Ухвала КЦС ВС № 753/10230/20

У Х В А Л А 27 липня 2023 року м. Київ справа № 753/10230/20 провадження № 61-9726ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Паськом Станіславом Анатолійовичем, на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, В С Т А Н О В И В : У червні 2023 року ОСОБА_1 через адвоката Паська С. А. засобами поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження. Просить поновити строк на подання касаційної скарги. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки у порушення пункту 3 статті 392 ЦПК України заявниця не додала документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд касаційної скарги. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення позивача до суду) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 102,00 грн. У касаційній скарзі заявниця просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та задовольнити зустрічний позов. Згідно із змістом судових рішень судовий збір за подання первісного та зустрічного позовів перевищує 5 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10 510,00 грн), тому заявниці необхідно сплатити судових збір з розрахунку максимально встановленої ставки судового збору за вимогу майнового характеру. Отже, розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 21 020,00 грн (10 510,00 грн х 200%). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку:

207. У касаційній скарзі заявниця просить звільнити її від сплати судового збору у зв`язку із скрутним майновим станом. Оскільки вона внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України виїхала до Німеччини, внаслідок чого втратила роботу в Україні. Заява про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає з огляду на таке. Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Згідно з статтею 2 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом. Відповідно до статті 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Верховний Суд зазначає, що за загальним правилом за подання заяв, скарг до суду кожен, хто їх подає, має сплатити судовий збір, за винятком платників, які звільнені від сплати на підставі закону, або існують умови, які суд може використати для відтермінування, розстрочення, зменшення чи звільнення від сплати цього платежу. Аналіз положень статті 8 Закону у системному зв`язку з положеннями статей 1, 2, 5 Закону дає підстави для висновку, що суд має право застосувати відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати не тільки, коли є умови, випадки чи коло осіб, передбачені частиною першою статті 8 Закону, але також зважаючи на характер (правову природу) заявлених позовних вимог, їхню спрямованість та значимість для позивача (заявника), неможливість захистити порушене право чи захиститися від посягання на певне благо не інакше, ніж тільки через суд, ступінь взаємозалежності захисту заявленого порушеного права чи свобод від матеріальної (фінансової) спроможності реалізувати захист порушеного права шляхом звернення до суду. Аналогічні висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 990/13/223, провадження № 11-22заі23, під час оцінки скрутного майнового стану заявника, що унеможливлює оплату судових витрат, при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору. З наданих Верховному Суду обґрунтувань заявниці не можна визначити, що у неї немає інших доходів. Отже, ОСОБА_1 не надала достатніх доказів про свій майновий стан (наприклад, відомостей: грошового утримання чи інших видів доходів, з яких не утримуються суми податки, про відсутність нерухомого майна, про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів тощо), які можуть бути підставою для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору. Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження. Враховуючи наведене, заявниці необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги або надати додаткові достатні документи, що підтверджують майновий стан заявниці, або вказати інші підстави для звільнення/зменшення/ розстрочення/відстрочення сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд касаційної скарги за умови подання відповідної заяви. Отже, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а заявниці надати строк для усунення вказаного недоліку. Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, У Х В А Л И В : Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Паськом Станіславом Анатолійовичем, залишити без руху. Надати для усунення зазначеного вище недоліку двадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявниці. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. С. Олійник