Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/10114/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2023 р.Справа № 440/10114/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Бартош Н.С. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2023, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава, повний текст складено 28.03.23 по справі № 440/10114/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про: - визнання протиправним та скасування пункту першого наказу начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області №1301 від 13.10.2022 "Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності" відповідного до якого поліцейський відділення № 3 взводу № 2 роти конвойної служби ГУ НП в Полтавській області, сержант поліції ОСОБА_1 (0102187) за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", п. 1, 2, 6 ч. 3 ст. 1 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, підпункт "а", п. 2.9 Правил дорожнього руху України, абзац 2 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" та п. 5 р.1, п. 3 р. 1 V "Правил етичної поведінки поліцейських", затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, притягнутий до дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції; - визнання протиправним та скасувати положення наказу начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 466 о/с від 19.10.2022 "По особовому складу" , відповідно до якого згідно із Законом України "Про національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) сержанта поліції ОСОБА_1 (0102187) поліцейського відділення № 3 взводу № 2 роти конвойної служби, 19.10.2022 року; - поновлення сержанта поліції ОСОБА_1 (0102187) поліцейського відділення № 3 взводу № 2 роти конвойної служби ГУ НП в Полтавській області на займаний ним посаді в органах поліції з 20 жовтня 2022 року; - стягнення з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 20.10.2022 по день фактичного поновлення на службі з розрахунку його середньоденного грошового забезпечення на день звільнення; - допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на службі в Національній поліції України Головного управління Національної поліції в Полтавській області та в частині стягнення грошового забезпечення за один місяць. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 повністю. ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подав апеляційну скаргу , вважає , що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, очевидною є недоведеність даних про порушення позивачем службової дисципліни та факт порушення норм процесуального права, що в цілому суперечить вимогам процесуальних норм КАС України, не ґрунтуються на засадах верховенства права та не являються законними і обґрунтованими. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладені в апеляційній скарзі , просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 , прийняти нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Головне управління Національної поліції в Полтавській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає рішення суду першої інстанції правомірним, а доводи апеляційної скарги помилковими. Просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги , а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 залишити без змін. Сторони належним чином повідомленні про час та дату судового засідання. Колегія суддів не задовольняє клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що останній приймає участь у розгляді кримінальної справи. Колегія суддів розглянувши вказане клопотання, зазначає, що останнє не було засвідчено ЕЦП, а також не містить доказів (ухвала, повістка-повідомлення, тощо), які б підтверджували прийняття адвокатом позивача участі в іншій справі, а тому відсутні підстави для його задоволення. Колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність у судовому засіданні позивача та його представника. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи у їх сукупності , колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи , що ОСОБА_1 з 07.11.2015 по 19.10.2022 проходив службу в органах Національної поліції. 24.09.2022 на 31 кілометрі об`їзної автодороги Гадяч - Опішня (Т1706) поблизу м. Зіньків сталася дорожньо-транспортна пригода за участі поліцейського відділення № 3 взводу № 2 роти конвойної служби ГУНП в Полтавській області сержанта поліції ОСОБА_1 . Про дану подію інформовано ДГІ НП України. 24.09.2022 о 21:44 з органів охорони здоров`я на короткий номер «102» надійшло повідомлення про те, що каретою швидкої допомоги на об`їзній дорозі виявлено постраждалого мотоцикліста унаслідок ДТП. Виїздом на місце події установлено, що поліцейський відділення № 3 взводу № 2 роти конвойної служби ГУНП сержант поліції ОСОБА_1 , рухаючись на власному мотоциклі марки GEON PN 200, номерний знак НОМЕР_1 , по об`їзній автодорозі Гадяч - Опішня (Т1706) на 31 км. поблизу м. Зіньків не впорався з керуванням, унаслідок чого здійснив падіння та отримав травму голови, перебував без свідомості. Після надання першої медичної допомоги ОСОБА_1 був доставлений до КНП «Зіньківська МЦЛ» та госпіталізований до відділення інтенсивної терапії. Діагноз - черепно-мозкова травма. Забій головного мозку. Перелом правої скроневої кістки. Епідуральна гематома. Забій м`яких тканин голови. Закритий перелом тіла правої лопатки. Освідуванням черговим лікарем КНП «Зіньківська МЦЛ» у ОСОБА_1 встановлено ознаки алкогольного сп`яніння. Дана подія зареєстрована до ІТС ІПНП ЄО ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП за № 2447. 