Постанова Кропивницький апеляційний суд № 398/1297/21

ПОСТАНОВА Іменем України 18 листопада 2021 року м. Кропивницький справа № 398/1297/21 провадження № 22-ц/4809/1596/21 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Черненка В.В. суддів: Єгорової С.М., Чельник О.І. секретар Гончар В.В. учасники справи : ОСОБА_1 , представник Ковальова Т.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Ковальової Тетяни Юріївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.07.2021, суддя Коліуш Г.В., по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03 серпня 2010 року між позивачем та відповідачем укладено шлюб, який зареєстрований Пролетарською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області, актовий запис №3. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_4 батьками якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.07.2012 шлюб між сторонами розірвано. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.10.2013 року в цивільній справі №398/7389/13-ц з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 (після зміни прізвища - ОСОБА_3 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з 03.09.2013 року і до її повноліття доньки. ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивача народилась донька, ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . 20 лютого 2020 року позивач уклав шлюб з матір`ю ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Зазначається, що до липня 2020 року, позивач сплачував аліменти в повному обсязі, заборгованість по аліментам відсутня. Починаючи з липня 2020 року в зв`язку з втратою роботи, зміною складу його сім`ї, позивач не в змозі сплачувати аліменти в розмірі визначеному рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.10.2013 року. Вважає, що викладені обставини дають підстави для зменшення розміру стягнутих з нього аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 до розміру 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, що дозволить йому надавати допомогу в утримання обох дітей. Просив суд зменшити розмір аліментів, стягнутих з нього на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 жовтня 2013 у справі №398/7389/13-ц, з 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) до 1/8 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дочкою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , щомісячно та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №398/7389/13-ц від 17.01.2014 року. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.07.2021 у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, у зв`язку з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначено, що на утриманні позивача перебуває вагітна дружина та двоє дітей. В період з 01.01.2020 по 31.03.2021 позивач отримав дохід в сумі 3478,26 грн. На обліку в головному управлінні Пенсійного фонду не перебуває. Позивач та відповідач є в рівному матеріальному становищі щодо набуття права власності в 2021 на земельну ділянку. Крім того, розмір земельної ділянки ОСОБА_3 більший чим у ОСОБА_1 . Дохід від земельної ділянки ОСОБА_1 на даний час не отримує. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18.10.2021 по справі відкрито апеляційне провадження. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18.10.2021 справу призначено до розгляду. До суду надано відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якому заперечується проти задоволення апеляційної скарги. Від представника відповідача на адресу суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника відповідача ОСОБА_13 у відпустці за межами Кіровоградської області. Згідно ч.1 ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Суд апеляційної інстанції перевірив доводи викладені в клопотанні і дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи відповідно до ч.1 ст. 372 ЦПК України відсутні. Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені доводи не спростовують висновків суду першої інстанції. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 жовтня 2013 року у справі №398/7389/13-ц з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з 03.09.2013 року і до повноліття доньки, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_15 . Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 20 лютого 2020 року уклав шлюб з ОСОБА_15 . Позивачем надана довідка про вагітність дружини ОСОБА_11 . Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів від 14.12.2020 року, ОСОБА_1 в період з 01.10.2019 року по 30.09.2020 рік отримав дохід в сумі 3478,26 грн. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів від 15.07.2021 року, ОСОБА_1 в період з 01.01.2020 року по 31.03.2020 рік отримав дохід в сумі 3478,26грн. Згідно довідки Головного управління ПФ України в Кіровоградській області №1100-0207-6/42260 від 23.12.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на обліку, як одержувач пенсії, в головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не перебуває. Відповідно до довідки з Головного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 02.02.2021 року форми ОК-5 розмір заробітної плати ОСОБА_1 зазначена за періоди: 2005 рік, 2008 рік, 2009 рік, 2011 рік та 2012 рік. Відповідно до довідки Попельнастівської сільської ради №365 від 22.12.2020 року, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають власник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - батько, ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - мати, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка, брат - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 - не родич. 