Постанова 4856 № 120/10230/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/10230/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян М.Б. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 27 липня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 05.06.2022 №168 "Про виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану" в частині невиплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 за період з 01.05.2022 по 31.05.2022; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000 гн за квітень та травень 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах у періодах здійснення зазначених заходів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 29.04.2022 по 31.05.2022 він брав безпосередню участь у бойових діях, однак за вказаний період отримав лише 6000 грн заробітної плати без урахування додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає таким, що прийняте з неповним з`ясуванням обставин, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, покликається на те, що позивача не може бути позбавлено додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" на підставі положень телеграми від 25.03.2022 №248/1298, оскільки остання не є актом Міноборони в розумінні вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає вирішенню справи. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2022 №27 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 зараховано в списки особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду бойовий медик 1 стрілецької роти 3 стрілецького взводу ВОС 878033А. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2022 №89 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 призначено старшим бойовим медиком 1 стрілецької роти, шпк "сержант" ВОС-878978А. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.04.2022 №93 (по стройовій частині) старший бойовий медик 1 стрілецької роти ОСОБА_1 вибув у відрядження з військової частини НОМЕР_1 в оперативне підпорядкування 156 об 118 обр ТрО місто Попасна з 29.04.2022 до окремого розпорядження. Відповідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2022 №107 (по стройовій частині) старший бойовий медик 1 стрілецької роти ОСОБА_1 прибув з відрядження. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2022 №168 солдату ОСОБА_1 визначено не виплачувати додаткову винагороду у розмірі 30000 грн за період з 01 по 31 травня 2022 року. Підставою для видачі наказу від 05.06.2022 №168 слугував факт наявності у діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення. Вважаючи такий наказ протиправним та вважаючи, що має право на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі до 100000 грн за квітень-травень, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції інстанції виходив з того, що факт встановлення за результатами службового розслідування ознак кримінального правопорушення, особовим складом РТГр 170 об ТрО, зокрема і ОСОБА_1 , є достатньою правовою підставою для позбавлення його додаткової грошової винагороди за травень 2022 року. Тому відповідач в межах повноважень та порядку, передбачених Постановою №168 та телеграмою Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298, на законних підставах видав оскаржуваний наказ від 05.06.2022 №168 та не виплатив позивачу додаткову винагороду за травень 2022 року. Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, зважаючи на таке. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст.24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом. Відповідно до ч.ч.1-3 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби. Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. За приписами п.п.2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи). Згідно із Інструкцією "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 року № 558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за №854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168). Відповідно до п.1 Постанови № 168 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах . Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Положеннями п.2-1 Постанови №168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Так, з метою виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (із змінами) та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Міністром оборони України направлено Першому заступнику, заступникам Міністра оборони України, Державному секретарю Міністерства оборони України, Головнокомандувачу Збройних Сил України, начальнику Генерального штабу Збройних Сил України, командиру військової частини НОМЕР_2 , голові Державної спеціальної служби транспорту, командувачам видів (родів військ, сил) Збройних Сил України, керівникам структурних підрозділів апарату Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України, командирам (начальникам) військових частин, установ телеграму від 25.03.2022 №248/1298 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди. Пунктом 1 телеграми від 25.03.2022 №248/1298 встановлено, що під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій). Відповідно п.2 телеграми від 25.03.2022 №248/1298 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: - 100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участі у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах); - 30000 іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку із звільненням з військової служби). Відповідно до п.3 телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298, райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України. Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість, (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. Зазначений перелік документів є вичерпним. Пунктом 10 телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 передбачено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або З0000 гривень не включати військовослужбовців, які: беруть участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки; проходять службу у багатонаціональних органах військового управління за кордоном; добровільно здалися в полон - з дня захоплення в полон, оголошеного наказом командира; самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували - з дня самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), оголошеного наказом командира; відбувають покарання на гауптвахті та в дисциплінарних частинах - з дня початку відбування покарання, оголошеного наказом командира; усунені від виконання службових обов`язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади - з дня усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира; відмовились виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць, у якому здійснено таке порушення; перебували у стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння - за місяць, у якому здійснено таке порушення; навмисно спричинили собі тілесні ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров`ю або самогубство (крім випадків доведення особи до самогубства, встановленого судом) - за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров`ю або самогубство; у разі вчинення інших дій (бездіяльності), які мають ознаки адміністративного або кримінального правопорушення - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення; перебували: під вартою чи домашнім арештом; на навчанні за кордоном; у відпустках, за якими відповідно до законодавства України не передбачено збереження грошового забезпечення. Зазначений перелік обставин також є вичерпним. Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для невиплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень, суд апеляційної інстанції вказує на наступне. Як слідує з матеріалів справи, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 13.05.2022 про призначення службового розслідування, комісією було проведено службове розслідування за фактом відмови особовим складом ротно-тактичної групи (РТГр) військової частини НОМЕР_1 виконання бойового розпорядження щодо зайняття бойових позицій, зокрема і щодо солдата ОСОБА_1 1976 р.н. Службовим розслідуванням встановлено, що НОМЕР_4 обр ТрО знаходиться в підпорядкуванні оперативно-тактичного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", тому вона виконує завдання за призначенням відповідно до бойових розпоряджень угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". На виконання бойового розпорядження угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ЗСУ 31528/5/1368дск бойовим розпорядженням НОМЕР_4 об ТрО від 28.04.2022 №1/173дск наказано створити ротно-тактичну групу (РТГр) для посилення зведеного батальйону 156 об НОМЕР_5 обр ТрО в районі виконання бойових завдань. Бойовим розпорядженням НОМЕР_4 об ТрО від 29.04.2022 №1/176дск, на виконання бойового розпорядження угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ЗСУ 31528/5/1368дск, наказано до кінця 29.04.2022 здійснити переміщення сил і засобів РТГр 170 об ТрО та передати їх в оперативне підпорядкування командиру зведеного батальйону НОМЕР_6 об НОМЕР_5 обр ТрО. Бойовим розпорядженням командира НОМЕР_6 об ТрО від 01.05.2022 №8 РТГр наказано перейти в оперативне підпорядкування командира 2 мб 24 омбр для виконання завдань. Бойовим розпорядженням командира НОМЕР_6 об ТрО від 04.05.2022 №11 згідно бойового розпорядження командира 24 омбр від 04.05.2022 № 1058 наказано командиру РТГр 170 об ТрО створити зведену РТГр 170 об ТрО та перейти з особовим складом в оперативне підпорядкування командира 2 мб 24 омбр для подальшого визначення завдань особовому складу зведеної РТГр 170 об ТрО. 01.05.2022 військовослужбовцями РТГр 170 об ТрО були написані рапорти про відмову виконувати наказ. Факт написання рапортів, з точки зору особового складу РТГр 170 об ТрО, пов`язаний із складною оперативною обстановкою в районі виконання бойового розпорядження від 01.05.2022, що призвело до виконання його не у визначений час, тільки 04.05.2022 РТГр приступила до його виконання. Згодом, зі слів військовослужбовців РТГр, орієнтовно через добу, РТГр змушена була залишити позиції у зв`язку із неочікуваним щільним вогнем військ агресора з важких видів озброєння, тому для подальшого виконання завдання необхідні були додаткові сили і засоби. Відповідно до пояснень військовослужбовців РТГр, вони не відмовляються виконувати бойовий наказ, який був відданий 156 об ТрО від 01.05.2022 №8, але вважають його недоцільним та злочинним, про що вони вказали у написаних власноручно рапортах. 07.05.2022 особовим складом РТГр 170 об ТрО було складено рапорти про відмову виконувати розпорядження і накази, мотивуючи це тим, що вони були направлені в зону бойових дій з порушенням Закону України від 16.07.21 №1702-IX, з ними не було проведено кваліфіковане навчання з бойової та тактичної підготовки, технічне оснащення підрозділу не відповідає вимогам для ведення бойових дій, а також, що керівництво підрозділу, до якого вони були прикріпленні, надавало, на їх думку, завідомо злочинні накази. Таким чином, внаслідок проведеного службового розслідування комісія дійшла висновку, що РТГр 170 об ТрО бойові розпорядження 120 об ТрО виконала. Однак, перебуваючи з 01.05.2022 в оперативному підпорядкуванні командира 156 об ТрО, ротно-тактична група 170 об ТрО допустила несвоєчасне виконання бойового розпорядження та в подальшому відмовилась продовжувати виконувати бойові розпорядження і накази. Також, відмова від виконання законних наказів щодо зайняття бойових позицій особовим складом РТГр 170 об має ознаки порушення частини 4 статті 402 Кримінального кодексу України. Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 23.05.2022 №38 "Про результати службового розслідування за фактом відмови особовим складом РТГр військової частини НОМЕР_1 від виконання бойового розпорядження щодо зайняття бойових позицій" (з основної діяльності), встановлено що дії військовослужбовців РТГр 170 об ТрО передбачають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 402 Кримінального кодексу України, а саме "Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці". Службове розслідування слід вважати завершеним. Матеріали службового розслідування передати до військової частини НОМЕР_7 . За результати службового розслідування проінформувати 9 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України. Колегія суддів враховує, що підставою для прийняття наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 05.06.2022 №168 "Про виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану", яким передбачено не виплачувати позивачу додаткову винагороду в розмірі 30000 грн. зазначено саме наказ командира військової частини НОМЕР_3 від 23.05.2022 №38, яким, відповідно висновку службового розслідування встановлено, що дії ОСОБА_1 , перебуваючи в складі РТГр 170 об ТрО, мають ознаки кримінального правопорушення. При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, що відомостей про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 23.05.2022 №38, матеріали справи не містять. Не надано відповідних доказів і в ході апеляційного розгляду справи. Крім того, як зазначено судом вище, п.10 телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 передбачено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень слід не включати військовослужбовців, які вчинили дії (бездіяльність), які мають ознаки адміністративного або кримінального правопорушення - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення. В той же час, апелянт наполягає на тому, що його не може бути позбавлено додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" на підставі положень телеграми від 25.03.2022 №248/1298, оскільки остання не є актом Міноборони в розумінні вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". З даного приводу колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень ст.3 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" дія цього Закону не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов`язаної з прийняттям, зокрема, актів, прийнятих з питань запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного, надзвичайного стану, оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, а також з питань мобілізації та демобілізації. Оскільки виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень запроваджено саме на період дії воєнного стану, то телеграма від 25.03.2022 №248/1298 не повинна узгоджуватись з вимогами Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", сфера дії якого не поширюється на здійснення заходів правового режиму воєнного стану, що вказує на помилковість доводів апеляційної скарги з даного питання. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт встановлення за результатами службового розслідування ознак кримінального правопорушення, особовим складом РТГр 170 об ТрО, зокрема, і ОСОБА_1 , є достатньою правовою підставою для позбавлення його додаткової грошової винагороди за травень 2022 року. Колегія суддів також зауважує, що доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують позиції суду першої інстанції про те, що довідку про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії має видати командир військової частини, в розпорядження до якого був відряджений військовослужбовець для здійснення відповідних заходів. Тобто, тільки при наявності довідки (за формою, наведеною в додатку № 1 до телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298), позивач має право на отримання збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди за відповідний період. Попри зазначене, в матеріалах справи відсутня вказана довідка, що також підтверджує правомірність висновку суду першої інстанції щодо необґрунтованості заявлених вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000 гн за квітень та травень 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях. Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач в межах повноважень та порядку, передбачених Постановою №168 та телеграмою Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298, на законних підставах видав оскаржуваний наказ від 05.06.2022 №168 та не виплатив позивачу додаткову винагороду за травень 2022 року. При цьому, позбавлення додаткової грошової винагороди не є окремим видом відповідальності, згідно положень Дисциплінарного статуту та положень чинного законодавства, як на цьому помилково наголошує апелянт. Позбавлення додаткової грошової винагороди здійснено відповідно порядку, передбаченого Постановою №168 та телеграмою Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо відмови у задоволенні позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.