25.09.2022 слідчим відділенням відділення поліції № 4 Полтавського РУП ГУНП розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022170490000257 за ч. 1 ст. 286-1 Кримінального кодексу України. З метою своєчасного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, наказом ГУНП від 28.09.2022 № 834 призначено проведення службового розслідування дисциплінарною комісією. В ході проведення службового розслідування опитано поліцейського відділення № 3 взводу № 2 роти конвойної служби ГУНП в Полтавській області сержанта поліції ОСОБА_1 , який пояснив, що 24.09.2022 близько 22:00 останній їхав від батьків, які мешкають в селі В. Будища у напрямку м. Зіньків Полтавського району Полтавської області на своєму власному мотоциклі марки GEON PN 200, номерний знак НОМЕР_1 . Під час руху не справився з управлінням транспортним засобом та впав. Падіння відбулось у зв`язку з тим, що даний відрізок автодороги був слизьким, забруднений мокрою землею. Щодо вживання спиртних напоїв, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та будь-які інші запитання з приводу подій, що передували ДТП, сержант поліції ОСОБА_1 відмовився надавати будь-які пояснення на підставі ст. 63 Конституції України За результатами службового розслідування були прийняті наказ начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області №1301 від 13.10.2022 "Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності" відповідного до якого поліцейський відділення № 3 взводу № 2 роти конвойної служби ГУ НП в Полтавській області, сержант поліції ОСОБА_1 (0102187) за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", п. 1, 2, 6 ч. 3 ст. 1 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, підпункт «а», п. 2.9 Правил дорожнього руху України, абзац 2 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" та п. 5 р.1, п. 3 р·. 1 V "Правил етичної поведінки поліцейських", затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, притягнутий до дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції та наказ начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 466 о/с від 19.10.2022 "По особовому складу" , відповідно до якого згідно із Законом України "Про національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) сержанта поліції ОСОБА_1 (0102187) поліцейського відділення № 3 взводу № 2 роти конвойної служби, 19.10.2022 року. Позивач не погодився з вказаними наказами та звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того , що при виданні оскаржуваних позивачем наказів ГУНП в Полтавській області діяло виключно у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, не допускаючи при цьому жодних порушень прав та законних інтересів ОСОБА_1 . Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII /надалі - Закон №580-VIII/. Статтею 3 Закону №580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до частин 2-4 статті 7 Закону №580-VIII обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування. Поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання. У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов`язаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення та обов`язково доповісти безпосередньому керівництву про факти катування та наміри їх застосування. У разі приховування фактів катування або інших видів неналежного поводження поліцейськими керівник органу протягом доби з моменту отримання відомостей про такі факти зобов`язаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності. У разі виявлення таких дій поліцейський зобов`язаний повідомити про це орган досудового розслідування, уповноважений на розслідування відповідних злочинів, вчинених поліцейськими. Стаття 18 Закону №580-VІІІ встановлює основні обов`язки поліцейського. Відповідно по частин 1, 2 цієї статті поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337 VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено:

1. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

2. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893). Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. З матеріалів справи вбачається , що 24.09.2022 на 31 кілометрі об`їзної автодороги Гадяч - Опішня (Т1706). поблизу м. Зіньків сталася дорожньо-транспортна пригода за участі поліцейського відділення № 3 взводу № 2 роти конвойної служби ГУНП в Полтавській області сержанта поліції ОСОБА_1 . Про дану подію інформовано ДГІ НП України. 24.09.2022 о 21:44 з органів охорони здоров`я на короткий номер « 102» надійшло повідомлення про те, що каретою швидкої допомоги на об`їзній дорозі виявлено постраждалого мотоцикліста унаслідок ДТП. Виїздом на місце події встановлено, що поліцейський відділення № 3 взводу № 2 роти конвойної служби ГУНП сержант поліції ОСОБА_1 , рухаючись на власному мотоциклі марки GEON PN 200, номерний знак НОМЕР_1 , по об`їзній автодорозі Гадяч - Опішня (Т1706) на 31 км. Поблизу м. Зіньків не впорався з керуванням, унаслідок чого здійснив падіння та отримав травму голови, перебував без свідомості. Після надання першої медичної допомоги ОСОБА_1 був доставлений до КНП «Зіньківська МЦЛ» та госпіталізований до відділення інтенсивної терапії. Діагноз - черепно-мозкова травма. Забій головного мозку. Перелом правої скроневої кістки. Епідуральна гематома. Забій м`яких тканин голови. Закритий перелом тіла правої лопатки. Освідуванням черговим лікарем КНП «Зіньківська МЦЛ» у ОСОБА_1 встановлено ознаки алкогольного сп`яніння. Дана подія зареєстрована до ІТС ІПНП ЄО ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП за № 2447. 