27.07.2021 року представником позивача надана довідка виконавчого комітету Калинівської селищної ради Броварського району Київскої області від 07.07.2021 року №754 про те, що позивач проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 у складі сім`ї: ОСОБА_11 - дружина, ОСОБА_14 - донька Згідно із розрахунком заборгованості від 02.02.2021 року, проведеним Олександрійським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства ютиції (м. Дніпро), розмір заборгованості по аліментам за виконавчим листом № 398/7389/13-ц станом на 01.02.2021 року становить 15 667,50грн. Суд першої інстанції дійшов висновку, що перебування на утриманні у позивача ще однієї дитини не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів на першу дитину. Сплата аліментів в розмірі ј частині доходу не є надмірною для позивача, враховуючи його матеріальний стан та склад сім`ї. Крім того, суд зазначив, що матеріальний стан позивача покращився, оскільки за позивачем з 30.03.2021 року зареєстровано право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено та не надано доказів, які б підтверджували, що його матеріальний або сімейний стан змінився настільки, що існують підстави для зменшення розміру аліментів, тому підстави для задоволення позову відсутні. Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів. Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 жовтня 2013 року у справі №398/7389/13-ц з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з 03.09.2013 року і до повноліття доньки. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_15 . Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 20 лютого 2020 року уклав шлюб з ОСОБА_15 . На підтвердження доводів позовної заяви позивачем надана довідка про вагітність його дружини, ОСОБА_11 . Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів від 14.12.2020 року, ОСОБА_1 в період з 01.10.2019 року по 30.09.2020 рік отримав дохід в сумі 3478,26 грн. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів від 15.07.2021 року, ОСОБА_1 в період з 01.01.2020 року по 31.03.2020 рік отримав дохід в сумі 3478,26грн. Згідно довідки Головного управління ПФ України в Кіровоградській області №1100-0207-6/42260 від 23.12.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , рнокпп НОМЕР_3 , на обліку, як одержувач пенсії, в головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не перебуває. Відповідно до довідки з Головного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 02.02.2021 року форми ОК-5 розмір заробітної плати ОСОБА_1 зазначена за періоди: 2005 рік, 2008 рік, 2009 рік, 2011 рік та 2012 рік. Відповідно до довідки Попельнастівської сільської ради №365 від 22.12.2020 року, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають власник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - батько, ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - мати, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка, брат - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 - не родич. 27.07.2021 року представником позивача надана довідка виконавчого комітету Калинівської селищної ради Броварського району Київської області від 07.07.2021 року №754 про те, що позивач проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 . До складу сім`ї входять- ОСОБА_11 - дружина, ОСОБА_14 - донька Згідно із розрахунком заборгованості від 02.02.2021 року, проведеним Олександрійським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), розмір заборгованості по аліментам за виконавчим листом № 398/7389/13-ц станом на 01.02.2021 року становить 15 667,50 грн. Під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що офіційно не працює так як працевлаштуванню перешкоджає його небажання вакцинуватись проти корона вірусу. Працює неофіційно. Довідку про доходи немає можливості надати, оскільки заробіток мінливий. У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»). Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки від іншого шлюбу має доньку ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка перебуває на його утриманні. Крім того, на його утриманні перебуває вагітна дружина ОСОБА_11 . Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. Колегія суддів, приймаючи до уваги встановлені обставини дійшла висновку, що зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні ще одну дитину, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від шлюбу з ОСОБА_3 - доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та суперечитиме її інтересам. Посилання позивача на те, що на його утриманні перебуває дружина ОСОБА_11 , саме по собі не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів без підтвердження погіршення майнового стану платника аліментів. Суд апеляційної інстанції не визнав належними та допустимими доказами на підтвердження позову посилання позивача на обставини, які виникли після постановлення судового рішення зокрема, що у нього народилась ще одна дитина. Зазначені обставини не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а тому не можуть прийматись судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги. Однак, зазначені обставини можуть бути предметом іншого позову. Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що позивач не працює та не отримує доходи є необґрунтовані, так як сам факт неотримання доходів у зв`язку з не працевлаштуванням без доведення поважності таких обставин не є окремою підставою для застосування норм матеріального права на зменшення аліментів. Таким чином, суд першої інстанції, встановивши всі фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки належними та допустимими доказами позивачем не підтверджено погіршення його майнового стану, а зміна його сімейного стану - народження другої дитини від іншого шлюбу та наявність на утриманні дружини ОСОБА_11 , не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20), від 28.05.2021 року у справі №715/2073 /20, провадження 61-1031св21. Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами та суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону. Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Ковальової Тетяни Юріївни в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.07.2021, залишити без змін. Повний текст постанови складено 19.11.2021. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України. Головуючий: Судді: