи об`єкту будівництва «Будівництво житлового комплексу «Трипільська брама» з прибудованою школою мистецтв по вул. Лермонтова в м. Обухів Київської області», всього за кошторисом сума склала 119964,13 грн у тому числі ПДВ. Як встановлено судом, позивач передав, а відповідач прийняв технічну документацію, а саме: конструкції залізобетонні, секція «В», стадія «Р» (робоча документація) у кількості 5 екземплярів, що підтверджується накладною №1 від 08.05.2019, яка підписана уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень та скріплена печатками. 17.09.2020 року сторонами підписано акт здачі-приймання виконаних робіт №4, який підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплений печатками, яким підтвердили, що на виконання умов договору на виконання проектних робіт №1-18 від 21.02.2018 позивачем виконано, а відповідачем прийнято погоджені роботи загальною вартістю 119964,13 грн, у тому числі ПДВ. 18.11.2020 позивач, з метою досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача лист №1711/1 від 17.11.2020 у якому просив розрахуватися за проектні роботи по договору №1-18 від 21.02.2018 в сумі 119964,13 грн та надати інформацію щодо розрахунків ОК «Житлово-будівельний кооператив «Трипільська брама» з Проектним інститутом Служби Безпеки України за проектні роботи. Відповідач частково сплатив суму боргу за виконанні проектні роботи у розмірі 30000,00 грн в тому числі ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №4144 від 16.12.2020 з призначенням платежу: «Оплата за ПР згідно дог.№1-18 від 21.02.2018р., акт №4 від 17.09.2020р., в т.ч. ПДВ 833,33 грн.» та №4150 від 18.12.2020 з призначенням платежу: «Оплата за ПР згідно дог.№1-18 від 21.02.2018р., акт №4 від 17.09.2020р., в т.ч. ПДВ 833,33 грн». 19.08.2021 позивачем було направлено на адресу позивача досудову претензію №1908/2 про сплату залишку грошових коштів, в якій просив відповідача сплатити залишок грошових коштів за виконані проектні роботи у розмірі 89964,13 грн. У відповідь на неї відповідач направив зустрічну претензію №32-520 від 20.09.2021, у якій відмовив у виплаті 89964,13 грн з підстав прострочення виконаних позивачем зобов`язань за договором і закінчення строку дії договору та вимагав від позивача сплатити пеню в розмірі 316519,85 грн за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов`язань за договором №1-18 від 21.02.2018. ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права через відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Нормою ст. 227 ГПК України передбачено випадки обов`язкового зупинення провадження у справі, зокрема, до такого випадку віднесено об`єктивну неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Саме на вказану посилався заявник клопотання. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що у Господарському суді Київської області розглядається справа № 911/83/21 між Проектним інститутом Служби безпеки України (відповідачем у даній справі) та ОК "Житлово-будівельним кооператив "Трипільська брама" (замовник за основним договором) щодо стягнення грошових коштів за договором. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що станом на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції відсутнє судове рішення у вказаній справі, яке могло б бути враховане в розумінні ч. 4 ст. 75 ГПК України. Більше того, суд апеляційної інстанції зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СМКД» навіть не є учасником вказаної справи. Відмінні також є предмети та підстави позову: у вказаній справі стягнення заборгованості за договором № 1-17 від 13.01.2017, тоді як у даній справі - за договором №1-18 від 21.02.2018. В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач (у разі задоволення його позовних вимог справі № 911/83/21) не позбавлений права звернутись з іншим позовом (зокрема, про стягнення збитків, у разі наявності правового зв`язку між договорами №1-18 від 21.02.2018 та № 1-17 від 13.01.2017) на загальних підставах, тощо. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвненції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»). В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що при цьому, необґрунтоване зупинення провадження у справі, в разі відсутності дійсної об`єктивної неможливості розгляду справи, призведе до порушення конституційних прав сторін, зволікання і затягування строків розгляду справ. Отже, скаржник не навів випадку (підстав), з якими закон (процесуальне право) пов`язує обов`язок суду зупинити провадження у даній справі. А тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні поданого клопотання через його необґрунтованість. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що аналогічне клопотання про зупинення провадження у справі відповідачем до суду апеляційної інстанції не подавалось. Таким чином, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника в цій частині як необґрунтовані. Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правовідносини між сторонами виникли з договору субпідряду, який є чинним, у судовому порядку недійсним не визнавався. Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно частин 1 та 2 статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Згідно частини 2 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Тобто, законодавець покладає на підрядника обов`язок виконати роботу, а замовник зобов`язаний її прийняти і оплатити. Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Як вбачається зі змісту укладеного сторонами договору, факт виконання робіт повинен підтверджуватись шляхом підписання сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт. Разом з цим, матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що 17.09.2020 підписано акт здачі-приймання виконаних робіт №4, який підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплений печатками. Ним підтверджено виконання договору №1-18 від 21.02.2018. Таким чином, позивачем виконано відповідні роботи, а відповідачем - їх прийнято без зауважень, на загальну вартість 119964,13 грн у тому числі ПДВ. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов`язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Водночас, сторони у пункті 2.2.2 договору визначили строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати виконаних робіт не пізніше 10-денного терміну після підписання акту здачі-приймання робіт, але не раніше чим ці кошти надійдуть від ОК «Житлово-будівельний кооператив «Трипільська Брама», тим самим, зробивши прив`язку до обставини надходження коштів від замовника. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що така подія не може бути визнана такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від суб`єктивної поведінки третьої особи, визначеної в договорі як замовник без зазначення реквізитів цієї особи. Водночас, встановлення спірним пунктом договору залежності виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості виконаних робіт від наявності надходження коштів від ОК «Житлово-будівельний кооператив «Трипільська Брама» (як замовника) суперечить приписам ст. 617 Цивільного кодексу України, виходячи зі змісту якої випадкові обставини недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника (в даному випадку - ОК «Житлово-будівельний кооператив «Трипільська Брама») чи відсутність у боржника необхідних коштів не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов`язання та не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог з урахуванням належного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором. А тому доводи апеляційної скарги відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані. Таким чином, правомірний є висновок суду першої інстанції, з урахуванням того, що факт надання позивачем, визначених умовами договору робіт та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині повної оплати отриманих послуг, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції. Через вищевикладене суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення судом першої інстанції заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 89 964,13 грн. Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки як і в апеляційній скарзі, так і в доповненнях до апеляційної скарги, які були прийняті судом апеляційної інстанції, відсутні доводи щодо незгоди апелянта з рішенням в частині стягнення річних, інфляційних втрат та витрат на правову допомогу, суд не перевіряє рішення суду першої інстанції в цій частині. А тому апеляційну скаргу у даній справі слід залишити без задоволення як необґрунтовану, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, оскільки останнє було прийнято з дотриманням вимог ГПК України. Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) суд апеляційної інстанції не встановив.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України). Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній апелянтом частині рішення про правомірне задоволення позовних вимог у даній справі. Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України. Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Проектного інституту Служби безпеки України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/1430/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/1430/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Головуючий суддя О.М. Коротун Судді А.Г. Майданевич В.В. Сулім