25.09.2022 слідчим відділенням відділення поліції № 4 Полтавського РУП ГУНП розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022170490000257 за ч. 1 ст. 286-1 Кримінального кодексу України. Вивченням сканкопії висновку КНП «Зіньківська МЦЛ» № 49 від 24.09.2022 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, установлено, що 24.09.2022 станом на 22:55 ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. З метою своєчасного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, наказом ГУНП від 28.09.2022 № 834 призначено проведення службового розслідування дисциплінарною комісією. В ході проведення службового розслідування встановлено, що наказом ГУНП від 22.06.2022 № 261 о/с, сержанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського відділення № 3 взводу № 2 роти конвойної служби ГУНП в Полтавській області. Згідно книги служби конвойних нарядів (інв. № 164-2022) роти конвойної служби ГУНП, сержант поліції ОСОБА_1 24.09.2022 на службу не заступав, перебував на вихідному дні. В ході проведення службового розслідування опитано поліцейського відділення № 3 взводу № 2 роти конвойної служби ГУНП в Полтавській області сержанта поліції ОСОБА_1 , який пояснив, що 24.09.2022 близько 22:00 останній їхав від батьків, які мешкають в селі В. Будища у напрямку м. Зіньків Полтавського району Полтавської області на своєму власному мотоциклі марки GEON PN 200, номерний знак НОМЕР_1 . Під час руху не справився з управлінням транспортним засобом та впав. Падіння відбулось у зв`язку з тим, що даний відрізок автодороги був слизьким, забруднений мокрою землею. Стосовно вживання спиртних напоїв, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та будь-які інші запитання з приводу подій, що передували ДТП, сержант поліції ОСОБА_1 відмовився надавати будь-які пояснення на підставі ст. 63 Конституції України. Окрім того, під час опитування сержант поліції ОСОБА_1 не надав жодних документів та матеріалів, що стосуються обставин, які досліджуються. Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження № 12022170490000257, внесеного до ЄРДР за ч. 1 ст. 286-1 Кримінального кодексу України, у мотивувальній частині постанови про закриття кримінального провадження № 12022170490000257: « 27.10.2022 вказане кримінальне провадження на підставі висновку судово-медичної експертизи перекваліфіковано з ч. 1 ст. 286-1 КК України на ч. 2 ст. 286-1 КК України. Допитаний з даного приводу ОСОБА_1 повідомив, що у власності він має мотоцикл марки «GEON PN200» д.н.з. НОМЕР_1 . 24.09.2022 року в с. Лютенські Будища, Полтавського району ОСОБА_1 перебував у своїх батьків, які проживають по АДРЕСА_1 він приїхав на власному мотоциклі марки «GEON PN200» д.н.з. НОМЕР_1 . Після цього близько 22 години ОСОБА_1 вирішив їхати додому в м. Зіньків. Виїхавши з с. Лютенські Будища він поїхав в напрямку м. Зіньків, де проїжджаючи по об`їзній автодорозі ОСОБА_1 не впорався з керуванням транспортного засобу та під час гальмування мотоцикл занесло в ліву сторону по ходу його руху та в результаті цього ОСОБА_1 впав на узбіччя. В цей час повз нього проїздила швидка медична допомога, яка зупинилась та ОСОБА_1 було госпіталізовано до КНП «Зіньківська МЦЛ» з тілесними ушкодженнями. ОСОБА_1 повідомив, що на мотоциклі він їхав самостійно та будь-яких пасажирів чи інших водіїв не було. Окрім цього ОСОБА_1 повідомив, що рухався на мотоциклі без захисного шолома. 06.10.2022 року ОСОБА_1 написав письмову заяву в якій повідомив, що будь-яких претензій з приводу дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 24.09.2022 року та з приводу отримання ним тілесних ушкоджень він ні до кого не має в зв`язку з тим, що тілесні ушкодження він отримав самостійно з власної необережності під час керування мотоциклом.». В ході проведення службового розслідування опитаний фельдшер ПОЦ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_2 , який пояснив, що рухаючись на виклик автодорогою Т1706 «Гадяч-Опішня», поблизу 31 кілометра помітив на середині дороги невідомого громадянина, а на узбіччі близько десяти метрів від нього лежав мотоцикл. Зупинившись біля даного громадянина та оглянувши постраждалого виявив у останнього тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забійної рани лобної частини голови. Надавши постраждалому першу медичну допомогу прийняв рішення про його госпіталізацію до КНП «Зіньківська МЦЛ». Окрім того, ОСОБА_2 вказав, що на місці події перебували невідомі йому водії, які пояснили, що приблизно п`ять хвилин назад одним з водіїв був виявлений даний потерпілий. Присутні водії також пояснили, що свідками ДТП не були та нічого пояснити з даного приводу не змогли. Під час госпіталізації потерпілий був без свідомості. У