Постанова Дніпровський апеляційний суд № 183/6075/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5107/23 Справа № 183/6075/22 Суддя у 1-й інстанції - Дубовенко І.Г. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 серпня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Демченко Е.Л. суддів Куценко Т.Р., Макарова М.О. розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження, без повідомлення учасників справи в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, - в с т а н о в и л а: У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, мотивуючи його тим, що перебував з відповідачками у зареєстрованих шлюбах, від яких вони мають доньок: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказував, що за рішенням суду від 23 червня 2015 року на користь ОСОБА_1 з нього стягуються аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, починаючи з 02 червня 2015 року до повноліття дитини. Рішенням суду від 20 травня 2019 року на користь ОСОБА_3 з нього стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, починаючи з 05 лютого 2019 року до повноліття дитини. Тобто судовими рішенням з нього стягуються аліменти у розмірі 1/2 частини його доходів. Посилаючись на те, що з часу винесення судом рішень про стягнення з нього аліментів його матеріальний стан змінився, він 03 лютого 2020 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 та ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася донька, які проживають з ним та перебувають на його утриманні, а тому просив суд ухвалити рішення, яким змінити розмір аліментів, що стягуються на утримання дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , зменшивши розмір з 1/4 частині з усіх видів заробітку на 1/6 частину. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено. Вирішено питання відносно судових витрат. В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, та невідповідність висновків суду встановленим у справі обставинам, просить скасувати рішення місцевого суду в частині зміни розміру аліментів, визначених заочним рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області у справі №186/806/15-ц від 23 червня 2015 року, та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки всіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, з часу набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що на даний час вона проживає у Польщі, про те, що позивачем був поданий позов дізналася тільки після телефонної розмови з адвокатом іншої відповідачки по справі, та була позбавлена можливості подати свої заперечення та докази. Наголошувала на тому, що позивач злісний ухилянт від сплати аліментів та ним допущена заборгованість у розмірі 34 077,84 грн., крім того, при виконанні рішення про стягнення з нього аліментів державним виконавцем вчинялись відповідні дії, такі як накладання штрафу, обмеження боржника у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості та інше. Заборгованість утворилася ще до появлення другої дитини. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Згідно з п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення. Зважаючи на те, що спір між сторонами виник з приводу аліментів, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного. Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`ю якої є відповідачка ОСОБА_1 . Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області у справі № 186/806/15-ц від 23 червня 2015 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання їх доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 02 червня 2015 року до повноліття дитини. Також позивач є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є відповідачка ОСОБА_3 . Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі №183/747/19 від 20 травня 2019 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 05 лютого 2019 року, до повноліття дитини . 03 лютого 2020 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , від шлюбу з якою народилася дитина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, представником ОСОБА_3 надані відомості щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за несплату аліментів; погашення заборгованості позивачем в повному обсязі, а також проживання ОСОБА_3 у орендованій квартирі в м.Дніпро з дитиною, яка є ученицею першого класу. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у даній справі встановлено наявність двох самостійних підстав для зміни розміру аліментів: зміна матеріального та сімейного стану, що повністю відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у справі №727/1599/22 від 14 грудня 2022 року, а тому наявні правові підстави для зменшення розміру аліментів. Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачка ОСОБА_1 оскаржує рішення суду лише в частині зміни розміру аліментів, визначених заочним рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області у справі №186/806/15-ц від 23 червня 2015 року, та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Колегія суддів погоджується з висновком суду в оскаржуваній відповідачкою ОСОБА_1 , виходячи з наступного. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150,180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Враховуючи зміст статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний стан і стягнення з нього аліментів у загальному розмірі 1/2 частини на двох дітей від попередніх шлюбів є надмірним тягарем, оскільки народилася дочка від іншого шлюбу з ОСОБА_8 . Отже, фактично у нього на утриманні перебувають троє дітей та дружина. Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. За таких обставин суд першої інтаснції зробив правильний висновок, що наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині зменшення розміру аліментів в оскаржуваній ОСОБА_1 частині. Колегія суддів погоджується та вважає,що суд дійшов правильного висновку про доведеність позовних вимог в частині зміни матеріального становища у зв`язку з народженням другої дитини. Встановлено, що у другому шлюбі у ОСОБА_2 народилася донька ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначена обставина відповідно до положень статті 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Так, конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Висновки суду попередньої інстанцій про те, що народження третьої дитини спричинило зміну матеріального стану позивача є обґрунтованими, оскільки зазначена обставина очевидно потребує додаткових фінансових витрат. У даній справі правильно встановлено наявність двох самостійних підстав для зміни розміру аліментів: зміна матеріального та сімейного стану. Доводи апеляційної скарги в частині того, що позивач злісний ухилянт від сплати аліментів та ним допущена заборгованість у розмірі 34 077,84 грн. та вказана заборгованість за аліментам утворилася ще до появлення другої дитини, не можуть слугувати підставою для задоволення апеляційної скарги. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачка ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у разі дійсної наявності заборгованості. В той же час відповідачка сама вказує про те, що при виконанні рішення про стягнення аліментів державним виконавцем вчинялися відповідні дії передбачені законом направлені на належне його виконання. Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду в оскаржуваній ОСОБА_1 частині постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення в оскаржуваній частині має бути залишено без змін. Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2023 року в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 01 серпня 2023 року. Головуючий: Е.Л. Демченко Судді: Т.Р. Куценко М.О. Макаров