подальшому від медичних працівників дізнався, що потерпілим є ОСОБА_3 . В ході проведення службового розслідування надано пояснення поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 4 Полтавського РУП ГУНП капралом поліції ОСОБА_4 , який пояснив, що 24.09.2022 він перебував на чергуванні, здійснював патрулювання території обслуговування відділення поліції № 4 Полтавського РУП ГУНП та був присутнім під час освідування ОСОБА_1 лікарем в КНП «Зіньківська МЦЛ». У його присутності лікарем ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на місці події за допомогою алкотестеру DRAGER. На дану пропозицію ОСОБА_1 погодився та пройшов освідування за допомогою алкотестеру DRAGER. Результат освідування 2.03 проміле. За результатом освідування лікарем складено висновок. З метою документального підтвердження вищевказаних подій за участі ОСОБА_1 , до ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП надіслано листи про надання інформації яку можливо було б врахувати під час проведення службового розслідування та складання висновку службового розслідування. На запит слідчим відділенням відділення поліції № 4 Полтавського РУП ГУНП, листом повідомлено про те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 24.09.2022, близько 22:00, на 31 кілометрі автодороги Т1706 поблизу м. Зіньків Полтавського району Полтавської області відбулася ДТП за участі мотоцикла марки GEON PN 200, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння не впорався з керуванням транспортного засобу та допустив з`їзд на ліве узбіччя автодороги, де ОСОБА_1 впав з мотоцикла та отримав тілесні ушкодження. 26.09.2022 до Зіньківського районного суду Полтавської області за погодженням з прокурором Зіньківського відділу Диканської окружної прокуратури було скеровано клопотання про накладення арешту на вилучений під час огляду мотоцикл марки GEON PN 200, номерний знак НОМЕР_1 . Вказане клопотання слідчим суддею Зіньківського районного суду Полтавської області задоволено у повному обсязі. 03.10.2022 по вказаному кримінальному провадженню призначено судово-медичну експертизу з метою встановлення ступеню тяжкості отриманих ОСОБА_1 тілесних ушкоджень та допитаного ОСОБА_1 у якості потерпілого. 04.10.2022 до Зіньківського районного суду Полтавської області скеровано клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів з метою вилучення історії хвороби ОСОБА_1 , яка перебуває в КНП «Зіньківська МЦЛ». Окрім того, на відповідний запит ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП надано один DVD-R диск з відеозаписом №0000000_000000_20220924224821_0026.МР4, наданий з реєстратора DSJ00000000000000_000000. Його комісійним переглядом, а саме подій, що мали місце 24.09.2022, з 22:48 до 22:51, у КНП «Зіньківська МЦЛ» за участі ОСОБА_1 , установлено, що ОСОБА_1 лікарем запропоновано пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння за допомогою алкотестеру DRAGER. На дану пропозицію ОСОБА_1 погодився та пройшов освідування за допомогою алкотестеру DRAGER. Результат освідування - 2.03 проміле. За результатами комісійного перегляду наданого відео файлу складено акт від 11.10.2022, який долучений до матеріалів службового розслідування. Крім того, дисциплінарною комісією взято до уваги пояснення позивача, надані в межах службового розслідування, в яких зазначено, що ОСОБА_1 сам перебував за кермом мотоцикла. Пояснення позивача під час проведення службового розслідування та під час досудового розслідування спростовують аргументи ОСОБА_1 щодо неперебування останнього за кермом мотоцикла. Більше того, відповідно до ч. 3 ст. 224 Кримінального процесуального кодексу України перед допитом встановлюється особа, роз`яснюються її права, а також порядок проведення допиту. У разі якщо вік особи не встановлено, але є підстави вважати, що особа є малолітньою або неповнолітньою, до встановлення віку такої особи її допит проводиться за правилами, передбаченими для допиту малолітньої або неповнолітньої особи. У разі допиту свідка він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілий - за давання завідомо неправдивих показань. За необхідності до участі в допиті залучається перекладач. Відповідно до вимог абзацу 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського. Частина 1 ст. 64 Закону визначає, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки. Відповідно до ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні службові обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України. Правила етичної поведінки поліцейського, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179. Відповідно до абзаців 1. 3 пункту 1 розділу ІІ вказаних Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України. Згідно пункту 3 розділу ІV вказаних Правил за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. Колегія суддів зазначає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Водночас суспільством висуваються підвищені вимоги до поліцейського через те, що він є носієм влади. Отже поліцейський в будь-який час та за будь-яких обставин зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики та чинного законодавства, бути взірцем для громадян, та не допускати зі свого боку дій, які підривають авторитет та довіру громадян до поліції. Обов`язок поліцейського полягає у тому, щоб неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини та дотримуватися службової дисципліни. В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Колегія суддів зазначає, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.12.2020 у справі № 802/2046/18-а та у постанові Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 814/2622/13-а. Керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 вчинив діяння, несумісне з його посадою, оскільки він скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Вищевказані порушення стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог чинного законодавства сержантом поліції ОСОБА_1 . Колегія суддів зазначає , що Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Підставою для накладення дисциплінарного стягнення є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому таке рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду дисциплінарного стягнення. Отже, службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначено. Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати дій, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції. Суд погоджується з доводами відповідача про те, що керування поліцейського транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння безумовно свідчать про нехтування службовою дисципліною. Чинне законодавство зобов`язує поліцейського дотримуватись вимог службової дисципліни постійно, а не лише під час виконання посадових обов`язків. З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що відповідач правильно кваліфікував дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно до вимог р. VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, проведено вивчення наявності обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначених ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Так обставин, що можуть пом`якшити відповідальність сержанта поліції ОСОБА_1 не встановлено. Обставинами, що обтяжують відповідальність сержанта поліції ОСОБА_1 є вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння. Згідно вимог п. 2 наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» визначено, що за результатами службових розслідувань за фактами причетності до скоєння корупційних кримінальних правопорушень, незаконного застосування табельної вогнепальної зброї або її втрати в умовах, що не пов`язані з веденням бойових дій, дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками, а також випадками керування транспортними засобами в стані (або з ознаками) сп`яніння, перебування на службі в стані сп`яніння, безпідставної відсутності на робочому місці (на службі) більш ніж на добу до винних найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції. Висновок службового розслідування був складений 11.10.2022 року, зауважень або заперечень щодо проведення службового розслідування позивач не надав. Враховуючи викладене, наказом ГУНП від 13.10.2022 № 1301 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. З наказом "Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності" № 1301 від 13.10.2022 року позивач був ознайомлений 15.10.2022 року. Накладене на позивача дисциплінарне стягнення було виконано шляхом видання наказу ГУНП в Полтавській області від 19.10.2022 № 466 о/с, яким позивача звільнено з органів Національної поліції України за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Позивач вважає , що суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги те, що постановою Зіньківського районного суду Полтавської області від 30.11.2022 у справі 530/1079/22 провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, а тому відсутні підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності . Колегія суддів вважає , що така позиція позивача є помилковою та необґрунтованою, оскільки адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними та самостійними видами відповідальності особи. Оскаржуваним наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності не з підстав вчинення адміністративне правопорушення, а через вчинення дій, які свідчать про вчинення дисциплінарного проступку. Звільнення позивача зі служби у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення не пов`язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією діяння, яке водночас стало підставою для ініціювання службового розслідування. Колегія суддів звертає увагу, що вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у постанові від 29.05.2018 у справі № 800/508/17, Верховного Суду у постановах від 29.05.2018 у справі № 800/508/17, від 12.12.2018 у справі № 803/1907/16, від 17.07.2019 у справі № 806/2555/17. Висновок про порушення позивачем службової дисципліни ґрунтується не на факті складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 чи притягненні позивача до адміністративної відповідальності, а на оцінці дій, які були встановлені під час проведення службового розслідування та за наслідком надання таким діям оцінки з урахуванням вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту НПУ, Правил етичної поведінки поліцейських. В контексті наведеного, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність рішення у справі про адміністративне правопорушення не свідчить про відсутність у діях поліцейського дисциплінарного проступку. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 19.05.2022 у справі № 480/4079/18, від 22.10.2019 у справі № 480/3950/18, від 29.11.2019 у справі № 824/832/18-а. Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. При цьому, позивач раніше вже звільнявся з органів Національної поліції за порушення службової дисципліни, а правомірність застосування до нього дисциплінарного стягнення була предметом розгляду у справі №1640/2465/18. Чинним законодавством не визначено поняття дискредитації. Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довір`я когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Аналізуючи складові цього поняття, можна зробити висновок, що вони тісно пов`язані з морально-етичними нормами. Отже, вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Так, Верховний Суд в постанові від 02.10.2018 у справі № 815/4463/17 зазначив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово- дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Також, колегія суддів звертає увагу, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Звежинський проти Польщі" (заява № 34049/96). Також немає підстав вважати, що відповідач необґрунтовано обрав крайній захід дисциплінарного впливу на позивача, оскільки Дисциплінарний статут не визначає конкретних видів дисциплінарних проступків, яким мають відповідати ті чи інші види дисциплінарних стягнень, тобто обрання відповідного виду стягнення належить до дискреційних повноважень Департаменту ПП. Так вибір одного із видів дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень органу, що має право приймати рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження. Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що дисциплінарним проступком визнається протиправне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність), тобто невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків при здійсненні повноважень, передбачених Конституцією України та Законами України, статутом, наказами керівника (установи) та іншими організаційно-розпорядчими документами, перевищення наданих повноважень, порушення обмежень, пов`язаних з проходженням служби, а також вчинок, що суперечить вимогам нормативних актів щодо професійної етики та поведінки. Особливе значення при визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, під якою розуміється певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків. Вина може виступати як умисел чи необережність. Характерні ознаки умислу: усвідомлення працівником суспільної шкідливості своєї поведінки; передбачення негативних наслідків такої поведінки; бажання настання шкідливих наслідків у результаті своєї поведінки або свідоме допущення їх. Залежно від характеру вольового ставлення особи до суспільно-шкідливих наслідків свого діяння визначають два види умислу: прямий - коли працівник, передбачаючи суспільно шкідливі наслідки своєї дії чи бездіяльності, бажає їх настання; побічний - коли працівник, передбачаючи суспільно шкідливі наслідки своєї дії чи бездіяльності, прямо не бажає їх, але свідомо допускає їх настання. Проте, необережність характеризується тим, що працівник, який вчинив дисциплінарний проступок, передбачав можливість настання шкідливих наслідків своєї поведінки, але легковажно розраховував на їх відвернення або не передбачав можливість таких наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити. Необережність виявляється зазвичай як недбалість. Отже, незалежно від форми вини обов`язковим її елементом є усвідомлення особою протиправності свого діяння. Форма вини впливає на ступінь тяжкості вчиненого проступку. Тобто дисциплінарний проступок, вчинений з необережності, вважається менш тяжким, ніж вчинений умисно. А від цього, своєю чергою, має залежати й вид дисциплінарного стягнення. За приписами статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Таким чином, при наданні оцінки правомірності порядку накладення на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити з наявності всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Отже, з врахуванням встановлених вище обставин, підстав вважати обраний вид стягнення непропорційним дисциплінарному проступку, вчиненому позивачем, у апеляційного суду також немає. Відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, і такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований. Вищенаведене узгоджується з практикою Верховного суду , викладеною в постанові від 31 травня 2023 року у справі № 600/1542/22-а. Враховуючи вище викладені обставини, апеляційний суд вважає, що позивачем вчинено проступок, що є несумісним з подальшим проходженням служби, а тому при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів. Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, а відтак підстави для їх задоволення також відсутні. Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 січня 2020 року справа № 807/231/17, від 28 листопада 2019 року справа № 120/860/19а, від 04 грудня 2019 у справа № 824/355/17-а. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Зважаючи на результат апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 по справі № 440/10114/22 залишити без змін. . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 01.08.2023 року